Постанова № 35957224, 05.12.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 грудня 2013 р. о 15:17 Справа №801/10675/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Лоза М.С., за участю представника позивача - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до Міськрайонного управління Держземагенства у м. Євпаторії, Саках і Сакському районі АР Крим

про визнання протиправним та скасування висновку, спонукання до виконання певних дій,

Суть спору: ОСОБА_2 звернулась 20.11.2013 року до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до Міськрайонного управління Держземагенства у м. Євпаторії, Саках і Сакському районі АР Крим про визнання протиправним та скасування висновку від 23.07.2013 року №749/03-31 про відмову ОСОБА_2 в погодженні проекту землеустрою з відведення земельної ділянки площею 0,5000 га в довгостроковому оренду строком на 49 років для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1, на відстані 1700 метрів від урізу води Чорного моря на території Молочненської сільської ради (у межах населеного пункту); зобов'язання з урахуванням обставин встановлених під час розгляду справи, розглянути та погодити проект землеустрою з відведення земельної ділянки площею 0,5000 га ОСОБА_2 в довгострокову оренду строком на 49 років для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1, на відстані 1700 метрів від урізу води Чорного моря на території Молочненської сільської ради (у межах населеного пункту).

Позов мотивовано протиправністю відмови відповідача у погодженні проекту землеустрою з відведення земельної ділянки площею 0,5000 га в довгострокову оренду строком на 49 років для ведення особистого селянського господарства мотивованої тим, що можливість відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, на якій розташовані промислові об'єкти не передбачена чинним законодавством, оскільки на земельній ділянці позивача не має жодних промислових об'єктів.

Ухвалами суду від 21.11.2013 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце, час та день його проведення був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись статтею 128 КАС України вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з рішеннями 17 сесії 24 скликання від 17.09.2004 року №179, 27 сесії 4 скликання від 14.12.2005 року №323 Молочненської сільської ради, якими ОСОБА_2 дано дозвіл на складання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки загальною площею 0,5000 га під господарськими будівлями для ведення особистого сільського господарства, проектним підприємством «Корван» розроблено проект землеустрою по відводу земельної ділянки позивачу (а.с. 8-11).

Висновком Міськрайонного управління Держземагенства у м. Євпаторії, Саках і Сакському районі АР Крим від 23.07.2013 року №749/03-31 позивачу було відмовлено у погодженні проекту землеустрою на підставі того, що можливість відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, на якій розташовані промислові об'єкти не передбачена чинним законодавством (а.с. 6).

Перевіряючи правомірність відмови позивача у погодженні проекту землеустрою, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності (юридичними і фізичними особами) виключно відповідно до закону.

Статтею 3 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Серед передбачених ст. 12 Земельного кодексу України повноважень сільських, селищних, міських рад в галузі земельних відносин є передача земельних ділянок комунальній власності у власність громадянам та юридичним особам, надання їх у користування відповідно до вимог цього кодексу.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Порядок розгляду і затвердження землевпорядної документації визначений у ст. 186 Земельного кодексу України, та передбачає погодження проектів землекористувань та їх затвердження органами виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Згідно з п.п. 22 п. 4 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року №445/2011 (далі Положення), Держземагентство України відповідно до покладених на нього завдань бере участь у погодженні документації із землеустрою, організовує та проводить в установленому законодавством порядку державну експертизу проектів землеустрою, документації з оцінки земель, а також матеріалів і документації державного земельного кадастру та надає за результатами її проведення відповідні висновки.

Відповідно до п. 7 Положення, Держземагентство України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи.

Відповідно до ч. 1 ст. 186-1 Земельного Кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Відповідно до ч. 4 цієї статті, розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно з ч. 5, 6 цієї статті, органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Як було встановлено судом, підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою позивача став той факт, що можливість відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, на якій розташовані промислові об'єкти не передбачена чинним законодавством.

Суд не може погодитись з зазначеним висновком відповідача виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, розроблений проект землеустрою позивача погоджений висновком відділу екологічної інспекції Західно-Кримського регіону №991 від 10.04.2012 року (а.с. 47), висновком державної азово-чорноморської екологічної інспекції №11/2924 від 06.12.2007 року (а.с. 50), висновком відділу містобудівництва та архітектури Сакської РДА №412 від 07.05.2007 року (а.с. 51), висновком Сакського районного відділу земельних ресурсів№10-20-34/1597 від 07.05.2007 року (а.с. 52), висновком Сакської районної СЕС №395 від 19.12.2007 року (а.с. 54), висновками Республіканського комітету АР Крим з хорони культурної спадщини №8130 від 17.12.2007 року, №1438 від 27.02.2012 року (а.с. 57, зв.бік а.с. 57), а також висновком Сакського МУВГ №217-08/18 від 25.12.2011 року (а.с. 58).

Окрім цього, проект землеустрою також погоджений висновком відділу містобудівництва та архітектури Сакської райдержадміністрації в АР Крим №272 від 03.06.2013 року з розташованими будівлями, у тому числі столярна майстерня площею 220,1 кв.м., що належить позивачу на праві власності на нерухоме майно для ведення особистого господарювання селянського (а.с. 42).

Довідкою Міськрайонного управління Держземагенства у м. Євпаторії, Саках і Сакському районі АР Крим №2770/03-23 від 02.07.2013 року визначено, що земельна ділянка належить до сільськогосподарських земель, під господарськими будівлями та дворами (а.с. 17).

В жодному з зазначених документів не визначено, що нерухоме майно, що знаходиться у власності позивача, а саме столярна майстерня відноситься до промислових об'єктів.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про особисте селянське господарство» від 15.05.2003 № 742-IV (далі - Закон №742) до майна, яке використовується для ведення особистого селянського господарства, належать жилі будинки, господарські будівлі та споруди, сільськогосподарська техніка, інвентар та обладнання, транспортні засоби, сільськогосподарські та свійські тварини і птиця, бджолосім'ї, багаторічні насадження, вироблена сільськогосподарська продукція, продукти її переробки та інше майно, набуте у власність членами господарства в установленому законодавством порядку.

Отже, у відповідністю з ч. 1 ст. 6 Закону №742 позивач має право використовувати столярну майстерню для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем будь-яких доказів правомірності своїх дій не надано.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що належним та достатнім способом захисту порушеного права позивача являється скасування висновку відповідача від 23.07.2013 року №749/03-31 про відмову ОСОБА_2 щодо узгодження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки площею 0,5000 га в довгостроковому оренду строком на 49 років для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1, на відстані 1700 метрів від урізу води Чорного моря на території Молочненської сільської ради.

Отже, позовні вимоги в частині скасування висновку відповідача від 23.07.2013 року №749/03-31 є правомірними та підлягають задоволенню.

Позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача розглянути та погодити проект землеустрою з відведення земельної ділянки площею 0,5000 га ОСОБА_2 в довгострокову оренду строком на 49 років для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1, на відстані 1700 метрів від урізу води Чорного моря на території Молочненської сільської ради на думу суду не підлягають задоволенню, оскільки згідно з КАС України суд позбавлений права вимагати від державного органу надання позитивного висновку щодо будь-якого питання, віднесеного до його компетенції.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову немайнового характеру, суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 68,82 грн. (Шістдесят вісім гривень 82 копійки), відповідно до заявлених позовних вимог немайнового характеру.

В судовому засіданні 05.12.2013 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 10.12.2013 року.

Керуючись статтями 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Скасувати висновок №749/03-31 від 23.07.2013 року Міськрайонного управління Держземагенства у м. Євпаторії, Саках і Сакському районі АР Крим щодо узгодження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки площею 0,5000 га в довгостроковому оренду строком на 49 років для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1, на відстані 1700 метрів від урізу води Чорного моря на території Молочненської сільської ради (у межах населеного пункту).

3. В задоволенні решти частини позову відмовити.

4. Стягнути на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 68,82 грн. (Шістдесят вісім гривень 82 копійки) з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.