Постанова № 35957156, 15.11.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2013 року № 813/6615/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Сидор Н.Т.,

за участі секретаря судових засідань Цар Х.М.,

представника позивача Худзія Д.М.,

представника відповідача Задорожного І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Верболіз» до Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.05.2013 року №0000312200,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Верболіз» (далі - ТзОВ «Верболіз», позивач) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000312200 від 23.05.2013 року, прийнятого Миколаївською міжрайонною державною податковою інспекцією Львівської області Державної податкової служби (правонаступником якого є Миколаївська об'єднана державна податкова інспекцією Головного управління Міндоходів у Львівській області - далі ДПІ, відповідач).

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки у позивача є в наявності всі документи в підтвердження правомірності формування складу валових витрат, у зв'язку з чим вимог чинного законодавства позивачем не порушено.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, подав додаткові докази в обґрунтування позовних вимог, просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив повністю з підстав викладених в акті перевірки, суть яких зводиться до того, що позивачем без підтверджуючих документів було сформовано склад валових витрат, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив письмові докази, якими такі підтверджуються, та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Верболіз» (код ЄДРПОУ 35056429) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року.

На підставі висновків акту перевірки від 30.04.2013 року № 148/22-00/35056429 (а.с.10-29), прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000312200 від 23.05.2013 року (а.с.7), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 44 103 грн., в тому числі за основним платежем - 35 282 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8821 грн.

Підставою прийняття оспорюваного податкового повідомленя-рішення є викладений у акті перевірки висновок відповідача (а.с.28) про порушення позивачем:

- п. 5.1, пп.5.2.1 п.5.2 та пп.5.3.9 п. 5.3, ст.5 Закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств", із змінами та доповненнями, при формуванні валових витрат протягом 2010 року в тому числі 4-му кварталі 2010 року зайво включено у витрати вартість насіння ріпаку на загальну суму 141130 грн., в результаті чого не донараховано та не сплачено до бюджету податок на прибуток в сумі 35 282 грн.

Згідно складеного відповідачем, акту перевірки повноти визначення валових витрат за період 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, встановлено завишення валових витрат в 2010 році, в загальній сумі 141 130 грн. (а.с.14)

Висновки щодо завищення валових витрат податковий орган обґрунтовує тим, що суб'єктом господарювання завищенно показники у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім зазначених у рядку 04.11.» показників за 2010 рік, без підтверджуючих документів, а саме підприємство включило у валові витрати вартість насіння ріпаку на суму 141130 грн. (а.с.14).

Позивач не погоджуючись з висновками державної податкової служби та з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, оскаржив останні в судовому порядку.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд виходив з наступних обставин справи та норм чинного законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України №283/97-ВР передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №283/97-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За змістом наведених правових норм, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Вказані порушення полягають у тому, що позивач в 2010 році неправомірно відніс до складу валових витрат суми, котрі документально не підтверджено, а саме згідно акту перевірки, - вартість насіння ріпаку на суму 141130 грн.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-ХГУ обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для надання первинним документам юридичної сили і доказовості вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Крім того, Наказом ДПА України "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання"від 29.03.2003 р. №143, передбачено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704.

Відповідно до п.п. 1.2 п. 1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.п.2.1 п.2 Положення).

Як вбачається з акту перевірки, то у ньому містяться неоднозначні твердження стосовно періоду в котрому відбулось завищення валових витрат, а саме чи до складу валових витрат зайво включались суми протягом усього 2010 року, чи зайве включення у склад валових витрат, а саме вартість насіння ріпаку на загальну суму 141130 грн., відбулось лише в 4-му кварталі 2010 року. Відповідач стверджує, що порушення мало місце протягом усього 2010 року, в тому числі і в 4-му кварталі 2010 року.

Позивач стверджує, що порушення Закону України №283/97-ВР як на його думку неправомірно вважає податковий орган згідно висновку акту перевірки (а.с.28), відбулось лише в 4-му кварталі 2010 року.

Для правильного вирішення спору необхідним є встановлення фактично понесених та задекларованих позивачем валових витрат як за цілий 2010 рік, так і оспорюваний позивачем 4-й квартал 2010 року.

Судом встановлено, що згідно долучених до матеріалів справи декларацій з податку на прибуток підприємства, зокрема згідно рядка 04.1 «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім зазначених у рядку 04.11.» Декларації за цілий 2010 рік (а.с.67-69), - сума задекларованих витрат позивача становить - 475 806 грн.

У відповідності з Декларацією за 3 квартали 2010 року (а.с.64-66) сума валових витрат згідно рядка 04.1 «витрати на придбання товарів (робіт, послуг) крім зазначених у рядку 04.11.» Декларації становить - 443 167 грн.

Згідно ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» декларація про прибуток за звітний період, розраховується наростаючим підсумком.

Для визначення суми сформованих позивачем валових витрат у 4-му періоді 2010 року необхідно від суми витрат за цілий 2010 рік відняти суми витрат задекларованих за 3 квартали 2010 року, а саме від 475 806 (загальна сума задекларованих позивачем витрат за 2010 рік) - 443 167 (сума задекларованих позивачем валових витрат за 3 квартали 2010 року ) = 32 639 (сума валових витрат за 4-й квартал 2010 року). Отже, як встановлено судом з матеріалів справи сума валових витрат задекларована позивачем за 4-й квартал 2010 року становить 32 639 грн.

На підтвердження дотримання вимог п.п. 5.2.1. п. 5.2., п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під час формування валових витрат, у 4-му кварталі 2010 року позивачем надано суду копії наступних документів:

- розхідна накладна №1839/льв від 08.10.2010 року (а.с.57). Згідно даної накладної позивачем придбано засоби захисту рослин на суму 13500,89 грн.(без ПДВ)

- видаткова накладна №СІЧ-001417 від 11.10.2010 року (а.с.56). Згідно даної накладної придбано запасні частини до техніки на суму 2490,67 грн.(без ПДВ).

- видаткова накладна №PH 12/10-8 від 12.10.2010 року (а.с.55). Згідно даної накладної придбано оливи моторні на суму 3941,67 грн. (без ПДВ).

- товарний чек від 26.10.2010 року (а.с.60). Згідно даної товарного чеку було оплачено/поповнено рахунок мобільного телефону на суму 30,00 грн. (без ПДВ).

- видаткова накладна №PH 09/11-4 від 09.11.2010 року (а.с.58). Згідно даної накладної придбано антифриз на суму 960,00 грн. (без ПДВ).

- товарний чек від 11.11.2010 року (а.с.59). Згідно даної товарного чеку було здійснено оплату будівельних матеріалів на суму 135 грн. (без ПДВ).

- товарний чек від 11.11.2010 року (а.с.63). Згідно даної товарного чеку було оплачено канцелярські товари на суму 9,95 грн. (без ПДВ).

- товарний чек від 12.11.2010 року (а.с.63). Згідно даної товарного чеку було здійснено оплату за сальник та рукавиці на суму 21,00 грн. (без ПДВ).

- видаткова накладна №СІЧ-001608 від 16.11.2010 року (а.с.61). Згідно даної накладної придбано хрестовину (запчастина) на суму 133,34 грн.(без ПДВ).

- акт №БК-011-057 від 23.11.2010 року (а.с.62). яким оплачено надані позивачу транспортні послуги на суму 11 416,03 грн. (без ПДВ).

З наданих позивачем доказів вбачається що сума валових витрат за 4-й квартал 2010 року становить 32 639 грн. (без ПДВ).

З тверджень відповідача, викладених у акті перевірки вбачається, що позивач безпідставно відніс до складу валових витрат в 2010 році у тому числі в 4-му кварталі 2010 року, вартість насіння ріпаку на суму 141 130 грн., однак дане твердження за наведених вище, встановлених судом обставин, не знаходить свого логічного та документального спростування, та котре суд не бере та не може взяти до уваги, так як судом з представлених позивачем доказів правомірності формування складу валових витрат за 4-й квартал 2010 року, встановлено, що ТзОВ «Верболіз» в 4-му кварталі 2010 року взагалі не здійснювало витрат по придбанню насіння ріпаку.

Надані позивачем докази в повній мірі підтверджують обставини правомірності віднесення позивачем сум понесених та задекларованих у 4-му кварталі 2010 року, а відповідні первинні документи є тими документами, на підставі яких ведеться податковий та бухгалтерський облік згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

Дана обставина дає можливість стверджувати, що викладені в акті перевірки порушення стосуються не 4-го кварталу 2010 року, а лише перших 3-х кварталів 2010 року.

В підтвердження понесених позивачем витрат протягом 1-3 кварталів 2010 року на придбання та переробку насіння ріпаку позивачем надано копії накладних:

- накладна від 11.02.2010 року на суму 49 700,00 грн.,видана ТзОВ «Даноша»;

- накладна від 16.03.2010 року на суму 18 850,00 грн. видана ТзОВ «Даноша»;

- накладна від 06.04.2010 року на суму 50 601,00 грн.;

- накладна від 08.05.2010 року на суму 33 404,00 грн.

Подані позивачем докази у підтвердження правомірності формування складу валових витрат у період з 1-3-го кварталів 2010 року, зокрема представлені суду копії накладних, не є належними та допустимими доказами, оскільки в матеріалах справи відсутні документи, котрі б підтверджували факт реальності здійснення господарської операції по купівлі та переробці насіння ріпаку, а саме: укладені угоди з перевізниками, товарно-транспортні накладні, витягу з журналу реєстрації довіреностей, довіреності, акти прийому-передачі товарів, та інші документи, які свідчать про транспортування товару, його передачі, зберігання, оприбуткування тощо.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що представлених ТзОВ «Верболіз» документів недостатньо для виникнення права формування складу валових витрат протягом 1-3-го кварталів 2010 року, оскільки подані суду документи не є належним доказом, в порушення п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Відтак, суд вважає, що валові витрати в 1-3-му кварталах 2010 року, сформовано неправомірно..

Водночас, суд вважає, що господарські операції здійснені позивачем у 4-му кварталі 2010 року, дійсно відбулись, та підтвердженні доказами, котрі суд взяв до уваги як докази правомірності віднесення сум до складу валових витрат, а відтак, позивач мав право на включення вартості отриманих товарів, робіт та послуг до валових витрат відповідного 4-го кварталу 2010 року.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі наведеного, суд погоджується з висновками податкового органу про допущення ТзОВ «Верболіз» порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» при формуванні валових у витрат протягом 1-3-го кварталів 2010 року, та зазначає про відсутність порушень п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» при формуванні податкової звітності у 4-му кварталі 2010 року.

Висновки відповідача, як органу державної податкової служби, про безпідставність формування валових витрат в 4-му періоді 2010 року не є обґрунтованими, послідовними та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами та ґрунтуються на припущеннях, так як позивачем було надано усі підтверджуючі документи правомірності формування валових витрат в 4-му кварталі 2010 року.

В той же час, в силу ст.ст. 69-70 КАС України доказування не може базуватись на припущеннях.

Враховуючи наведене, в суду відсутні правові підстави вважати правомірним спірне податкове повідомлення-рішення, яким ТзОВ «Верболіз» збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток.

Встановлені судом обставини, дають можливість суду стверджувати про завищення валових витрат платником податку в 1-3-му кварталах 2010 року та правомірне їх формування, зокрема в 4-му кварталі 2010 року, що в сукупності призвело до неправильного визначення бази оподаткування, в результаті чого і до неправильного нарахування відповідачем при перевірці податку на прибуток, тобто, податкове зобов'язання розраховано виходячи з помилкового твердження відповідача про зайве включення вартості товарів до складу валових витрат протягом 4-х кварталів 2010 року, проте як встановлено судом завищення мало місце лише протягом 1-3-го кварталів 2010 року, в зв'язку з цим, зобов'язання слід було розраховувати виходячи з цих періодів.

А тому, на переконання суду, наслідком невірно визначеної суми стало неправильне донарахування податковим органом податкового зобов'язання, що визначені в оскаржуваному рішенні. Поряд з цим, суд вважає, що за даних обставин помилково нараховану суму неможливо виокремити.

Слід зазначити, що наслідком невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (відокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.

У даному випадку суд, констатуючи неправомірне завищення валових витрат протягом 1-3-го кварталів 2010 року в зв'язку з порушенням позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та правомірне їх формування у 4-кварталі 2010 року, не може визнати протиправним рішення ОДПІ в Миколаївському районі від 23.05.2013 року № 0000312200, в якійсь певній сумі, оскільки суд не може підміняти собою державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Разом з тим, приймаючи до уваги те, що рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.05.2013 року № 0000312200 повністю.

Дана обставина надасть податковому органу можливість в установленому законом порядку визначити суму заниження ТзОВ «Верболіз» податку на прибуток протягом 1-3-го кварталів 2010 року за наслідками перевірки, оформленої актом перевірки № 148/22-00/35056429 від 30.04.2013 року, та прийняти на ті суми нові податкові повідомлення-рішення - про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток та застосування в зв'язку з цим штрафних (фінансових) санкцій.

Вказана позиція узгоджується із позицією Верховного суду України, викладеній у постанові від 05.12.2006 року.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення, прийняте Миколаївською міжрайонною державною податковою інспекцією, правонаступником якої є Миколаївська об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління Міндоходів у Львівській області, від 23.05.2013 року №0000312200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Верболіз» ( Львівська область, Жидачівський район, с. Володимирці, вул. Шкільна, 1А, код ЄДРПОУ 35056429) судові витрати у розмірі 441 (чотириста сорок одна) грн. 03 коп.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 15.11.2013 року.

Суддя Сидор Н.Т.