Постанова № 35957037, 10.12.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2013 р. Справа№ 910/12370/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання: Петренку В.А.

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства ,,Національний центр ділового та культурного співробітництва ,,Український дім"

на рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2013р.

у справі № 910/12370/13 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Поліал Україна"

до Державного підприємства ,,Національний центр ділового та культурного співробітництва ,,Український дім"

про стягнення 69 012,44 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Поліал Україна" (далі - позивач), звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства ,,Національний центр ділового та культурного співробітництва ,,Український дім" (далі - відповідач) про стягнення 69 012,44 грн. заборгованості за договором про надання послуг з прибирання будинку № 01-02/2013-1 від 01.02.2013р., з яких: 67 314,79 грн. - основний борг, 1 353,70 грн. - пеня, 276,64 грн. - 3% річних, 67,31 грн. - інфляційні втрати.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.09.2013р. у справі

№ 910/12370/13 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 67 382,10 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 1 353,70 грн. пені, 276,64 грн. трьох процентів річних, 1 720,50 грн. судового збору.

Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції послався на умови договору, положення ГК України і ЦК України, і дійшов висновку про доведеність позовних вимог у даній справі та наявність підстав для їх задоволення.

Не погодившись з даним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2013р. у справі № 910/12370/13 скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що він не погоджується з прийнятим рішенням на підставах передбачених ч. 1 ст. 104 ГПК України, а саме: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2013р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 10.12.2013р.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов через відділ документального забезпечення суду 02.12.2013р., позивач зазначає про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судовому засіданні 10.12.2013р. представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції, позивач заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін.

Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з таким.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2013р. між Державним підприємством ,,Національний центр ділового та культурного співробітництва ,,Український дім" (замовник) з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Поліал Україна" (виконавець) з другої сторони, укладено договір про надання послуг з прибирання будинку № 01-02/2013-1 (далі - договір) (а.с.9-13).

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов'язується з 01.02.2013р. по 31.03.2013р. надати замовникові послуги з прибирання будинку ДП ,,Український дім", а замовник - прийняти і оплатити такі послуги. Кількісна характеристика послуг: перелік послуг наведений в технічному завданні (додаток № 1), що є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2).

Пунктом 1.4 договору обумовлено, що обсяги закупівлі послуг можуть бути зменшені залежно від реального їх надання, в такому випадку розрахунки проводяться відповідно до вартості фактично наданих послуг.

Згідно з п. 3.1 договору його ціна згідно з протоколом погодження договірної ціни (додаток № 4) становить 136 000,00 грн. з ПДВ. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п. 3.2).

У відповідності до п. 3.3. договору ціна на послуги встановлюється в національній валюті України, визначається зведеним кошторисом витрат (додаток 5) та трьома кошторисами до нього (№1,2,3), які є невід'ємною частиною договору і складає на місяць: 68 000,00 грн. з ПДВ.

Згідно з п. 3.4 договору остаточна ціна договору визначається на підставі актів-приймання передачі наданих послуг та фактичного кошторису витрат, який надається виконавцем щомісяця та є невід'ємною частиною акта приймання-передачі наданих послуг.

Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що розрахунки проводяться шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виконавця платежу протягом двадцяти календарних днів на підставі підписаного сторонами акта приймання - передачі наданих послуг та фактичного кошторису витрат, який складається щомісяця за результатами наданих послуг за підписами сторін.

Термін надання послуг: з 01.02.2013р. по 31.03.2013р. (п. 5.1).

Зокрема, п.п. 6.1.1 договору передбачено обов'язок замовника здійснювати оплату послуг в межах коштів, передбачених договором, на підставі підписаного сторонами акта приймання - передачі та фактичного кошторису витрат на рахунок виконавця та 6.3.1 договору - обов'язок виконавця забезпечити надання послуг у строки, встановлені договором.

Порядок приймання замовником послуг від виконавця передбачено розділом 7 договору, зокрема:

- виконавець надає замовнику акт приймання - передачі послуг та фактичний кошторис витрат, який є невід'ємною частиною акту приймання - передачі послуг (п. 7.1);

- замовник протягом 5-ти днів з дня одержання акта приймання - передачі послуг та фактичного кошторису витрат перевіряє їх та у разі відсутності зауважень направляє виконавцеві підписаний акт приймання - передачі послуг або мотивовану відмову від приймання послуг (п. 7.2);

- у випадку мотивованої відмови замовника сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок та термінів їх виконання (п. 7.3);

- у випадку невиконання або неналежного виконання виконавцем умов договору, доопрацювання зауважень замовника проводиться за рахунок коштів виконавця на підставі двостороннього акта з переліком необхідних доробок і визначеними термінами їх виконання (п. 7.4).

Позовні вимоги у даній справі обґрунтовано неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку (оплати) за послуги, що надані позивачем згідно з умовами договору в березні 2013р. Зокрема, позивач вказує на те, що ним взяті на себе зобов'язання з прибирання будинку ДП ,,Український дім" виконано належним чином, тоді як відповідач не підписав акт № ПУ-0000022 здачі - прийняття робіт та кошториси, однак при цьому жодних претензій щодо якості та своєчасності надання послуг у березні 2013р. не заявив.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач зобов'язаний оплатити кошти за надання послуг з прибирання будинку за березень 2013р. в розмірі 67 314,79 грн., інфляційні збитки в розмірі 67,31 грн., пеню в розмірі 1 353,70 грн. та 276,64 грн. - 3% річних.

Суд першої інстанції, пославшись, зокрема, на умови договору, підтвердження належними доказами факту надання послуг у березні 2013р. та ст.ст. 33, 34 ГПК України, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Колегія суддів, враховуючи встановлені у даній справі обставини та наявні у справі докази, вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договір про надання послуг характеризується особливим об'єктом, який, по-перше, має нематеріальний характер, по-друге, нероздільно пов'язаний з особистістю послугонадавача. Тобто, у зобов'язаннях про надання послуг результат діяльності виконавця не має матеріального змісту, як це має місце при виконанні роботи, а полягає у самому процесі надання послуги.

З урахуванням наведених особливостей слід зазначати, що стаття 177 Цивільного кодексу України серед переліку об'єктів цивільних прав розглядає послугу як самостійний об'єкт, при цьому її характерною особливістю, на відміну від результатів робіт, є те, що послуга споживається замовником у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності виконавцем. Тобто характерною ознакою послуги є відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або від одержувача та синхронність надання й одержання послуги.

Частиною 1 ст.903 Цивільного кодексу України закріплено обов'язок замовника оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в березні 2013р. надавались відповідачу послуги з прибирання будинку згідно з договором № 01-02/2013-1 від 01.02.2013р.

За результатами наданих послуг в березні 2013р. позивач надіслав відповідачу разом з листом №6 від 04.04.2013р. акт № ПУ-0000022, зведений кошторис витрат на загальну суму 67 314,79 грн. з ПДВ, кошториси №1, №2, №3, рахунок-фактуру № ПУ - 0000018 від 04.04.2013р., які отримані відповідачем 09.04.2013р., що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.

У відповідь на вказаний лист відповідач надіслав лист № 1/299 від 11.04.2013р. (а.с. 72-73), яким повернув акт і кошториси витрат без підпису та повідомив, що за період з 01.03.2013р. по 31.03.2013 р. витрати позивача, які зазначені в фактичному кошторисі витрат, не відповідають дійсності, а саме, витрати на прибирання за даними відповідача складаються лише з витратних матеріалів, які поставлені позивачем на суму 10 303,12 грн. та вартості послуг за вивезення сміття на суму 1 430,22 грн. Загалом вартість на прибирання будівлі за березень 2013 року, на думку замовника, становить 11 733,34 грн. Однак, зі змісту даного листа не вбачається будь - яких претензій щодо якості чи своєчасності надання послуг.

За вих. № 10 від 30.04.2013р. позивач направив на адресу відповідача претензію - вимогу за договором на суму 67 314,79 грн. (а.с. 35-37) з доданням повторно акта і кошторисів.

У відповідь на вказану претензію відповідач направив лист за № 1/337 від 23.05.2013р. (а.с. 69-70), яким вдруге повернув надані акт і кошториси та зазначив, що відповідно п. 6.2.4 договору представником замовника здійснювався контроль за виконанням умов договору, в тому числі за обсягом наданих виконавцем послуг, які в березні 2013р. склали 11 733,34 грн., при цьому, п. 6.2.2 договору передбачено право замовника зменшувати обсяг надання послуг та загальну вартість договору залежно від реального надання послуг з проведенням розрахунків відповідно до вартості фактично наданих послуг.

Однак, в матеріалах справи наявні акти здачі - приймання робіт, які складені на виконання договорів, укладених між позивачем та третіми особами, де замовником виступає ТОВ ,,Поліал Україна" та з яких вбачається, що послуги надані саме відповідачу. Так, відповідно до акту № ПО - 0000073 здачі - прийняття послуг за березень 2013р., вбачається, що були виконані роботи по дератизації та дезінсекції в приміщенні відповідача на загальну суму 1 800,00 грн. (а.с. 126). З акту № ПО-0000073 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 29.03.2013р. вбачається, що було проведено дезінфекцію та дератизацію в приміщенні відповідача на загальну суму 1 872,00 грн. (а.с 131). З акту надання послуг № 1880 від 31.03.2013р. (а.с. 137) вбачається, що було здійснено вивіз твердих побутових відходів з приміщення відповідача у березні 2013р. на загальну суму 1 430,00 грн. З акту № 0000074 здачі - прийняття робіт від 29.03.2013р. (а.с. 144) вбачається, що було здійснено вивіз твердих побутових відходів з приміщення відповідача у березні 2013р на суму 1 191,76 грн. (без ПДВ). З акту приймання - передачі виконаних послуг від 31.03.2013р. (а.с. 149) вбачається, що було здійснено механізоване прибирання снігу трактором та вивіз снігу Камазом на прибудинковій території ,,Український дім" на загальну суму 11 380,41 грн.

Крім того, матеріали справи містять копії видаткових накладних на придбання спеціальних засобів для прибирання, що свідчить про вчинення позивачем дій, спрямованих на виконання умов спірного договору.

Відтак, на думку колегії суддів, позивач, з яким погодився суд першої інстанції, належним чином довів факт надання послуг відповідачу в березні 2013р.

Поряд з цим, в період з 01.03.2013р. по 31.03.2013р., до отримання акту здачі - прийняття послуг та кошторисів, відповідач не надав жодного доказу звернення до виконавця послуг з претензіями щодо якості їх виконання.

Умовами договору, а саме п. 7.2 передбачено, що замовник протягом 5-ти днів з дня одержання акта приймання-передачі послуг та фактичного кошторису витрат перевіряє їх та у разі відсутності зауважень направляє виконавцеві підписаний акт приймання-передачі послуг або мотивовану відмову від приймання послуг. У випадку мотивованої відмови замовника сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок та термінів їх виконання.

Однак, матеріали справи не містять мотивованої відмови відповідача від прийняття послуг, а також доказів складення відповідних актів та надсилання їх на адресу позивача.

У листах - відповідях відповідача відмова підписати акт наданих послуг та кошториси витрат за березень 2013р. обґрунтовується ненаданням фактичного кошторису витрат. Проте, з опису - вкладення у конверт (а.с. 34) вбачається, що позивачем 05.04.2013р. на адресу відповідача надіслано не лише зведений кошторис витрат, але й кошториси витрат №1,2,3 (а.с. 29-32), які складено відповідно до погоджених кошторисів (додаток № 5 до договору, а.с. 21 - 24), де зазначено витрати замовника за місяць (без ПДВ), в тому числі заробітна плата (кошторис № 1), витратні матеріали (кошторис № 2), адміністративні витрати та вивіз сміття (кошторис № 3). Надання замовнику доказів фактичних витрат виконавця договором не передбачено. До того ж, відшкодування виконавцю фактичних витрат можливе лише за договором про безоплатне надання послуг (ст. 904 ЦК України).

Колегія суддів також звертає увагу на те, що в обох листах - відповідях замовник не заперечував самого факту надання послуг у березні 2013р. та їх якості.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Як вбачається з викладеного вище, позивачем належним чином доведено факт виконання своїх обов'язків за договором, що є підставою для сплати виконавцю плати за надання послуг з прибирання будинку за березень 2013р. в розмірі 67 314,79 грн. В суді апеляційної інстанції відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами факту надання позивачем послуг в березні 2013р., тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, про що вірно вказав суд першої інстанції.

Стосовно вимог про стягнення пені у розмірі 1 353,70 грн., 3% річних в сумі 276,64 грн. та інфляційних втрат в сумі 67,31 грн. колегія суддів зазначає таке.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

У відповідності до ст. 230 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до пункту 8.4 договору у випадку несвоєчасної оплати робіт згідно за актом, замовник зобов'язується виплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми, що підлягає до перерахування за кожен день прострочення.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів зазначає, що у даній справі судом встановлено, що відповідач свій обов'язок по сплаті за надані послуги за договором не виконав належним чином, у строк встановлений договором оплату не здійснив. У зв'язку з цим нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат є правомірним, розрахунок є правильним та підлягає задоволенню.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач, зокрема, зазначає, що у березні 2013р. прибирання будівлі відповідача здійснювалось фізичними особами на підставі цивільно - правових угод, а не працівниками позивача.

Колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки укладати цивільно - правові угоди на виконання будь - яких робіт є правом відповідача, однак докази того, що в період з 01.03.2013р. по 31.03.2013р. відповідач відмовився від договору про надання послуг від 01.02.2013р. або договір було розірвано, в матеріалах справи відсутні та відповідачем в суд не надано. Крім того, укладення договорів з третіми особами не виключає наявності прав та обов'язків сторін за договором № 01-02/2013-1 від 01.02.2013р.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду м. Києва від 12.09.2013р. у справі № 910/12370/13 відповідає обставинам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст. 104 ГПК України для його скасування або зміни, відсутні. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду слід залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 12.09.2013р. у справі № 910/12370/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства ,,Національний центр ділового та культурного співробітництва ,,Український дім" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.Г. Суховий

Судді О.В. Агрикова

М.Г. Чорногуз

Повний текст складено та підписано 11.12.2013р.