Постанова № 35957011, 09.12.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2013 р. Справа № 918/899/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Огороднік К.М.

суддя Мамченко Ю.А. ,

суддя Тимошенко О.М.

при секретарі судового засідання Ващук К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська АЕС" на рішення господарського суду Рівненської області від 12.08.2013 року у справі № 918/899/13 (суддя Пашкевич І.О.)

за позовом Закритого акціонерного товариства "Управління будівництва Рівненської АЕС"

до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська АЕС"

про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння

за участю представників:

позивача - Кноблох І.В. - ліквідатор; Гавриш Г.О., за довіреністю,

відповідача - Грушевська А.В., за довіреністю (в засіданні від 09.12.2013 року)

Кухарьов А.А., за довіреністю (в засіданні від 25.11.2013 року)

Розпорядженням Голови Рівненського апеляційного господарського суду від 08.11.2013 року змінено склад колегії суддів у справі № 918/899/13. Утворено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Огороднік К.М., суддя Мамченко Ю.А., суддя Тимошенко О.М.

Постанова приймається 09.12.2013 року, оскільки в судовому засіданні від 25.11.2013 року оголошувалась перерва.

В судовому засіданні 09.12.2013 року відповідно до ст.ст. 85, 99 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 12.08.2013 року у справі № 918/899/13 позов задоволено. Визнано за Закритим акціонерним товариством "Управління будівництва Рівненської АЕС" (далі - ЗАТ "УБ Рівненської АЕС") право власності на майно: резервуар об'ємом 100 м3 заводський № 4402, балансовою вартістю 9217,00 грн.; резервуар об'ємом 100 м3 заводський № 4403, балансовою вартістю 9217,00 грн.; резервуар об'ємом 100 м3 заводський № 4433, балансовою вартістю 9217,00 грн.; резервуар об'ємом 100 м3 заводський № 4434, балансовою вартістю 9217,00 грн.; металоконструкції підкранових балок мостового крану 20/5С балансовою вартістю 2635,06 грн. Витребувано з незаконного володіння Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом") в особі його відокремленого підрозділу - "Рівненська атомна електрична станція" вищевказане майно. Здійснено розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська АЕС" звернулась до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 12.08.2013 року у справі № 918/899/13 та прийняти нове, яким в позові відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Крім того, в обґрунтування своїх заперечень на апеляційну скаргу, ЗАТ "УБ Рівненської АЕС" надано суду висновок будівельно-технічного експертного дослідження від 06.12.2013 року, який виконано ФОП Хомутенко Д.Г.

Щодо висновку, апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до абз. 5 п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23 березня 2012 року № 4 (із змінами та доповненнями) не може вважатися актом судової експертизи висновок спеціаліста, наданий заявникові (юридичній чи фізичній особі) на підставі його заяви, - навіть якщо відповідний документ має назву "висновок судового експерта" або подібну до неї, оскільки особа набуває прав та несе обов'язки судового експерта тільки після одержання нею ухвали про призначення експертизи.

Судова експертиза у справі не призначалась та не проводилась, відтак наданий суду висновок будівельно-технічного експертного дослідження від 06.12.2013 року, який виконано ФОП Хомутенко Д.Г., не є висновком судового експерта та оцінюється господарським судом за загальними правилами ст. 43 ГПК України, в якості письмового доказу.

В судовому засіданні представники сторін підтримали доводи та заперечення викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Розглянувши матеріали, заслухавши пояснення представника скаржника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду матеріалів і вирішення спору, суд встановив наступне.

Постановою господарського суду Рівненської області від 01.07.2010 року визнано банкрутом ЗАТ "УБ Рівненської АЕС". Ухвалою господарського суду Рівненської області від 21.09.2011 року призначено ліквідатором ЗАТ "УБ Рівненської АЕС" арбітражного керуючого Кноблох І.В.

В процесі здійснення ліквідаційної процедури було встановлено, що ЗАТ "УБ Рівненської АЕС" не має своїх приміщень та території, все майно - основні засоби (включаючи транспортні засоби та спеціальну техніку) та товарно-матеріальні цінності знаходяться на території та складах ВП "Рівненська АЕС".

Як вбачається з Акту робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом будівлі, споруди, приміщення від 10.11.1999 року, складеного на підставі ДБН України А.3.1-3-94. робочою комісією, яка призначена наказом ЗАТ "УБ Рівненської АЕС", у складі голови комісії - першого заступника президента ЗАТ "УБ Рівненської АЕС" та членів комісії було прийнято в експлуатацію закінчений будівництвом об'єкт - "Склад нафтопродуктів. Розширення" який входить до складу будівельної бази № 1, яка має такі основні показники: резервуари у-100м3 - 4 шт. Будівельно-монтажні роботи здійснено в період з 07.1998 року по 05.1999 року.

Наказом Держкоммістобудування України від 05.10.1994 року № 48 було затверджено Державні будівельні норми України А.3.1-3-94 - "Управління, організація і технологія. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів".

Згідно п. 2.4 ДБН А.3.1-3-94, закінчені будівництвом будівлі, споруди і вбудовані, вбудовано-прибудовані або прибудовані приміщення виробничого, допоміжного призначення, які входять до складу об'єкта, у разі необхідності введення їх в експлуатацію у процесі будівництва приймаються робочими комісіями в міру їх готовності з наступним пред'явленням державній приймальній комісії, що приймає об'єкт в цілому. Датою введення в експлуатацію таких об'єктів є дата підписання акта робочою комісією (додаток 2 форма 4).

Відповідно до пунктів 2.5., 2.6 ДБН А.3.1-3-94 робочі комісії призначаються рішенням (наказом, постановою) замовника (забудовника), який встановлює за погодженням з генеральним підрядчиком порядок та тривалість їх роботи. До складу робочої комісії включаються представники замовника (забудовника), генерального підрядчика, субпідрядних організацій, експлуатаційної організації, генерального проектувальника, органів Державного санітарно-епідеміологічного нагляду, Державного пожежного нагляду, Державної екологічної інспекції, Держнаглядохоронпраці, Державної інспекції з енергозбереження (на підконтрольних об'єктах), Держкоматомнагляду (на підконтрольних об'єктах). При прийнятті в експлуатацію промислових об'єктів до складу робочої комісії додатково включається представник профспілкової організації замовника або експлуатаційної організації. Головою робочої комісії призначається представник замовника (забудовника).

На думку суду першої інстанції, вказаний акт підтверджує доводи позивача, про те, що саме спірне майно, зокрема резервуари об'ємом 100 м3 в кількості 4 шт., були побудовані та введені в експлуатацію ЗАТ "УБ Рівненської АЕС". Крім того, зазначені об'єкти після завершення будівництва 01.10.1999 року були поставлені позивачем на облік, що підтверджується інвентарними картками обліку основних засобів №№ 13077, 13078, 13079, 13080.

01.03.1984 року бригадою по монтажу механічної частини крана на об'єкті цех електрозварювальних робіт блоку № 3 Рівненської АЕС змонтовано мостовий кран 20/5 зав. № 301697, який виготовлений 27.08.1983 року.

Згідно листа ВП "Рівненської АЕС" № 014/4899 від 27.04.2012 року останній дав дозвіл на вивезення мостового крану з території цеху зварювальних робіт. Однак зауважив, що підкранові балки змонтовані та оплачені Рівненською АЕС.

Монтаж металоконструкцій підкранових балок мостового крану був проведений у 1984 році, одночасно з монтажем мостового крану, що підтверджується довідкою № 08/406 від 22.05.1984 року та актом від 01.03.1984 року.

Враховуючи вищевказану обставину, місцевий господарський суд дійшов висновку, що спірні металоконструкції підкранових балок були змонтовані на замовлення позивача для використання мостового крану, право власності на який відповідачем не оспорювалось, що вбачається з вищевказаних листів.

Таким чином, враховуючи Акт робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом будівлі, споруди, приміщення від 10.11.1999 року, яким підтверджується, резервуари об'ємом 100 м3 в кількості 4 шт., були побудовані та введені в експлуатацію ЗАТ "УБ Рівненської АЕС", перебування вказаних резервуарів на обліку у позивача, що підтверджується інвентарними картками обліку основних засобів №№ 13077, 13078, 13079, 13080, а також, враховуючи, що спірні металоконструкції підкранових балок були змонтовані на замовлення позивача для використання мостового крану, право власності на який відповідачем не оспорювалось, господарський суд Рівненської області дійшов висновку про належність права власності на спірне майно саме позивачу та невизнання такого права, що виражалось у незаконному володінні, відповідачем, що і стало підставою для задоволення позовних вимог.

Разом з тим, судом першої інстанції не враховано наступного.

Актом про монтаж мостового крана від 01.03.1984 року встановлено, що мостовий кран 20/5 зав. № 301697 змонтовано на об'єкті - цех електрозварочних робіт, блок № 3 Рівненської АЕС. Згідно вказаного акту, документація додається лише на електрозварювальні роботи та електричну частину крана, а довідкою від 22.05.1984 року № 08/406 підтверджується лише факт монтажу металоконструкцій підкранових балок.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, господарський суд першої інстанції надав невірну оцінку доказам у справі - акту про монтаж мостового крана від 01.03.1984 року та довідки від 22.05.1984 року № 08/406, оскільки останніми жодним чином не доводиться виникнення чи наявність права власності позивача на металоконструкції підкранових балок мостового крану 20/5С балансовою вартістю 2635,06 грн.

Щодо іншої частини спірного майна - чотирьох резервуарів об'ємом 100 м3 заводські №№ 4402, 4403, 4433, 4434, судова колегія зазначає наступне.

Як належні та допустимі докази наявності права власності позивача, місцевий господарський суд визнав Акт робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом будівлі, споруди, приміщення від 10.11.1999 року, яким було прийнято в експлуатацію закінчений будівництвом об'єкт - "Склад нафтопродуктів. Розширення", який входить до складу будівельної бази № 1, яка має такі основні показники: резервуари у-100м3 - 4 шт. та інвентарні картки обліку основних засобів позивача №№ 13077, 13078, 13079, 13080.

Натомість місцевим господарським судом не взято до уваги інвентарні картки обліку основних засобів відповідача, зокрема на цех зварювальних робіт та склад паливно-мастильних матеріалів з автозаправною станцією, якими підтверджується перебування всього об'єкту - складу паливно-мастильних матеріалів на балансі відповідача, розширення та введення в експлуатацію якого здійснювалось Актом робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом будівлі, споруди, приміщення від 10.11.1999 року.

Крім того, підстави, форма і порядок складання Акту робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом будівлі, споруди, приміщення, наданий позивачем як доказ своїх позовних вимог, визначено ДБН України А.3.1-3-94 ("Управління, організація і технологія. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів") чинним на той час, пунктом 2.4 яких встановлено, що закінчені будівництвом будівлі, споруди і вбудовані, вбудовано-прибудовані або прибудовані приміщення виробничого, допоміжного призначення, які входять до складу об'єкта, у разі необхідності введення їх в експлуатацію у процесі будівництва приймаються робочими комісіями в міру їх готовності з наступним пред'явленням державній приймальній комісії, що приймає об'єкт вцілому. Датою введення в експлуатацію таких об'єктів є дата підписання акта робочою комісією (додаток 2 форма 4). Тобто, вищевказаний документ свідчить лише про прийняття в експлуатацію частки об'єкта будівництва, який ще будується та не являється правовстановлюючим документом. Крім того, відповідно до п. 2.3 ДБН України А.3.1-3-94 прийняття робочими комісіями зазначених об'єктів і устаткування оформляється відповідними актами (додаток 2 форми 1, 2, 3), які передаються на розгляд державній приймальній комісії. Таким чином, наданий позивачем як доказ своїх позовних вимог Акт, свідчить лише про причетність позивача до будівництва частки об'єкта, який був прийнятий робочою комісією призначеною наказом по НАЕК, відповідно до п. 2.3 ДБН України А.3.1-3-94, про що свідчить Акт робочої комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта для пред'явлення державній приймальній комісії від 2004 року, відповідно до якого пред'явлено до прийняття в експлуатацію. Тимчасові будівлі та споруди бл.4. АЗС. Склад нафтопродуктів. (4 резервуари - 78 т, бетонне покриття - 657 м2, з/б огорожа - 124 м.п., з/б фундаменти).

Нормами ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.

Законодавство надає власникові можливість на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону та іншим правовим актам, не зачіпаючи охоронювані законом інтереси інших осіб. Всі дії, що перешкоджають власникові на власний розсуд користуватись своїм володінням повинні бути припинені способами, установленими законом. Характер засобів, вибраних для захисту свого права, повинен відповідати характеру порушених правовідносин.

Так, одним із способів захисту права власності є витребування майна із чужого незаконного володіння.

Згідно з приписами ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. За допомогою цього позову власник захищає не тільки свої права на володіння та користування майном, а також і право на розпорядження ним, оскільки перебування майна у чужому незаконному володінні певним чином обмежує і право власника на розпорядження майном.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що віндикаційний позов є речово-правовим позовом, що може бути пред'явлений лише у разі підтвердження належними та допустимими доказами факту належності права власності позивачу та факту невизнання такого права відповідачем, що може виражатись у самому факті володіння таким майном без належних правових підстав.

Натомість, внаслідок неправильної оцінки доказів у справі, помилковим є висновок місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, адже позивач всупереч ст. 33 ГПК України не довів ані належності права власності на спірне майно, ані факту неправомірного використання такого майна відповідачем, більше того не доведено позивачем також і факту тотожності майна, що витребовується майну, що знаходиться у відповідача (внаслідок відображення в бухгалтерських документах сторін різного об'єму витребуваних резервуарів).

Крім того, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем не надано суду доказів придбання (набуття) ним спірного майна у власність (платіжних документів, угод, актів приймання-передачі, накладних, тощо).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Згідно з п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України.

Відтак, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову в позові.

На виконання вимог ст. 49 ГПК України, у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги судові витрати покладаються на позивача у справі.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська АЕС" задоволити.

2. Рішення господарського суду Рівненської області від 12.08.2013 року у справі № 918/899/13 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

3.Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Управління будівництва Рівненської АЕС" (34400, Рівненська область, м. Кузнецовськ, Промислова зона, 31, код ЄДРПОУ 04630695) на користь Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська АЕС" (34400, Рівненська область, м. Кузнецовськ, код ЄДРПОУ 05425046) 860, 25 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду Рівненської області.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Тимошенко О.М.