Рішення № 35956987, 12.12.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2013 р. Справа № 914/4277/13

За позовом:Публічного акціонерного товариства "Іскра", м. Львів

До відповідача: ТЕС-ЛАМП с.р.о.,Чеська Республіка

Про: стягнення заборгованості в сумі 3 978 171,14 грн.,

Суддя Долінська О.З.

При секретарі Вашкевич Н.І.

За участю представників:

позивача: Маричинський А.М..- дов. №501/40 від 19.07.2013 р.,

до відповідача: Толстих І.В. - дов. від 27.05.2013 р. діє до 31.12.2013 р.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Публічного акціонерного товариства "Іскра" до ТЕС-ЛАМП с.р.о. про стягнення заборгованості в сумі 3 978 171,14 грн. Ухвалою від 14.11.2013 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 26.11.2013р.

Розгляд справи відкладався з підстав з наведених у відповідних ухвалах суду, які містяться в матеріалах справи.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Іскра", (м. Львів) звернулось до господарського суду з позовною заявою до відповідача ТЕС-ЛАМП с.р.о. (Чеська Республіка) про стягнення 371 589,44 євро, що за курсом НБУ станом на 12.11.2013р. становить 3 978 171,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, отримавши від позивача товарно-матеріальні цінності на підставі розхідних накладних, а саме:

Вид документаНомер документаДата документаСумаРозх.накл. (НРГП)001080022.08.1322 272,00Розх.накл. (НРГП)001088829.08.1322 272,00Розх.накл. (НРГП)001091502.09.1323 040,00Розх.накл. (НРГП)001094604.09.1323 400,00Розх.накл. (НРГП)001117112.09.1323 400,00Розх.накл. (НРГП)001123813.09.1323 400,00Розх.накл. (НРГП)001128616.09.1323 400,00Розх.накл. (НРГП)001129116.09.1323 400,00Розх.накл. (НРГП)001133718.09.1323 400,00Розх.накл. (НРГП)0011437 24.09.1323 210,40Розх.накл. (НРГП)001148126.09.1323 400,00Розх.накл. (НРГП)001164203.10.1322 686,00Розх.накл. (НРГП)001181710.10.1322 509,00Розх.накл. (НРГП)001208323.10.1322 882,00Розх.накл. (НРГП)001209624.10.13125,04Розх.накл. (НРГП)001209724.10.1314,60Розх.накл. (НРГП)001210424.10.1322 620,00Розх.накл. (НРГП)001213728.10.1328,40Розх.накл. (НРГП)001216429.10.1323 130,00

не сплатив їх вартості, внаслідок чого виникла заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 371 589,44 євро, що за курсом НБУ станом на 12.11.2013р. становить 3 978 171,14 грн.

12.12.2013 через канцелярію суду від представника відповідача поступ відзив (вх.№53389) в якому зазначено, що позовні вимоги визнають повністю та просять розстрочити виконання рішення про стягнення зазначеного боргу шляхом його сплати щомісячно рівними частинами до 1 липня 2014 року включно.

В судове засідання позивач 12.12.2013 р. явку повноважного представника забезпечив, вимоги ухвал суду виконав повністю. Представник позивача позов підтримав.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 12.12.2013р. забезпечив, позовні вимоги визнав в повному обсязі, вимоги ухвали суду виконав.

В судовому засіданні підписано та оголошено повний текст рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

09 липня 2007 року між ПАТ "Іскра" (надалі-продавець) та ТЕС-ЛАМП с.р.о., (надалі-покупець) був укладений контракт №ІЕ-02/07-07 (далі по тексту-контракт).

Згідно п.1.1 даного контракту, продавець продає, а покупець купує лампи розжарення електричні (надалі-товар) по найменуваннях, в асортименті, по цінах і в кількості, що визначені Спеціфікацією №1, яка з моменту її підписання буде невід'ємною частиною цього контракту.

У Розділі 2 "Ціна і загальна вартість" зазначено, всі ціни та розрахунки даного контракту викладені та здійснюються в євро. Загальна сума контракту складає 100 000,00 євро. Зазначена сума не може обмежувати сторони при бажанні змінити її у бік збільшення або зменшення.

Поставки товару здійснюється на протязі дії даного контракту на умовах СРТ м.Росице, Чеська Республіка за правилами "INCOTERMS 2000". Товар відвантажується окремими партіями. Перенд відвантаженням товару продавець зобов'язаний відправити покупцю по факсу накладну (інвойс) на дану партію товару. Поставка товару здійснюється після погодження надісланого документа. Разом з товаром продавець передає покупцю оригінали наступних документів:

- СМR - 1;

- комерційний рахунок (інвойс)-3;

- сертифікат походження. (розділ 3 даного контракту).

У відповідності до п.4.1. контракту, оплату за кожну відвантажену продавцем партію товару покупець здійснює шляхом банківського переказу на рахунок продавця, що зазначений у пункті 11.1. контракту.

Витрати по оплаті банківських комісій несе покупець. (п.4.2. даного контракту).

Додатком №20 до контракту сторонами домовились про таке: 1. Збільшити загальну суму контракту на 200 000 (двісті тисяч) євро і викласти пункт 2.2. Розділу 2. Ціна і загальна вартість контракту в наступній редакції: 2.2. Загальна сума контракту складає 1 500 000 євро.

Додатком №25 від 28.12.2012 р. до контракту №ІЕ 02/07-07 від 09.07.2007 р. сторони продовжили термін дії контракту до 31.12.2013 р.

Відповідач отримав від позивача по зазначених вище розрахункових накладни товар на загальну суму 371 589,44 євро, що за курсом НБУ станом на 12.11.2013р. становить 3 978 171,14 грн., що підтверджується підтверджується розрахунковими накладними (копії розрахункових накладних накладних містяться в матеріалах справи).

Однак, як зазначає позивач, на день подачі позову до суду, погашення заборгованості відповідачем не було здійснено.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу поставки товару на підставі контракту №ІЕ 02/07-07 від 09.07.2007 р. додатками до нього, що є невід'ємною частиною зазначеного контракту (надалі - Контракт) в силу п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України. Факт укладення такого договору підтверджується вчиненими сторонами діями: поставкою товару позивачем, прийняттям цього товару відповідачем.

У відповідності до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В силу положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 692 ЦК України закріплено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання за контрактом виконав в повному обсязі, а відповідач, вчасно не розрахувавшись по котракту за отриманий товар, порушив взяті на себе договірні зобов'язання, в результаті чого заборгував перед позивачем 371 589,44 євро, що за курсом НБУ станом на 12.11.2013р. становить 3 978 171,14 грн.

При визначенні ціни позову, поданого в іноземній валюті, необхідно виходити з тієї валюти, в якій провадились чи повинні бути проведені розрахунки між сторонами. У разі подання до господарського суду позову про стягнення іноземної валюти обов'язковим є зазначення еквіваленту в національній валюті України (гривнях). Виходячи з останнього й визначається сума судового збору, що сплачується з позовної заяви у національній валюті. (Постанова пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції).

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, у позовах про стягнення іноземної валюти ціна позову визначається в іноземній валюті та у гривні відповідно офіційного курсу встановленого Національним Банком України на день подання позову.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні яка відповідає вимогам, зокрема ст.9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.(Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012).

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розстрочка -виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. (Роз'яснення, Вищий арбітражний суд, від 12.09.1996, № 02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України").

При цьому господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Виходячи із наведеного, законодавець, у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Жодних доказів в обгрунтування важкого фінансового становища відповідачем не надано.

Беручи до уваги наведене, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, наявність вини відповідача у виникненні спору, суд прийшов до висновку, що заява ТЕС-ЛАМП с.р.о. про розстрочку виконання рiшення господарського суду Львiвської областi є необгрунтованою, не підтвердженою належними доказами та такою, що не підлягає до задоволення.

Судовий збір покладається на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.230 ГК України та ст.ст. 4, 43, 33, 34, 35, 44, 49, 80,82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2.Стягнути з ТЕС-ЛАМП с.р.о. (адреса: 665 01, м .Росице, вул. Заставецька 1183, Чеська Республіка) на користь Публічного акціонерного товариства "Іскра" (адреса: 79066, м. Львів, вул. Вулецька, 14, ідентифікаційний код 00214244) 371 589,44 євро, що еквівалентно 3 978 171,14 грн. заборгованості та 68 820,00 грн. понесених витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення відмовити.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Долінська О.З.