Постанова № 3595602, 23.04.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2009 № 8/362

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Вербицької О.В.

За участю представників:

від позивача - Колотій А.Ю., довіреність б/н від 30.09.2008 р.,

від відповідача - Собур А.К., довіреність № 33 від 17.12.2008 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виробничого кооперативу «Контакт-90»

на рішення Господарського суду м.Києва від 19.02.2009

у справі № 8/362 (суддя Катрич В.С.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Трест “Київміськбуд № 6”

до Виробничого кооперативу «Контакт-90»

про стягнення 459929,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство “Трест “Київміськбуд № 6” звернувся з позовом до Виробничого кооперативу «Контакт-90» про стягнення 459 929,81 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.02.2009 р. позов задоволено частково.

Стягнуто з Виробничого кооперативу «Контакт-90» (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 37; код ЄДРПОУ 22873846) на користь Відкритого акціонерного товариства “Трест “Київміськбуд № 6” (01133, м. Київ, вул. Л.Первомайського, 9; код ЄДРПОУ 04012885) 390 694 (триста дев’яносто тисяч шістсот дев’яносто чотири) грн. основного боргу, 3 906 (три тисячі дев’ятсот шість) грн. 94 коп. державного мита, 100 (сто) грн. 24 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Виробничий кооператив «Контакт-90» звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду від 19.02.2009 р. скасувати та прийняти нове рішення.

Свої вимоги відповідач обґрунтовує тим, що судом порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та винесення незаконного рішення, що є підставою для його скасування.

Зокрема заявник посилається на те, що жодним судовим рішенням умови договору і сам договір підряду №5/05-07 від 18.05.2007 р. між позивачем і відповідачем не визначено такими, що суперечать чинному законодавству. Тобто, судом не дано правової оцінки в чому саме полягають винні дії позивача, при тому, що сам договір відповідає чинному законодавству. Відповідач стверджує, що не порушував умови договору, і повністю розрахувався з позивачем і додатково перерахував із власних коштів попередню оплату за купівлю матеріалів на суму 114742,00 грн.

Позивач просив суд рішення залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний з доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі; апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Відкритим акціонерним товариством “Трест “Київміськбуд № 6” (надалі позивач, підрядник) та Виробничим кооперативом «Контакт-90» (надалі відповідач, генпідрядник) 18.05.2007 р. було укладено договір підряду №5/05-07 (надалі Договір).

Спір у даній справі виник у зв’язку із тим, що позивач стверджує, що станом на 24.11.2008 р. заборгованість відповідача становить 390 694 грн. 00 коп. за комплекс виконаних робіт згідно договору.

Судова колегія вважає, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Трест “Київміськбуд № 6” не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Розділом І даного договору визначається предмет договору. А саме, в п. 1.1. генпідрядник (відповідач) доручає, а підрядник (позивач) приймає на себе виконання комплексу робіт по будівництву двох тягових підстанцій по (вул. А. Нової та вул. Шліхтера) на об’єкті: “Тролейбусна лінія про вул. Перова, пр. Визволителів, вул. Попудренка, вул. Будівельників, пр. Миру до Ленінградської площі”. Генпідрядник зобов’язується прийняти виконану роботу у підрядника і оплатити її на умовах Договору.

Пунктом 5.5. Договору визначено, що розрахунки між сторонами згідно до пункту 5.4 проводяться тільки за умови надходження коштів від замовника до генпідрядника. В пункті 5.4 Договору зазначається, що генпідрядник розраховується з підрядником за виконанні роботи у розмірі 90 % - на підставі оформлених актів виконаних робіт (ф. КБ-2В, КБ-3), складених згідно ДБН.Д.1.1.1-2000 (із змінами та доповненнями), на протязі 10 днів після розрахунку замовника з генпідрядником. Замовником виступає Комунальне підприємство “Київпастранс”.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (надалі – ГК України), майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно п. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Стаття 193 ГК України також встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно п.п. 1 і 2 ст. 317 ГК України будівництво об’єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб’єктами господарювання для інших суб’єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Статтею 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно змісту ст.ст. 11, 14 та 509 ЦК України договір, зокрема, є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

В статті 629 ЦК України також зазначається, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Договором передбачено, що відповідач зобов’язаний розрахуватися за виконанні роботи з позивачем після настання певної події – отримання коштів від замовника, що саме ним і було зроблено( ст..212 Цивільного кодексу України).

Відповідальність за невиконання зобов’язань третьої стороною – замовником може наступити тільки у випадку, якби сторони за договором субпідряду не обумовили порядок розрахунків. Сторонами чітко визначений такий порядок, тобто зобов’язання по оплаті виникають після отримання коштів від замовника.

Позивачем не було заявлено вимог щодо скасування, в судовому порядку, пункту 5.5. Договору, яким визначено порядок розрахунків. Отже, умови договору щодо порядку оплати чинні і ніким не скасовані.

Позивачем, відповідно до Договору, виконанні роботи на суму 2 240 694,00 грн. Відповідачем, після отримання коштів від замовника в сумі 1 785 258,00 грн. (один мільйон сімсот вісімдесят п’ять тисяч двісті п’ятдесят вісім грн. 00 коп.), відповідно до листа від Комунального підприємства «Київпастранс» №11-6/2075 від 17.12.2008 р., було перераховано позивачу 1 8000 000,00 грн., у відповідності до платіжних доручень, які знаходяться в матеріалах справи.

Також, судом першої інстанції було встановлено, що сторонами по спірному договору було здійснено пере залік-бартер 01.09.2008 р. на суму 50 000,00 грн.

Суд першої інстанції не погодився з твердженням відповідача, що умовами договору сторони погодили, що розрахунки між сторонами проводяться тільки за умови надходження коштів від замовника до генпідрядника, однак від замовника кошти в повному обсязі не надійшли, тому відповідач не мав можливості розрахуватися з позивачем в повному обсязі.

При цьому, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції. У випадках встановлених умовами договору, підстави виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або ненастання певної події. Статтею 212 ЦК України, а саме ч.1 передбачено, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Під дію цієї статті мають підпадати лише ті правочини, за якими є невідомою на даний момент можливість настання обумовленої обставини в майбутньому. Обставинами, з настанням яких пов'язуються певні правові наслідки, за умовним правочином можуть бути соціальні, природні та інші події, явища. Саме така обставина і передбачена умовами договору, тобто відповідач зобов’язаний розрахуватися за виконанні роботи з позивачем після настання певної події, а саме отримання коштів від замовника, що саме і було зроблено.

Згідно ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на недоведених обставинах, що мали значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими і не відповідають в повній мірі обставинам справи, а також були зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, яке призвело до прийняття неправильного рішення (ч. 1 п.п. 2, 3 та 4 ст. 104 ГПК України), що є підставою для скасування такого рішення.

У зв’язку з цим, апеляційна скарга Виробничого кооперативу «Контакт-90», а оскаржуване рішення суду – повному скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 44-46, 47-1, 49, 91, 92, 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Виробничого кооперативу «Контакт-90» задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 19.02.2009 р. у справі № 8/362 за позовом Відкритого акціонерного товариства “Трест “Київміськбуд № 6” до Виробничого кооперативу «Контакт-90» про стягнення 459 929,81 грн., скасувати повністю.

3. Прийняти у справі № 8/362 нове рішення, яким у позові Відкритого акціонерного товариства “Трест “Київміськбуд № 6”, відмовити повністю.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Трест “Київміськбуд № 6” (код ЄДРПОУ 04012885, адреса: 01133 м. Київ, вул. Л.Первомайського, 9), а у випадку відсутності коштів – з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Виробничого кооперативу «Контакт-90» (код ЄДРПОУ 22873846; 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 37; 1 954,00 (одна тисяча дев’ятсот п’ятдесят чотири ) грн. 94 коп. державного мита за подачу апеляційної скарги та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

5. Справу № 8/362 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Андрієнко В.В.

Судді Буравльов С.І.

Вербицька О.В.

29.04.09 (відправлено)