Ухвала суду № 35954912, 03.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13455/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

03 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Інвестиційна фінансова компанія «Арт Капітал» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2013 року приватне акціонерне товариство «Інвестиційна фінансова компанія «Арт Капітал» (далі - Позивач, ПрАТ «ІФК «Арт Капітал») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Відповідач, ДПІ у Солом'янському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.08.2013 року №0000062202.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.09.2013 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що операції з векселями не оподатковуються за правилами операцій з відступлення права вимоги, у зв'язку з чим Позивач правомірно не включив до складу валового доходу кошти, отримані внаслідок опротестування векселів.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на неповному дослідженні судом всіх фактичних обставин справи та перевірки їх доказами, що спричинило прийняття неправильного рішення.

У судовому засіданні повноважний представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд вимоги останньої задовольнити повністю.

Представник Позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Вирішуючи вказану справу, суд першої інстанції встановив, що у червні - липні 2013 року працівниками ДПІ у Солом'янському районі було проведено документальну планову виїзну перевірку ПрАТ «ІФК «Арт Капітал» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року. У ході перевірки податковим органом було виявлено порушення Позивачем, зокрема, п. 153.5 ст. 153 ПК України, внаслідок чого занижено податок на прибуток у розмірі 312 060,00 грн. Результати перевірки зафіксовані в акті від 23.07.2013 року №720/2658-22-02-18-33308667. На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем 06.08.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000062202, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 390 075,00 грн., у тому числі за основним платежем - 312 060,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 78 015,00 грн.

Вирішуючи питання про відповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вимогам податкового законодавства, суд першої інстанції встановив наступне.

Позивачем протягом 2009 року було придбано три прості векселі, емітентом яких є ТОВ «Пантек виробництво»:

- простий вексель серії АА № 0473106 від 06.07.2007 року номінальною вартістю 924 000,00 грн., договірною ціною 976 788,70 грн. на підставі Договору купівлі-продажу цінних паперів № 0710/06ДПА-08;51САТ-Б від 10.07.2008 року, укладеного з ТОВ «Сателіт-3» (а.с. 33-38);

- простий вексель серії АА № 1510553 від 01.02.2008 року номінальною вартістю 227 500,00 грн., договірною ціною 273 069,04 грн. на підставі Договору купівлі-продажу № 0820/01ДПА-09;28АБ-09 20.08.2009 року, укладеного із закритим диверсифікованим пайовим інвестиційним фондом «Дивідендний фонд «АнтиБанк» ТОВ «КУА «АРТ-КАПІТАЛ Менеджмент» (а.с. 39-42);

- простий вексель серії АА № 0252758 від 01.02.2008 року номінальною вартістю 239 500,00 грн., договірною ціною 287 441,10 грн. на підставі Договору купівлі-продажу № 0820/02ДПА-09 від 20.08.2009 року, укладеного з відкритим акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Фонд акцій» (а.с. 43-47).

Судом першої інстанції також встановлено, що 02.02.2012 року між ПрАТ «ІФК «Арт Капітал» (Продавець) та ТОВ «КУА «АРТ-КАПІТАЛ Менеджмент» (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 0202/01НТ-12; 0202/01ДРА-12, предметом якого є купівля-продаж простого векселя серії АА № 0252758 від 01.02.2008 року номінальною вартістю 239 500,00 грн., договірною ціною 288 000,00 грн. (а.с. 51-52), а також Договір купівлі-продажу № 0202/02НТ-12;0202/02ДРА-12, предметом якого є купівля-продаж простого векселя серії АА № 1510553 від 01.02.2008 року номінальною вартістю 227 500,00 грн., договірною ціною 274 000,00 грн. (а.с. 48-49).

03.02.2012 року ПрАТ «ІФК «Арт-Капітал» та ТОВ «КУА «АРТ-КАПІТАЛ Менеджмент» були складені та підписані акти приймання-передачі зазначених простих векселів (а.с. 50, 53).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, простий вексель серії АА № 0473106 від 06.07.2007 року номінальною вартістю 924 000,00 грн. був погашений емітентом 07.02.2012 року у сумі 924 000,00 грн. на підставі акту про пред'явлення векселя до платежу від 07.02.2012 (а.с. 54).

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 14, 153 ПК України, ст. ст. 1, 2, 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність», ст. ст. 3, 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», прийшов до висновку про відсутність правових підстав для поширення на операції з векселями правил оподаткування операцій з цінними паперами, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до п. 153.5 ст. 153 ПК України з метою оподаткування платник податку веде облік фінансових результатів операцій від проведення операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги третьої особи, зобов'язань за фінансовими кредитами, а також за іншими цивільно-правовими договорами.

Відступленням права вимоги у розумінні Податкового кодексу України є операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації (пп. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано зауважив, що норми ПК України можуть застосовуватися до операцій з відступлення права вимоги, які виникають на підставі цивільно правих договорів.

Так, зі змісту положень ЦК України відступленням права вимоги є передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно ч. 1 ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Приписами пп. «д» п. 2 ч. 5 ст. 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» вексель віднесено до боргових цінних паперів, тобто цінних паперів, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов'язання.

Відповідно до п. 153.8 ст. 153 ПК України для цілей цього підпункту під терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження цінних паперів, або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном, викупом емітентом, погашенням або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, в тому числі окремий облік операцій з цінними паперами, придбаними під час їх розміщення, повторного продажу емітентом чи в результаті здійснення внеску до статутного капіталу. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу (обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження) кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, визначеними цим підпунктом, враховуються у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту наведених норм Податкового кодексу вбачається що доходи, отримані платником податку від продажу, обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження цінних паперів (до яких у тому числі відноситься вексель), оподатковуються у спеціальному порядку, встановленому для операцій з цінними паперами.

Крім того, Окружний адміністративний суд м. Києва обґрунтовано звернув увагу на те, що у рядку 3 додатку ЦП (розрахунок фінансових результатів від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами) до рядків 03.20 та 03.21 додатка ІД (інші доходи) до податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 року №1213, передбачено відображення результатів операцій з векселями.

Тобто, як було вірно зазначено судом першої інстанції, у податковій декларації також передбачено оподаткування фінансових операцій з векселями за правилами оподаткування операцій з цінними паперами, а не операцій з відступлення права вимоги.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками Окружного адміністративного суду м. Києва про помилковість віднесення Відповідачем операцій з векселями до операцій з відступлення права вимоги, внаслідок чого останнім протиправно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Інвестиційна фінансова компанія «Арт Капітал» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.