Постанова № 35954798, 03.12.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 грудня 2013 р. № 820/10564/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лук'яненко М.О.

за участю секретаря судового засідання - Гайворонського В.С.,

представників сторін

позивача - Васильєвої Н.С.,

відповідача - Усачова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом приватної фірми "ГАСПІК" до державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватна фірма "ГАСПІК", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд: скасувати податкове повідомлення - рішення №0003382201 від 23.10.2013 року на збільшення (сплату до бюджету) основного платежу - суми податку на додану вартість у розмірі 136436,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 68173,00 грн.; скасувати податкове повідомлення - рішення №0003372201 від 23.10.2013 року на збільшення (сплату до бюджету) основного платежу - суми податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 164123,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 82062,00 грн..

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення - рішення ґрунтується на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки відповідача, а відтак, суперечать ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладає на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення, позиція яких повністю збігається з викладеною в судовому засіданні, де зазначив, що під час проведення перевірки та складання акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства. За результатами перевірки, в акті були зафіксовані порушення вимог Податкового кодексу України, за що позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Як юридична особа Позивач зареєстрований Виконавчим комітетом Харківської міської ради 20.05.2002 року, відповідно до свідоцтво серії А00 №504228 (а.с. 72 т. 1).

З довідки АА №741330 судом встановлено, що за КВЕД-2010 підприємство займається такими видами діяльності: 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів (а.с. 73 т. 1).

Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість, про що останньому 16.07.2002 року видано свідоцтво державного зразка №28748536 (а.с. 74 т. 1).

За матеріалами справи судом встановлено, що фахівцями Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена планова виїзна перевірка ПФ "Гаспік" (код за ЄДРПОУ 32029455) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року.

Результати перевірки були оформлені актом №717/20-31-22-01-07/32029455 від 11.10.2013 року, яким були зафіксовані наступні порушення: п.138.18 ст. 138 з урахуванням п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (з урахуванням змін та доповнень), в результаті чого донараховано податок на прибуток на загальну суму 164123 грн., у тому числі: 1 квартал 2012 року у сумі 113341 грн. та 3 квартал 2012 року у сумі 50782 грн., п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 136346 грн., у тому числі за січень 2012 року - 81482 грн., за березень 2012 року на суму 26462 грн., та за липень 2012 року на суму 28402 грн., п.3.5 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 встановлено перевищення суми перевищення лімітиу каси у сумі 5049,76 грн. (а.с. 15-39 т. 1).

На підставі вищезгаданого акту перевірки податковим органом були винесені податкові повідомлення - рішення: №0003382201 від 23.10.2013 року на збільшення (сплату до бюджету) основного платежу - суми податку на додану вартість у розмірі 136436,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 68173,00 грн.; скасувати податкове повідомлення - рішення №0003372201 від 23.10.2013 року на збільшення (сплату до бюджету) основного платежу - суми податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 164123,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 82062,00 грн. (а.с. 12-13 т. 1).

Дослідивши зібрані докази по справі, суд зазначає наступне:

В перевіряємому періоді контрагентами Позивача були ПП "ЛОГІСТІК-ЦЕНТР" та ПП "СИСТЕМА ВЕД".

Судовим розглядом встановлено, що між Позивачем (Покупець) та ПП "ЛОГІСТІК-ЦЕНТР" (Продавець) було укладено договір купівлі - продажу №1010п1 від 10.10.2011 року (а.с. 91-92 т. 1).

За умовами вищевказаного правочину Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар в асортименті і в кількості, встановлених Договором, а Покупець зобов'язується прийняти даний товар і сплатити за нього. Асортимент, кількість, ціна одиниці товару вказані в специфікації, яка є невід'ємною частиною даного правочину (а.с. 95-96, 98, 100).

На виконання умов договору купівлі - продажу №1010п1 від 10.10.2011 року Позивач надав до суду документи первинного та бухгалтерського обліку, а саме: видаткові накладні (а.с. 93--94, 97, 99 т. 1), податкові накладні: №49 від 26.03.2012 року на загальну суму 46817,11 грн., в т.ч. ПДВ - 7802,85 грн., №5 від 05.03.2012 року на загальну суму 111955,25 грн., в т.ч. ПДВ - 18659,21 грн., №45 від 30.01.2012 року на загальну суму 488893,49 грн., в т.ч. ПДВ - 81482,25 грн. (а.с. 122-123, 125, 128-130).

Крім того, між Приватною фірмою "ГАСПІК" (Покупець) та Приватною фірмою "СИСТЕМА ВЕД" (Продавець) було укладено договір купівлі - продажу №П10405 від 05.04.2012 року (а.с. 131-132 т. 1).

За умовами вищевказаного правочину Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар в асортименті і в кількості, встановлених Договором, а Покупець зобов'язується прийняти даний товар і сплатити за нього. Асортимент, кількість, ціна одиниці товару вказані в специфікації, яка є невід'ємною частиною даного правочину (а.с. 135, 137, 139 т. 1, а.с. 52, 57, 66, 71, 76, 78, 92, 102, 104, 106, 111, 113, 115 т. 4).

Факт виконання позивачем зобов'язань по вище вказаному правочину підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку: видаткові накладні (а.с. 134, 136, 138 т. 1, а.с. 51, 56, 65, 70, 75, 77, 84, 91, 101, 103, 105, 110, 112, 114 т. 4), податкові накладні: №9 від 20.06.2012 року на загальну суму 20572,74 грн., в т.ч. ПДВ - 3428,79 грн., №3 від 03.07.2012 року на загальну суму 149838,91 грн., в т.ч. ПДВ - 24973,15 грн., №12 від 28.04.2012 року на загальну суму 45186,53 грн., в т.ч. ПДВ 7531,09 грн., №6 від 16.05.2012 року на загальну суму 111273,11 грн., в т.ч. ПДВ 18545,52 грн., №4 від 18.04.2012 року на загальну суму 190997,24 грн. в т.ч. ПДВ 31832,87 грн., №6 від 18.04.2012 року на загальну суму 46940,23 грн., в т.ч. ПДВ 7823,37 грн., №51 від 31.07.2012 року на загальну суму 131635,75 грн., в т.ч. ПДВ 21939,29 грн., №41 від 30.08.2012 року на загальну суму 17017,38 грн., в т.ч. ПДВ 2836,23 грн., №22 від 18.09.2012 року на загальну суму 8315,58 грн., в т.ч. ПДВ 1385,93 грн., №9 від 25.07.2012 року на загальну суму 8706,36 грн., в т.ч. ПДВ 1451,06 грн., №6 від 12.12.2012 року на загальну суму 151613,57 грн., в т.ч. ПДВ 25268,93 грн., №27 від 21.11.2012 року на загальну суму 20834,40 грн., в т.ч. ПДВ 3472,40 грн., №20 від 15.11.2012 року на загальну суму 60378,50 грн., в т.ч. ПДВ 10063,01 грн., №3 від 02.11.2012 року на загальну суму 6792,96 грн., в т.ч. ПДВ 1132,16 грн., №14 від 05.10.2012 року на загальну суму 104186,70 грн., в т.ч. ПДВ 17364,45 грн., №16 від 15.10.2012 року на загальну суму 2967,60 грн., в т.ч. ПДВ 494,60 грн., №5 від 18.04.2012 року (а.с. 156-159 т. 1, а.с. 53-54, 58-59, 61-63, 67-68, 72-73, 80-81, 83, 85, 88-90, 94, 96-97, 99-100, 107-108, 116-119 т. 4).

Оплата по вищевказаним договорам купівлі - продажу здійснювалась в повному обсязі шляхом списання коштів з рахунку Позивача, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 160-170), виписками з банку (а.с. 2-18 т. 4).

Отримані товарно - матеріальні цінності Позивачем від своїх контрагентів зберігались на складах, розміщених за адресою: 61020, м. Харків, Шосейний в'їзд, 2, на умовах договору відповідального зберігання №ОХ0112/12 від 01.01.2012 року укладеного між Позивачем та ФОП ОСОБА_3 (а.с. 90 т. 1). Доказами оприбуткування ТМЦ на складі є надана Позивачем оборотно-сальдова відомість місця зберігання (а.с. 123-134 т. 2), актом комплектування (а.с. 140-162 т. 2), актом прийому - передачі (а.с. 29-36 т. 4). Оплата по даному договору здійснювалась в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями, виписками з банку (а.с. 37-44 т. 4).

Доставка товару згідно укладених договорів №П10405 від 05.04.2012 року, №1010п1 від 10.10.2011 року здійснювалась на умовах франко-автомобіль м. Харків, що підтверджується виписаними подорожніми листами (а.с. 194-211 т. 3). Згідно довідки ПФ "ГАСПІК" №1411/13-сп від 14.11.2013 року встановлено, що на балансі підприємства значаться вантажні автомобілі, що є власністю Позивача і використовується останнім у його господарській діяльності: вантажні автомобілі Сканія державні номери: АХ 5875 АР, АХ 2804 АМ, АХ 1794 ВК (а.с. 26-28 т. 4).

Отримані товари за укладеним договорами були використані позивачем у подальшій діяльності підприємства позивача шляхом укладання відповідних договорів з контрагентом (покупцем), на підтвердження реалізації придбаних товарів/послуг і реальності виконання укладених позивачем послідуючих договорів, ПФ "ГАСПІК" надані копії договорів, видаткові накладні, довіреності товарно-транспортні накладні, податкові накладні (т. 2, т.3).

Проаналізувавши вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем доведено придбання у своїх контрагентів послуг та використання їх в своїй господарській діяльності, оскільки ними виконані умови укладених договорів, що підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами, які виписані з додержанням вимог п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995року за №168/704), п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI та п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку". Факти, які б позбавляли правового значення конкретні видані за здійсненою господарською операцією документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, відповідачем не надані.

Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладенні, виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за цими договорами, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач суду не подав.

Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам справи.

Крім того, суд також зауважує, що вказані податкові накладні містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст. 138 ПКУ).

Згідно п.138.8 ст. 138 ПКУ 138.8. Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Положеннями п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року передбачено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Порядок формування податкового кредиту передбачений ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п. 200.1 ст. 200 вищевказаного кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.201.1, п.201.4, п.201.6 ст. 201 вищевказаного кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань і реєстр виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 ст. 201 вищевказаного кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, надаючи оцінку всім наявним в матеріалах справи договорам, податковим накладним, видатковим накладним, подорожнім листам, розрахунковим документам, якими позивач доводе перед судом реальність здійснення господарської операції, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

Окрім іншого, суд не погоджується з твердженням Відповідача про відсутність у Позивача права на формування податкового кредиту, з підстав встановлення в актах про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "ЛОГІСТІК-ЦЕНТР" та ПП "СИСТЕМА ВЕД" від 08.01.2013 року №19/220/3757802 (а.с. 131-137 т. 4) та від 26.09.2012 року №1845/2204/35585925 (а.с. 139-142 т. 4) факту нереальності здійснення господарської діяльності контрагентами Позивача, виходячи з наступного:

Пунктом 1 порядку №1232 від 27.12.2010 року про проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок передбачено, що зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Тому, у податкового органу не було законних підстав робити висновок про нереальність здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентами ПП "ЛОГІСТІК-ЦЕНТР" та ПП "СИСТЕМА ВЕД" лише на підставі акту Про неможливість проведення зустрічної звірки, оскільки контрагенти позивача фактично не перевірялись, документи первинного та бухгалтерського обліку ПП "ЛОГІСТІК-ЦЕНТР" та ПП "СИСТЕМА ВЕД" досліджені не були.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем вказаного процесуального обов'язку стосовно податкових повідомлень - рішень №0003382201, №0003372201 (а.с. 12-13 т. 1), не виконано, тому суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже є таким, що підлягає скасуванню.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватної фірми "ГАСПІК" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення №0003382201 від 23.10.2013 року на збільшення (сплату до бюджету) основного платежу - суми податку на додану вартість у розмірі 136436,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 68173,00 грн..

Скасувати податкове повідомлення - рішення №0003372201 від 23.10.2013 року на збільшення (сплату до бюджету) основного платежу - суми податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 164123,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 82062,00 грн..

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 09 грудня 2013 року.

Суддя М.О. Лук'яненко