Постанова № 35954673, 09.12.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/4275/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Заяць О.В.,

за участю секретаря Музика С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Прилуцького міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно виплаченого матеріального забезпечення, -

В С Т А Н О В И В:

Прилуцький міськрайонний центр зайнятості (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття в розмірі 1548,82 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач перебував на обліку як безробітнмй в Прилуцькому МЦЗ та отримувала соціальні послуги і забезпечення відповідно до статті 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Проте, під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення було встановлено, що на момент реєстрації та в період перебування на обліку в Прилуцькому МЦЗ як безробітного, відповідач був зареєстрований як фізична особа-підприємець, про що не повідомив центр зайнятості. Натомість, в заяві про надання статусу безробітної від 27.11.2008 року подав неправдиві відомості, повідомивши, що не є зареєстрованим як фізична особа - підприємець. Вказане свідчить про те, що свій обов'язок щодо подання відомостей про обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, передбачені частиною 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" відповідач не виконав.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Оскільки, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, суд дійшов висновку про можливість подальшого розгляду адміністративної справи за його відсутності.

Судове засідання здійснювалося в порядку, передбаченому статтею 41 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 27.11.2008 року по 22.04.2009 року перебував на обліку в Прилуцькому МЦЗ як безробітний та отримував соціальні послуги і забезпечення відповідно до статті 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", що підтверджується персональною карткою відповідача від 20.11.2008 року (а.с. 13).

За результатами розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним був складений акт № 31 від 10.10.2013 року, яким встановлено, що ОСОБА_1 з 11.03.2000 року зареєстрований як фізична особа - підприємець.

Тобто, відповідач на дату надання статусу безробітного був зареєстрований як фізична особа-підприємець.

11.10.2013 року директором Прилуцького МЦЗ прийнято наказ № 259 "Про повернення коштів гр. ОСОБА_1." (а.с. 18) та листом від 11.10.2013 року №01/2455 запропоновано ОСОБА_1 добровільно повернути незаконно отримані кошти в сумі 1548,82 грн. (а.с. 19).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України від 05.07.2012 року №5067-VI "Про зайнятість населення" (далі - Закон №5067-VI) до зайнятого населення належать, зокрема, особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно.

На виконання Закону України від 02.03.2000 року №1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (далі - Закон №1533-III) був розроблений Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за № 915/5136 (далі - Порядок №307), який визначає механізм призначення, виплати допомоги по безробіттю, у т. ч. одноразової для організації безробітними підприємницької діяльності, та обчислення страхового стажу.

Згідно пункту 1.2. розділу 1 Порядку №307 допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.

Відповідно до статті 43 Закону №5067-VI статус безробітного може набути: особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи; інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" та "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам"; особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників. Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Пунктом 8 частини 1 статті 45 Закону №5067-VI реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі, зокрема, встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.

Крім того, підпунктом 1 пункту 5.5. розділу 5 Порядку №307 встановлено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється, зокрема, у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Відповідно статті 36 Закону України від 02.03.2000 №1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (далі - Закон №1533-III) застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 11.03.2000 року (а.с. 16-17).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач незаконно отримував допомогу по безробіттю відповідно до статті 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", оскільки на дату надання статусу безробітного був зареєстрований як фізична особа-підприємець, про що не повідомив центр зайнятості всупереч вимогам статті 36 Закону №1533-III.

Згідно довідки Прилуцького МЦЗ, наявної в матеріалах справи (а.с. 6), сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 становить 1548,82 грн.

Відповідно до статті 39 Закону №1533-III спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Відповідачем не надано жодних належних доказів щодо повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, як і доказів, що спростовують викладені в позовній заяві обставини.

За таких обставин, з урахуванням того, що сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 1548,82 грн відповідачем до Прилуцького міськрайонного центру зайнятості не повернута, доказів повернення зазначених коштів станом на день розгляду цього спору не надано, суд вважає, що позовні вимоги Прилуцького міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Прилуцького міськрайонного центру зайнятості (р/р 37177300901006 в ГУДК у Чернігівській області, МФО 853592, код 14241641) кошти незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття в сумі 1548 (одна тисяча п'ятсот сорок вісім) грн. 82 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Заяць