Постанова № 35954667, 25.11.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2013 року 810/5813/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовом

Дочірнього підприємства "Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз"

до

Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області

про

скасування податкових вимог та зобов’язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Дочірнє підприємство "Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкових вимог від 29.08.2012 №917, від 07.08.2013 №495-19 та про зобов’язання відповідача відкликати вказані податкові вимоги.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає вказані податкові вимоги протиправними та такими, що порушують права платника податків з наступних підстав.

Позивачем вчасно та в повному розмірі сплачено суми узгоджених податкових зобов’язань (суму основного платежу та штрафні санкції), відповідно до отриманих податкових повідомлень-рішень, які було прийнято відповідачем на підставі акта перевірки № 92/22-2/19412538 від 28.04.2012. Жодної іншої заборгованості у позивача перед бюджетом зі сплати податків не було. Проте, Податковий орган безпідставно нарахував позивачу пеню в розмірі 35273,92 грн. в зв’язку з простроченням сплати визначених відповідачем податкових зобов’язань. Погашення податкової заборгованості позивачем у повному обсязі та у строк, визначений законодавством, підтверджується, зокрема, доданими платіжними дорученнями.

Відповідач будь-яких пояснень та заперечень проти позову до суду не надав.

Представник позивача 25.11.2013 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином.

25.11.2013 до суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Згідно ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Крім того, частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідачем не надано суду доказів поважності причин неможливості забезпечення явки представника відповідача на судове засідання, а тому суд на підставі ч. 4 та ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Дочірнє підприємство "Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства" є юридичною особою, що створена на підставі наказу Державного комітету по нафті і газу 04.05.1994 №182 шляхом включення до складу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" правностапником якого є Публічне акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" та зареєстрована Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області 10.08.1993. Підприємство є платником податку на додану вартість та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено Акт №92/22-2/19412538 від 28.04.2012.

На підставі висновків Акту перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме: від 17.05.2012 №0000632300 на суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 1020 грн.; від 17.05.2012 №0001012302 на суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 35935,25 грн.; від 17.05.2012 №0000622300 за платежем з податку на додану вартість на суму 632364 грн., в тому числі за основним платежем на суму 509046 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 123318 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані податкові повідомлення-рішення Позивачем не оскаржувалися. В той же час, відповідно до наданих платіжних доручень судом встановлено, що на підставі платіжного доручення від 17.05.2012 №225 здійснено платіж в розмірі 123318 грн. з призначенням платежу "згідно податкового повідомлення-рішення від 17.05.2012 №0000622300", на підставі платіжного доручення від 17.05.2012 №22 здійснено платіж в розмірі 509046 грн. з призначенням платежу "згідно податкового повідомлення-рішення від 17.05.2012 №0000622300", на підставі платіжного доручення від 22.05.2012 №235 здійснено платіж в розмірі 35935,25 грн. з призначенням платежу "згідно податкового повідомлення-рішення від 17.05.2012 №0001012302", на підставі платіжного доручення від 22.05.2012 №236 здійснено платіж в розмірі 1020 грн. з призначенням платежу "згідно податкового повідомлення-рішення від 17.05.2012 №0000632300".

Таким чином, судом встановлено, що узгоджені податкові зобов’язання відповідно до податкових повідомлень-рішень від 17.05.2012 №0000632300, №0001012302, №0000622300 сплачено грошовими коштами, що підтверджується платіжними дорученнями.

Позивачем 05.10.2012 отримано податкову вимогу форми "Ю" № 917 від 29.08.2012, прийняту ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС.

Відповідно до тексту вказаної податкової вимоги станом на 29.08.2012 Підприємство має податковий борг за узгодженим грошовим зобов’язанням, який становить суму 35273,90 грн., у тому числі пеня - 35273,92 грн.

Не погоджуючись із прийнятою вимогою, 11.10.2012 Позивач подав до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС заперечення на податкову вимогу від 29.08.2012 та просив відкликати вказану податкову вимогу. Крім того, у запереченнях на податкову вимогу позивач звертав увагу контролюючого органу на повну сплату податкових зобов’язань за отриманими податковими повідомленнями-рішеннями.

В подальшому, 28.01.2013 Позивач повторно звернувся до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області з вимогою списати податковий борг в сумі 35273,92 грн.

Однак, відповіді на вказані заперечення податковим органом не надано.

Крім того, Позивачем 21.08.2013 отримано податкову вимогу форми "Ю" № 495-19 від 07.08.2013, прийняту ДПІ у Києво-Святошинському районі Головногто управління Міндоходів у Київській області.

Відповідно до тексту вказаної податкової вимоги станом на 06.08.2013 Підприємство має податковий борг за узгодженим грошовим зобов’язанням, який становить суму 36601,61 грн., у тому числі пеня - 35273,92 грн. та пеня нарахована на пеню - 1327,75 грн.

Таким чином, позивач звертає увагу, що відповідачем одночасно вказується на наявність різних сум податкового боргу без будь-яких пояснень щодо підстав його виникнення, а також без пояснень щодо джерел його зменшення.

Вважаючи такі дії Податкового органу протиправними, а податкові вимоги від 29.08.2012 №917, від 07.08.2013 №495-19 незаконними, Підприємство звернулось з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Строк сплати податкових зобов’язань в розмірах, які зазначаються в податкових повідомленнях-рішеннях, прийнятих на підставі акта перевірки, врегульовано пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, відповідно до змісту якого платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого.

Суд вважає, що позивач належними та допустимими доказами довів факт вчасної та повної сплати узгоджених податкових зобов’язань відповідно до отриманих податкових повідомлень-рішень від 17.05.2012 №0000632300, №0001012302, №0000622300.

Крім цього, суд звертає увагу на таке.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частина 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом не надано жодних доказів щодо правомірності прийняття ним оскаржуваних податкових вимог та нарахованих в них сум податкового боргу Підприємства.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги доведеність позивачем відсутності у нього непогашеного податкового боргу, відсутність жодних доказів правомірності прийняття відповідачем податкових вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваних податкових вимог від 29.08.2012 №917, від 07.08.2013 №495-19.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов’язання відповідача відкликати податкові вимоги від 29.08.2012 №917, від 07.08.2013 №495-19, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Задоволенню в адміністративному процесі підлягають лише ті вимоги, які поновлюють порушене право особи в публічно-правових відносинах.

Враховуючи те, що наслідком відповідних дій відповідача стало конкретне рішення, а саме - податкові вимоги від 29.08.2012 №917, від 07.08.2013 №495-19, які, як встановлена судом, є протиправними, оскільки не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, а тому спричинили порушення прав Позивача, суд приходить до висновків, що вищезазначені задоволенні позовні вимоги є достатнім та належним способом захисту порушених прав позивача в сфері публічно-правових відносин з відповідачем. Тому, в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи наведені всі обставини в їх сукупності та виходячи з того, що під час розгляду справи доводи позивача знайшли часткового підтвердження, суд дійшов висновку про часткову правомірність заявлених позовних вимог і, відповідно, позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з вимогами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 240 грн. 87 коп., доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, судові витрати у сумі 172 грн. 05 коп. підлягають стягненню з Державного бюджету на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства "Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби від 29.08.2012 №917.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 07.08.2013 №495-19.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Києво-Святошинське управління по експлуатації газового господарства" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (код за ЄДРПОУ 19412538) сплачений судовий збір у розмірі 172 (сто сімдесят дві) грн. 05 коп.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.