Постанова № 35954595, 02.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2013 р. Справа № 804/13200/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіРябчук О.С. при секретаріБухтіяровій М.М. за участю: представника позивача представника відповідача Польянова Є.О. Фініченко Л.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича комерційна фірма «Електропромремонт» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

04 жовтня 2013 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю виробнича комерційна фірма «Електропромремонт» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач) з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішеньДержавної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 11.07.2013 р., а саме, № 0001392220 щодо податку на прибуток за основним платежем 560 485,00 грн. та штраф 280 242,50 грн., всього на загальну суму 840 727,50 грн.; № 0001402220 щодо податку на додану вартість за основним платежем 208 524,00 грн. та штраф 104 262,00 грн., всього на загальну суму 312 786,00 грн.; № 0001522220 щодо штрафних санкцій за порушення законодавства про порядок ведення касових операцій на суму 26 645,96 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. Позивач виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту. Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, ґрунтуються виключно на наявності порушень податкового законодавства, допущених контрагентом позивача. Податковим органом не доведено, що договір, укладений позивачем з контрагентом, порушує публічний порядок та не спрямований на реальне настання правових наслідків. Реальність господарської операції між позивачем та його контрагентом, зазначеним в акті перевірки, встановлена рішенням суду, яке набрало законної сили. Що стосується висновку податкового органу, викладеного в акті перевірки, стосовно порушення підприємством порядку ведення касових операцій, то вказаний висновок є необґрунтованим, оскільки видача готівкових коштів здійснена працівникам підприємства у відповідності до положень нормативно-правових актів, що підтверджується касовими ордерами та додатками до них. Враховуючи наведене, податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 11.07.2013 р. № 0001392220, № 0001402220, № 0001522220 суперечать вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, пояснивши свою позицію наступним. Позивачем сформовано податковий кредит за рахунок контрагента, який допустив порушення податкового законодавства. Угода між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техпровід» укладена з метою штучного створення податкового кредиту. Такий висновок зроблений відповідачем на підставі матеріалів перевірки вказаного контрагента, а саме, акту перевірки, складеного іншим податковим органом. Крім того, підприємством первинні документи фінансово-господарської діяльності надані до перевірки не в повному обсязі, а саме, не надані сертифікати якості, товарно-транспортні накладні містять суттєві недоліки. Крім того, товар відсутній на складі підприємства. Рішення Господарського суд Запорізької області не стосується даної справи, оскільки в цьому рішенні не досліджувалося питання транспортування товару від постачальника до покупця. В зв'язку з цим зроблено висновок про неможливість здійснення господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Техпровід». Також, підприємством було допущено порушення порядку ведення касових операцій -в видаткових касових ордерах відсутні підписи отримувачів готівкових коштів.В зв'язку з наведеним, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними, винесеними у відповідності до вимог чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю виробнича комерційна фірма «Електропромремонт» зареєстровано як юридична особа 13.01.1998 р.,включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ідентифікаційним кодом25021316та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

10.06.2013 р. Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича комерційна фірма «Електропромремонт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р.

За результатами перевірки складено акт № 1482/222-11/25021316 від 17.06.2013 р. Перевіркою встановлені, зокрема, наступні порушення, допущені Товариством з обмеженою відповідальністю виробнича комерційна фірма «Електропромремонт»:

- пп. 14.1.36, пп. 14.1.56, пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, пп. 138.5.2 п. 138.5, п. 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 560 485,00 грн.;

- п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 206 238,00 грн.;

- п. 3.5 та п. 7.24 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті і Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637, а саме, підприємством перевищено ліміт залишку готівкових коштів в касі на 26 645,96 грн.

Порушення законодавства позивачем обґрунтовані в акті перевірки наступним чином.

Товариство з обмеженою відповідальністю виробнича комерційна фірма «Електропромремонт» мало господарські взаємовідносини з контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю «Техпровід», яке допустило порушення податкового законодавства, а саме, господарська діяльність підприємства пов'язана з сумнівними платниками та має ознаки нереальності здійснення та ознаки фіктивності. Крім того, позивачем до перевірки не надані сертифікати якості на придбаний товар, товарно-транспортні накладні складені з порушенням, товар відсутній на складі підприємства. В зв'язку з зазначеним зроблено висновок про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича комерційна фірма «Електропромремонт» в частині придбання товару від Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпровід».

Крім того, було встановлено перевищення підприємством встановленого ліміту залишку готівки в касі товариства в зв'язку з відсутністю підписів отримувачів готівкових коштів в видаткових касових ордерах.

На підставі акту № 1482/222-11/25021316 від 17.06.2013 р. Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесені податкові повідомлення-рішення від 11.07.2013 р. № 0001392220, № 0001402220, № 0001522220.

Представником позивача на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом надано наступні документи: договір, видаткові накладні, специфікації, сертифікати якості, акт звірки взаємних розрахунків.

Відповідно до рішення Господарського суду Запорізької області від 27.08.2013 р. по справі № 904/5606/13-908/2587/13 встановлені наступні обставини.

03.01.2011 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Техпровід» (постачальник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробнича комерційна фірма «Електропромремонт» (покупець, позивач) укладено договір поставки продукції № 17.

У п. 11.5 договору сторони погодили, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2012 р., але в будь-якому випадку - до повного виконання сторонами своїх обов'язків.

Згідно зазначеного рішення (стор. 5), увесь погоджений сторонами товар відповідачем поставлено позивачу в повному обсязі, що підтверджується видатковими та податковими накладними за період з 24.01.2011 р. по 25.12.2012 р., які виписані на підставі договору № 17 від 03.01.2011 р. Крім того, як слідує із матеріалів справи та пояснень представників сторін у судовому засіданні, продукція, що є предметом спірного договору, поставлена відповідачем у повному обсязі та в повному обсязі оплачена позивачем.

Відповідно до листа Господарського суду Запорізької області від 12.11.2013 р. вказане рішення набрало законної сили.

В обґрунтування позовних вимог стосовно відсутності порушень порядку ведення касових операцій позивачем надані наступні документи: копії касових ордерів, копії відомостей на виплату грошей.

В відомостях на виплату грошей зазначені прізвища, ім'я та по батькові отримувачів коштів та осіб, які склали та перевірили відомості, суми готівкових коштів, виплачених кожній особі та містяться підписи осіб, які отримали готівкові кошти.

Відповідно до пп. 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп. 83.1.1.-83.1.6 п. 83.1. ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення;інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно п.п. 198.1., 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 135.1, 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно до пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 3.4, 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України N 637 від 15.12.2004 р. видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

У разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Доводи представника відповідача щодо не встановлення факту придбання Товариством з обмеженою відповідальністю виробнича комерційна фірма «Електропромремонт» товару у Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпровід» не приймаються судом до уваги.

Рішенням Господарського суду Запорізької області, яке набрало законної сили, встановлений факт поставки Товариством з обмеженою відповідальністю «Техпровід» товару Товариству з обмеженою відповідальністю виробнича комерційна фірма «Електропромремонт».

Відповідно до положень ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини не підлягають доведенню.

Твердження відповідача стосовно порушення позивачем порядку ведення касових операцій є необґрунтованим, оскільки позивачем надані докази дотримання порядку видачі готівкових коштів, а саме, до видаткових касових ордерів надані відомості на виплату грошей, в котрих містяться підписи осіб, які отримали готівкові кошти.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 11.07.2013 р. № 0001392220, № 0001402220, № 0001522220 не відповідають вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесене відповідачем на підставі, у межах повноважень, але не у спосіб, передбачений законодавством та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича комерційна фірма «Електропромремонт» обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа), тому судові витрати в розмірі 2 294,00 грн. підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича комерційна фірма «Електропромремонт».

Керуючись ст.ст. 2, 8, 10, 11, 69, 71, 86, 94, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича комерційна фірма «Електропромремонт» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 11.07.2013 р., а саме, № 0001392220 щодо податку на прибуток за основним платежем 560 485,00 грн. та штраф 280 242,50 грн., всього на загальну суму 840 727,50 грн.; № 0001402220 щодо податку на додану вартість за основним платежем 208 524,00 грн. та штраф 104 262,00 грн., всього на загальну суму 312 786,00 грн.; № 0001522220 щодо штрафних санкцій за порушення законодавства про порядок ведення касових операцій на суму 26 645,96 грн.

Судові витрати в розмірі 2 294,00 грн. стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича комерційна фірма «Електропромремонт».

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 03 грудня 2013 року

Суддя З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 03.12.2013 р. СуддяО.С. Рябчук