Рішення № 35954387, 09.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21824/13 09.12.13

За позовом Адміністрації Державної прикордонної служби України

До Публічного акціонерного товариства Державна акціонерна компанія

"Національна мережа аукціонних центрів"

Про стягнення 25 078,74 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача Васильєв О.С. - по дов. № 41/11 від 25.1.2012р.

Від відповідача не з'явився

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Адміністрації Державної прикордонної служби України про стягнення з Публічного акціонерного товариства Державна акціонерна компанія "Національна мережа аукціонних центрів" про стягнення 25 078, 74 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2013 р. порушено провадження у справі № 910/21824/13 р. та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09.12.2013р. за участю представників сторін.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 09.12.2013 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 13.11.2013 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення. Ухвалу суду відповідач отримав 20.11.2013р. Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 09.12.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

25 лютого 2010 року між Адміністрацією Державної прикордонної служби України (надалі позивач) та Публічним акціонерним товариством Державна акціонерна компанія "Національна мережа аукціонних центрів" (надалі відповідач) було укладено договір №6-10 комісії на реалізацію військового майна

Відповідно до п. 1.1 договору позивач доручив відповідачу, а відповідач взяв на себе зобов'язання за комісійну плату укласти на умовах, що не суперечать цьому договору, та виконати від свого імені, в інтересах позивача та за рахунок останнього договори з покупцями на реалізацію військового майна згідно специфікації до цього договору. Яке передається позивачем відповідачу, для реалізації покупцям.

Відповідно до п 5.5. договору, кошти, одержані відповідачем за реалізоване покупцям майно, за виключенням комісійної плати та обов'язкових платежів ' і податків, які підлягають оплаті безпосередньо відповідачем та документально підтверджених витрат відповідача під час реалізації майна, у розмірах, погоджених з позивачем, у строк п'яти банківських днів з дати підписання актів прийому-передачі майна від відповідача до покупців, перераховуються на рахунок позивача.

17.11.2011 р. за вх.№59549/0/3-11 на адресу позивача від відповідача надійшла довідка щодо видачі наряду в якій вказано, що на виконання договору комісії №6-10 від 25.02.2010 р. відповідачем отримано кошти за реалізацію малого катера морської охорони «Волга» проекту 13432 зав.№8403, сума належна до перерахування позивачу 18373,70 грн.

Факт перерахування коштів підтверджується платіжним дорученням №12396864 від 16.11.2011 р. за яким ПАТ «УПБ» перерахувало відповідачу плату за малий катер морської охорони «Волга».

Фактична передача малого катера морської охорони «Волга» проекту 13432 зав.№8403 від позивача до відповідача підтверджується актом прийому- передачі військового майна від 01.12.2011р. підписаного уповноваженими представниками сторін.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було перераховані позивачу грошові кошти за реалізацію військового майна, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в загальному розмірі 18 372,70 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п 5.5. договору, кошти, одержані відповідачем за реалізоване покупцям майно, за виключенням комісійної плати та обов'язкових платежів ' і податків, які підлягають оплаті безпосередньо відповідачем та документально підтверджених витрат відповідача під час реалізації майна, у розмірах, погоджених з позивачем, у строк п'яти банківських днів з дати підписання актів прийому-передачі майна від відповідача до покупців, перераховуються на рахунок позивача.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Однак, відповідач в порушення умов договору не виконав свого обов'язку по перерахування коштів, в результаті чого виникла заборгованість, яка за розрахунком позивача, що не оспорений відповідачем, становить 18 372,70 грн.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з вимогами про погашення заборгованості (листи вих.№0.9-1578/0/6-13 від 22.02.2013 та вих. №0.9- 5923/0/6-13 від 11.07.2013р.)

Листом від 12.08.2013 за №142 відповідач повністю визнав наявність свого боргу перед позивачем.

Станом на день вирішення спору сума основного боргу в розмірі 18 372,70 грн. відповідачем позивачу не перерахована.

Таким чином, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 18 372,70 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач у визначені строки плату за надані послуги повністю не вніс, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 5.5 Договору просить суд стягнути на свою користь з відповідача 6 706,04 грн. - пені.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При укладанні договору №6-10 від 25.02.2010 сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов'язання щодо проведення розрахунків в розмірі 0,1% від вартості реалізованого майна за кожний день затримки (п. 8.2 договору).

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті орендної плати відповідач не виконав, він повинен сплатити, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 8.2 договору та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір якої, за обґрунтованими розрахунком суду, становить 1399,83 грн.

Розрахунок суми пені

Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення18372.7006.12.2011 - 22.03.20121087.7500 %0.042 %*842.6318372.7023.03.2012 - 04.06.2012747.5000 %0.041 %*557.20Таким чином, загальна сума пені за договором складає 1399.83 грн.

В іншій частині позовні вимоги в частині стягнення пені є необгорунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Стягнути з Публічного акціонерного товариства Державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціонних центрів"(02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 15, код ЄДРПОУ 20064284) на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України (00601, м. Київ, вул.. Володимирська, 26, код ЄДРПОУ 00034039) 18 372 грн. 70 коп. основного боргу, 1 399 грн. 83 коп.- пені та 1 356грн. 44 коп. витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 12.12.2013 р.

Суддя Трофименко Т.Ю.