Рішення № 35954326, 10.12.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.12.2013 Справа № 901/3432/13за позовом Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії», м. Київ

до відповідача фізичної особи-підприємця Харченко Анастасії Миколаївни, м. Сімферополь

про стягнення 297 523 грн. 21 коп.

Суддя В.І. Толпиго

Представники:

Від позивача - Льошина Н.В., довіреність № б/н від 15.01.2013, представник;

Від відповідача - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до фізичної-особи підприємця Харченко Анастасії Миколаївни про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 28-Н/08/16/ЮО від 22.10.2008 в розмірі 297 523 грн. 21 коп. у тому числі 195 784 грн 78 коп. - відсотки за користування кредитом, 75 586 грн 65 коп. - інфляційне збільшення заборгованості за неповернення кредиту, 1 067 грн 81 коп. - інфляційне збільшення заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом, 24 579 грн 05 коп. - річних за неповернення кредиту, 504 грн 92 коп. - річних за несплату процентів за користування кредитом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між Закритим акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії», і фізичною особою-підприємцем Харченко Анастасією Миколаївною був укладений кредитний договір № 28-Н/08/16/ЮО. Відповідно до умов договору позивач надав фізичній-особі підприємцю Харченко Анастасії Миколаївни кредит в сумі 240 000,00 грн терміном до 21.10.2011 із щомісячною сплатою процентів за користування кредитними коштами, а відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі виплачувати проценти за користування кредитом, використовувати за цільовим призначенням та своєчасно повернути банку. Фізична особа-підприємець Харченко Анастасія Миколаївна належним чином не виконала покладені на неї зобов'язання за кредитним договором, що і стало підставою для звернення із позовною заявою до суду.

05.11.2013 від Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» надійшла заява вих. № 6864/4/28-2 від 29.10.2013 «про уточнення позовних вимог» в якій позивач просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця Харченко Анастасії Миколаївни 222 622 грн 24 коп. заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 28-Н/08/16/ЮО від 22.10.2008 у тому числі 195 784 грн 78 коп. - відсотки за користування кредитом, 685 грн 68 коп. - інфляційне збільшення заборгованості за неповернення кредиту, 1 067 грн 81 коп. - інфляційне збільшення заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом, 24 579 грн 05 коп. - річних за неповернення кредиту, 504 грн 92 коп. - річних за несплату процентів за користування кредитом.

Ухвалою від 22.11.2013 суд прийняв заяву позивача вих. № 6864/4/28-2 від 29.10.2013 про «уточнення позовних вимог», таким чином, подальший виклад рішення здійснюється з урахуванням зазначеної заяви.

Аналогічна позиція викладена в пункті 7 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення» № 6 від 23.03.2012.

В судовому засіданні 10.12.2013 представник позивача надала суду письмове пояснення в якому зазначено, що індекс інфляції за жовтень 2011 був включений до розрахунку сукупного індексу, але це не вплинуло на розмір сукупного індексу, так як величина індексу інфляції в жовтні 2011 року дорівнювала 100 %. Індекс інфляції за липень 2013 року також було включено до розрахунку, що призвело до зменшення суми. При розрахунку 3 % річних було прийнято до уваги фактичний розмір боргу, тобто враховано, що частина кредиту в розмірі 9 279 грн 77 коп., належна до сплати в листопаді 2008 року та частина суми за грудень 2008 року, була повернута позичальником. Стягнення заборгованості в частині процентів за користування кредитом заявлено станом на 08.07.2013 та за період з 01.01.2010 по 08.07.2013 в сумі 195 784 грн 78 коп.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Ухвала про порушення провадження у справі від 15.10.2013 була спрямована на адресу відповідача, що зазначена в позовній заяві та відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулась на адресу суду з приміткою поштового відділення: «за закінченням терміну зберігання».

Частиною першою статті 64 ГПК передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Аналогічна позиція викладена в пункті 3.9.1. розділу третього постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011.

Також, ухвали про відкладення розгляду справи від 04.11.2013 та від 22.11.2013 були спрямовані на адресу відповідача, що зазначена в позовній заяві та відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

22.10.2008 між Публічним Акціонерним Товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії» (банк) та фізичною особою - підприємцем Харченко Анастасією Миколаївною (позичальник) був укладений кредитний договір № 28-Н/08/16/ЮО.

Відповідно до пункту 1.1. договору банк зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти у сумі 240 000,00 грн на цілі, зазначені у пункті 1.4. договору, а позичальник зобов'язується своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, використати його за цільовим призначенням, виконати інші умови договору та своєчасно повернути кредит банку.

Розмір процентів за користування кредитом складає 25 % річних (пункт 1.2. договору).

Згідно з пунктом 1.3. договору позичальник зобов'язаний повертати кредит банку частинами - у розмірах та у термін згідно з наступним графіком повернення кредиту: щомісячно по 14 число кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, в розмірі не менше 1/36 (кількість місяців користування кредитом) від суми отриманого кредиту, що становить 6666 грн 67 коп., з здійсненням останнього платежу не пізніше 21.10.2011.

Згідно з пунктом 6.1. договору позичальник зобов'язується сплачувати банку проценти у розмірі, що зазначений у пункті 1.1. договору.

Відповідно до пунктів 6.3., 6.4. договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в останній робочий день поточного місяця за фактичну кількість днів в періоді (28-29-30-31) і фактичну кількість днів у році. Нарахування процентів за місяць, у якому кредит наданий позичальнику, починається з дня його надання (включно).

Проценти, нараховані за місяць відповідно до умов договору, позичальник зобов'язаний сплачувати щомісячно не пізніше трьох робочих днів місяця, наступного за тим, за який вони нараховані (пункт 6.6. договору).

Згідно з пунктом 8.3. договору банк має право в односторонньому порядку вимагати від позичальника дострокового повернення повної суми заборгованості за цим договором, а також інші права, передбачені законодавством України та/або цим договором, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником будь-якого зі своїх зобов'язань, передбачених цим договором.

Порушуючи умови договору, фізична особа-підприємець Харченко Анастасія Миколаївна зобов'язання за кредитним договором № 28-Н/08/16/ЮО належним чином не виконала, що призвело до виникнення заборгованості.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.02.2010 у справі № 2-21/306-2010 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» до відповідача фізичної особи-підприємця Харченко Анастасії Миколаївни про стягнення 304 461 грн 59 коп. стягнуто з відповідача на користь позивача 304 461 грн 59 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 230 720 грн 23 коп., заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом - 59 148 грн 45 коп., пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитом - 8 713 грн 90 коп., пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом - 5 879 грн 01 коп., а також 3 044 грн 66 коп. державного мита та 236,00 грн витрат, пов'язаних з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу.

Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії» звернулось з позовом до суду, з врахуванням заяви «про уточнення позовних вимог», с проханням стягнути з фізичної особи-підприємця Харченко Анастасії Миколаївни заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 28-Н/08/16/ЮО від 22.10.2008 в сумі 222 622 грн 24 коп., у тому числі 195 784 грн 78 коп. - відсотки за користування кредитом, 685 грн 68 коп. - інфляційне збільшення заборгованості за неповернення кредиту, 1 067 грн 81 коп. - інфляційне збільшення заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом, 24 579 грн 05 коп. - річних за неповернення кредиту, 504 грн 92 коп. - річних за несплату процентів за користування кредитом.

Дослідивши представлені позивачем у підтвердження своїх доводів докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України обумовлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В ході розгляду справи судом встановлено, що всупереч умов кредитного договору, приписів Цивільного та Господарського кодексів України, відповідач допустив односторонню відмову від виконання зобов'язань по кредитному договору № 28-Н/08/16/ЮО в частині сплати процентів за користування кредитною лінією за період з 01.01.2010 по 08.07.2013 в сумі 195 784 грн 78 коп., тоді як відповідно частини 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості по процентам за користування кредитною лінією за період з 01.01.2010 по 08.07.2013 в сумі 195 784 грн 78 коп. підтверджуються матеріалами справи, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Оскільки відповідач не виконав умови кредитного договору в повному обсязі, у позивача виникло право вимагати сплати трьох процентів річних та втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії» було заявлено вимогу про стягнення з фізичної особи-підприємця Харченко Анастасії Миколаївни 685 грн 68 коп. інфляційного збільшення заборгованості з неповернення кредиту за період з 21.10.2011 по 08.07.2013 та 1 067 грн 81 коп. інфляційного збільшення заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом за період з 01.01.2010 по 07.07.2013. Крім того, заявлено вимогу про стягнення 24 579 грн 05 коп. річних, нарахованих на розмір заборгованості за неповернення кредиту за період з 15.12.2008 по 08.07.2013, та 504 грн 92 коп. річних, нарахованих на розмір заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом за період з 01.01.2010 по 07.07.2013.

Відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційного збільшення заборгованості з неповернення кредиту за період з 21.10.2011 по 08.07.2013 на суму 685 грн 68 коп. судом встановлено, що до періоду розрахунку було включено індекс інфляції за жовтень 2011 року, який за даними Державного комітету статистики України в жовтні 2011 року був рівень 100%, крім того, до розрахунку включено індекс інфляції за липень 2013 року, який дорівнює 99, 9 %, що, в свою чергу, призвело до зменшення суми інфляційних у зв'язку з дефляцією.

Таким чином, сума інфляційного збільшення заборгованості з неповернення кредиту за період з 21.10.2011 по 08.07.2013 в розмірі 685 грн 68 коп. та 1 067 грн 81 коп. інфляційного збільшення заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом за період з 01.01.2010 по 07.07.2013 підлягають стягненню з відповідача.

Вимоги, щодо стягнення 24 579 грн 05 коп. річних, нарахованих на розмір заборгованості за неповернення кредиту за період з 15.12.2008 по 08.07.2013, з врахуванням часткової сплати кредиту в сумі 9 279 грн 77 коп., та 504 грн 92 коп. річних, нарахованих на розмір заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом за період з 01.01.2010 по 07.07.2013, також, підлягають задоволенню.

Відповідно приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, 1 498 грн 03 коп судового збору, у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог відповідно до заяви вих. № 6864/4/28-2 від 29.10.2013, відносяться на позивача.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 10.12.2013. Повне рішення складено 12.12.2013.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Харченко Анастасії Миколаївни на користь Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» 195 784 грн 78 коп. відсотків за користування кредитом, 685 грн 68 коп. інфляційного збільшення заборгованості за неповернення кредиту, 1 067 грн 81 коп. інфляційного збільшення заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом, 24 579 грн 05 коп. річних за неповернення кредиту, 504 грн 92 коп. річних за несплату процентів за користування кредитом, 4 452 грн 44 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В. І. Толпиго