Рішення № 35953558, 15.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19498/13 15.11.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Фірма «Альфа-Сервіс» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Алай»простягнення 34 473,58 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Лучка Т.В. - представник за довіреністю б/н від 17.07.2013 року;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна Фірма «Альфа-Сервіс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алай» про стягнення 30 000,00 грн. - основного боргу, 2 967,00 грн. - інфляційного збільшення суми боргу та 1 506,58 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов'язання щодо оплати переданого права вимоги до боржника на підставі договору про відступлення права вимоги від 27.12.2011 року, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 30 000,00 грн.

Ухвалою від 11.10.2013 року було порушено провадження по справі №910/19498/13 та призначено її розгляд на 15.11.2013 року.

В судовому засіданні 15.11.2013 року представник позивача підтримав позовні вимоги, проси суд позов задовольнити. Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про доручення документів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Відповідач в судове засідання 15.11.2103 року своїх представників не направив, вимоги ухвали суду від 11.10.2013 року не виконав, про причину неявки в судове засідання суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою, вказаною у позовній заяві.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 15.11.2013 року у відповідності до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.12.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Альфа-Сервіс», як первісним кредитором, (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алай», як новим кредитором (далі - відповідач) був укладений договір про відступлення права (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе права вимоги першого та стає кредитором у справі № 5016/1751/2011 (18/27) про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Алай» (далі - боржник).

Відповідно до п. 3.1.1 договору первісний кредитор зобов'язується відступити новому кредитору право вимоги по справі № 5016/1751/2011 (18/27) згідно з умовами цього договору.

Пунктом 3.1.2 договору сторони погодили, що не пізніше п'яти робочих днів після набуття чинності цим договором первісний кредитор зобов'язується передати новому кредитору засвідчені належним чином копії документів, які підтверджують права на вимогу, що відступається, а саме: засвідчену належним чином копію договору на виконання підрядних робіт №49 від 20.10.2008 року, копію рішення Господарського суду міста Києва по справі №31/366 від 11.11.2009 року, копію ухвали Господарського суду Миколаївської області від 19.09.2011 року №5016/1751/2011 (18/27).

Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що за передане право вимоги до боржника у справі № 5016/1751/2011 (18/27) новий кредитор сплачує первісному кредитору суму в розмірі 60 000,00 грн. строком до 31.12.2011 року.

Відповідно до акту приймання-передачі від 27.12.2011 року, підписаного директором позивача та директором відповідача без будь-яких зауважень чи заперечень, та скріпленого печатками сторін, позивач передав відповідачу засвідчені належним чином копії документів: засвідчену належним чином копію договору на виконання підрядних робіт №49 від 20.10.2008 року, копію рішення Господарського суду міста Києва по справі №31/366 від 11.11.2009 року, копію ухвали Господарського суду Миколаївської області від 19.09.2011 року №5016/1751/2011 (18/27).

Однак, як зазначає позивач, відповідач свій обов'язок щодо оплати за передане право вимоги до боржника в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 30 000,00 грн.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, а тому загальна прострочена заборгованість відповідача перед позивачем становить 30 000,00 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповдіно до ч.1 ст. 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач, на виконання умов договору про відступлення прав вимоги від 27.12.2011 року відступив своє право вимоги до боржника та передав відповідачу засвідчені належним чином копії документів: засвідчену належним чином копію договору на виконання підрядних робіт №49 від 20.10.2008 року, копію рішення Господарського суду міста Києва по справі №31/366 від 11.11.2009 року, копію ухвали Господарського суду Миколаївської області від 19.09.2011 року №5016/1751/2011 (18/27), що підтверджується актом приймання-передачі від 27.12.2011 року, підписаного директором позивача та директором відповідача без будь-яких зауважень чи заперечень, та скріпленого печатками сторін актом. Проте, відповідач свій обов'язок щодо оплати за передане йому право вимоги до боржника, у встановлений п. 2.1 договору строк, до 31.12.2011 року, в повному обсязі не виконав, внаслідок чого у останнього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 30 000,00 грн.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач у визначений договором строк кошти за передане йому право вимоги в повному обсязі не сплатив, обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовна вимога в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягає задоволенню повністю в сумі 30 000,00 грн.

Крім того, позивач за прострочення строків сплати за передане йому право вимоги до боржника на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахував та просить стягнути з відповідача 2 967,00 грн. інфляційного збільшення суми боргу за період прострочення з 01.01.2012 року по 02.09.2013 року та 1 506,58 грн. 3% річних за період з 01.01.2012 року по 02.09.2013 року.

В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовна вимога в частині стягнення 3 % підлягає задоволенню повністю у розмірі 1 506,58 грн. за період з 01.01.2012 року по 02.09.2013 року.

Також, здійснивши перерахунок інфляційного збільшення суми боргу, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовна вимога в частині стягнення інфляційного збільшення суми боргу в розмірі 2 967,00 грн. за період з 01.01.2012 року по 02.09.2013 року задоволенню не підлягає, оскільки інфляційне збільшення суми боргу за цей період не відбулось.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алай» (місцезнаходження: 03134, м. Київ, вул. Миру, буд. 19-У, код ЄДРПОУ 35648326) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Фірма «Альфа-Сервіс» (місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 16-А, код ЄДРПОУ 22965175) 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. - основної заборгованості, 1 506 (одну тисячу п'ятсот шість) грн. 58 грн. - 3 % річних та 1 704 (одну тисячу сімсот чотири) грн. 78 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

20.11.2013 року

Суддя Спичак О.М.