Рішення № 35953410, 15.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19524/13 15.11.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»До Третя особа,Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача Гасанов Зія Ікран Огли Простягнення суми страхового відшкодування у розмірі 18 238,15 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Леонов О.Є. - дов. № 2237/8 від 19.09.2013 р.;

від відповідача: не з'явився;

третя особа: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 18 238,15 грн.

Ухвалою від 14.10.2013 року було порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Гасанова Зія Ікран Огли, надіслано запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України та призначено розгляд справи на 15.11.2013 року.

06.11.2013 року на адресу Господарського суду м. Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь на запит.

15.11.2013 року представник позивача в судовому засіданні подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 15.112013 р. не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Представники третьої особи у судове засідання 15.11.2013 р. не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 15.11.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31 серпня 2012 року по бульварі І. Лепсе в м. Києві за участю автомобіля «Фіат», реєстраційний номер АА 0759 ОМ, під керуванням власника Соловій Лілії Романівни та за участю автомобіля «Хонда Аккорд», реєстраційний номер АА 1117 КР, під керуванням його власника Гасанова Зія Ікрам Огли, сталася дорожньо-транспортна пригода.

Згідно постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 31.08.2012 року № 3-7594/12 260/21042/12, дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення водієм «Хонда Аккорд», реєстраційний номер АА 1117 КР, Гасановим Зія Ікрам Огли вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України та ст. 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 31.08.2012 року № 3-7594/12 260/21042/12, Гасанова Зія Ікрам Огли визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 89693Га від 25.07.2012 р. страховиком автомобіля «Фіат», реєстраційний номер АА 0759 ОМ, є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування».

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу «Фіат», реєстраційний номер АА 0759 ОМ, в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 532/12 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, що складений 17.09.2012 р. суб'єктом оціночної діяльності - оцінювачем Вовк Сергієм Григоровичем, складає 18 445,24 грн.

За страховим випадком - ДТП що сталась 31.08.2012 р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складених страхових актів № 1.002.01503/vesko25388 від 01.10.2012 р. та № 1.002.01503/vesko28498 визначено суму страхового відшкодування в розмірі 19 238,15.

Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката) (частина 1 статті 990 Цивільного кодексу України).

Виплата страхового відшкодування за договором страхування підтверджується платіжними дорученнями № ДП00007422 від 02.10.2012 р. та № ДП00010538 від 29.10.2012р.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Зазначена правова норма також кореспондується зі статтею 993 Цивільного кодексу України.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Статтею 29 Закону України «Про страхування» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Як вбачається з матеріалів справи цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Хонда Аккорд», реєстраційний номер АА 1117 КР, була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Україна» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/8391476.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування здійснюється протягом дев'яносто днів з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

29.05.2013 року позивач направив на адресу відповідача заяву № 1686/2 про виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) до якої додав весь пакет необхідних документів.

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 18 238,15 грн., що складає страхове відшкодування розраховане згідно страхових актів за мінусом фрашизи 1 000,00 грн.

Звітом № 532/12 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, що складений 17.09.2012 р. встановлено, що вартість матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля «Фіат» д/н АА 0759 ОМ складає 18 445,24 грн.

За змістом ч. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до звіту № 532/12 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, що складений 17.09.2012 р., оцінений матеріальний збиток, спричинений внаслідок ДТП власнику автомобіля «Фіат», реєстраційний номер АА 0759 ОМ, власником якого є Соловій Лілія Романівна, становить 18 445,24 грн.

Тобто, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток в межах виплаченої суми, але право стягнення у останньої обмежене розміром шкоди визначеної експертом відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Стаття 1188 ЦК України, визначає, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Статтею 1191 ЦК України, передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Статтею 29 Закону України «Про страхування» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

За змістом ч. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно по частини 9.1 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.

Згідно з частиною 9.2 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.

Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про страхування» франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Частиною 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Звітом про визначення вартості матеріального збитку № 532/12 від 17.09.2012 року визначено, що вартість матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля «Фіат», реєстраційний номер АА 0759 ОМ, внаслідок ДТП складає 18 445,24 грн.

Таким чином, з урахуванням наведених вище правових норм, в будь-якому випадку, розмір відповідальності винуватця ДТП обмежений шкодою в сумі 18 445,24 грн., яка в силу полісу обов'язкового страхування цивільної відповідальності, за мінусом франшизи в розмірі 1000,00 грн. повинна бути виплачена відповідачем.

У зв'язку з цим, 29.05.2013 р. позивач направив на адресу відповідача заяву з вимогою виплатити страхове відшкодування в порядку регресу до якої додав весь пакет необхідних документів, однак відповідач на подану заяву не відреагував, кошти не сплатив.

Відповідно до частини 9.1 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.

Згідно з частиною 9.2 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 000,00 гривень на одного потерпілого.

Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про страхування» франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Частиною 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Як вбачається, з полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АВ/8391476 ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 000,00 гривень, а розмір франшизи складає 1000,00 грн.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також з урахуванням ліміту відповідальності визначеного чинним законодавством, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню частково в сумі 17 445,24 грн. (18 445,24 грн. - 1 000,00 грн.)

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» (місцезнаходження: 02140, м. Київ, Дарницький р-н, вул. Ревуцького, 42-Г, код ЄДРПОУ 30636550) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) 17 445 (сімнадцять тисяч чотириста сорок п'ять) грн. 24 коп. матеріальної шкоди в порядку регресу та 1 645 (одна тисяча шістсот сорок п'ять) грн.70 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

20.11.2013 року

Суддя О.М. Спичак