Рішення № 35953398, 03.12.2013, Господарський суд Донецької області

Господарський суд Д онецької області

83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157 тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.12.2013 Справа № 905/6556/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовомПублічного акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів"до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача проДержавного підприємства "Донецька залізниця" Приватне акціонерне товариство "Єнакієвський коксохімпром" стягнення 6 801,30 грн.

за участю представників:

від позивачаУльянов В.І. - представник за довіреністю від відповідачаЛяшко Д.В. - представник за довіреністю від третьої особи Кушнір К.М. - представник за довіреністю ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів" про стягнення з Державного підприємства "Донецька залізниця" вартості нестачі в розмірі 6 801,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вугілля, яке перевозилось за накладною №48578785 у вагоні № 65780025, було доставлене на станцію призначення з недостачею вантажу у розмірі 4 860 кг, про що складено комерційний акт БИ № 566198/І. На думку позивача, недостача виникла у зв'язку з незбереженням вантажу перевізником під час перевезення, оскільки було виявлено порушення маркування, а також поглиблення на поверхні вантажу, а тому відповідальність за втрату вантажу повинен нести перевізник.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, зазначає, що статтею 111 Статуту залізниць України передбачено звільнення залізниці від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, якщо завантаження вантажу відправником у непідготовлений, неочищений або несправний вагон (контейнер), який перед тим був вивантажений цим же відправником (здвоєна операція). Вважає, що причиною недостачі вантажу стала неналежна підготовка рухомого складу до перевезення. Оскільки завантаження спірного вантажу здійснювалось вантажовідправником, останній має нести відповідальність за нестачу вантажу.

Третя особа в письмових поясненнях зазначила, що вантажовідправником перед завантаженням вагонів здійснюється огляд рухомого складу на предмет наявності технічних несправностей, отворів тощо. Зазначає, що вантаж був прийнятий ДП "Донецька залізниця" до перевезення без заперечень. Вважає, що обставини, викладені в комерційному акті БИ № 566198/І, свідчать про розкрадання вантажу під час перевезення, а тому відповідальність за нестачу має нести саме перевізник.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В:

09.03.2013 зі станції Єнакієве Донецької залізниці Приватним акціонерним товариством "Єнакієвський коксохімпром" (вантажовідправник) згідно договору поставки № 49 від 05.02.2013 на адресу вантажоотримувача - ПАТ "Стахановський завод феросплавів" на станцію Стаханов Донецької залізниці у вагоні № 65780025 за залізничною накладною № 48578785 відвантажено вантаж: коксовий горішок.

За накладною № 48578785 маса вантажу у вагоні № 65780025 становить 41 400 кг (брутто - не зазначено, тара - 23 400 кг). Також у накладній зазначено, що вагон завантажено до повної місткості, висота шапки 300-500 мм, вантаж марковано.

На станції призначення Стаханов Донецької залізниці був складений комерційний акт БИ № 566198/І від 12.03.2013, відповідно до якого проведено комісійне переважування вагону № 65780025 та встановлено наступне: вагон № 65780025 за документом вага нетто 41 400 кг, тара 23 400 кг, фактично при переважуванні брутто 59940 кг, тара 23 400 кг, нетто 36 540 кг, що менше документу на 4 860 кг. У комерційному акті також вказано, що вагон прибув із заглибленнями: зліва по ходу потяга над 6-7 люками воронкоподібні заглиблення розмірами 1500 мм х 1500 мм х 2000 мм, 1500 мм х 1500 мм х 1500 мм. Над 6-7 люками зліва нещільне прилягання армувального листа до поперечної балки, щілина завширшки 50 мм, довжиною 100 мм. Витікання вантажу. У місці заглиблення маркування вантажу порушене.

Комерційний акт підписаний належними особами, зокрема: з боку залізниці -начальником станції, прийомоздавальником, комерційним агентом, з боку отримувача - уповноваженим представником.

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За змістом ст. 307 Господарського кодексу України, ст. 909 Цивільного кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

У разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (ст. 920 Цивільного кодексу України).

Статтею 924 Цивільного кодексу України передбачено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Частиною 2 статті 23 Законом України "Про залізничний транспорт", а також статтею 113 Статуту залізниць України регламентуються аналогічні норми, відповідно до яких за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Згідно зі ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Відповідно до ст. 130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Згідно зі ст. 31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

Відповідно до п. 12.1 Правил технічної експлуатації залізниць України забороняється випускати в експлуатацію і допускати до руху в поїздах рухомий склад, у тому числі спеціальний рухомий склад, що має несправності, які загрожують безпеці руху, порушують охорону праці, а також ставити в поїзди вантажні вагони, стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться. Вимоги до технічного стану рухомого складу, порядок його технічного обслуговування і ремонту, а також відправлення його на заводи та депо для ремонту визначаються Державною адміністрацією залізничного транспорту України.

У відповідності з п. 2.1 Правил комерційного огляду поїздів та вагонів усі вагони, які прибувають і відправляються із станції, де розташований пункт комерційного огляду (ПКО) оглядаються з метою виявлення та усунення несправностей, що загрожують збереженню вантажів.

На станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень, зауважень до підготовки рухомого складу до перевезення не було, просипання вантажу не виявлено, іншого відповідачем не доведено.

На попутних станціях від станції відправлення до станції Стаханов зауважень з боку залізниці до стану вказаного вагону та вантажу у ньому згідно документів наданих до матеріалів справи, виявлено не було.

Відповідно до ч. 3 ст. 32 Статуту залізниць України та п. 4 Правил приймання вантажів до перевезення передбачено обов'язок відправника підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б збереження його на всьому шляху перевезення та екологічну безпеку та захист навколишнього середовища, а не вагон.

Як свідчать відмітки у залізничній накладній, вантаж був розміщений, закріплений і маркований вапном, після чого переданий до перевезення згідно встановлених правил і прийнятий залізницею до перевезення, на станції відправлення залізницею будь-яких зауважень до стану вантажу та вагону не було, що свідчить про те, що відправником виконані вищезазначені вимоги Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу.

До перевезення не зазначалось і про нещільне прилягання армувального листа у вагоні № 65780025 після візуального огляду вагону.

Відповідно до пункту 2.4 Правил оформлення перевізних документів, якщо на зворотній стороні накладної є відмітка відправника про відвантаження вантажу із "шапкою", нанесення захисного маркування, а на станцію призначення вантаж прибув фактично без "шапки", без маркування або з частково порушеним маркуванням, ця обставина може свідчити про втрату частини вантажу під час перевезення, і залізниця повинна довести відсутність своєї вини у нестачі вантажу.

Оскільки вагон № 65780025 під навантаження був поданий у технічно справному стані, прийнятий залізницею до перевезення, то суд робить висновок, що технічна несправність вагону виникла під час перевезення.

Отже, доводи відповідача про те, що недостача вантажу виникла внаслідок недотримання вантажовідправником вимог ст. 31 Статут залізниць України та п.п. 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу не знайшли підтвердження в ході судового розгляду.

Щодо того, що вагон № 65780025 подавався під здвоєну операцію, суд відзначає наступне.

Відповідно до пп. 2 п. е ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, псування або пошкодження вантажу у разі, коли втрата, псування або пошкодження вантажу відбулися внаслідок завантаження вантажу відправником у непідготовлений, неочищений або несправний вагон (контейнер), який перед тим був вивантажений цим же відправником (здвоєна операція).

Згідно цього пункту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, псування або пошкодження вантажу, у той час як за спірним перевезенням втрати вантажу не було, а мала місце нестача вантажу, що не є тотожним.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

ДП "Донецька залізниця" доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надало.

Відповідач не довів, що недостача вантажу виникла з незалежних від перевізника причин.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що недостача вантажу виникла внаслідок незабезпечення залізницею збереження вантажу на шляху слідування.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, зокрема у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для вантажів, що здаються до перевезення у вологому стані, становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах (п. 27 Правил видачі вантажів).

Згідно рахунку-фактури № ЗА-0000213 від 09.03.2013 ціна 1 т горішку коксового 10-25 мм марки КГ 3 складає 1 980,00 грн. (з ПДВ).

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок вартості недостачі вугільної продукції, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що вказаний розрахунок здійснено арифметично вірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з ДП "Донецька залізниця" вартості недостачі вугільної продукції у розмірі 6 801,30 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Донецька залізниця" (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, ідентифікаційний код 01074957, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів" (94000, Луганська область, м. Стаханов, ідентифікаційний код 00186513) суму збитків у розмірі 6 801 (шість тисяч вісімсот одна) грн. 30 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 09.12.2013.

Суддя М.В. Сажнева