Рішення № 3595253, 24.04.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

24.04.2009 р. Справа № 19/30

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Агробуд”, м. Ужгород

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРО – БУД – СЕРВІС”, м. Свалява

про стягнення 84 051 грн. 43 коп., в тому числі 27 315 грн. 26 коп. заборгованості за виконані роботи, 2 671 грн. 45 коп. інфляційних нарахувань, 362 грн. 26 коп. три проценти річних та 53 702 грн. 46 коп. шкоди, нанесеної діловій репутації (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог),

Суддя господарського суду – Пригара Л.І.

представники:

Позивача – Сватко О.М., голова правління

Відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Відкритим акціонерним товариством „Агробуд”, м. Ужгород заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРО – БУД – СЕРВІС”, м. Свалява про стягнення 84 051 грн. 43 коп., в тому числі 27 315 грн. 26 коп. заборгованості за виконані роботи, 1 092 грн. 61 коп. пені, 1 015 грн. 22 коп. інфляційних нарахувань 54 628 грн. 27 коп. шкоди. Позивачем в судовому засіданні 15.04.2009 року подано заяву № 66 від 14.04.2009 року в порядку ст. 22 ГПК України про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача суму 84 977 грн. 24 коп., в тому числі 27 315 грн. 26 коп. заборгованості за виконані роботи, 2 671 грн. 45 коп. інфляційних нарахувань, 362 грн. 26 коп. три проценти річних та 54 628 грн. 27 коп. шкоди, нанесеної діловій репутації, а також судові витрати (в ціну позову позивач помилково включив судові витрати).

Позивачем в судовому засіданні 24.04.2009 року подано заяву б/н, б/д в порядку ст. 22 ГПК України про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача суму 84 051 грн. 43 коп., в тому числі 27 315 грн. 26 коп. заборгованості за виконані роботи, 2 671 грн. 45 коп. інфляційних нарахувань, 362 грн. 26 коп. три проценти річних та 53 702 грн. 46 коп. шкоди, нанесеної діловій репутації. Просить задоволити позов з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови договору на виконання підрядних робіт № 7 від 04.08.2008 року, а саме, не оплатив за виконані підрядні роботи в розмірі 27 315 грн. 26 коп. Крім того вважає, що своїми діями щодо неналежного виконання договору відповідач заподіяв шкоду діловій репутації позивача.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвали суду від 06.03.2009 року, 24.03.2009 року, 06.04.2009 року та 15.04.2009 року надіслані відповідачу рекомендованим листом з повідомленням; повідомлення – судова повістка № 13775341 від 13.03.2009 року, повідомлення – судова повістка № 13891589 від 26.03.2009 року, повідомлення – судова повістка № 13986784 від 08.04.2009 року та повідомлення – судова повістка № 14088475 від 21.04.2009 року) у судові засідання 24 березня 2009 року, 6 квітня 2009 року та 24 квітня 2009 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребуваних ухвалами суду письмових пояснень по суті позову стосовно стягнення суми основного боргу, інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не подав, в судому засіданні 15.04.2009 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якій проти відшкодування моральної шкоди заперечує з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Враховуючи вищевикладене, справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,

суд встановив:

04.08.2008 року між сторонами спору був укладений договір № 7 на виконання підрядних робіт. Згідно умов даного договору замовник (відповідач) доручив, а підрядник (позивач) взяв на себе зобов’язання виконати роботи по влаштуванні покрівлі столової СШ в с. Неліпино. Вартість будівельних робіт відповідно до п. 2.1. договору становить 500 000 грн. Договірна ціна на виконані роботи визначалась на основі проектно – кошторисної документації та розрахунків підрядника та погоджувалась сторонами.

Відповідно до п. 3.3. договору датою завершення робіт є дата підписання акта виконаних робіт. Підрядник (позивач) зобов’язаний виконати роботи відповідно до проектно – кошторисної документації та будівельних норм і правил.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що замовник (відповідач) зобов’язується своєчасно розраховуватись з підрядником (позивачем) за виконані роботи на протязі 15 (п’ятнадцяти) днів після підписання актів виконаних робіт. Здача – приймання виконаних робіт здійснюється за актом форми № КБ-2в (п. 5.1. договору).

Відповідно до частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згідно з актами приймання виконаних підрядних робіт № 3 за серпень 2008 року, № 4 за вересень 2008 року, № 3 за листопад 2008 року та № 4 за листопад 2008 року, які підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача без будь-яких застережень і зауважень та посвідчені печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходиться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні), загальна вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт за серпень 2008 року, за вересень 2008 року та за листопад 2008 року склала 327 951 грн. 40 коп.

У зв’язку з частковим погашенням основного боргу за виконані підрядні роботи за відповідачем за даними позивача, рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 27 315 грн. 26 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново – господарськими визнаються цивільно –правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Згідно статті 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства.

Пунктом 1 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Частиною 2 цієї статті визначено, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Стаття 854 Цивільного кодексу України до обов'язків замовника, зокрема, відносить оплату виконаної підрядником роботи після здачі всієї роботи, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач умови договору щодо виконання підрядних робіт по влаштуванні покрівлі столової СШ в с. Неліпино виконав належним чином, що підтверджується відповідними актами приймання виконаних підрядних робіт № 3 за серпень 2008 року, № 4 за вересень 2008 року, № 3 за листопад 2008 року та № 4 за листопад 2008 року, які підписані сторонами, а відповідач, свого обов’язку щодо повної оплати виконаних позивачем робіт не виконав, а тому на даний час у відповідача перед позивачем існує заборгованість в розмірі 27 315 грн. 26 коп.

На підставі викладеного, суд визнав вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за виконані, але не оплачені підрядні роботи за підрядним договором в розмірі 27 315 грн. 26 коп. –законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Сума інфляційних за період прострочки,

складає 2 671 грн. 45 коп., три проценти річних –362 грн. 26 коп., підлягають стягненню з відповідача.

Поряд з цим, суд не вбачає достатніх підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення шкоди (моральної шкоди) з урахуванням наступного.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п. 9 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ст. 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

За твердженням позивача, моральна шкода, якої зазнав позивач внаслідок протиправних дій відповідача, пов'язана із заподіянням шкоди його діловій репутації та вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу та підриву довіри до діяльності позивача.

Враховуючи характер вчинених відповідачем правопорушень, якими була принижена ділова репутація позивача, а також враховуючи прямий умисел відповідача на вчинення протиправних дій, та з урахуванням інших наведених у позовній заяві обставин, що мають істотне значення, відповідач повинен відшкодувати завдану позивачу шкоду (моральну шкоду), розмір грошового відшкодування якої становить 53 702 грн. 46 коп.

Однак, розмір грошового зобов’язання моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Аналізуючи вище викладене треба зазначити те, що для вирішення питання про стягнення моральної шкоди мають бути позивачем достовірно доказані належними та допустимими доказами неправомірні рішення, дії чи бездіяльність особи; наявність вини заподіювача, наявність самої шкоди, яка має бути виражена душевними чи фізичними стражданнями або приниженням честі, гідності чи ділової репутації особи.

Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також iншi обставини, що мають значення для вирішення спору.

Чинне законодавство не містить вичерпного переліку обставин, за яких підприємство чи організація може вважати, що їй заподіяно моральну шкоду. Найбільш характерними випадками заподіяння моральної шкоди таким особам є поширення, у тому числі через засоби масової інформації, відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво, які порочать їх ділову репутацію або завдають шкоди їх інтересам.

Оцінюючи вказані доводи позивача, суд вважає, що останнім не доведено факт заподіяння йому моральної шкоди діями відповідача, що також не підтверджується матеріалами справи. Жодних доказів приниження ділової репутації позивача та підриву довіри до його діяльності матеріали справи також не містять.

Крім того, норма статті 611 Цивільного кодексу України, відносить до наслідків порушення зобов’язання відшкодування моральної шкоди у випадках, встановлених договором або законом. Укладеним між сторонами спору договором не передбачено стягнення моральної шкоди як наслідок порушення зобов’язання. Такий наслідок не встановлено і главою 61 Цивільного кодексу України, яка регламентує договір на виконання підрядних робіт. Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 (із змінами, внесеними постановою від 25.05.2001 року № 5) „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” спори про відшкодування моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема, при порушенні зобов’язань, які підпадають під дію законів, що регулюють такі зобов’язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин стосовно заявлених позовних вимог щодо стягнення основної суми заборгованості в розмірі 27 315 грн. 26 коп., 2 671 грн. 45 коп. інфляційних нарахувань та 362 грн. 26 коп. три проценти річних викладених позивачем, не надав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 303 грн. 42 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 42 грн. 59 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. 526, п. 1 ст. 530, ст. 611, п. 1 ст. 837, ст. ст. 854, 882 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 175, ст. 193, ст. 317 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРО – БУД – СЕРВІС”, м. Свалява, вул. Мукачівська, 1/8 (код ЄДРПОУ 32787090) на користь Відкритого акціонерного товариства „Агробуд”, м. Ужгород, вул. Чурговича, 4 (код ЄДРПОУ05392045) суму 30 348 (Тридцять тисяч триста сорок вісім гривень) грн. 97 коп., в тому числі 27 315 (Двадцять сім тисяч триста п’ятнадцять гривень) грн. 26 коп. заборгованості за виконані роботи, 2 671 (Дві тисячі шістсот сімдесят одна гривня) грн. 45 коп. інфляційних нарахувань та 362 (Триста шістдесят дві гривні) грн. 26 коп. три проценти річних, а також суму 303 (Триста три гривні) грн. 42 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 42 (Сорок дві гривні) грн. 59 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Пригара Л.І.