Постанова № 35950475, 04.12.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2013 року № 813/6746/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого - судді Костецького Н.В.

за участю секретаря судового засідання Олексяк І.Р.

представника позивача Романіва А.В.

представника відповідача Задорожнього І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Картонно-паперова компанія» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Картонно-паперова компанія» (надалі - ПрАТ «КПК», товариство) звернулося до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі по тексту - ДПІ у Личаківському районі м.Львова), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000842210/9935 від 18 червня 2013 р. на суму 104755,00 грн., № 0000862210/9934 від 18 червня 2013 р. на суму 47962, 00 грн., № 0000852210/9933 від 18 червня 2013 р. на суму 23798, 98 грн., № 0000982210 від 29 липня 2013 р. на суму 6094,00 грн., № 0000972210 від 29 липня 2013 р. на суму 1,00 грн.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив, надав суду письмові заперечення проти позову, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

Відповідно до рішення чергових Загальних зборів акціонерів ВАТ «Львівкартонопласт» (протокол № 12 від 28.04.2011 року), ВАТ «Львівкартонопласт» перейменовано у ПрАТ «Картонно-паперова компанія». Враховуючи зміну найменування, статут ПрАТ «Картонно-паперова компанія» змінений, шляхом викладення його у новій редакції (зареєстровано 24.06.2011 року за №1 415 120 0000 01539).

Згідно Довідки Головного управління статистики у Львівській області АА № 793056з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основними видами діяльності за КВЕД товариства є: 17.12 - виробництво паперу та картону; 17.22 - виробництво паперових виробів господарсько-побутового та санітарно-гігієнічного призначення; 46.77 - оптова торгівля відходами та брухтом; 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 - інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

Судом встановлено, що у період з 20.05.2013 р. по 31.05.2013 р. ДПІ у Личаківському районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Картонно-паперова компанія» (далі -ПрАТ «КПК») з питань взаємовідносин з ТзОВ «Вторма Вест» за грудень 2010 р. - травень 2011 р., а також з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту по декларації з ПДВ за березень 2013 р., в результаті якої був складений Акт перевірки від 06.06.2013 р. № 250/22-10/00278793.

За результатами перевірки, на думку податкового органу, встановлено безтоварний характер проведених операцій з ТзОВ «Вторма Вест» за грудень 2010 р. та березень 2011 р., а відтак порушення позивачем п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. за № 283/97-ВР із змінами та доповненнями до складу валових витрат за період лютого 2011 р. зайво включено суму витрат з придбання макулатури від ТзОВ «Вторма Вест» на загальну суму 389271 грн., в т.ч. за грудень 2010 р. (4 квартал 2010 р.) в сумі 118990 грн. та березень 2011 р. у сумі 270281 грн. (1 квартал 2011 р.), що призвело до заниження податку на прибуток підприємства на загальну суму 97318 грн., в т.ч. 4 квартал 2010 р. у сумі 29748 грн., 1 квартал 2011 р. у сумі 67570 грн., а також п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.2, п.198.3 п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.2, п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, в зв'язку з чим товариством завищено податковий кредит на загальну суму 77854,16 грн., в т.ч. за січень 2011 р. - 23797,98 грн., квітень 2011 р. - 19617,12 грн., травень 2011 р. - 34439,06 грн.

На підставі встановлених порушень 18.06.2013 року ДПІ у Личаківському районі м. Львова винесено податкове повідомлення - рішення № 0000842210/9935, яким зобов'язано ПрАТ «КПК» сплатити суму податку на прибуток у розмірі 97318,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 7437,00 грн., податкове повідомлення - рішення № 0000862210/9934, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 47962,00 грн., та податкове повідомлення - рішення № 0000852210/9933, яким зобов'язано ПрАТ «КПК» сплатити суму податку на додану вартість у розмірі 29892,10 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1,00 грн. В процесі адміністративного оскарження ПрАТ «КПК» вищезазначених податкових повідомлень - рішень Головне управління Міндоходів у Львівській області своїм рішенням № 5644/10/10-3005/380 від 18 липня 2013 року про результати розгляду первинної скарги залишино без змін податкові повідомлення - рішення № 0000842210/9935 від 18.06.2013 р. та № 0000862210/9934 від 18.06.2013 р., скасувало податкове повідомлення - рішення № 0000852210/9933 від 18.06.2013 р. в частині 6094,12 грн. основного платежу з податку на додану вартість, а в іншій частині залишило без змін, а також зменшино від'ємне значення податку на додану вартість за травень 2011 року на 6094,12 грн. та донарахувано 1,00 грн. штрафної (фінансової) санкції по податку на прибуток. На виконання даного рішення Головного управління Міндоходів у Львівській області відповідач видав нові податкові повідомлення-рішення № 0000982210 від 29 липня 2013 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 6094,00 грн., та податкове повідомлення - рішення № 0000972210 від 29 липня 2013 року, яким зобов'язано ПрАТ «КПК» сплатити штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1,00 грн.

19 серпня 2013 року Міністерство доходів і зборів України своїм рішенням № 9323/6/9999100115 про результати розгляду повторної скарги залишило без змін прийняті відповідачем податкові повідомлення - рішення з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги, а скаргу ПрАТ «КПК» - без задоволення. Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомлення - рішеннями позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, суд виходить з наступного.

При здійсненні перевірки відповідачем використано акт ДПІ у Галицькому районі м.Львова від 23.02.2012 року №717/23-409/37277905 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Вторма Вест» з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ПП «Егеста» за грудень 2010 року та з ПП «Поляріс Лайт» за лютий, березень 2011 року, у якому зроблено висновок про те, що ТзОВ «Вторма Вест» (контрагент ПрАТ «КПК») фактично не займалось фінансово - господарською діяльністю, а проводило діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди інших осіб. Такий висновок відповідача, як це випливає з акту перевірки, грунтується на інформації, отриманої від Алчевської ОДПІ, якою була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка двох контрагентів ТзОВ «Вторма Вест» - ПП «Егеста» та ПП «Поляріс Лайт», в результаті яких був складений акт перевірки Алчевської ОДПІ від 11.11.2011 р. № 1801/231-37156789 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Поляріс Лайт» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року та акт перевірки Алчевської ОДПІ від 14.11.2011 р. № 1815/236-37156841 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Егеста» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.10 року по 30.09.11 року. Беручи до уваги інформацію Алчевської ОДПІ про відсутність у контрагентів ТзОВ «Вторма Вест» - ПП «Егеста» та ПП «Поляріс Лайт» необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно - матеріальних цінностей в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, податковий орган зробив висновок про відсутність у ПП «Поляріс Лайт» та ПП «Егеста» адміністративно - господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань, а також відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. На підставі встановленого, податковий орган вважає нікчемними господарські операції між ТзОВ «Вторма Вест» та ПП «Поляріс Лайт» і ПП «Егеста».

В своїх запереченнях на позов відповідач зазначає, що ТзОВ «Вторма Вест» фактично не займалось фінансово - господарською діяльністю, а проводило діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди іншим особам, використовуючи при цьому фінансово - грошові потоки контрагентів, які не виконують своїх податкових зобов'язань. Також, в запереченнях на позов відповідач звертає увагу на відсутність ТТН, які б свідчили про факт доставки товару (макулатури) від ТзОВ «Вторма Вест» до ПрАТ «КПК» за грудень 2010 р. та березень 2011 р., а також на наявність відповідно до даних Системи автоматизованого співставлення податкового зобов'язання і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України в деклараціях по ПДВ розбіжностей по взаєморозрахунках між ПрАТ «КПК» та ТзОВ «Вторма Вест».

Як вбачається з акту перевірки на підставі договору купівлі-продажу від 11.11.2010 року №18/11/10, укладеного між позивачем та ТзОВ «Вторма Вест», здійснювались господарські операції з поставки макулатури. Згідно цього договору ТзОВ «Вторма Вест» (продавець) зобов'язується продати (передати у власність) ВАТ «Львівкартонопласт» (покупець), надалі переіменоване у ПрАТ «КПК», макулатуру, а останній зобов'язується купити (прийняти у власність) і оплатити відповідний товар на умовах, передбачених договором. Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання накладної покупцем. Приймання товару здійснюється лише на складі покупця.

В результаті господарської діяльності ПрАТ «КПК» у грудні 2010 р. та березні 2011 р. на підставі договору, укладеному із ТзОВ «Вторма Вест», придбало та отримало макулатуру марки МС-5Б, що підтверджується виписаними товарними видатковими накладними, а саме: № 01/12 від 01.12.2010 р. на суму 22 582,56 грн. (у т.ч. ПДВ 3763,76 грн.), № 02/12 від 02.12.2010 р. на суму 24 178,44 грн. (у т.ч. ПДВ 4029,74 грн.), № 03/12 від 03.12.2010 р. на суму 27 764,88 грн. (у т.ч. ПДВ 4627,48 грн.), № 06/12 від 06.12.2010 р. на суму 57 503,16 грн. (у т.ч. ПДВ 9583,86 грн.), № 07/12 від 07.12.2010 р. на суму 32 930,04 грн. (у т.ч. ПДВ 5488,34 грн.), № 08/12 від 08.12.2010 р. на суму 26 426,40 грн. (у т.ч. ПДВ 4404,40 грн.), № 09/12 від 09.12.2010 р. на суму 49 163,40 грн. (у т.ч. ПДВ 8193,90 грн.), № 17/12 від 17.12.2010 р. на суму 42 008,76 грн. (у т.ч. ПДВ 7001,46 грн.), № 20/12 від 20.12.2010 р. на суму 47 805,48 грн. (у т.ч. ПДВ 7967,58 грн.), № 21/12 від 21.12.2010 р. на суму 52 973,64 грн. (у т.ч. ПДВ 8828,94 грн.), № 22/12 від 22.12.2010 р. на суму 56 221,20 грн. (у т.ч. ПДВ 9370,20 грн.), № 23/12 від 23.12.2010 р. на суму 44 365,86 грн. (у т.ч. ПДВ 7394,31 грн.), № 03/03 від 03.03.2011 р. на суму 93 054,78 грн. (у т.ч. ПДВ 15509,13 грн.), № 04/03 від 04.03.2011 р. на суму 21 943,26 грн. (у т.ч. ПДВ 3657,21 грн.), № 09/03 від 09.03.2011 р. на суму 36 178,20 грн. (у т.ч. ПДВ 6029,70 грн.), № 10/03 від 10.03.2011 р. на суму 55 458,10 грн. (у т.ч. ПДВ 9243,02 грн.), № 25/03 від 25.03.2011 р. на суму 32 430,72 грн. (у т.ч. ПДВ 5405,12 грн.), № 28/03 від 28.03.2011 р. на суму 21 468,48 грн. (у т.ч. ПДВ 3578,08 грн.), № 29/03 від 29.03.2011 р. на суму 18 969,60 грн. (у т.ч. ПДВ 3161,60 грн.), № 30/03 від 30.03.2011 р. на суму 13 479,36 грн. (у т.ч. ПДВ 2246,56 грн.), № 31/03 від 31.03.2011 р. на суму 31 354,56 грн. (у т.ч. ПДВ 5225,76 грн.).

Судом встановлено, що позивачем зараховано суми, зазначені у виданих ТзОВ «Вторма Вест» податкових накладних, до податкового кредиту грудня 2010 р. та березня 2011 р.

Окрім цього, за отриману макулатуру ПрАТ «КПК» було перераховано грошові кошти на рахунок ТзОВ «Вторма Вест», що підтверджується платіжними дорученнями: № 5360 від 01.12.2010 р. на суму 100000,00 грн., № 5412 від 06.12.2010 р. на суму 30000,00 грн., № 5540 від 13.12.2010 р. на суму 70000,00 грн., № 5583 від 15.12.2010 р. на суму 35000,00 грн., № 5732 від 27.12.2010 р. на суму 45000,00 грн., № 5757 від 28.12.2010 р. на суму 60000,00 грн., № 5799 від 30.12.2010 р. на суму 30000,00 грн., № 44 від 09.03.2011 р. на суму 30000,00 грн., № 963 від 10.03.2011 р. на суму 20000,00 грн., № 1024 від 11.03.2011 р. на суму 30000,00 грн., № 1140 від 18.03.2011 р. на суму 30000,00 грн., № 1159 від 21.03.2011 р. на суму 30000,00 грн., № 1176 від 22.03.2011 р. на суму 25000,00 грн., № 1197 від 23.03.2011 р. на суму 25000,00 грн.

Макулатура приймалась комірником ПрАТ «КПК» ОСОБА_3, про що свідчать акти приймання товару.

Перелічені вище первинні документи були надані відповідачеві при проведенні перевірки і представник відповідача підтвердив даний факт в судовому засіданні.

Згідно наявних в матеріалах справи копій судових рішень, а саме: щодо ПП «Егеста» - постанови Луганського окружного адміністративного суду від 31.01.2012 р. (справа № 2а-11265/11/1270), яка вступила в силу на підставі постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012 р. (№ рішення в ЄДРСР 23629430), та щодо ПП «Поляріс Лайт» - постанови Луганського окружного адміністративного суду від 24.01.2012 р. (справа № 2а-11262/11/1270, № рішення в ЄДРСР 21417833), яка вступила в силу на підставі ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012 р. (№ рішення в ЄДРСР 22305755), визнано дії Алчевської ОДПІ в Луганській області щодо проведення позапланових невиїзних документальних перевірок ПП «Егеста» та ПП «Поляріс Лайт», за результатами яких складено акт № 1815/236-37156841 від 14.11.2011 р. та акт № 1801/231-37156789 від 11.11.2011 р., протиправними. Тому, на переконання суду, у відповідача відсутні підстави опиратись на висновки зазначених актів під час проведення перевірки. Також, суд бере до уваги практику Вищого адміністративного суду України, який в своєму листі від 02.06.2011 р. № 742/11/13/-11 констатує, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Щодо існування розбіжностей по взаєморозрахунках між позивачем та ТзОВ «Вторма Вест» в програмі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», то суд дійшов до висновку, що чинне податкове законодавство не пов'язує право платника на податковий кредит та на формування валових витрат з повнотою відображення постачальником у своїй податковій звітності відповідних господарських операцій чи невиконанням постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ. Платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов'язки, не передбачені чинним законодавством.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Аналіз норм Податкового кодексу України дає підстави зробити висновок, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно, несплата податку на додану вартість постачальниками товару по ланцюгу сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту позивачу, який відніс до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену безпосередньому контрагенту в ціні товару.

До того ж, відповідач не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач у справі діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які можливо, допустив контрагент його контрагента, або що його діяльність спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії». Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду, як джерело права.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу (надалі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР, до складу валових витрат, зокрема, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Абзацом четвертим п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Закріплені у п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 згаданого вище Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», правила ведення податкового обліку з податку на прибуток підприємства передбачають, що валові витрати можуть підтверджуватись документом, який підтверджує списання грошових коштів в оплату товарів (робіт, послуг), або їх придбання за готівкові кошти, або документом, який підтверджує оприбуткування товарів чи фактичне отримання результатів робіт (послуг).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704.

Відповідно до п.п.1.2 п.1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.п.2.1 п.2 Положення).

Частиною 5 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» передбачено, що підприємство самостійно визначає облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановленим цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форму внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв'язку з- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що на момент укладення договору купівлі-продажу макулатури №18/11/10 від 18.11.2010 р. між позивачем та ТзОВ «Вторма Вест», а також під час здійснення господарських операцій по придбанню макулатури в грудні 2010 р. та березні 2011 р., ТзОВ «Вторма Вест» було зареєстровано у ЄДР, перебувало на обліку в податковому органі і його свідоцтво платника ПДВ не було анульовано. Макулатура, яка є предметом оспорюваних господарських операцій, узгоджується з предметом діяльності позивача: виробництво паперу та картону; збирання, заготівля, купівля, переробка макулатури, целюлози.

Окрім цього, судом досліджено, що придбана у ТзОВ «Вторма Вест» макулатура була використана позивачем у власній господарській діяльності для виготовлення готової картонної продукції, підтвердженням чому є внутрішні документи позивача по оприбуткуванню макулатури, а саме: звіти по витраті матеріальних цінностей за грудень 2010 р. та березень 2011 р, а також «Рух по карточці складського обліку за 01.12.2010-31.12.2010 рр. макулатури марки МС-5» та «Рух по карточці складського обліку за 01.03.2010-31.03.2011 рр. макулатури марки МС-5».

Щодо посилань відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних, суд враховує наступне.

Відсутність товарно - транспортних накладних по спірних поставках макулатури не може свідчити про відсутність фактичного здійснення господарських операцій щодо придбання макулатури і не може бути перешкодою для формування підприємством податкового кредиту. Товарно - транспортна накладна за своєю суттю є підтвердженням придбання автотранспортних послуг і єдиною підставою для включення до складу валових витрат сплачених сум за автотранспортні послуги. Відсутність товарно-транспортної накладної свідчить про відсутність підстав для віднесення до складу валових витрат за автотранспортні послуги, а не витрат з придбання товарів. Також, суд бере до уваги положення договору купівлі-продажу макулатури, укладеного між позивачем та ТзОВ «Вторма Вест», стосовно умов поставки макулатури. Цим договором передбачено здійснення поставки на умовах DDU - склад покупця згідно Правил Інкотермс 2000. Обов'язок поставки макулатури закріплений за ТзОВ«Вторма Вест», усі товарно - транспортні документи повинні бути складені продавцем макулатури, а відтак відсутність у позивача товарно-транспортних накладних не може бути беззаперечним доказом безтоварності проведених господарських операцій з ТзОВ «Вторма Вест».

Оскільки в належний спосіб виконані зобов'язання щодо передачі та приймання товару, однак при цьому не оформлені товарно - транспортні накладні, але оформлені належним чином податкові накладні, видаткові накладні, що не заперечувалось і представником відповідача, відтак, підтверджується факт здійснення операції.

Суд зазначає, що достатньою підставою для правомірного формування податкового кредиту за умови реальності проведених господарських операцій є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка є водночас податковим і розрахунковим документом, та сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість.

Таким чином, товарність господарських операцій щодо поставки макулатури позивачу в повній мірі підтверджена долученими до справи доказами, які є первинними документами у розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року та повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій, розкривають її зміст та обсяг.

Відповідач, в свою чергу, не навів будь-яких доводів щодо фіктивності господарських операцій, за наслідками яких позивачем було сформовано оспорюваний податковий кредит та валові витрати, не подав жодних фактичних даних, які б викликали сумнів у реальності виконання операцій з поставки макулатури позивачу. Явних ознак імітації відповідних господарських операцій не відмічається. Фактично, висновки перевірки ґрунтуються на припущенні про неспроможність контрагента позивача на поставку товару.

У відповідності до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що в судовому засіданні було встановлено наявність усіх обставин проведення господарських операцій між ПрАТ «КПК» і ТзОВ «Вторма Вест» та, зокрема, документального їх підтвердження, суд вважає, що ДПІ у Личаківському районі м.Львова, як суб'єктом владних повноважень не надано до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються її заперечення, окрім цього, належними документально обґрунтованими доказами не підтверджено наявності правових підстав винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень і не спростовано доводів позивача на обґрунтування позовних вимог, а тому сукупність вищенаведених встановлених обставин справи дає суду підстави визнати позовні вимоги обгрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 7-14, 17, 18, 49, 51, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд:

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 18 червня 2013 року № 0000842210/9935, № 0000862210/9934, № 0000852210/9933, та від 29 липня 2013 року № 0000982210, № 0000972210.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Картонно-паперова компанія» 1 826 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять шість) грн. 11 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дняїїпроголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, якаїї подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повий текст постанови виготовлено 10 грудня 2013 року.

Суддя Костецький Н.В.