Постанова № 35950435, 27.11.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року о 12 год. 30 хв.

Справа № 808/7738/13-а

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Мінаєвої К.В.

за участю секретаря судового засідання Плєшкова Д.В.

за участю представників

позивача – не з’явився,

відповідача – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Мелітополі Запорізької області

до комунального підприємства «Розвиток курортної зони»

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом звернулося відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Мелітополі Запорізької області (далі – позивач) до комунального підприємства «Розвиток курортної зони» (далі – відповідач), в якому просить стягнути з відповідача суму страхових внесків в розмірі 5639,56 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та зазначає, що за відповідачем рахується недоїмки та пеня зі сплати страхових внесків в розмірі 5639,56 грн. не сплачено.

В судове засідання представник позивача не з’явився, 27.11.2013 р. подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просив позов задовольнити у повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

За таких обставин та керуючись приписами ч.4 ст.122, ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників сторін за наявними матеріалами справи. У зв’язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що в період з 05.08.2013 по 06.08.2013 позивачем проведено перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України КП «Розвиток курортної зони», за результатами перевірки складено акт №95 від 06.08.2013 р.

За результатами перевірки позивач дійшов висновку про те, що відповідачем внески нараховувались та перераховувались з порушенням ст.45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». На підставі п.7 розділу VII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та п.5.1 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України, затвердженого постановою правління ФСНВ та ПЗУ №36 від 12.07.2007 р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України №867/14134 від 01.08.2007 страхувальнику донараховано страхові внески і пеня в розмірі 5639,56 грн.

Відповідачем сума страхових внесків та пені в розмірі 5639,56 грн. в добровільному порядку не сплачено, у зв’язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

З матеріалів справи встановлено, що КП «Розвиток курортної зони» перебуває на обліку в відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Мелітополі Запорізької області. Розмір страхового тарифу становить – 0,72% фонду оплати праці.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд), відповідно до ст.14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування є органом, який здійснює керівництво та управління окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, проводить збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням тощо.

Згідно до ст.8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) або на інших підставах, передбачених законодавством про працю.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» одним з основних принципів страхування від нещасного випадку є обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків, де страхувальниками є роботодавці. Статтею 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачено, що страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду внаслідок невиконання своїх обов'язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до Закону.

Відповідно до ч. 4, 5 п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове держане соціальне страхування» (далі Закон про єдиний внесок) суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до п.2.1 постанови правління Фонду «Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду здійснюється відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року N 36 (далі - Інструкція).

Згідно з п.4.12 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України страхові внески юридичними особами сплачуються в день одержання коштів на оплату праці в установах банків, а при проведенні оплати праці з готівкової виручки чи натуроплатою - платники зобов'язані не пізніше наступного дня після здійснення виплат подати до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду. Відповідно до п.5.1 Інструкції не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних 4 облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк. Згідно п.5.2 Інструкції пеня нараховується з наступного дня після одержання заробітної плати до дня сплати недоїмки включно. Пунктом 5.8. Інструкції передбачено, що при стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються.

Стосовно посилань представника відповідача на те, що позивачем протиправно проводилась перевірка КП «Розвиток курортної зони», починаючи з 01.01.2008 р., суд зазначає наступне.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №636 від 15.06.2011 р. «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 червня 2009 №540» встановлено, що перевірки суб'єктів господарювання щодо правильності нарахування, своєчасної сплати страхових внесків за період з дня останньої такої перевірки або дня набуття статусу платника страхових внесків (якщо перевірка проводиться вперше) до 1 січня 2011 р. проводяться одноразово робочими органами виконавчих дирекцій Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Відповідно до п.4.12 Порядку віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) перевірка страхувальника проводиться шляхом аналізу бухгалтерських документів, що засвідчують (підтверджують) об'єм реалізації товарів, робіт, послуг, та звірки їх із записами в регістрах бухгалтерського обліку. Перевірці підлягають документи за весь період з моменту проведення попередньої перевірки. За умови наявності акта списання або знищення бухгалтерських документів попередніх років перевірці підлягають документи за останні три роки.

Суд зазначає, що оскільки КП «Розвиток курортної зони» надано позивачу акт про знищення бухгалтерських документів до 01.01.2008 р., то позивачем правомірно проведено перевірку починаючи з 01.01.2008 р., тому що раніше позивачем перевірка КП «Розвиток курортної зони» не проводилась, що не заперечується відповідачем.

Відповідно ч.1 ст.21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Згідно ч.1 ст.23 Кодексу законів про працю України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Суд не приймає посилання представника відповідача на те, що позивачем протиправно нараховано страхові внески по договорах з сезонними працівниками, виходячи з того, що позивачем на вимогу суду до матеріалів справи не надано доказів укладання з сезонними працівниками цивільно – правових договорів, а перевіркою встановлено, що вказані особи були включені до штатного розпису КП «Розвиток курортної зони».

Щодо посилань представника відповідача на те, що позивач після 01.01.2011 р. не має правових підстав для нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків, суд зазначає наступне.

Частиною 18 ст.47 та ч.2 ст.52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у редакціях, які діяли до 1 січня 2011 року, було передбачено застосування органами Фонду фінансових санкцій, зокрема стягнення із страхувальника пені за прострочення сплати страхового внеску. Із набранням чинності з 1 січня 2011 року Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» наведені вище норми матеріального права із Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» були виключені.

Разом з тим, абзацом шостим пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», відповідно до якого на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Отже, після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» за органами Фонду збережено повноваження щодо застосування фінансових санкцій за несплату заборгованості по страхових внесках, яка виникла до 1 січня 2011 року.

Вказана позиція суду узгоджується з практикою Верховного суду України викладеною у справі №21-323а13 від 01.10.2013 р.

На момент розгляду справи в суді заборгованість по страхових внесках у розмірі 5639,56 грн. відповідачем не сплачено, заборгованість перед позивачем не погашена.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність заборгованості по страхових внесках у розмірі 5639,56 грн. та наявність підстав для задоволення позовних вимог.

У відповідності до ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158- 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Мелітополі Запорізької області до комунального підприємства «Розвиток курортної зони» про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства «Розвиток курортної зони» (код ЄДРПОУ 31791572) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Мелітополі Запорізької області суму страхових внесків в розмірі 5639,56 грн., в т.ч. недоїмка 3675,56 грн. та пеня 1964,00 грн. на р/р 37176403900168, ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 25919891.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Мінаєва