Постанова № 35950428, 02.12.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2013 р. Справа № 805/12905/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України про визнання рішення та дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної прикордонної служби України про визнання рішення та дій незаконним та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ухвалою Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 11.04.2012 року за поданням державного виконавця ВДВС Шахтарського міськрайонного МРУЮ було обмежено його право на виїзд за кордон.

21 листопада 2012 року ухвалою Шахтарського міськрайонного суду Донецької області зазначене обмеження на право на виїзд за кордон було скасовано.

13 грудня 2012 року на підставі вказаної ухвали Шахтарського міськрайонного суду від 21 листопада 2012 року данні ОСОБА_1 були виключені з бази даних Державної прикордонної служби України «Відомості про осіб, яких тимчасово обмежено в праві виїзду з України».

24 грудня 2012 року ухвалою Апеляційного суду Донецької області скасована ухвала Шахтарського міськрайонного суду від 21.11.2012 року та провадження по справі було закрито.

Того ж дня держаним виконавцем Артемівського ВДВС Луганського УЮ було прийнято постанову про скасування заборони виїзду за кордон ОСОБА_1

Позивач зазначає, що вказана постанова державного виконавця від 24.12.2012 року про скасування заборони виїзду за кордон ОСОБА_1 відповідачем виконана не була, а навпаки, 14.01.2013 року на підставі отриманої від ВДВС Шахтарського МУЮ Донецької області ухвали Донецького апеляційного суду Донецької області від 24.12.2012 року, якою скасовано ухвалу Шахтарського міськрайонного суду Донецької області про скасування заборони на виїзд за кордон, інформацію про ОСОБА_1 знову було внесено до бази даних Державної прикордонної служби України «Відомості про осіб, яких тимчасово обмежено в праві виїзду з України».

Про наявність обмеження у праві на виїзд за кордон позивач дізнався лише 5 липня 2013 року, коли йому відмовили у виїзді по туристичній путівці.

Позивач вважає дії відповідача щодо невиконання постанови держаного виконавця Артемівського ВДВС Луганського УЮ від 24.12.2013 року незаконними та необґрунтованими, як і рішення відповідача про повторне внесення інформації про нього до бази даних Державної прикордонної служби України «Відомості про осіб, яких тимчасово обмежено в праві виїзду з України». На підставі викладеного просив суд:

- визнати невиконання постанови державного виконавця Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського управління юстиції Бертник Я.П. про скасування заборони на виїзд ОСОБА_1 за кордон від 24.12.2012 року незаконним та необґрунтованим;

- визнати рішення Державної прикордонної служби України про повторне внесення даних ОСОБА_1 в базу даних «Відомості про осіб, яким тимчасово обмежено право на виїзд з України» від 14.01.2013 року незаконним та необґрунтованим;

- визнати відмову у виїзді ОСОБА_1 за кордон 5 липня 2013 року, яка прийнята співробітником Державної прикордонної служби України в аеропорту «Бориспіль-1» м. Києва необґрунтованою та незаконною;

- зобов'язати Державну прикордонну служби виключити дані ОСОБА_1 з бази Державної прикордонної служби України «Відомості про осіб, яким тимчасово обмежено право на виїзд з України»;

Під час попереднього судового засідання за заявою позивача було змінено первинного відповідача на Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України.

Крім того, позивач відмовився від позовних вимог в частині визнання відмови у виїзді ОСОБА_1 за кордон 5 липня 2013 року, яка прийнята співробітником Державної прикордонної служби України в аеропорту «Бориспіль-1» м. Києва необґрунтованою та незаконною, у зв'язку з чим ухвалою суду від 3 жовтня 2013 року провадження в цій частині було закрито.

Позивач та його представник через канцелярію суду надали заяву про розгляд справи без їх участі у порядку письмового провадження.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала у повному обсязі. Свою позицію виклала у письмових запереченнях (а.с. 31-33). До судового засідання, яке було призначене на 2 грудня 2013 року не з'явилась, про дату, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином. До суду надіслала клопотання про оголошення перерви по справі до прийняття Апеляційним судом Донецької області рішення по справі № 249/5045/13-ц. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 2 грудня 2013 року в задоволенні вказаної заяви було відмовлено.

За таких обставин та враховуючи приписи частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши та проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідач, Головний центр обробки спеціальної інформації, є юридичною особою, ідентифікаційний код 37996391, та є органом забезпечення Державної прикордонної служби України, який підпорядковується Голові Державної прикордонної служби України, першому заступнику голови Державної прикордонної служби України - директору Департаменту охорони державного кордону на начальнику управління зв'язку та інформатизації - начальнику зв'язку Державної прикордонної служби України (Положення про Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби, затверджене наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.09.2011 року № 754).

Головний центр призначений для обробки з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем прикордонного контролю „Гарт-1" (далі - система „Гарт-1"), інформаційно-аналітичного забезпечення „Гарт-5" (далі - система „Гарт-5"), підсистем „Довіра", „Ричик" інтегрованої інформаційно-телекомунікаційної системи „Гарт" далі ПТС „Гарт"), інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (далі - система „Аркан"), інших інформаційно-телекомунікаційних систем (підсистем) та баз (банків) даних державної прикордонної служби інформації:

1. про громадян України,іноземців та осіб без громадянства, зареєстрованих у пунктах пропуску через державний кордон та їх транспортних документів;

2. про осіб, які вчинили правопорушення, протидію яким віднесено до компетенції Державної прикордонної служби;

3. про осіб, яким за мотивованим письмовим рішенням суду, постанови прокурора та правоохоронних органів не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України;

4. про осіб, які переховуються від органів дізнання, слідства ти суду, ухиляються від відбуття кримінальних покарань, які оголошені в розшук в установленому законом порядку;

5. про недійсні, викрадені та втрачені документи на право виїзду за кордон;

6. про повідомлення, що надходять на телефони служби „Довіра" державної прикордонної служби (далі - служба „Довіра"), та про іншу інформацію у вигляді документованих або публічно оголошених даних, які збираються, використовуються, поширюються та зберігаються у Державній прикордонній службі (далі - спеціальна інформація) з метою своєчасного, достовірного та функціонально повного інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів та підрозділів Державної прикордонної служби України для здійснення ними заходів із запобігання і недопущення в'їзду в '"Україну або виїзду з України осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України, у тому числі відповідно до доручень правоохоронних органів, розшуку в пунктах пропуску через державний кордон осіб, які переховуються від органів дізнання, слідства та суду, ухиляються від відбуття кримінальних покарань, посилення контролю за додержанням правил в'їзду, виїзду, перебування в Україні, іноземців та осіб без громадянства.

Головний центр у своїй діяльності керується Конституцією, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Адміністрації Держприкордонслужби та цим Положенням.

Положеннями ст. 6 Закону України від 21.01.1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» передбачено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо :

1) він обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю;

2) діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України;

3) стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень;

4) він засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання;

5) він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань

6) він свідомо сповістив про себе неправдиві відомості - до з'ясування причин і наслідків подання неправдивих відомостей;

7) він підлягає призову на строкову військову службу - до вирішення питання про відстрочку від призову;

8) щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі;

9) він перебуває під адміністративним наглядом міліції - до припинення нагляду.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Шахтарського міськрайонного суду Донецької області було задоволено подання відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду громадянина України за кордон. Зазначеною Ухвалою було обмежено право виїзду за кордон боржника - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до часу повного та фактичного виконання рішення Шахтарського міськрайонного суду № 2-1211 від 24.10.2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дітей (а.с. 11-12).

21 листопада 2012 року Шахтарським міськрайонним судом Донецької області у справі № 0554/6401/2012 задоволено заяву ОСОБА_1 про скасування заборони на виїзд за кордон (а.с. 13).

24 грудня 2012 року державним виконавцем Артемівського ВІДВС Луганського міського управління юстиції Бертнік Я.П. у виконавчому провадженні № 35221266 скасовано заборону виїзду за кордон ОСОБА_1 (а.с. 14).

24 грудня 2012 року ухвалою Апеляційного суду Донецької області скасовано ухвалу Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 21.11.2012 року та закрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон (а.с. 15-16).

12 серпня 2013 року начальником Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції скасовано постанову про скасування заборони виїзду за кордон ОСОБА_1 від 24.12.2012 року (а.с. 47).

2 вересня 2013 року ухвалою Апеляційного суду Донецької області по справі № 249/5045/13-ц визнано незаконною та скасовано постанову начальника Артемівського ВДВС Луганського МУЮ від 12.08.2013 року про скасування постанови про скасування заборони виїзду закордон ОСОБА_1 від 24.12.2012 року (а.с. 57-59).

30 жовтня 2013 року ухвалою Апеляційного суду Донецької області по справі № 22-ц/775/9572/13 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шахтарського міськрайонного суду від 11 квітня 2012 року, апеляційну скаргу - задоволено та ухвалу суду першої інстанції - скасовано. В задоволені подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон - відмовлено (а.с. 88-91).

Оскільки, ухвала Шахтарського міськрайонного суду від 11.04.2012 року, яка стала підставою внесення інформації про позивача до бази даних «Відомості про осіб, яким тимчасово обмежено право на виїзд з України» Державної прикордонної служби України, скасована 30.10.2013 року, відомості про позивача підлягають виключенню з неї.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача виключити дані ОСОБА_1 з бази Державної прикордонної служби України «Відомості про осіб, яким тимчасово обмежено право на виїзд з України»

Що стосується позовних вимог про визнання невиконання постанови державного виконавця Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського управління юстиції Бертник Я.П. про скасування заборони на виїзд ОСОБА_1 за кордон від 24.12.2012 року незаконним та необґрунтованим, суд зазначає наступне.

Відповідно ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими на всій території України.

Відповідно до п. 4. ч. 1 ст. 20 Закону України «Про державну прикордонну службу» органам, підрозділам, військовослужбовцям, а також працівникам державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових обов'язків можуть залучатися до оперативно-службової діяльності, для виконання покладених на

Державну прикордонну службу України завдань надається право шляхом опитування осіб з'ясовувати підстави перетинання державного кордону України, не пропускати через державний кордон України осіб без дійсних документів на право його перетинання, осіб, які надали завідомо неправдиві відомості під час одержання зазначених документів, осіб, яким Державною прикордонною службою України за порушення законодавства з прикордонних питань та про правовий статус іноземців чи за мотивованим письмовим рішенням суду та правоохоронних органів не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України; робити в документах зазначених осіб відповідні відмітки.

На момент вчинення оскаржуваних дій відповідач діяв правомірно, оскільки рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області про обмеження права виїзду позивача за кордон від 11.04.2012 року було чинним та підлягало виконанню, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про визнання рішення Державної прикордонної служби України про повторне внесення даних ОСОБА_1 в базу даних «Відомості про осіб, яким тимчасово обмежено право на виїзд з України» від 14.01.2013 року незаконним та необґрунтованим суд зазначає наступне.

Відповідно до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.09.2011 року № 754 суб'єктом владних повноважень не приймається окремого акту індивідуальної дії у вигляді рішення про внесення відповідної інформації про особу до бази даних «Відомості про осіб, яким тимчасово обмежено право на виїзд з України», а тому в даному випадку відсутній предмет позову. В даному випадку, можливе порушення прав позивача лише діями суб'єкту владних повноважень. Вказаним діям по внесенню відомостей про позивача в базу даних «Відомості про осіб, яким тимчасово обмежено право на виїзд з України» судом під час розгляду справи була дана відповідна правова оцінка.

Враховуючи викладене, суд також відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене вище, з метою повного захисту прав та свобод позивача суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати відповідача виключити відомості про позивача з бази Державної прикордонної служби України «Відомості про осіб, яким тимчасово обмежено право на виїзд з України».

Згідно із частиною 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи положення вказаної норми суд вважає за необхідне присудити на користь позивача судові витрати у розмірі 34 грн. 41 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України про визнання рішення та дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов'язати Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби виключити дані ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з бази Державної прикордонної служби України «Відомості про осіб, яким тимчасово обмежено право на виїзд з України».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 34 гривні 41 копійку.

Постанову ухвалено в порядку письмового провадження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Грищенко Є.І.