Постанова № 35950426, 02.12.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2013 р. Справа №805/15756/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:40 год.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді

головуючого судді Мальцевої Н.Г.

за участі секретаря судового засідання Ростова Я.С.

представника позивача не з'явився

представника відповідача не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, м.Слов'янськ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, який мешкає в АДРЕСА_1

про стягнення коштів

Слов'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку в розмірі 616,51 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1, який є платником податків і зборів повинен сплачувати єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Відповідач порушив вимоги діючого законодавства, внаслідок чого станом на 22.10.2013 року має податковий борг по сплаті єдиного податку в розмірі 616,51 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, на телефон-факс суду надіслав клопотання, згідно з яким, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та розглянути справу без участі представника за наявними в матеріалах справи документами.

Оскільки судова повістка про виклик в судове засідання на 02.12.2013 року на 10.30. год., направлена відповідачу рекомендованим листом за адресою його реєстрації, а саме: 84404, Донецька область, Краснолиманський район, АДРЕСА_1 та була повернута на адресу суду з відміткою "за зазначеною адресою не проживає", суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про судовий розгляд справи виходячи з того, що частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, не прибув без поважних причин, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, згідно з корінцем свідоцтва Серії НОМЕР_2 від 03.09.2013 року, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підриємців Серії АВ №806474, наданими позивачем, зареєстрований Виконавчим комітетом Краснолиманської міської ради 20.08.2012 року (а.с.13, 14-15).

Згідно з довідкою про взяття на облік платника податків №245/Г/18-0-114-25 від 29.08.2012 року форми №4-ОПП фізична особа-підприємець ОСОБА_1 взятий на облік в органах державної податкової служби 29.08.2012 року за №12796, перебуває на обліку в Слов'янській об'єднаній ДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області (код ДПІ - 517) (а.с.12), на спрощеній системі оподаткування з 01.09.2012 року за власною заявою про застосування спрощеної системи оподаткування від 23.08.2012 року (а.с.9-10).

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, та знаходиться на спрощеній системі оподаткування.

Згідно з приписом пункту 291.3. ст.291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з пунктом 291.4. ст.291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: 1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень; 2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень. Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої або п'ятої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для таких груп; 3) третя група - фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб; обсяг доходу не перевищує 3000000 гривень; 4) четверта група - юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб; обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень; 5) п'ята група - фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена; обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень; 6) шоста група - юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень.

Згідно з критеріями поділу платників єдиного податку на групи, визначені пунктом 291.4. ст.291 Податкового кодексу України, відповідач належить до І групи платників єдиного податку.

Пунктом 293.2. ст.293 Податкового кодексу України передбачено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до розділу ІІ Додатку до рішення Краснолиманської міської ради №6/12-930 від 05.01.2012 року «Про встановлення ставок єдиного податку для сіб'єктів підприємницької діяльності на території Краснолиманської міської ради» ставка єдиного податку для суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб першої групи, становила 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (а.с.21-22).

Згідно з ст.13 Закону України «Про державний бюджет на 2012 рік» №4282-VI від 22.12.2011 року мінімальна заробітна плата на 01.01.2012 року становила 1073,00 грн.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про державний бюджет на 2013 рік» №5515-VI від 06.12.2012 року мінімальна заробітна плата на 01.01.2013 року становила 1147,00 грн.

Згідно з пунктом 295.1. ст.295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу.

Пунктом 295.2. ст.295 Податкового кодексу України передбачено, що нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до пункту 295.4. ст.295 Податкового кодексу України сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) станом на 22.10.2013 року має податковий борг по сплаті єдиного податку у розмірі 616,51 грн., який складається з основного платежу - 444,00 грн., штрафних санкцій - 170,00 грн., та пені - 2,51 грн., що відображено в довідці про суми податкового боргу платника податків (з врахуванням сум пені, нарахованої на суми несплаченого податкового боргу та розстрочених/відстрочених сум), зворотному боці облікової картки платника податків (а.с.4, 5-6, 7-8).

Податковий борг перед бюджетом складається з основного платежу в сумі 444,00 грн., який виник на підставі розрахунків №99001 від 31.08.2012 року по терміну сплати 20.11.2012 року в сумі 107,30 грн., №99001 від 31.08.2012 року по терміну сплати 20.12.2012 року в сумі 107,30 грн., №278/Г від 28.01.2013 року по терміну сплати 20.02.2013 року в сумі 114,70 грн., №278/Г від 28.02.2013 року по терміну сплати 20.03.2013 року в сумі 114,70 грн.

Підпунктом 49.18.2. пункту 49.18. ст.49 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Приписом пункту 294.1. ст.294 Податкового кодексу України визначено, що податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.

На підставі акту №96/17-011 від 11.04.2013 року про порушення строків надання податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 прийняте податкове повідомлення - рішення №0000951740/1320/Ґ/17-011 від 11.04.2013 року про нарахування штрафних санкцій в розмірі 170 грн. по терміну сплати до 20.04.2013 року, яке отримано відповідачем 11.04.2013 року (а.с.23).

Відповідно до положень ст.129 Податкового кодексу України на суму податкового боргу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 нарахована пеня у розмірі 2,51 грн.

Пунктом 57.3. ст.57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось ані в адміністративному, ані в судовому порядку.

Приписом пункту 38.1. ст.38 Податкового кодексу України визначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Таким чином, оскільки на теперішній час податковий борг не сплачений, на момент розгляду справи у відповідача існує податковий борг по сплаті єдиного податку в загальному розмірі 616,51 грн.

З припису підпункту 16.1.4. пункту 16.1. ст.16 Податкового кодексу України платник подаків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.39. пункту 14.1. статті Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Як вбачається з п.п. 14.1.156. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п.59.1. ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

30.03.2013 року Слов'янською ОДПІ виставлена податкова вимога №121-19 форми «Ф» про сплату суми податкового боргу платника податків за узгодженми грошовими зобов'язаннями станом на 30.04.2013 р в сумі 616,51 грн., яка направлена фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 поштою рекомендованим листом, що повернувся на адресу ОДПІ з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.18).

Відповідно до п.п.14.1.137. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п.87.2. ст.87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою погашення податкового боргу Слов'янською ОДПІ було здійснено заходи, передбачені законодавством: сформовано та направлено рекомендованим листом податкову вимогу №1750/Г/19-013-3 від 30.04.2013 р, прийняте рішення №2139/Г/19-013-3 про опис майна у податкову заставу від 22.05.2013 р, на підставі рішення №68 від 22.05.2013 р про опис майна у податкову заставу до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис від 06.06.2013 р про податкову заставу майна боржника (а.с.16-17, 18, 19, 20, 23).

Однак, заходи, вжиті Слов'янською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій боласті, не привели до погашення податкового боргу.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 15.1. ст.15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 41.1. ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до п.87.11. ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги ті обставини, що податковий борг з єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 існує та не сплачений у встановлені законом строки, позов Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції в Головного управління Міндоходів у Донецькій області підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 8 - 11, 128, 158 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) податковий борг з єдиного податку в розмірі 616 (шістсот шістнадцять) грн. 51 (п'ятдесят одна) коп. на користь місцевого бюджету (р/р 31525970700288, отримувач Краснолиманське УК/с.Рідкодуб/18050400, код ЄДРПОУ 37894853, банк ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016).

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Мальцева Н.Г.