Постанова № 35950365, 11.12.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.12.2013 р. справа №908/2840/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівЛомовцевої Н.В. Колядко Т.М., Принцевської Н.М.при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.за участю представників: від позивача: Кравченко С.І. за довіреністю №01/11 від 01.11.2012р.від відповідача:Колодій А.О. за довіреністю №4 від 14.01.2013р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргукомунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів», м. Запоріжжя Запорізької області на рішення господарського судуЗапорізької областівід16.10.2013р. по справі№908/2840/13 (суддя Науменко А.О.)за позовомприватного акціонерного товариства «БІАС», м. Запоріжжядо комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів», м. Запоріжжяпростягнення суми

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «БІАС», м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів», м.Запоріжжя про стягнення заборгованості за договором поставки № 08-06/А від 08.06.2010р. в сумі 79083 грн., 3% від простроченої суми у розмірі 2411,49 грн., втрати від інфляції 237,25 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.10.2013р. позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з комунального підприємства "Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" на користь приватного акціонерного товариства "БІАС" 79083грн. основного боргу, 2402,56грн. 3 % річних, 237,09грн. інфляції та 1720,31грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Відповідач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає порушення норм процесуального права. В обґрунтування своїх доводів скаржник зазначає, що господарським судом справу розглянуто за відсутністю представника відповідача, не повідомленого належним чином про місце розгляду справи. Вважає, що судом першої інстанції безпідставно не задоволено клопотання про відкладання розгляду справи у зв'язку із хворобою уповноваженого представника підприємства.

Представник відповідача у судове засідання прибув, підтримав доводи апеляційної скарги, надав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та у зв'язку з цим про відкладання розгляду справи.

Представник позивача у судове засідання прибув, надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив оскаржуване рішення залишити без змін.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого статтями 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, розглянувши клопотання відповідача про відкладання розгляду справи, вважає його таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне..

Право на ознайомлення з матеріалами справи визначено статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

За вимогами частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Проте, відповідач впродовж розгляду справи судом першої інстанції своїм правом не скористувався, хоча 07.10.2013р. направляв клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Не скористався він цим правом і до судового засідання апеляційної інстанції і причин тому суду пояснити не зміг.

При таких обставинах вбачається недобросовісне користування процесуальними правами, що може призвести до затягування розгляду справи.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заперечення на апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні повноважних представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.06.2010р. між приватним акціонерним товариством "БІАС" (постачальник) та Комунальним підприємством "ЕЛУАШ" (покупець) укладено договір поставки № 08-06/А (далі - договір).

Відповідно до умов договору постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити асфальтобетон, нафтопродукти відповідно накладним, на умовах передбачених цим договором (пункт 1.1 договору).

Пунктом 2.2 договору передбачено, що покупець протягом п'яти банківських днів з моменту отримання товару здійснює його оплату.

Згідно із пунктами 2.1, 2.3 договору, покупець сплачує кожну поставлену партію товару по ціні, вказаній в накладній, на підставі рахунку, виставленого постачальником. Сума даного договору складається з окремих грошових сум по кожній поставці, згідно оформлених накладних.

Відповідно до п. 3.1 договору кількість та номенклатура товару, що поставляється, вказується у накладних. Товар вважається прийнятим покупцем за якістю та кількістю відповідно до товарно-транспортних документів. (п. 3.3 договору).

Згідно з пунктами 4.1 та 5.2.1 договору поставка товару здійснюється за заявкою покупця протягом трьох днів з моменту отримання заявки. Покупець зобов'язаний прийняти у постачальника товар згідно накладної та оплатити його згідно умов даного договору.

Пунктом 9.1 договору передбачено, що термін дії договору встановлюється з моменту його підписання та діє до 31.12.2012 р. Цей договір може бути пролонгований на рік за згодою сторін або якщо жодна із сторін письмово не заявила за місяць до закінчення строку дії договору про свій намір його розірвати (п. 9.3 договору).

Договір підписано та скріплено печатками сторін без зауважень.

Оцінивши зміст спірного договору, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що останній за правовою природою є договором поставки (купівлі-продажу), який підпадає під правове регулювання норм глави 54 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

Згідно з статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

На виконання умов договору позивач за період з квітня по серпень 2012р. поставив відповідачу продукцію на загальну суму 853525,85грн., що підтверджується видатковими накладними, наявними у матеріалах справи.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини другої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач всупереч умовам договору совї зобов'язання по оплаті за отриману продукцію в квітні-серпні 2012р. виконав частково та сплатив 773016,93грн., що підтверджується платіжними дорученнями №413 від 02.04.2012р. на суму 38000грн., №420 від 03.04.2012р. на суму 45600грн., №91 від 09.04.2012р. на суму 16036грн., №225 від 30.05.2012р. на суму 30000грн., №523 від 13.06.2012р. на суму 25000грн., №291 від 13.06.2012р. на суму 26855грн., №304 від 15.06.2012р. на суму 25000грн., №324 від 18.06.2012р. на суму 42000грн., №325 від 19.06.2012р. на суму 23000грн., №328 від 22.06.2013р. на суму 100000грн., №332 від 22.06.2012р. на суму 100000грн., №383 від 27.06.2012р. на суму 60000грн., №565 від 02.07.2012р. на суму 860000грн., №3003 від 19.07.2012р. на суму 10000грн., №456 від 03.08.2012р. на суму 145525,93грн.

Згідно з Угодою про зарахування зустрічних вимог від 27.06.2012р. в цілях погашення взаємної заборгованості проведено залік актом №ПБ-0000013 від 27.06.2012р. на суму 1425,92грн., тому публічне акціонерне товариство «БІАС» зменшило заборгованість комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» за асфальтобетонну суміш за договором у сумі 1425,92грн., внаслідок чого залишилась заборгованість за поставлену у 2012р. продукцію у сумі 79083грн. за видатковими накладними №179 від 08.08.2012р., №180 від 09.08.2012р. Розрахунок за видатковою накладною №179 від 08.08.2012р. проведено частково на суму 6090грн.

Таким чином, відповідач в порушення умов пункту 2.2. спірного договору своєчасно та у повному обсязі оплату не здійснював за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 79083грн.

За таких обставин, колегія суддів вважає правомірним висновок господарського суду про задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 79083грн.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за період з 17.08.2013р. по 21.08.2013р. 3 % річних у розмірі 2411,49грн. та інфляційні витрати у розмірі 237,25грн.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами цієї норми боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення. Ця норма також передбачає можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних. Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

За змістом пункту 2.2. договору Покупець протягом 5 банківських днів з моменту отримання товару здійснює його оплату.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних витрат колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про стягнення з відповідача за період з 17.08.2013р. по 21.08.2013р. 3% річних у розмірі 2402,56грн. та інфляційних витрат у сумі 237,09грн.

Колегія суддів не приймає посилання апелянта на порушення норм процесуального права в частині незадоволення клопотання відповідача про відкладання розгляду справи у зв'язку із хворобою уповноваженого представника та позбавленням права на судовий захист з огляду на наступне.

За приписами статті 32 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.08.2013р. порушено провадження у справі №908/2840/13 та розгляд справи призначено на 25.09.2013р. Зазначену ухвалу отримав відповідач 29.08.2013р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, наявне у матеріалах справи. Ухвалою від 25.09.2013р. господарський суд Запорізької області відкладено розгляд справи на 07.10.2013р., про що також повідомлено відповідача, що підтверджується штемпелем суду на зворотній стороні ухвали.

07.10. 2013 від відповідача надійшло клопотання про відкладання розгляду справи у зв'язку з необхідністю надання витребуваних документів та відрядженням уповноваженого представника на ведення даної справи, яке задоволено господарським судом та ухвалою від 07.10.2013р. розгляд справи відкладено на 16.10.2013р.

16.10.2013р. відповідач направив клопотання про відкладання розгляду справи у зв'язку з хворобою компетентного представника, яке відхилено судом через його процесуальну необґрунтованість.

Колегія суддів вважає, що господарський суд правомірно відхилив зазначене клопотання, оскільки до заявленого клопотання відповідачем не надані відповідні докази в обґрунтування заявленого клопотання. Крім того, за матеріалами справи відповідач є юридичною особою, та у разі неможливості прибуття у судове засідання представника, який залучений до участі у іншому судовому процесі, підприємство має можливість направити до судового засідання будь-якого іншого представника.

За таких обставин судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно відхилено клопотання відповідача про відкладання розгляду справи та не порушено його право на судовий захист.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків викладених у рішенні суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 16.10.2013р. у справі №908/2840/13 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів», м. Запоріжжя Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 16.10.2013р. у справі №908/2840/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 16.10.2013р. у справі №908/2840/13 - залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.В. Ломовцева

Судді: Т.М. Колядко

Н.М. Принцевська

Надруковано 6 прим.: 1. Позивачу; 2-3. Відповідачу; 4. У справу, 5. ДАГС, 6. ГСЗО