Рішення № 3595033, 23.04.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.09 Справа № 6/89

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні будівельне технології»,

м. Луганськ

до Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод», м. Стаханов Луганської області

про стягнення 20 616 грн. 23 коп.

Суддя Василенко Т.А.,

за участю представників сторін:

від позивача –Яремчук В.В., дов. №34 від 19.03.09;

від відповідача – не прибув;

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 20 616 грн. 23 коп., в тому числі: борг у сумі 18 124 грн. 67 коп., пеня у сумі 2 307 грн. 60 коп., 3% річних у сумі 183 грн. 96 коп., штраф 906 грн. 23 коп.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неприбуття суд не повідомив. В той же час, відповідачем 19.03.09 був наданий відзив на позовну заяву та доповнення до відзиву, за якими, останній вказує на безпідставність позовних вимог та зазначає, що позивачем невірно нараховані штрафні санкції. Також, відповідач вказує на неточності в позовній заяві та доданих до неї документів.

В судовому засіданні 02.04.09 позивачем було надане уточнення до позовної заяви, за яким останній фактично зменшує позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 20 542 грн. 55 коп., в тому числі: борг –18 124 грн. 67 коп., пеня –2233 грн. 92 коп., 3% річних –183 грн. 96 коп.

Також, позивач зазначає, що заборгованість виникла за договором № 698 від 01.11.06. Відповідач був ознайомлений із вказаною заявою та її копія вручена його представнику.

Відповідно до ст. 22 ГПК України уточнення до позовної заяви було прийнято судом до розгляду як зміна позовних вимог.

Окрім цього, представником позивача подано заперечення на відзив відповідача та надано уточнений розрахунок пені та 3% річних.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши доводи представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

01.11.06 між ТОВ «Сучасні будівельні технології»(позивач по справі) та ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод»(відповідач по справі) був укладений договір купівлі-продажу № 698, за умовами якого позивач - «Продавець»- позивач у справі –передає, а відповідач - «Покупець»приймає і здійснює розрахунки за будівельні матеріали –товар, в порядку та на умовах договору. Даний договір був підписаний з протоколом розбіжностей.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу певний товар на суму 18 124 грн. 67 коп., який останній в повній мірі не оплатив, у зв’язку з чим позивач звернулося до суду із даним позовом, за яким просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 18 124 грн. 67 коп. Окрім цього, позивач просить стягнути з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних у сумі 183 грн. 96 коп., а також пеню в сумі 2 233 грн. 92 коп.

Відповідач позовні вимоги відхилив.

Оцінивши матеріали справи та доводи позивача, суд, прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як було вказано вище, між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу № 698 від 01.11.06, за умовами якого позивач зобов’язався поставити відповідачу відповідну продукцію.

Пунктом 1.2 договору сторони визначили що, кількість, якість, асортимент, вартість кожної партії товару визначаються у специфікаціях до договору.

В той же час, специфікації до договору між сторонами складені не були.

Пунктом 2.3 договору сторони визначили, що відповідач оплачує товар в строк до 14 календарних днів с дня отримання партії товару.

14.12.06 між сторонами була підписана додаткова угода №1 до договору № 698 від 01.11.06, за якою сторони продовжили строк дії договору до 31.12.08

Із матеріалів справи, в тому числі: видаткових накладних, довіреностей отримання товару (арк. справи 18-34), а також розрахунку позивача вбачається, що ним, відповідачу був поставлений товар на суму 18 124 грн. 67 коп. Відповідача заперечує проти доводів позивача, що товар був отриманий саме за договором № 698 від 01.11.06

При огляді накладних за якими, поставлявся товар вбачається, що товар за ними постачався саме в період дії договору № 698 від 01.11.06.

Тобто, матеріалами справи підтверджено, що на момент звернення позивачем до суду за відповідачем рахувалась заборгованість за договором № 698 на суму 18 124 грн. 67 коп. Відповідачем доказів оплати вказаної суми не надано.

Приймаючи до уваги викладене, а також те, що позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 18 124 грн. 67 коп. є обґрунтованими та підтверджені матеріалами справи, їх слід задовольнити.

Щодо стягнення з відповідача за період з 18.12.07 по 23.02.09 3% річних в сумі 183 грн. 96 коп. слід визначити наступне.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що останнім було припущено прострочення виконання зобов’язання з оплати поставленого товару в сумі 18 124 грн. 67 коп., у зв’язку з чим нарахування з боку позивача 3% річних є обґрунтованими і позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Щодо стягнення з відповідача пені за період з 18.12.07 по 23.02.09 в сумі 2 233 грн. 92 коп. слід визначити наступне.

Пунктом 4.3 договору № 698, у редакції протоколу розбіжностей визначено, що за порушення строків оплати, передбачених п.2.3 відповідачу нараховується пеня у розмірі 0,1% від несвоєчасно сплаченої суми, що підлягає до солдати відповідно до специфікацій на товар, за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня.

Як було наведено вище відповідачем був припущений факт порушення зобов’язань щодо оплати поставленого товару, у зв’язку з чим позивач, з урахуванням положень договору та діючого законодавства має право вимагати сплати штрафних санкцій.

В силу ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

З урахуванням розрахунку, який наданий позивачем в судовому засіданні, пеня нарахована за період з 18.12.07 по 23.02.09 на суму 1 499 грн. 98 коп.

Виходячи з положень договору, нарахування пені з боку позивача є обґрунтованим, але розрахунок пені з урахуванням ч.6 ст. 232 ГК України і п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України на суму заборгованості 390 грн. 12 коп. повинен бути здійснений з 01.03.08 по 18.06.08 і сума пені складає 25 грн. 53 коп. У зв’язку з викладеним позовні вимоги в частині стягнення пені слід задовольнити частково в сумі 1 431 грн. 98 коп., в решті відмовити.

Приймаючи до уваги наведені обставини справи, слід визначити щодо доводи відповідача відхиляються як необгрунтовані та такі, що суперечать матеріалам справи.

За таких обставин, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача борг у сумі 18 124 грн. 67 коп., 3% річних в сумі 183 грн. 96 коп., пеню в сумі 1 431 грн. 98 коп.

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно обґрунтовано заявлених та задоволених вимог.

На підстав викладеного, керуючись ст.ст. 22,44,49,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод», м. Стаханов Луганської області, пр. Леніна, 67, код 00210890, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні будівельні технології», м. Луганськ. вул. Магнітогорська, 2, код 30761400, борг у сумі 18 124 грн. 67 коп., 3% річних в сумі 183 грн. 96 коп., пеню в сумі 1 431 грн. 98 коп. , витрати по сплаті державного мита в сумі 197 грн. 40 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 112 грн. 99 коп., видати наказ позивачу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання - 27.04.2009.

Суддя Т.А.Василенко

Помічник судді Т.В.Шкуть