Рішення № 35950255, 03.12.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2013 р. Справа № 909/1161/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В. , при секретарі судового засідання Федорук О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010", (вул. Цитадельна, 7, Печерський район, м. Київ, 01015)

до відповідача: Управління освіти, молоді та спорту Коломийської районної державної

адміністрації (вул. Довбуша, 1, с. Нижній Вербіж, Коломийський район,

Івано-Франківська область, 78218)

про стягнення заборгованості, згідно договору № 154 від 17.04.2013 року в сумі 21 377, 53 гривень, з яких 20 000, 00 гривень - основний борг, 1 127, 67 гривень - пеня та 249, 86 гривень - 3 % річних.

За участю представників сторін:

Від позивача: Орчик В.М. - представник, (паспорт серії СЕ № 052385 виданий 28.04.2001 року Снятинським РВ УМВС України в Івано-Франківській області, довіреність № 118 від 17.10.2013 року).

Від відповідача: Гаєвий В.В. - юрист матеріальної групи Управління освіти, молоді та спорту Коломийської районної державної адміністрації (паспорт серії СЕ № 234444 виданий 17.06.2003 року Коломийським МВ УМВС в Івано-Франківській області, довіреність № 456/01-04/04 від 08.08.2013 року).

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Управління освіти, молоді та спорту Управління освіти, молоді та спорту Коломийської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості, згідно договору № 154 від 17.04.2013 року в сумі 37 081, 25 гривень, з яких 35 197, 00 гривень - основний борг, 1 545, 78 гривень - пеня та 338, 47 гривень - 3 % річних.

Крім того, позивач просив суд також покласти на відповідача судові витрати у справі у вигляді судового збору.

Ухвалою суду від 08.10.2013 року порушено провадження у справі № 909/1161/13 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 22.10.2013 року.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 22.10.2013 року розгляд справи відкладався на 05.11.2013 року, у зв'язку із нез'явленням в судове засідання представника відповідача та неподанням сторонами витребуваних судом доказів.

05.11.2013 року розгляд справи в судовому засіданні не відбувся, у зв'язку із перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою суду від 07.11.2013 року розгляду справи призначено в судовому засіданні на 20.11.2013 року.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 20.11.2013 року розгляд справи відкладався на 03.12.2013 року, у зв'язку із неподанням сторонами витребуваних судом доказів.

15.10.2013 року представник позивача направив до суду, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, заяву про уточнення позовних вимог (Вх. № 16313/13 від 21.10.2013 року), яка по своїй правовій природі є заявою про зменшення позовних вимог. У своїй заяві про уточнення позовних вимог представник позивача просить суд стягнути з Управління освіти, молоді та спорту Управління освіти, молоді та спорту Коломийської районної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" заборгованість в сумі 21 884, 25 гривень, з яких 20 000, 00 гривень - основний борг, 1 545, 78 гривень - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання та 338, 47 гривень - 3 % річних. А також, стягнути з відповідача 1 720, 50 гривень - сплаченого судового збору.

30.10.2013 року представник позивача направив до суду, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, заяву про уточнення позовних вимог (Вх. № 17235/13 від 05.11.2013 року), яка по своїй правовій природі є заявою про зменшення позовних вимог. У своїй заяві про уточнення позовних вимог представник позивача просить суд стягнути з Управління освіти, молоді та спорту Управління освіти, молоді та спорту Коломийської районної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" заборгованість в сумі 21 377, 53 гривень, з яких 20 000, 00 гривень - основний борг, 1 127, 67 гривень - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання та 249, 86 гривень - 3 % річних. А також, стягнути з відповідача 1 720, 50 гривень - сплаченого судового збору.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог (Вх. № 17235/13 від 05.11.2013 року), яка по своїй суті та правовій природі є заявою про зменшення розміру позовних вимог. Згідно поданої заяви позивач просить суд стягнути з Управління освіти, молоді та спорту Управління освіти, молоді та спорту Коломийської районної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" заборгованість в сумі 21 377, 53 гривень, з яких 20 000, 00 гривень - основний борг, 1 127, 67 гривень - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання та 249, 86 гривень - 3 % річних. А також, стягнути з відповідача 1 720, 50 гривень - сплаченого судового збору..

У відповідності до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, подані позивачем заяви прийнято судом до розгляду, а спір розглядається з урахуванням зменшених позовних вимог.

При цьому, суд бере до уваги пункт 3.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року, пункт 14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм господарського процесуального кодексу України" від 29.06.2010 року № 01-08/369, в яких зазначено, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Відповідач в судовому засіданні визнав заборгованість щодо стягнення основного боргу в сумі 20 000, 00 гривень та на виконання вимог ухвал суду подав в судовому засіданні від 03.12.2013 року клопотання (Вх. № 19035/13 від 03.12.2013 року), згідно якого просив суд долучити до матеріалів справи відзив на позовну заяву № 1494 від 30.10.2013 року по справі № 909/1161/13. У даному відзиві позивач зазначає, що Управління освіти, молоді та спорту Коломийської районної державної адміністрації не визнає позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1 127, 67 гривень - пені за несвоєчасне виконання зобов'язання та 249, 86 гривень - 3 % річних та не вбачає своєї вини за затримку оплати суми боргу. Оскільки платіжне доручення на суму 10 000, 00 гривень від 09.09.2013 року та на суму 10 000, 00 гривень від 09.10.2013 року були подані Управлінням освіти, молоді та спорту Коломийської районної державної адміністрації в Коломийське управління державного казначейства. Водночас, Коломийське управління державного казначейства дані кошти, згідно поданих відповідачем платіжних доручень, з невідомих причин не перерахувало позивачу.

Суд долучив подані документи до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" (надалі підрядник) та Управлінням освіти, молоді та спорту Коломийської районної державної адміністрації (надалі замовник) укладено договір № 154 від 17.04.2013 року, згідно п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати власними і залученими силами і засобами такі види робіт: гідрохімічне очищення та поточний ремонт системи опалення центрального корпусу Замулинецького навчально-виховного корпусу в с. Замулинці.

Згідно п. 1.2. договору замовник зобов'язується своєчасно прийняти та оплатити роботи, зазначені в п. 1.1. договору.

Загальна сума договору складає: 51 697, 00 гривень (п. 2.1. договору).

Пунктом 3.1. договору встановлено, що за надання послуг з виконання робіт згідно з п. 1.1. договору замовник сплачує підряднику суму, яка буде обумовлена актами виконаних робіт.

Виконання робіт підрядником та прийняття їх результатів замовником оформляється актами виконаних робіт за формою КБ-2в та КБ-3 (п. 3.2. договору).

Сторони у п. 3.3. договору погодили, що оплата здійснюється протягом 7 (семи) календарних днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних робіт в безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок підрядника, але не пізніше 31 травня 2013 року.

Згідно п. 5.1. договору здача - приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом виконаних робіт протягом 2 - ох днів з моменту повідомлення замовника про готовність роботи до приймання.

У відповідності до п. 6.4. договору у разі несвоєчасності оплати замовником вартості виконаних підрядником робіт замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення терміну сплати від суми не перерахованих коштів.

У розділі 9 "Вирішення спорів", а саме п. 9.2. договору сторони погодили, що строк, в межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу стосовно стягнення основної суми боргу та стягнення штрафних санкцій, передбачених договором та законом, становить 10 років.

На виконання умов договору позивач свої зобов'язання виконав належним чином, а саме провів роботи по гідрохімічному очищенню та поточному ремонту системи опалення центрального корпусу Замулинецького навчально-виховного корпусу в с. Замулинці, що підтверджується підписаними 24.04.2013 року Актом прийняття виконаних будівельних робіт за квітень 2013 року на суму 51 697, 00 гривень (ф.КБ2в) та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2013 року (ф.КБ-3).

Однак, всупереч вимогам вищенаведеного договору, відповідач борг не сплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 20 000, 00 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості, поданим у заяві про уточнення позовних вимог (Вх. № 17235/13 від 05.11.2013 року).

Згідно положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на те, що відповідач належним чином не виконав своє грошове зобов'язання щодо оплати існуючої заборгованості, згідно приписів ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем відповідачу нараховано 3 % річних в сумі 249, 86 гривень за період з 01.06.2013 року по 30.10.2013 року.

Крім того, пунктом п. 6.4. договору передбачено, що у разі несвоєчасності оплати замовником вартості виконаних підрядником робіт замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення терміну сплати від суми не перерахованих коштів.

Таким чином, за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача 1 127, 67 гривень пені нарахованої за період з 01.06.2013 року по 30.10.2013 року.

З метою досудового врегулювання спору, 21.08.2013 року позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату в семи денний строк заборгованості в сумі 51 697, 00 гривень, що підтверджується фіскальним чеком "Укрпошти" № 0673 від 21.08.2013 року та описом вкладення у цінний лист від 21.08.2013 року. Водночас, відповідач відповіді на претензію позивачу не надіслав, а тільки 11.09.2013 року погасив частково заборгованість перед позивачем у сумі 16 500, 00 гривень.

Суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення у повному обсязі з огляду на наступне.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема із договорів.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України - якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За змістом ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" (надалі підрядник) та Управлінням освіти, молоді та спорту Коломийської районної державної адміністрації (надалі замовник) укладено договір № 154 від 17.04.2013 року, згідно п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати власними і залученими силами і засобами такі види робіт: гідрохімічне очищення та поточний ремонт системи опалення центрального корпусу Замулинецького навчально-виховного корпусу в с. Замулинці.

Суд, дослідивши матеріали справи встановив, що позивач свої зобов'язання виконав належним чином, а саме провів роботи по гідрохімічному очищенню та поточному ремонту системи опалення центрального корпусу Замулинецького навчально-виховного корпусу в с. Замулинці, що підтверджується Актом форми КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2013 року, який підписаний обома сторонами та завірений круглими печатками Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" та Управління освіти, молоді та спорту Коломийської районної державної адміністрації. А також, Довідкою форми № КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2013 року за підписами обох сторін та відтисками круглих печаток. Вказані документи підписані 24.04.2013 року і їх копії містяться у матеріалах справи.

В судовому засіданнях відповідач визнав існуючу заборгованість. На час розгляду справи судом борг не погашено.

Таким чином, оскільки факт порушення договірних зобов'язань визнається відповідачем та підтверджується матеріалами справи, тому позовні вимоги щодо стягнення 20 000, 00 гривень - заборгованості за виконані роботи, згідно договору № 154 від 17.04.2013 року є обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Що стосується вимоги позивача про стягнення 3 % річних, то суд вказує наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Господарським судом перевірено правильність нарахування 3 % річних та встановлено, що позивачем вірно здійснено розрахунки. Так, суд взяв до уваги розрахунок 3 % річних, який міститься у заяві про уточнення позовних вимог (Вх. № 17235/13 від 05.11.2013 року), яка по своїй правовій природі є заявою про зменшення позовних вимог, де вказаний період нарахування 3 % річних з 01.06.2013 року по 30.10.2013 року.

Розрахунок 3 % річних здійснено в автоматизованій системі ІПС "Законодавство" станом на 03.12.2013 року.

Таким чином, згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних в сумі 249, 86 гривень нарахованих на суму заборгованості.

Що стосується заявленої вимоги про стягнення пені в сумі 1 127, 67 гривень суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, ст. ст. 230 - 232 Господарського кодексу України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.

В силу ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. А п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним.

У договорі сторони погодили відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання. Так у відповідності до п. 6.4. договору у разі несвоєчасності оплати замовником вартості виконаних підрядником робіт замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення терміну сплати від суми не перерахованих коштів.

А згідно п. 9.2. договору строк, в межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу стосовно стягнення основної суми боргу та стягнення штрафних санкцій, передбачених договором та законом, становить десять років.

Позивачем нараховано відповідачу 1 127, 67 гривень пені за прострочення виконання зобов'язання за період з 01.06.2013 року по 30.10.2013 року.

Господарським судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що позивачем правильно здійснено розрахунки.

Розрахунок пені здійснено в автоматизованій системі ІПС "Законодавство" станом на 03.12.2013 року.

Отже, згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 1 127, 67 гривень нарахованих на суму заборгованості.

Таким чином, враховуючи наведене суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Господарські витрати за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 11, 509, 526, 530, 546, 549, 551, 625, 629, 837, 846, 854 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 4-7, 22, 33, 34, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" до відповідача Управління освіти, молоді та спорту Коломийської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості, згідно договору № 154 від 17.04.2013 року в сумі 21 377, 53 гривень, з яких 20 000, 00 гривень - основний борг, 1 127, 67 гривень - пеня та 249, 86 гривень - 3 % річних - задовольнити повністю.

Стягнути з Управління освіти, молоді та спорту Коломийської районної державної адміністрації (вул. Довбуша, 1, с. Нижній Вербіж, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78218, ідентифікаційний код: 02143548) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" (вул. Цитадельна, 7, Печерський район, м. Київ, 01015, ідентифікаційний код: 37100186) - 21 377, 53 гривень (двадцять одну тисячу триста сімдесят сім гривень п'ятдесят три копійки) заборгованості, з яких 20 000, 00 гривень - основний борг, 1 127, 67 гривень - пеня та 249, 86 гривень - 3 % річних, а також 1 720, 50 гривень (одну тисячу сімсот двадцять гривень п'ятдесят копійок) - сплаченого судового збору.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.12.13

Суддя Михайлишин В. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

_______ Михайлишин В. В. 10.12.13