Рішення № 35950066, 02.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19725/13 02.12.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Л.К.О.» в особі філії «Л.К.О. № 3» Товариства з обмеженою відповідальністю «Л.К.О.»ДоФізичної особи-підприємця Орленко Олександра Олександровича Простягнення 10 799,06 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Гумен С.М. - дов. № 02/09-08/2 від 18.09.2012 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Л.К.О.» в особі філії «Л.К.О. № 3» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Орленко Олександра Олександровича про стягнення 8 263,00 грн. основного боргу, 1 762,99 грн. пені, 413,15 - 5 % штрафу за прострочення терміну розрахунків та 359,92 грн. 3 % річних.

Ухвалою від 14.10.2013 року порушено провадження у справі № 910/19725/13. Розгляд справи призначено на 15.11.2013 року.

В судове засідання 15.11.2013 року позивач та відповідач своїх представників не направили. Вимоги ухвали від 14.10.2013 року не виконали, про причини неявки в судове засідання не повідомили, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи неявку представників позивача та відповідача, невиконання сторонами вимог ухвали від 14.10.2013 року, відклав розгляд справи до 02.12.2013 р.

Представник позивача в судовому засіданні 02.12.2013 року надав оригінали, для огляду в залі судового засідання, документів доданих до позовної заяви, а також подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача у судове засідання 02.12.2013 року не з'явилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 02.12.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.02.2012 року між Філією «Л.К.О. № 3» Товариства з обмеженою відповідальністю «Л.К.О.» (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Орленком Олександром Олександровичем (покупець) був укладений договір купівлі продажу № 1848, відповідно пункту 1 якого постачальник зобов'язувався поставити продукцію покупцю згідно замовлення покупця, а покупець зобов'язувався своєчасно приймати цю продукцію та оплачувати її вартість на умовах даного договору та повертати зворотну тару в строк та на умовах, передбачених даним договором. Замовлення передається постачальнику в будь-якій зрозумілій сторонам формі (електронною) поштою, через торгового представника, факсимільним, телефонним зв'язком, усно тощо).

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В пункті 2 договору № 1848 від 20.02.2012 року зазначено, що під терміном продукція сторони розуміють пиво в пляшках, банках, та кегах, напої безалкогольні, напої слабоалкогольні, мінеральні води, мінеральні води ароматизовані, воду питну, що вироблені ЗАТ «Оболонь», ДП «Пивоварня Зіберта», ВАТ «Охтирський пивоварний завод», ДП «Красилівське», ЗАТ «Бершадський пиво комбінат» та ВАТ «Севастопольський пиво безалкогольний завод». Продукція, що поставляється, повинна відповідати всім санітарним, гігієнічним, технічним стандартам і правилам, встановленим діючим законодавством України, що підтверджується сертифікатами відповідності та якості.

Згідно з п. 3 договору № 1848 від 20.02.2012 року, продукція доставляється централізовано транспортом постачальника або, за бажанням покупця, шляхом самовивозу зі складу постачальника. Місце доставки продукції узгоджується сторонами при прийнятті замовлення. Прийняття покупцем продукції вважається підтвердженням узгодження кількості, цін та асортименту продукції. Підтвердженням факту узгодження умов доставки продукції є підписана сторонами товарно-транспортна накладна та/або видаткова накладна («накладна»). Після підписання сторонами накладної, претензії щодо кількості та якості (крім прихованих недоліків) продукції постачальником не розглядається.

Даний договір відповідно пункту 6 вступає в дію з моменту підписання і діє до 31.12.2012 року. Якщо за тридцять календарних днів до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін письмово не повідомить про своє бажання розірвати цей або сторонами не буде укладений новий договір, останній вважається кожен раз продовженим на наступний календарний рік і на тих самих умовах.

В пункті 3 розділу 3 договору № 1848 від 20.02.2012 року зазначено, що відвантаження продукції проводиться на підставі попередньої оплати, після зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Відвантаження продукції без попередньої оплати проводиться тільки при наданні відстрочки платежу. При відвантаженні продукції без попередньої оплати, покупець зобов'язується у термін 7 календарних днів повністю оплатити всю отриману продукцію.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов договору № 1848 від 20.02.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Л.К.О.» поставило Фізичній особі-підприємцю Орленко Олександру Олександровичу товар на суму 15 918,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № ВН-28370 від 09.08.2012 р. та № ВН-28462 грн. від 09.08.2012 р. В свою чергу, відповідач у строки передбаченні умовами договору поставлений товар оплатив частково на суму 7 655,00 грн., у зв'язку з чим його заборгованість за договором складає 8 263,00 грн.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Орленка Олександра Олександровича про стягнення 8 263,00 грн. основного боргу, 1 762,99 грн. пені, 413,15 - 5 % штрафу за прострочення терміну розрахунків та 359,92 грн. 3 % річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до п. 3 розділу 3 договору № 1848 від 20.02.2012 року, у випадку відвантаження продукції без попередньої оплати покупець зобов'язується у термін 7 календарних днів повністю оплатити всю отриману продукцію.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем відповідачу був поставлений товар на суму 15 738,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № ВН-28370 від 09.08.2012 р. та № ВН-28462 грн. від 09.08.2012 р., копії яких містяться в матеріалах справи. В свою чергу, відповідач у строки передбаченні умовами договору поставлений товар оплатив частково на суму 7 655,00 грн., у зв'язку з чим його заборгованість за договором складає 8 263,00 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 8 263,00 грн.

Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктом 1 розділу 6 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 1 762,99 грн. пені. та 413,15 грн. штрафу

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частин 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 розділу 6 договору № 1848 від 20.02.2012 року встановлено, що за невиконання та/або неналежне виконання умов цього договору винна сторона несе відповідальність в порядку, визначеному чинним законодавством України та цим договором. До вимог про стягнення штрафних санкцій за договором застосовується позовна давність в 3 (три) роки. У випадку прострочення терміну розрахунків за відвантажену продукцію, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла на період прострочення) від вартості неоплаченої продукції за кожен календарний день прострочення платежу за відвантажену продукцію до моменту повної оплати та штраф у розмірі 5% від вартості невчасно оплаченої продукції. За прострочення оплати за неповернуту зворотну тару, яка продана покупцю згідно цього Договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла в період прострочення) заставної ціни поверненої зворотної тари за кожен календарний день прострочення платежу та штраф у розмірі 5% від заставної ціни невчасно оплаченої зворотної тари при подальшому надходженні коштів від покупця в першу чергу погашається пеня та штрафи.

Здійснивши перерахунок пені та штрафу з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу та пені підлягають задоволенню повністю у розмірі 413,15 грн. та 1 762,99 грн. відповідно.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Л.К.О.» в особі філії «Л.К.О. № 3» просить суд також стягнути з відповідача 359,92 грн. три відсотки річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % підлягають задоволенню повністю у розмірі 359,92 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Орленко Олександра Олександровича (місцезнаходження: 03061, м. Київ, Солом'янський р-н, проспект Відрадний, 10-А, кв. 60, ідентифікаційний номер 2846401254) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Л.К.О.» в собі Філії «Л.К.О. № 3» Товариства з обмеженою відповідальністю «Л.К.О.» (місцезнаходження: 03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 35, код ЄДРПОУ 37317990) 8 263 (вісім тисяч двісті шістдесят три) грн. 00 коп. основного боргу, 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 99 коп. пені, 413 (чотириста тринадцять) грн. 15 коп. штрафу, 359 (триста п'ятдесят дев'ять) грн. 92 коп. три відсотки річних та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

09.12.2013 р.

Суддя Спичак О.М.