Ухвала суду № 35949100, 26.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/3248/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

26 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

при секретарі: Проценко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор Холдинг» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2013 року ТОВ «Агрікор Холдинг» звернулося в Чернігівський окружний адміністративний суд з позовом до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 24 квітня 2013 року № 00000871503.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року позов задоволено. Рішення суду вмотивовано тим, що правовідносини за спірними правовідносинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача та з наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки товар (роботи, послуги) був переданий, оплата проведена, договори виконані сторонами в повному обсязі.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом не взято до уваги ті факти, що позивачем не надано усіх первинних документів, які б свідчили про реальність операцій між позивачем та ТОВ «Миронівське насіння», в тому числі належних та допустимих доказів у підтвердження факту транспортування товару.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що Прилуцькою ОДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Агрікор Холдинг» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Миронівське насіння» за червень, жовтень 2011 року.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт від 11.04.2013 № 307/15/36279482 (а. с. 17-34), в якому зафіксовано порушення позивачем:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством було завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту на 7500,00 грн .за червень 2011 року;

- п. п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на суму 5000,00 грн. за жовтень 2011 року.

На підставі зазначеного акту та викладених у ньому порушень, Прилуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.04.2013 № 0000871503, якими позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 12500,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність даного податкового повідомлення - рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до пунктом 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

При цьому, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до положень п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно ст.9 даного Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 31.05.2011 року між ТОВ «Агрікор Холдинг» (Покупець) та ТОВ «Миронівське насіння» (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу № МД-12, у відповідності до вимог якого продавець зобов'язується в строки, визначені договором, передати у власність покупця (поставити) товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість (а. с. 45-47).

На підтвердження реальності вказаного договору позивачем надано: специфікації до договору поставки: № 1, № 2, № 3 (а. с. 48-50); виписки з банку (а. с. 51-55); накладні: № 020706 від 07.06.2011 на загальну суму 45000,00 грн., в т.ч. ПДВ 7500,00 грн., № 012207 від 22.07.2011 на загальну суму 144000,00 грн., в т.ч. ПДВ 24000,00 грн., № 012410 від 24.10.2011 на загальну суму 30000,00 грн., в т.ч. ПДВ 5000,00 грн. (а. с. 56-58); податкові накладні: № 3 від 07.06.2011 на загальну суму 45000,00 грн., в т.ч. ПДВ 7500,00 грн., № 4 від 22.07.2011 на загальну суму 14400,00 грн., в т.ч. ПДВ 24000,00 грн., № 1 від 24.10.2011 на загальну суму 30000,00 грн., в т.ч. ПДВ 5000,00 грн. (а. с. 59-61); акти: від 17.06.2011, від 31.07.2011, 31.10.2011 (а. с. 62-64).

На момент укладання договору контрагент позивача у відповідності до вимог чинного законодавства був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та як платник ПДВ, установчі документи якого не були визнані в судовому порядку недійсними та був відсутній вирок суду щодо можливих зловживань з боку посадових осіб вказаного підприємства.

На думку колегії суду, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги зазначені вище первинні документи, якими підтверджується реальне здійснення господарської діяльності за договорами укладеними між позивачем та його контрагентами, оскільки останні відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідно до ст. 9 зазначеного закону є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та фіксують факти здійснення господарських операцій.

З врахуванням вищевикладеного та того, що факт здійснення господарських операцій між зазначеними суб'єктами господарювання підтверджується складеними належним чином первинними документами бухгалтерського обліку та податковими накладними, колегія суддів дійшла до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 3 грудня 2013 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.