Постанова № 35949019, 02.12.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 грудня 2013 року Справа № 812/9168/13-а

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача - Бойко В.І. (довіреність від 16.06.2011 № 31)

від відповідача - Вінару К.В. (довіреність 16.07.2013 № 483/10/10-013)

Землянухін В.В. (довіреність від 10.09.2013 № 2854/10/10-013)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД

до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 жовтня 2013 року № 0000112100,

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22 жовтня 2013 року № 0000112100 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 578677,50 грн., у тому числі 385785,00 грн. - за основним платежем, 192892,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до наказу від 10 жовтня 2013 року № 164 головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового супроводження підприємств зв'язку, торгівлі та інших галузей на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пунктів 79.1 та 79.2 статті 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01 червня 2013 року по 30 червня 2013 року, за результатами якої складено акт від 15 жовтня 2013 року № 86/21-0/20163224.

Актом перевірки від 15 жовтня 2013 року № 86/21-0/20163224 виявлені порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, частини 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України», пунктів 1.2 та 2.7 наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, пункту 4.1 наказу Державної податкової адміністрації України від 25 січня 2011 року № 41 товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД при відсутності фактичного отримання послуг від постачальника ПП «Будівельна компанія «Проектреконструкція» безпідставно сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з ПП «Будівельна компанія «Проектреконструкція» в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01 червня 2013 року по 30 червня 2013 року на суму 385785,00 грн., у тому числі за червень 2013 року на суму 385785,00 грн.

На підставі акта перевірки від 15 жовтня 2013 року № 86/21-0/20163224 відповідачем згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, абзацом 4 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення від 22 жовтня 2013 року № 0000112100 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 578677,50 грн., у тому числі 385785,00 грн. - за основним платежем, 192892,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Згідно висновків акта перевірки від 15 жовтня 2013 року № 86/21-0/20163224 покладених в основу спірного податкового повідомлення-рішення від 22 жовтня 2013 року № 0000112100, на думку відповідача, надані позивачем завірені копії документів на підтвердження формування товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД податкового кредиту у червні 2013 року за рахунок взаємовідносин з ПП «Будівельна компанія «Проектреконструкція», а саме: договори підряду від 14 травня 2013 року № 20 та від 17 травня 2013 року № 21, акт № КБ-2в приймання будівельних робіт за червень 2013 року за договором № 20, акт № КБ-2в приймання будівельних робіт за червень 2013 року за договором № 21, податкові накладні від 29 червня 2013 року № 40, від 29 червня 2013 року № 41 та картка рахунку 6313 не підтверджують право позивача на податковий кредит. З цих підстав в акті висувається припущення, що підчас перевірки у підприємства відсутні необхідні первинні документи, які підтверджують реальність отримання послуг у вигляді ремонтно-будівельних робіт супермаркетів від постачальника послуг ПП «Будівельна компанія «Проектреконструкція».

На думку позивача, вказані припущення не відповідають чинному законодавству. Так у листі спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 09 серпня 2013 року № 1565/10/21-010 пропонувалось надати документи, що підтверджують формування податкового кредиту, які в свою чергу були надані у повному обсязі, перелік цих документів використаний у акті перевірки. Типова форма № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт і витрати» не є документом, що підтверджує право на податковий кредит, у запиті про необхідність її надання не йшлося, тому підприємством не надавалась, але фактично такі довідки у підприємства маються. Також маються розрахунки договірної ціни, які разом з запереченнями на акт від 15 жовтня 2013 року № 86/21-0/20163224 були надані відповідачу у 5-денний строк з дня отримання акта. Зі змісту листа від 21 жовтня 2013 року № 5051/10/21-010 про результати розгляду заперечень на акт вбачається, що відповідачем не враховані додатково надані документи під час розгляду питання про прийняття спірного рішення, що є порушенням абзацу 2 пункту 44.6 статті 44, підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, тому у відповідача були відсутні підстави для винесення податкового повідомлення-рішення. Додатково надані документи у сукупності з іншими раніше наданими документами підтверджують право підприємства на податковий кредит.

Враховуючи вищевикладене, припущення відповідача щодо нереальності досліджених господарських відносин не ґрунтується на вимога чинного законодавства. Отримані від виконавця робіт податкові накладні включені у Додаток № 5 розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів до декларації з податку на додану вартість, який наданий разом з декларацією у строки визначені чинним законодавством та маються у відповідача. Крім того, позивач має реальну можливість замовляти та отримувати ремонтно-будівельні роботи на об'єктах (будівлі супермаркетів), що експлуатується підприємством для здійснення основного виду господарської діяльності, при цьому замовлення цих робіт викликалось необхідністю вдосконалення оснащення приміщень супермаркетів для здійснення господарської діяльності.

Висновком довідки від 12 вересня 2013 року № 81/21-0/20163224 «Про результати зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «Будівельна компанія «Проектреконструкція» їх реальності та повноти відображення обліку за травень 2013 року» документально підтверджено реальність здійснення господарських операцій, їх вид, обсяг, кількість та розрахунки.

Оскільки в акті перевірки не зазначено про будь-які судові рішення з приводу визнання недійсним правочинів, укладених між позивачем та ПП «Будівельна компанія «Проектреконструкція» або встановлених судовими рішеннями наявності нікчемності правочинів із застосуванням відповідних правових наслідків, думка відповідача, що діяльність позивача та ПП «Будівельна компанія «Проектреконструкція» підпадає під ознаки фіктивної діяльності суб'єкта господарювання, передбачених у статті 55-1 Господарського кодексу України є хибною.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів адміністративний позов не визнала, про що подала суду заперечення проти позову від 14 листопада 2013 року № 6218/10/10-013, в яких у задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі за необґрунтованістю (арк. справи 108-115). Заперечуючи проти позову, відповідач вказав, що на підставі отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи Міндоходів, листом від 09 серпня 2013 року № 1565/10/21-010 на адресу товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД було надіслано запит щодо надання пояснень та їх документального підтвердження стосовно взаємовідносин із приватним підприємством «Будівельна компанія «Проектреконструкція» за червень 2013 року. Позивачем на письмовий запит були надані пояснення (лист від 02 вересня 2013 року) стосовно здійснення господарських операцій із приватним підприємством «Будівельна компанія «Проектреконструкція», однак не було надано в повному обсязі первинні документи, підтверджуючі взаємовідносини з приватним підприємством «Будівельна компанія «Проектреконструкція», а саме не була надана кошторисна документація, довідки КБ-3 та інші документи, які підтверджують достовірність взаємовідносин. У зв'язку з виникненням розбіжностей в аналітичній системі перегляду результатів співставлення ІС «Податковий блок» між сумою податкового кредиту товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД та податковими зобов'язаннями приватного підприємства «Будівельна компанія «Проектреконструкція» в частині завищення суми податкового кредиту позивача за червень 2013 року на суму 385,8 тис. грн. та ненаданням позивачем в повному обсязі документального підтвердження реальності господарських операцій з приватним підприємством «Будівельна компанія «Проектреконструкція» на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів було видано наказ від 10 жовтня 2013 року № 164 щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД. Повідомлення від 10 жовтня 2013 року № 51 про проведення позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД за період з 01 червня 2013 року по 30 червня 2013 року разом із наказом від 10 жовтня 2013 року № 164 були вручені позивачу 10 жовтня 2013 року. Проведеною перевіркою було встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД при відсутності фактичного отримання послуг від постачальника приватного підприємства «Будівельна компанія «Проектреконструкція» безпідставно сформувало податковий кредит по взаємовідносинам з цим підприємством, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01 червня 2013 року по 30 червня 2013 року на суму 385785,00 грн., чим порушено пункт 198.1, пункт 198.2, пункт 198.3, пункт 198.6 статті 198, пункт 200.1, пункт 200.2 статті 200 Податкового кодексу України. Висновки щодо встановлених порушень, які викладені в акті від 15 жовтня 2013 року № 86/21-0/20163224, ґрунтуються на тому, що до перевірки не було надано довідки КБ-3 (вартість робіт). Сума виторгів згідно із поданими звітами про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за червень 2013 року по касовим апаратам, що знаходились в супермаркетах, у яких проводились ремонтно-будівельні роботи, не була нижчою ніж в попередніх місяцях 2013 року. Якщо враховувати той факт, що в актах виконаних робіт зазначено великі обсяги ремонтно-будівельних робіт, які необхідно виконувати в обезструмлених приміщеннях, то сума виторгів по касовим апаратам за червень 2013 року повинна була бути менше, ніж у попередніх місяцях 2013 року, оскільки супермаркети повинні були бути зачинені на час проведення зазначених робіт. Якщо врахувати той факт, що на приватному підприємстві «Будівельна компанія «Проектреконструкція» в червні 2013 року працювало лише 7 чоловік, то виконати зазначені роботи майже одночасно в супермаркетах, які знаходяться в різних містах Луганської області, 7 чоловік не могли фізично. До того ж у позивача відсутня ділова мета при укладанні угод на виконання ремонтно-будівельних робіт з приватним підприємством «Будівельна компанія «Проектреконструкція», фактичне місцезнаходження якого у Херсонській області та відстань до якої складає понад 500 км. Розрахунки між позивачем та приватним підприємством «Будівельна компанія «Проектреконструкція» за виконані ремонтно-будівельні роботи у червні 2013 року взагалі не проводились, що свідчить по відсутність фактичної сплати коштів за ремонтні роботи. За твердженням відповідача, дії вчинені між позивачем та приватним підприємством «Будівельна компанія «Проектреконструкція» не були обумовлені розумним змістом та були направлені виключно на мінімізацію податкових зобов'язань. У позивача відсутні необхідні первинні документи, які відповідають вимогам чинного законодавства та надають право на формування податкового кредиту на підставі відсутності фактичного здійснення господарської операції між підприємствами. Оскільки реальність вчинення господарських операцій між позивачем та приватним підприємством «Будівельна компанія «Проектреконструкція» відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, у товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД не було підстав для податкового обліку вказаних операцій та формування податкового кредиту за цими операціями. Правомірність зазначених висновків, на думку відповідача, також підтверджується актом державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 17 жовтня 2013 року № 1109/21-23-01/36580776 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства «Будівельна компанія «Проектреконструкція» з питання дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти декларування податкових зобов'язань, правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з постачальниками та покупцями за травень, червень 2013 року», яким встановлено неправомірне формування приватним підприємством «Будівельна компанія «Проектреконструкція» податкових зобов'язань щодо відображення операцій по виконанню будівельних, ремонтних та інших видів робіт з товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД у травні 2013 року на загальну суму 917264,54 грн. та встановлено не реальність здійснення таких операцій. З огляду на викладене, відповідач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесеним правомірно.

У судовому засіданні представники відповідача проти адміністративного позову заперечували, просили відмовити у його задоволенні, надали пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях від 14 листопада 2013 року № 6218/10/10-013.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду, товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД (ідентифікаційний код 20163224) є юридичною особою, зареєстроване Станично-Луганською районною державною адміністрацією Луганської області 12 січня 1993 року (включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 18 червня 2001 року за № 1 376 120 0000 000008), про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 21 листопада 2012 року серії АА № 717056 та виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 13 червня 2013 року серії ААВ № 558777 (арк. справи 83-84, 90-91).

На податковому обліку товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД перебуває у спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів з 30 квітня 1996 року, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 01 березня 2011 року № 27/29-011 (арк. справи 93).

Відповідно до вимог, встановлених розділом V Податкового кодексу України товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД зареєстровано платником податку на додану вартість, йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 201632212292, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01 квітня 2011 року № 100329757 (арк. справи 92).

14 травня 2013 року за № 20 між товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД та приватним підприємством «Будівельна компанія «Проектреконструкція» укладений договір підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт за адресою: м. Рубіжне, вул. Леніна, 38 (арк. справи 44).

17 травня 2013 року за № 21 між товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД та приватним підприємством «Будівельна компанія «Проектреконструкція» укладений договір підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр. Советський, 46 (арк. справи 45).

В рамках виконання договорів підряду від 14 травня 2013 року за № 20 та від 17 травня 2013 року за № 21 між сторонами оформлені акти приймання виконаних будівельних робіт за червень 2013 року, відомості про договірну ціну, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витратах за червень 2013 року, податкові накладні від 29 червня 2013 року №№ 40, 41 (арк. справи 46-67).

Розрахунки за виконані ремонтно-будівельні роботи у червні 2013 року за договорами підряду від 14 травня 2013 року № 20 та від 17 травня 2013 року № 21 між сторонами не проводились, про що свідчить картка рахунку 6313, згідно якої кредиторська заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД перед приватним підприємством «Будівельна компанія «Проектреконструкція» за період з 01 січня 2013 року по 31 жовтня 2013 року складає 7649323,39 грн. (арк. справи 68).

Податкова накладна від 29 червня 2013 року № 40 на суму 1335840,00 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 222640,00 грн., включена до реєстру отриманих податкових накладних за червень 2013 року за порядковим номером 10570, а податкова накладна від 29 червня 2013 року № 41 на суму 978870,00 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 163145,00 грн., включена до реєстру отриманих податкових накладних за червень 2013 року за порядковим номером 10584 (арк. справи 180-184).

Сума податку на додану вартість у розмірі 385785,00 грн. включена позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року (арк. справи 168-169).

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із статтею 198 Податкового кодексу України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість у червні 2013 року по фінансово-господарським відносинам з приватним підприємством «Будівельна компанія «Проектреконструкція» у розмірі 385785,00 грн. сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України по даті отримання платником податку робіт, що підтверджено податковими накладними.

Запитом від 09 серпня 2013 року № 1565/10/21-010 «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів запросила від позивача пояснення та їх документальне підтвердження з питань формування товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД податкового кредиту у червні 2013 року за рахунок взаємовідносин з приватним підприємством «Будівельна компанія «Проектреконструкція» (арк. справи 41).

На обов'язковий письмовий запит контролюючого органу від 09 серпня 2013 року № 1565/10/21-010 товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД надало листом від 02 вересня 2013 року № 1127 пояснення та їх документальне підтвердження з питань формування податкового кредиту у червні 2013 року за рахунок взаємовідносин з приватним підприємством «Будівельна компанія «Проектреконструкція» (арк. справи 42-43).

На підставі поданих листом від 02 вересня 2013 року № 1127 первинних документів спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів проведена зустрічна звірка товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД щодо документального підтвердження господарських відносин із приватним підприємством «Будівельна компанія «Проектреконструкція», їх реальності та повноти відображення в обліку за червень 2013 року, результати якої оформлено довідкою від 12 вересня 2013 року за № 81/21-0/20163224 (арк. справи 69-74).

Згідно висновків довідки від 12 вересня 2013 року за № 81/21-0/20163224 звіркою товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин з приватним підприємством «Будівельна компанія «Проектреконструкція», їх вид, обсяг, якість та розрахунки. Звіркою приватного підприємства «Будівельна компанія «Проектреконструкція» встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД (арк. справи 74).

На підставі наказу від 10 жовтня 2013 року № 164 посадовою особою спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів 14 жовтня 2013 року проведено позапланову документальну невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01 червня 2013 року по 30 червня 2013 року, результати якої оформлено актом від 15 жовтня 2013 року № 86/21-0/20163224 (арк. справи 13-31, 117).

Повідомлення про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки від 10 жовтня 2013 року № 51 вручено посадові особі товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД під розписку (арк. справи 116).

Згідно висновків акта від 15 жовтня 2013 року № 86/21-0/20163224 перевіркою встановлено порушення пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, а саме товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД при відсутності фактичного отримання послуг від постачальника приватного підприємства «Будівельна компанія «Проектреконструкція» безпідставно сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з приватним підприємством «Будівельна компанія «Проектреконструкція», в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2013 року на суму 385785,00 грн. (арк. справи 30, 31).

На підставі акта від 15 жовтня 2013 року № 86/21-0/20163224 спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, абзацом 4 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення від 22 жовтня 2013 року № 0000112100 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 578677,50 грн., у тому числі 385785,00 грн. - за основним платежем, 192892,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (арк. справи 39).

Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у податковому повідомленні-рішенні від 22 жовтня 2013 року № 0000112100 визначені на підставі абзацу 4 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, оскільки товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД податковим повідомленням-рішенням від 10 травня 2012 року № 0000038023, яке визнано платником податків та сплачено у повному обсязі, на підставі акта планової виїзної документальної перевірки від 04 травня 2012 року № 20/24-0/20163224 визначались грошові зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» (арк. справи 118-134, 135, 136).

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки врегульовані статтею 79 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Однією із підстав для проведення документальної позапланової перевірки підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України закріпив таку обставину - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Під час судового розгляду відповідачем не доведено дотримання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, які є обов'язковими для видачі наказу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки та її проведення. Зокрема, суду не було надано документів, на підтвердження того, що контролюючим органом після проведення зустрічної звірки, результати якої оформлено довідкою від 12 вересня 2013 року за № 81/21-0/20163224, отримано податкову інформацію про факти, що свідчать про можливі порушення товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Запит про надання пояснень та їх документального підтвердження після складання вищевказаної довідки про результати зустрічної звірки відповідачем не формувався та позивачу не надсилався.

З огляду на реальний характер господарських операцій з придбання робіт з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а також, враховуючи, що позапланова документальна невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД, за наслідком якої винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення, проведена за відсутності встановлених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України обставин для її проведення, наслідком чого за приписами частини 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України є неналежність акта від 15 жовтня 2013 року № 86/21-0/20163224 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01 червня 2013 року по 30 червня 2013 року», як доказу, покладеного в основу податкового правопорушення, суд прийшов до висновку, що у податкового органу відсутні підстави для збільшення товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 578677,50 грн., у тому числі 385785,00 грн. - за основним платежем, 192892,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Суд вважає безпідставними та необґрунтованими посилання відповідача на не підтвердження між позивачем та його контрагентом господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладеного правочину, що, в свою чергу, не створює юридичних наслідків. Зазначені доводи є нічим іншим як припущеннями відповідача, які нічим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

Крім того, суд звертає увагу, що у випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мало місце недійсність (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства. Суду будь-яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) не надано.

Суд, з урахуванням приписів частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, які є обов'язковими, вважає, що висновки податкового органу про відсутність між суб'єктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним, є безпідставними та необґрунтованими. Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.

Будь-які судові рішення з приводу визнання недійсним правочину між позивачем та його контрагентом або встановлені судовим рішенням наявності нікчемності правочину, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень статей 207 та 208, 250 Господарського кодексу України, статті 203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такий правочин, як на недійсний або вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення, відсутні.

Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до частини 1 статті 98 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України від 06 грудня 2012 року № 5515-VI «Про Державний бюджет України на 2013 рік» установлено на 2013 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1147,00 гривні.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» встановлена ставка судового збору у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат.

З огляду на розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2013 року, встановленої статтею 8 Закону України від 06 грудня 2012 року № 5515-VI «Про Державний бюджет України на 2013 рік», за подання до адміністративного суду після 23 жовтня 2013 року позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1720,50 грн. та не більше 4588,00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи вищезазначені положення Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір», а також те, що позивачем при зверненні до суду з позовом майнового характеру було сплачено 100 відсотків розміру ставки судового збору в сумі 4588,00 грн., з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру в сумі 4588,00 грн.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 02 грудня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 09 грудня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 жовтня 2013 року № 0000112100 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 22 жовтня 2013 року № 0000112100 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 578677,50 грн., у тому числі 385785,00 грн. - за основним платежем, 192892,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД (ідентифікаційний код 20163224, місцезнаходження: 93600, Луганська область, смт. Станиця Луганська, вул. Леніна, буд. 53) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4588,00 грн. (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят вісім гривень нуль копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 09 грудня 2013 року.

Суддя Т.І. Чернявська