Рішення № 3594836, 27.04.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.09 Справа № 6/87

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо–комерційна фірма “Агропродукт”, м. Рожище Волинської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Сорокинський”,

м. Краснодон Луганської області

про стягнення 64 824 грн. 52 коп.

Суддя Василенко Т.А.,

за участю представників сторін:

від позивача –після перерви не прибув;

від відповідача –Каменській К.Ю. - директор, паспорт серії ЕН № 589498;

В судовому засіданні 23.04.09 було оголошено перерву до 27.04.09.

Представник позивач після перерви в судове засідання не прибув, але 23.04.07 надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність.

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 64 824 грн. в тому числі заборгованість 45 500 грн. 00 коп. решта штрафні санкції.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, за яким проти позову заперечив та зазначив, що на підставі договору купівлі-продажу № 25-02/2008к від 25.02.08 укладеного між сторонами у справі було укладено з заводом виробником договір доручення № 1/26-08 від 26.02.08 на виробництво та переробку молочної продукції.

В строк, який зазначений в п.п. 7, 7.2 договору купівлі продажу № 25-02/2008 від 25.02.08 –10 днів, позивачу було повідомлено про неможливість поставки товару в обумовлений строк, у зв’язку з чим сторонами було досягнуто згоди щодо надання товару у тій кількості яка є. Сума за недоданий товар була перерахована продавцем на поточний рахунок покупця.

У зв’язку з неможливістю Покупцем забрати товар з заводу-виробника, як зазначено в умовах договору купівлі-продажу від 25.02.08 ТОВ «Торговий дім Сорочинський»направив позивачу партію товару. На час приймання, товар відповідав необхідним вимогам та був якісним.

Позивач надав заперечення на відзив відповідача від 31.03.09, які залучені до матеріалів справи 09.04.09, за якими доводи відповідача відхилив та фактично змінив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача: основний борг –45 500 грн. 00 коп., 5% штрафу –11 625 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 2 739 грн. 14 коп., інфляційні - 4 322 грн. 50 коп., усього на суму 64 186 грн. 64 коп. Зазначені уточнення прийняті судом до розгляду як зміна позовних вимог, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Окрім цього, позивачем заявлено клопотання про стягнення з відповідача окрім

державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу ще і інших витрат пов’язаних із прибуттям представника позивача в судове засідання 09.04.09тв сумі 350 грн. 00 коп. Вказане клопотання прийнято судом до розгляду.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши доводи представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

25.02.08 між ТОВ фірма «Агропродукт»(позивач по справі) та ТОВ «Торговий дім «Сорокинський»(відповідач по справі) був укладений договір купівлі-продажу № 25-02/2008к, за умовами якого «Продавець»за договором - відповідач у справі –зобов’язується передати у власність Покупцю за договором, відповідачу у справі, казеїн технічний кислотний, у кількості та за ціною у відповідності до умов цього договору та накладними, які є невід’ємною частиною договору, а «Покупець»зобов’язується прийняти вказаний товар і сплатити його вартість у відповідності до умов цього договору та накладних і товаросупровідних документів.

За даними позивача, відповідач в термін до 30.04.08 не поставив позивачу відповідний товар та повернув позивачу частину коштів за непоставлений товар на суму 186 000 грн. із суми сплаченої передплати в розмірі 232 500 грн. 00 коп. За даними позивача залишок коштів складає 46 500 грн. 00 коп. Умови повернення передплати були узгоджені сторонами в додатковій угоді №2 від 01.11.08 Мало місце невиконання умов додаткової угоди з боку відповідача, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом, за яким з урахуванням уточнень за запереченнями від 31.03.09 просить суд стягнути з відповідача основний борг –45 500 грн. 00 коп., 5% штрафу –11 625 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 2 739 грн. 14 коп., інфляційні - 4 322 грн. 50 коп., усього на суму 64 186 грн. 64 коп.

Відповідач позовні вимоги відхилив.

Оцінивши матеріали справи та доводи позивача, суд, прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як було вказано вище, між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу № 25-02/2008к від 25.02.08, за умовами якого відповідач зобов’язався поставити відповідачу відповідну продукцію, а позивач –прийняти та оплатити її на умовах договору.

В той же час, 01.11.08 сторонами було підписано додаткову угоду до договору купівлі –продажу № 25-02/2008к від 01.11.2008 року., відповідно до п.1 якої сторони домовились, що «Продавець»- відповідач повертає залишок коштів (заборгованість), яка станом на 01.11.08 становить43 500 грн. 00 коп. на рахунок Покупця до 20.03.09 по наступному графіку:

- 13 000 грн. до 20.12.08;

- 14 000 грн. до 20.01.08;

- 14 000 грн. до 20.02.09;

- 2 500 грн. до 20.03.09.

В той же час, пунктом 3 додаткової угоди сторони визначили, що Продавець –відповідач зобов’язується оплатити вартість витрат, понесених Покупцем з доставкою товару однієї тони казеїну на базу Продавця –2000 грн. до 20.03.09.

Відповідач доказів перерахування позивачу коштів в сумі 43 500 грн. 00 коп. не надав.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що позивачем позов подано 19.02.09 (дата штемпеля відправки на поштовому конверті) то на момент звернення позивачем до суду у останнього виникло право вимоги від відповідача повернення коштів в сумі 41 000 грн. 00 коп., строк вимоги заборгованості в сумі 2 500 грн. 00 коп. наступає у позивача лише після 20.03.09.

В той же час, позивачем до стягнення заявлені витрати з доставки товару відповідачу в сумі 2 000 грн. 00 коп., але зазначену суму позивач може вимагати лише після 20.03.09, оскільки за додатковою угодою був визначений строк сплати вказаних коштів до 20.03.09 і на момент звернення до суду у позивача не виникло право вимоги вказаної суми.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу слід задовольнити частково в сумі 41 000 грн. 00 коп. в решті вимог відмовити.

Щодо стягнення з відповідача 5% штрафу в сумі 11 625 грн. 00 коп. слід визначити наступне.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на п. 7.2 договору купівлі-продажу № 25-02/2008к від 25.02.08.

За вказаним пунктом сторони визначили, що у випадку поставки товару невідповідної якості, кількості чи з іншими відхиленнями від стандартів, Продавець сплачує покупцю штраф в розмірі 5% від вартості партії товару та замінює даний товар на якісний протягом 10-ти днів з моменту одержання вимоги від Покупця.

В силу ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

17.04.08 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору у якій узгодили обсяг товару, який повинен був поставити відповідач –5 тон до 30.04.08 та умови поставки –надання товару для вивозу. У випадку неможливості поставки всього товару, товар що мається буде наданий для вивозу, а за недопоставлений товар, грошові кошти будуть перераховані на рахунок Покупця.

Обумовлений договором товар - казеїн технічний був переданий відповідачем 07.08.08 за видатковою накладною № РН-0000078 у кількості 1 тони за ціною 46500 грн. 00 коп. з ПДВ.

Вказане підтверджено і рішенням господарського суду Луганської області у справі № 11/208пд від 06.11.08, яке залишено без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду Луганської області від 20.01.09 відповідач поставив позивачу казеїн у кількості 1 тон, який був переданий 07.08.08 за видатковою накладною № РН-0000078 за ціною 46 5000 грн. 00 коп. з ПДВ. Також в рішенні зазначено, що відповідно до умов пунктів 2.1 та 2.2. договору товар продається на умовах EXW франко-завод смт. Краснодон (Інкотермс у редакції 2000 року), товар поставляється партіями, автомобільним транспортом покупця шляхом само вивозу; обов’язок завантаження товару на транспортний засіб, лежить на продавцеві. Отже обов’язок своєчасного забирання продукції зі складу відповідача договором був покладений саме на позивача у справі.

В той же час, позивач документально не довів, що він своєчасно, до 30.04.08 забирав, але не міг забрати у відповідача передбачену договором в редакції додаткової угоди 31 кількість товару –5 тон саме з вини відповідача, який не забезпечив на своєму складі наявність 5 тон казеїну (відсутні заявки позивача або листи про намір забрати товар, а також письмові докази про неготовність відповідача віддати товар зі ск5ладу).

А згідно ст. 35 ГПК України факти встановлені рішенням господарського суду при розгляді однієї справи, в якому беруть участь ті ж самі сторони не потребують додаткового доказування.

Тобто, матеріалами справи підтверджено та не спростовано позивачем, що обумовлений договором товар у визначений строк не був поставлений саме з вини відповідача. З огляду на викладене у задоволенні вимог щодо стягнення штрафу слід відмовити.

Щодо стягнення з відповідача річних в загальній сумі 2 739 грн. 14 коп., в тому числі з 01.05.08 по 01.11.08 станом на 01.11.08 в сумі 2 204 грн. 36 коп. слід вказати на таке.

Так, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як було наведено вище, за умовами договору купівлі продажу від 25.02.08 до 01.11.08 у відповідача не було перед позивачем грошового зобов’язання, у зв’язку з чим у задоволенні вказаних вимог слід відмовити.

В той же час, у задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних на суму боргу 45 500 грн. 00 коп. за 143 днів прострочення в сумі 534 грн. 78 коп. слід відмовити, оскільки перш за все позивачем не визначений період нарахування річних. Але якщо і брати до уваги, що позивачем скоріш всього розрахунок на суму 534 грн. 78 коп. здійснений з 01.11.08, то станом на 01.11.08 відповідач не мав права вимоги вказаної суми, тобто відповідачем не було припущено прострочення грошового зобов’язання.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення 3% річних слід залишити без задоволення.

Щодо нарахування з боку позивача інфляційних в сумі 4 322 грн. 50 коп. на суму заборгованості 45 500 грн. 00 коп. за період з 01.11.08 по березень 2008 року слід визначити, що як було вказано вище, станом на 01.11.08 у відповідача не було грошового зобов’язання перед позивачем, у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині слід залишити без задоволення.

З огляду на викладене, позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача борг в сумі 41 000 грн. 00 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати, в тому числі і витрати на відрядження представника позивача, слід покласти на відповідача пропорційно обґрунтовано заявлених та задоволених вимог.

На підстав викладеного, керуючись ст.ст. 22,44,49,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сорокинський», м. Краснодон Луганської області, площа Леніна, б.1, код 33425417, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Агро продукт», м. Рожище, вул. Куліша, 46, Волинська область, код 30457451, борг у сумі 41 000 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 410 грн. 00 коп. , на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 74 грн. 63 коп., та інших судових витрат в сумі 221 грн. 30 коп. видати наказ позивачу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання - 05.05.2009.

Суддя Т.А.Василенко

Помічник судді Т.В.Шкуть