Постанова № 35948001, 09.12.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2013 р. Справа№ 910/11531/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

за участю представників:

від позивача -Шаркова Н.Г., довіреність № б/н від 22.02.2013;

від відповідача - Рисенко В.М., довіреність № 3336/2290 від 04.10.2013;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-103" на рішення господарського суду міста Києва від 06.08.2013 у справі № 910/11531/13 (суддя Кирилюк Т.Ю.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-103" до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" про стягнення 194 410 грн. 40 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-103" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" про стягнення 194 410 грн. 40 коп.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.08.2013 у справі № 910/11531/13 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що акт приймання виконаних будівельних робіт № 179 (на підставі якого заявлено даний позов) та інші документи, направлені позивачем не за адресою, яка є місцезнаходженням підприємства відповідача.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 06.08.2013 у справі № 910/11531/13 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що матеріалами справи підтверджено, як і направлення необхідних документів за визначеною самім відповідачем адресою, яка вказана в договорі, так і отримання останнім, оскільки в матеріалах справи містяться: опис вкладення у цінний лист, фіскальний чек, повідомлення про вручення поштового відправлення.

Крім того, надано довідку підприємства поштового зв'язку, якою теж підтверджено вручення зазначених документів представнику відповідача.

Представник апелянта - позивача у справі в судовому засіданні 09.12.2013 підтримав вимоги за апеляційною скаргою.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.12.2013 проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову в повному обсязі, з наступних підстав.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування", як генпідрядником та товариством з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-103", як субпідрядником 04.10.2012 укладено договір субпідряду № 111-10/12.

Згідно предмету даного договору субпідрядник зобов'язався за завданням генпідрядника на свій ризик виконати та здати генпідряднику у встановлені договором строки будівельно - монтажні роботи з установки електрофільтру, які виконуються в рамках проекту "Старобешівська ТЕС. Технічне переоснащення енергоблоку ст. № 13. Газоочистка", а генпідрядник зобов'язався прийняти від субпідрядника завершені роботи та оплатити їх (п. 1.1 договору).

Вартість робіт, які підлягають виконанню за даним договором, орієнтовно складає 4 199 239 грн. 04 коп. Остаточна ціна договору визначається сумою виконаних робіт згідно підписаних сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт (п. 3.1 договору).

Відповідно до пункту 11.1 договору оплата за виконані роботи проводиться за фактично виконані і прийняті генпідрядником і замовником обсяги робіт протягом 30 календарних днів з моменту отримання оригіналів документів від субпідрядника та підписання обома сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-2В та довідок про вартість цих робіт за формою КБ-3. У разі відсутності цих документів термін оплати переноситься до отримання повного пакету документів.

Пунктом 11.5.1 договору передбачено, що всі платежі в рахунок оплати виконаних робіт перераховуються відповідно до п. 11.1 цього договору на загальну суму, що не перевищує 90% від вартості виконаних робіт. Утримана частина вартості виконаних зобов'язань, яка складає 10% від вартості виконаних робіт гарантує належне і своєчасне виконання робіт та перераховується субпідряднику за умови, якщо роботи виконані ним якісно, своєчасно у відповідності з умовами договору, Технічної документації, Проектної документації і у генпідрядника немає до виконаних субпідрядником робіт претензій. Утримана частина вартості виконаних зобов'язань перераховується генпідрядником на поточний рахунок субпідрядника після завершення всіх робіт протягом 30 календарних днів після приймання в експлуатацію та видачі інспекцією ДАБК зареєстрованого Свідоцтва про прийняття в експлуатацію Об'єкта технічного переоснащення.

Виконання позивачем своїх обов'язків за даним договором підтверджується наступними актами приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в): № 158 за жовтень 2012 року на суму 130 000 грн. 00 коп. (а.с. 14), № 160 за грудень 2012 року на суму 170 993 грн. 90 коп. (а.с. 16), № 169 за грудень 2012 року на суму 451 215 грн. 64 коп. (а.с. 18) та № 179 за грудень 2012 року на суму 216 011 грн. 56 коп. (а.с. 20) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форми №КБ-3) до них на загальну суму 968 221 грн. 11 коп. (а.с. 15, 17, 19, 21).

Відповідачем виконані субпідрядником роботи за актами № 158, № 160, та № 169 оплачено на суму 752 209 грн. 54 коп., що підтверджується виписками з банківського рахунку (а.с. 24-27).

Роботи виконані позивачем за актом № 179 за грудень 2012 року на суму 216 011 грн. 56 коп. відповідачем оплачено не було.

Позивачем 21.02.2013 направлено на зазначену в договорі поштову адресу відповідача для підписання останнім зазначений акт, що підтверджується описом вкладення у цінний лист (а.с. 22).

Отримання відповідачем акту № 179 за грудень 2012 року підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 23).

Відповідач зазначений акт не підписав, будь-яких зауважень до нього також зроблено не було.

Передану відповідачу за актом приймання виконаних будівельних робіт № 179 роботу на суму 216 011 грн. 56 коп. відповідач не оплатив, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

При цьому, позивачем з урахуванням п. 11.1 та 11.5.1 заявлено до стягнення 194 410 грн. 40 коп., що складає 90 % від вартості виконаних робіт за актом № 179, оскільки решта коштів (10%) підлягають стягненню після прийняття в експлуатацію Об'єкта технічного переоснащення.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні зазначених позовних вимог виходив з того, що акт приймання виконаних будівельних робіт № 179 (на підставі якого заявлено даний позов) та інші документи направлені позивачем не за адресою, яка є місцезнаходженням підприємства відповідача.

Так, місцевий господарський суд в своєму рішенні зазначив про те, що додані до позовної заяви копії опису поштового вкладення у цінний лист, повідомлення про вручення та фіскальний чек Укрпошти не є доказами отримання відповідачем документів, оскільки їх направлено на абонентську скриньку поштового відділення міста Харкова, а не за місцезнаходженням відповідача (місто Київ, вул. Луначарського 4).

За наведених обставин, судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів з наведеним висновком не погоджується, з огляду на наступне.

Зазначені документи було направлено за поштовою адресою відповідача, яка вказана у договорі (розділ 19 "юридичні адреси і реквізити сторін").

Матеріалами справи підтверджено не лише направлення необхідних документів за визначеною самім відповідачем адресою, а й їх отримання останнім.

Так, в матеріалах справи містяться: опис вкладення у цінний лист, фіскальний чек, повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 22-23).

Крім того, позивачем додатково надано лист Поштамту (а.с. 88), в якому зазначено про встановлення перевіркою того факту, що спірний лист з оголошеною цінністю було вручено уповноваженому представнику товариства відповідача Григорову В.О.

Отже, відповідачем було отримано від позивача, зокрема, акт приймання виконаних будівельних робіт № 179 (на підставі якого заявлено даний позов).

Не врахування зазначених обставин судом першої інстанції призвело до невірних висновків в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що договір підряду є оплатним, і обов'язку підрядника виконати певну роботу відповідає обов'язок замовника цю роботу прийняти та оплатити.

Відповідно до пункту 11.1 договору оплата за виконані роботи проводиться за фактично виконані і прийняті генпідрядником і замовником обсяги робіт протягом 30 календарних днів з моменту отримання оригіналів документів від субпідрядника та підписання обома сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-2В та довідок про вартість цих робіт за формою КБ-3. У разі відсутності цих документів термін оплати переноситься до отримання повного пакету документів.

Позивачем 21.02.2013 направлено на поштову адресу відповідача для підписання останнім акт приймання виконаних будівельних робіт № 179, що підтверджується описом вкладення у цінний лист (а.с. 22).

Отримання даного акту відповідачем підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 23).

Відповідач зазначений акт не підписав, будь-яких зауважень до нього також зроблено не було.

Згідно з частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених в роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право в подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України у постанові від 11.05.2012р. по справі № 21/5005/14068/2011 та Оглядовому листі №01-06/374/2013 від 18.02.2013р. "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)".

Отже, замовник (відповідач) в порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), що в свою чергу є підставою для покладення на нього обов'язку оплатити роботи, виконані позивачем за договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 11.1 та 11.5.1 договору визначено порядок здійснення розрахунків.

Так, згідно з даними пунктами оплата за виконані роботи проводиться за фактично виконані і прийняті генпідрядником і замовником обсяги робіт протягом 30 календарних днів з моменту отримання оригіналів документів від субпідрядника та підписання обома сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-2В та довідок про вартість цих робіт за формою КБ-3 на загальну суму, що не перевищує 90% від вартості виконаних робіт. Утримана частина вартості виконаних зобов'язань, яка складає 10% від вартості виконаних робіт перераховується субпідряднику після завершення всіх робіт протягом 30 календарних днів після приймання в експлуатацію та видачі інспекцією ДАБК зареєстрованого Свідоцтва про прийняття в експлуатацію Об'єкта технічного переоснащення.

Отже, строк виконання відповідачем свого зобов'язання щодо оплати 90 % (194 410 грн. 40 коп.) вартості виконаних позивачем робіт пов'язано саме з фактом отримання генпідрядником акту приймання виконаних робіт.

Враховуючи, що такий акт відповідачем було отримано 28.02.2013, строк виконання ним зобов'язання з оплати вартості виконаних робіт на момент звернення позивача з даним позовом до суду настав, проте зобов'язання виконано генпідрядником так і не було.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів виконання зобов'язань, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.

За наведених обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за виконані останнім роботи в сумі 194 410 грн. 40 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарським судом не було всебічно, повно та об'єктивно розглянуто в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, що призвело до невірних висновків в частині відмови у задоволенні позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційна інстанція має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання позовної зави та апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-103" на рішення господарського суду міста Києва від 06.08.2013 у справі № 910/11531/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-103" до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" про стягнення 194 410 грн. 40 коп. задовольнити повністю.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 06.08.2013 у справі № 910/11531/13 про відмову у задоволенні позову скасувати.

3. Прийняти нове рішення по справі № 910/11531/13, яким позов товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-103" до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" про стягнення 194 410 грн. 40 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" (м. Київ, вул. Луначарського, б. 4, код за ЄДРПОУ 31645482) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-103" (м. Запоріжжя, пр. Леніна, б. 151-А, код за ЄДРПОУ 35421566) заборгованість в сумі 194 410 грн. 40 коп. та судовий збір в сумі 3 888 грн. 20 коп.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" (м. Київ, вул. Луначарського, б. 4, код за ЄДРПОУ 31645482) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-103" (м. Запоріжжя, пр. Леніна, б. 151-А, код за ЄДРПОУ 35421566) судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 1 944 грн. 10 коп.

5. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

6. Матеріали справи № 910/11531/13 повернути до господарського суду міста Києва.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

М.А. Руденко