Ухвала суду № 35947956, 16.09.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

"16" вересня 2013 р.Справа № 922/3607/13

Державне підприємство Дослідне господарство "Комсомолець" інституту рослинництва ім. Юр'єва Української Академії аграрних наук України,

с. Комсомольське

ОКРЕМА УХВАЛА

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Елітне" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України", с. Созонівка до Державного підприємства Дослідного господарства "Комсомолець" інституту рослинництва ім. Юр'єва Української Академії аграрних наук України, с. Комсомольське про про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Дослідне господарство "Елітне" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою щодо стягнення з відповідача - Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" інституту рослинництва ім. Юр'єва Національної академії аграрних наук України, с. Комсомольське грошових коштів у розмірі 41 758,50 грн., в тому числі 21 525,00 грн. - основного боргу, 20 233,50 грн. - пені, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань відповідно до договору лізингу №23/05/2012-4 від 23.05.2012 р., який укладено між позивачем та відповідачем.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11 вересня 2013 року у справі №922/3607/13 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" інституту рослинництва ім. Юр'єва Національної академії аграрних наук України на користь Державного підприємства "Дослідне господарство "Елітне" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України 21782,70 грн., в тому числі: 21 525,00 грн. - основного боргу, 257,70 - пені та судовий збір у розмірі 897,48 грн. В частині позовних щодо пені у розмірі 19 975,80 грн. - у задоволенні позову відмовлено.

За результатами розгляду справи було встановлено, що 23 травня 2013 року між позивачем та відповідачем був укладений договір лізингу №23/05/2012-4 (далі по тексту - договір лізингу). Відповідно до умов договору лізингодавець (позивач) передає належне йому на праві власності майно Лізингоодержувачеві, а Лізигоодержувач (відповідач) отримує корів для забезпечення формування молочного стада Лізингоодержувача.

Лізинг є специфічним різновидом найму (оренди), що в деяких випадках може поєднувати в собі ознаки купівлі-продажу (поставки). Підтвердженням цього є положення ч. 2 ст. 806 Цивільного кодексу України, відповідно до яких до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду), купівлю-продаж та положення про договір поставки з урахуванням особливостей, встановлених спеціальним законодавством.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Позивач свої зобов'язання згідно укладеного між сторонами договору виконав належним чином, а саме відпустив відповідачу телиць в кількості 10 шт. загальною вагою 3607 кг на суму 126245,00 грн., що підтверджується накладною № 1-00000123, та довіреністю № 134 від 27.07.2012 року, актом № 1 приймання - передачі Предмету лізингу від 30.07.12 р. для забезпечення взятих зобов'язань за договором.

Відповідно п.2.1. договору, строк лізингу - з моменту передачі предмету лізингу у лізинг, яким є дата підписання сторонами акта приймання - передачі предмету лізингу в лізинг, терміном на два роки з 30.07.12 р. по 30.07.14 р.

Відповідно до п.3.4.договору, загальна сума лізингу становить: 126 245,00 грн. та складається з авансового платежу в сумі 10% від загальною суми лізингу та загальної вартості щомісячних платежів.

Відповідач згідно умов Договору свої зобов'язання виконав лише частково, а саме у розмірі 68 850,00 грн., що підтверджується: прибутковими касовими ордерами: №355 від 30.07.12 р. на суму 10000,00 грн., №359 від 31.07.12 р. на суму 3000,00 грн.; виписками по рахунку позивача, згідно яких відповідач платив за платіжними дорученнями: №532 від 22.10.12 р. на суму 15 500,00 грн.; №620 від 29.11.12 р. на суму 6000,00 грн., №710 від 25.12.12 на сумі 6500,00 гр., №113 від 27.02.13 р. на суму 6 500,00 грн., №128 від 28.02.13 р. на суму 7 000,00 грн., №246 від 01.04.13 р. на суму 7 175,00 грн., №278 від 11.04.13 р. на суму 7 175,00 грн.

Позивачем в порядку досудового врегулювання спору було направлено на адресу відповідача претензію №109 від 25.06.2013 року із вимогою вжити заходів по перерахуванню лізингового платежу та попередженням проте, що у разі несплати позивач бути змушений звернутися до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості по договору лізингу, але відповідач на дану претензію не відреагував та суму боргу не сплатив.

Відповідно до п.1. Цивільного кодексу України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Згідно п. 2 ст. 4 Цивільного кодексу України, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

Пунктом 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачається, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою ст.13 Цивільного кодексу суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.90 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції":

5.1. Окрема ухвала виноситься господарським судом за наявності умов, передбачених частиною першою статті 90 ГПК України - виявлення при вирішенні спору порушень законності або недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу (далі - підприємства і організації).

При цьому господарський суд не обмежений колом ні учасників судового процесу у конкретній справі, ані загалом осіб, зазначених у статті 1 ГПК України.

5.2. Окрема ухвала виноситься, як правило, одночасно з рішенням зі справи. Водночас з урахуванням обставин конкретної справи (зокрема, у випадках, зазначених у підпунктах 3.12, 3.13 пункту 3 цієї постанови) суд може винести окрему ухвалу в будь-який момент часу в процесі розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, те що відповідачем були порушені умови договору в частині оплати лізингових платежів згідно укладеного договору лізингу та те, що сторони мають дотримуватися вимог чинного законодавства при здійсненні господарської діяльності, з метою недопущення в майбутньому порушень чинного законодавства, суд вважає за необхідне винести окрему ухвалу на адресу відповідача Державного підприємства Дослідного господарства "Комсомолець" інституту рослинництва ім. Юр'єва Української Академії аграрних наук України, щодо усунення недоліків в діяльності підприємства в частині здійснення господарської діяльності відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 86, 90 Господарського процесуального кодексу України, п. ,2 ст. 4, п. 2 ст. 11, п. 1, 6 ст.13, 509, ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

Зобов'язати керівника Державного підприємства Дослідного господарства "Комсомолець" інституту рослинництва ім. Юр'єва Української Академії аграрних наук України дотримуватись вимог чинного законодавства України та належного виконання своїх зобов'язань за укладеними підприємством договорами.

Суддя Светлічний Ю.В.