Ухвала суду № 35947171, 04.12.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2013 р.Справа № 2а-398/11/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів: Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Василенко І.Ю.,

за участю представника позивача Борця Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 травня 2012 року по справі за адміністративним позовом комунального підприємства «Теплопостачання та водоканалізаційне господарство» до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2011 року комунальне підприємство «Теплопостачання та водоканалізаційне господарство» (далі КП «Теплопостачання та водоканалізаційне господарство», КП «ТВКГ») звернулось до суду з позовом до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області (далі Южноукраїнська ОДПІ у Миколаївській області) про скасування податкового повідомлення-рішення від 22 грудня 2010 року № 0001881502/3.

В обґрунтування позову зазначалось, що посадовою особою Южноукраїнської ОДПІ у Миколаївській області проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації позивача з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 19 липня 2010 року за № 109/1502-126/31948866. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29 липня 2010 року № 0001881502, яким у зв'язку з порушенням п. п. 3.2.7 п. 3.2 ст. 3, п. п. 7.4.1 п. 7.4, п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, п. 11.11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 88854 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17770 грн. 80 коп.. За результатами адміністративного оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення Южноукраїнською ОДПІ у Миколаївській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 22 грудня 2010 року за № 0001881502/3. На думку позивача, висновки акта перевірки щодо порушення позивачем положень Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не ґрунтуються на чинному законодавстві, а тому прийняте на підставі акта перевірки податкове повідомлення-рішення відповідача підлягає скасуванню.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 травня 2012 року позовні вимоги КП «Теплопостачання та водоканалізаційне господарство» задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Южноукраїнської ОДПІ у Миколаївській області від 22 грудня 2010 року № 0001881502/3.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник Южноукраїнської ОДПІ Миколаївської області ДПС в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, і, крім того, порушено норми матеріального права, а саме п. п. 3.2.7 п. 3.2 ст. 3, п. п. 7.4.1 п. 7.4, п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, п. 11.11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість». Також судом не прийнято до уваги, що рішення суду першої та апеляційної інстанцій, на які послався суд в судовому рішенні, оскаржено податковим органом до Вищого адміністративного суду України, а тому ці рішення не є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 22 грудня 2010 року № 0001881502/3. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постановленого по справі судового рішення з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ представника позивача про залишення постанови суду першої інстанції без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що посадовою особою Южноукраїнської ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість КП «Теплопостачання та водоканалізаційне господарство» за травень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 19 липня 2010 року за № 109/1502-126/31948866, в якому зазначено про порушенням позивачем п. п. 3.2.7 п. 3.2 ст. 3, п. п. 7.4.1 п. 7.4, п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, п. 11.11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29 липня 2010 року № 0001881502, яким КП «ТВКГ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 88854 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17770 грн. 80 коп..

За результатами адміністративного оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення Южноукраїнською ОДПІ у Миколаївській області винесено податкове повідомлення-рішення від 22 грудня 2010 року за № 0001881502/3, яким раніше визначені зобов'язання та штрафні санкції залишено без змін.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що питання завищення КП «Теплопостачання та водоканалізаційне господарство» суми від'ємного значення податку на додану вартість є неузгодженими, що позбавляє права податковий орган збільшувати позивачу грошове зобов'язання з податку на додану вартість за травень 2010 року.

Так, відповідно до підпунктів 5.2.1, 5.2.2, 5.2.4 та 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

З урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

Як встановлено матеріалами справи, Южноукраїнською ОДПІ у Миколаївській області прийнято оскаржене податкове повідомлення-рішення від 22 грудня 2010 року № 0001881502/3 на підставі акта перевірки від 19 липня 2010 року за № 109/1502-126/31948866, в якому зазначено про порушенням позивачем п. п. 3.2.7 п. 3.2 ст. 3, п. п. 7.4.1 п. 7.4, п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, п. 11.11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За висновками податкового органу підприємством під час складання податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року не враховано висновки акта позапланової невиїзної перевірки від 17 червня 2010 року за № 82/1502-126/31948866, акта документальної виїзної перевірки від 21 вересня 2009 року за № 96/23-01/31948866 та акта позапланової виїзної перевірки від 11 грудня 2009 року за № 110/23-01/31948866.

На підставі названих актів перевірок Южноукраїнською ОДПІ у Миколаївській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 15 червня 2010 року за № 0000742301/3 та від 18 травня 2010 року за № 0000112301/3, № 0000122301/3 та № 0000652301/3.

Зазначені податкові повідомлення-рішення позивачем оскаржено до окружного адміністративного суду.

За наслідками розгляду адміністративної справи № 2а-3994/10/1470 постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2010 року, яка набрала законної сили 12 травня 2011 року, скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 15 червня 2010 року за № 0000742301/3.

Крім того, постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2010 року по справі № 2а-3686/10/1470, яка набрала законної сили 13 лютого 2012 року, скасовано податкові повідомлення-рішення відповідача від 18 травня 2010 року за № 0000112301/3, № 0000122301/3 та № 0000652301/3 (а. с. 171-188).

За таких обставин, в розумінні наведених вище положень ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкові зобов'язання, визначені КП «Теплопостачання та водоканалізаційне господарство» відповідачем за результатами попередніх перевірок на момент подачі підприємством податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року були неузгодженими, а тому висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для зменшення в податковій декларації позивача з податку на додану вартість за травень 2010 року від'ємного значення податку на додану вартість є правильним.

Із врахуванням викладеного, висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог КП «Теплопостачання та водоканалізаційне господарство» є обґрунтованим.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 травня 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 09 грудня 2013 року.

Головуючий:

Судді: