Рішення № 35946628, 09.12.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" грудня 2013 р.Справа № 916/3241/13

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі судового засідання Чебан К.В.

за участю представників сторін:

від позивача - Зубачова Ю.В. (довіреність № 01/11-1084 від 28.12.2012р.),

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси"

до відповідача - публічного акціонерного товариства „Чорномортехфлот"

про стягнення 93 859,37 грн.

встановив:

Комунальне підприємство „Теплопостачання міста Одеси" (КП „Теплопостачання міста Одеси") звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відкритого акціонерного товариства „Чорномортехфлот" (ВАТ „Чорномортехфлот") 93 859,37 грн., з яких: 85 706,55 грн. - заборгованість за спожиту теплову енергію, 6 725,69 грн. - пеня, 1 427,13 грн. - 3% річних. Витрати по сплаті судового збору позивач просить покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, КП „Теплопостачання міста Одеси" посилається на порушення відповідачем укладеного між сторонами договору на постачання теплової енергії № 2064 від 01.11.2006р. щодо виконання умов та порядку оплати за спожиту теплову енергію в обсягах і в терміни, передбачені договором.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.11.2013р. порушено провадження по справі № 916/3241/13 за даним позовом із призначенням розгляду справи на 09.12.2013р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.12.2013р. здійснено заміну відкритого акціонерного товариства „Чорномортехфлот" на його правонаступника - публічне акціонерне товариство „Чорномортехфлот" (ПАТ „Чорномортехфлот") - відповідно до ст. 25 ГПК України.

В судовому засіданні 09.12.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надсилання ухвали суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчать свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи та довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, наявні в матеріалах справи.

Крім того, суд зазначає, що згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Приймаючи до уваги, що судове відправлення було повернуто із відміткою поштової установи "вибули", суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 09.12.2013р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, суд встановив наступне.

01.11.2006р. між КП „Теплопостачання міста Одеси" (Теплопостачальною організацією) та ВАТ „Чорномортехфлот" (правонаступником якого є ПАТ „Чорномортехфлот") (Споживачем) укладено договір на постачання теплової енергії № 2064 (Договір), відповідно до умов якого Теплопостачальна організація зобов'язалась постачати Споживачу теплову енергію, а Споживач зобов'язався оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

П. 2.1 Договору сторони встановили, що теплова енергія постачається Споживачу на опалення гуртожитку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Сегедська, 15а, згідно витрат теплоносія G=2.43 т/годину та гаряче водопостачання в обсягах згідно додатку № 1 до Договору.

П. 3.2.2 Договору Споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені цим Договором.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору Теплопостачальна організація, в свою чергу, зобов'язалась забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до Договору.

Розділом 5 Договору сторони узгодили, що:

- облік споживання теплової енергії визначається за показниками приладу обліку (п. 5.1 Договору);

- межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін: засувки в місці підключення до квартальної надземної теплової мережі на відгалуженні до абоненту схематично вказана в додатку №2 до договору і не може бути змінена в односторонньому порядку (п. 5.5 Договору).

При виході приладу обліку з ладу, кількість спожитої теплової енергії визначається розрахунковим способом: на опалення - згідно теплового навантаження будівлі з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел Теплопостачальної організації та кількості діб роботи теплоспоживчого обладнання Споживача в розрахунковий період (де теплове навантаження - це норма витрат на опалення будівель, яка визначається згідно будівельного обсягу та опалювальних характеристик будівель); на гаряче водопостачання - кількість теплової енергії визначається як добуток добового споживання, зазначеного в договорі, на кількість діб у звітному періоді (добове споживання гарячої води - визначається, виходячи з норм споживання, як добуток середньогодинного навантаження в добу максимального споживання гарячої води на 18 годин, або по поперечному перерізу трубопроводу на введені в будівлю (п.5.6 Договору).

Розділом 6 Договору визначено порядок розрахунків за теплову енергію, згідно з яким:

- розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації по тарифу 179,12 грн. за 1 Гкал., діючому на момент укладання договору (п. 6.1 Договору);

- розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2 Договору);

- Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації вартість заявленої та зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період (п. 6.3 Договору);

- кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця, наступного за розрахунковим (п. 6.4 Договору);

- Споживач та Теплопостачальна організація щомісячно до 15 числа місяця після розрахункового складають акт звіряння взаєморозрахунків. Сальдо, що відображено в акті звіряння взаєморозрахунків враховується для подальшої оплати, згідно п. 6.3 (п. 6.5 Договору).

В разі несвоєчасного виконання грошового зобов'язання споживач зобов'язаний сплатити Теплопостачальній організації заборгованість з урахуванням норм ст. 625 ЦК України та, крім цього, йому нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу (п. 6.7 Договору).

П. 10.1 Договору сторони встановили, що Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2007р.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлене однією із сторін (п. 10.4 Договору).

У зв'язку з тим, що сторонами не було письмово заявлено про припинення дії договору - договір № 2064 про постачання теплової енергії від 01.11.2006р. є чинним.

На виконання умов Договору, Теплопостачальна організація в період з 01.10.2012р. по 30.04.2013р. відпустила Споживачу 234,43994 Гкал. теплової енергії на загальну суму 85 706,55 грн, а саме:

- у жовтні 2012р. - 6,46667 Гкал на суму 2 364,09 грн.;

- у листопаді 2012р. - 2,58667 Гкал на суму 945,63 грн.;

- у грудні 2012р. - 70,56427 Гкал на суму 25 796,89 грн.;

- у січні 2013р. - 42,81967 Гкал на суму 15 654,01 грн.;

- у лютому 2013р. - 47,07733 Гкал на суму 17 210,53 грн.;

- у березні 2013р. - 48,11200 Гкал на суму 17 588,78 грн.;

- у квітні 2013р. - 16,81333 Гкал на суму 6 146,62 грн.

Розрахунки за теплову енергію, поставлену в зазначений період, здійснено відповідно до тарифу 365,58 грн. за 1 Гкал, встановленому постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1776 від 14.12.2010р. „Про затвердження тарифів на теплову енергію КП „Теплопостачання міста Одеси".

У строки, встановлені п. 6.4 Договору, за одержану в період з 01.10.2012р. по 30.04.2013р. теплову енергію на суму 85 706,55 грн. ПАТ „Чорномортехфлот" не розрахувалась, що і стало підставою для звернення КП „Теплопостачання міста Одеси" до господарського суду Одеської області з даним позовом, в якому, окрім стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлену теплову енергію - 85 706,55 грн., позивач просить стягнути з ПАТ „Чорномортехфлот" 6 725,69 грн. - пені, 1 427,13 грн. - 3% річних.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно ч.1 ст.277 Господарського кодексу України, абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ч.6 ст.19 Закону України „Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ч.3 ст.24, ч.2, ст.25 Закону України „Про теплопостачання", основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання; забезпечення безперешкодного доступу до власного теплового обладнання приладів комерційного обліку представникам теплогенеруючої чи теплопостачальної організації за умови пред'явлення відповідного посвідчення при виконанні службових обов'язків; недопущення провадження будь-яких видів господарської діяльності в охоронних зонах теплових мереж без погодження з власником об'єкта теплопостачання. Теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані: при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації в порядку, встановленому законодавством; забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів; здійснювати перерахунок за спожиту теплову енергію із споживачами з урахуванням авансового платежу та показань приладів комерційного обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду.

У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (ч.6 ст.25 Закону України „Про теплопостачання").

П. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.07р. визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показань вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Згідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 01.10.2012р. по 30.04.2013р. Теплопостачальна організація відпустила відповідачу теплову енергію на опалення гуртожитку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Сегедська, 15а, в обсязі 234,43994 Гкал. теплової енергії.

Згідно п.п. 6.4, 6.6 Договору сторони передбачили, що Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації вартість заявленої та зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. Остаточний розрахунок за отриману теплову енергію має бути здійснений не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 6 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюється на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Згідно ч. 3 ст. 20 Закону України „Про теплопостачання" тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1776 від 14.12.2010р. „Про затвердження тарифів на теплову енергію КП „Теплопостачання міста Одеси", встановлено тариф на теплову енергію для населення - 365,58 грн. за 1Гкал (з урахуванням ПДВ).

Розрахунок за поставлену теплову енергію, здійснений комунальним підприємством в сумі 85 706,55 грн., перевірено господарським судом та встановлено його вірність, відповідність діючим у спірний період тарифам, п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007р., постанові Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1776 від 14.12.2010р. „Про затвердження тарифів на теплову енергію КП „Теплопостачання міста Одеси".

У зв'язку з тим, що зазначена заборгованість підтверджена матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з ПАТ „Чорномортехфлот" заборгованості за спожиту теплову енергію відповідно до договору № 2064 від 01.11.2006р. в сумі 85 706,55 грн. обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас, вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Умовами п. 6.7 Договору встановлено, що в разі несвоєчасного виконання грошового зобов'язання Споживач зобов'язаний сплатити Теплопостачальній організації заборгованість з урахуванням норм ст. 625 ЦК України та, крім цього, йому нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 6 725,69 грн., встановив його вірність та відповідність вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем та згідно якого сума 3% річних складає 1 427,13 грн., також перевірено господарським судом та встановлено відповідність цього розрахунку вимогам чинного законодавства.

Приймаючи до уваги вищезазначене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача 85 706,55 грн. - суми основної заборгованості за спожиту теплову енергію, 6 725,69 грн. - пені та 1 427,13 грн. - 3% річних.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства „Чорномортехфлот" (65026, м. Одеса, вул. Польська, 18, код ЄДРПОУ 01385479) на користь комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси" (65029, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ

34674102) 85 706 (вісімдесят п'ять тисяч сімсот шість) грн. 55 коп. - заборгованості за спожиту теплову енергію, 6 725 (шість тисяч сімсот двадцять п'ять) грн. 69 коп. - пені, 1 427 (одну тисячу чотириста двадцять сім) грн. 13 коп. - 3% річних та 1 877 (одну тисячу вісімсот сімдесят сім) грн. 19 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 11.12.2013 року.

Суддя Мостепаненко Ю.І.