Постанова № 35945808, 11.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

м. Київ

11 листопада 2013 року 15:05 год. №826/15350/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Левченко І.В.,

представників сторін: позивача - Малеванчука І.В., відповідача - Івченко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Електро" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі - ДПІ) про визнання протиправни-ми і скасування податкових повідомлень-рішень від 03.09.2013 №0000522204, №0000512204,

в с т а н о в и в:

Позов обґрунтовано відсутністю порушень, вказаних в акті перевірки, результати якої не підтверджені відповідними доказами і не відповідають вимогам податкового законодавст-ва щодо порядку формування валових витрат і податкового кредиту з ПДВ та наданим до перевірки документам, які підтверджують правильність формування позивачем валових вит-рат і податкового кредиту з ПДВ по операціям з ТОВ "Технопромгруп" та спростовують висновки відповідача щодо відсутності реальної господарської мети таких операцій.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав позов з наведених підстав.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, надала заперечення, в яких просить відмовити в позові з підстав неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ "Технопромгруп", що, на думку ДПІ, є доказом відсутності реального здійснення господарсь-ких операцій позивача із вказаним підприємством.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дій-шов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК та на підставі наказу від 09.08.2013 №241 відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку по-зивача з питань достовірності, повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету ПДВ та податку на прибуток підприємств по взаємовідносинах з ТОВ "Технопромгруп" за чер-вень-липень 2012р., за результатами якої відповідачем складено акт від 16.08.2013 №108/26-57-22-04-09/32669441 і винесено позивачу наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 03.09.2013 №0000522204, яким збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 1787,50 грн. (у т.ч.: основний платіж - 1430 грн., штраф - 357 грн.);

- від 03.09.2013 №0000512204, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 1877,50 грн. (у т.ч.: основний платіж - 1502 грн., штраф - 375,50 грн.).

Спірне грошове нарахування здійснено за порушення позивачем ст. 138 та п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК, що, як зазначено в акті, призвело до заниження та податку на прибуток за 3 кв. 2012 на 1502 грн. та ПДВ на суму 1430 грн. (у т.ч.: за червень 2012 на 807 грн., за липень 2012 на 623 грн.).

Згідно з актом зміст порушення полягає у тому, що правочин між позивачем і ТОВ "Технопромгруп" не створює реальних правових наслідків, тому формування валових витрат і податкового кредиту з ПДВ є неправомірним. Вказані висновки зроблено відповідачем на підставі транзитного акта ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська від 15.02.2013 №653/226/37301047 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Технопромгруп" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2012 по 31.10.2012, в якому зазначено про відсутність підприємства за місцезнаходженням, а також - про ненадання ТОВ "Технопромгруп" до перевірки необхідної первинної документації на підтвердження ведення господарської діяльності, що, на думку ДПІ, свідчить про неможливість виконання ТОВ "Технопромгруп" господарських зобов'язань перед позивачем.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності податкових повідомлень-рішень.

Під витратами відповідно до пп.14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподат-кування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення плат-ником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ве-дення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не можуть підлягати включенню до складу витрат платника податків (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК).

Під податковим кредитом відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК розуміється сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податково-го) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здій-нення операцій з придбання товарів та послуг (пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК).

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату това-рів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податко-вою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахо-ваних (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Ко-дексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткову-ваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність (ч.2 ст.3). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч.1 ст.9) та які повинні містити обов'язкові реквізити первинних документів, визначені у ч.2 ст.9.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено прид-банням платником товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як вірно встановлено перевіркою, позивачем відображено в податковому обліку з податку на прибуток за 3 кв. 2012р. та з ПДВ за червень-липень 2012р. результати фінансово-господарських відносин з ТОВ "Технопромгруп" і задекларовано в складі валових витрат 7150 грн. та в складі податкового кредиту з ПДВ 1430 грн., нарахованого ПДВ.

До перевірки надано рахунок-фактуру ТОВ "Технопромгруп" від 26.06.2012 №СФ-0001364 на загальну суму 8579,84 грн., а також видаткові накладні від 27.06.2012 №РН-001236 на суму 4839,91 грн. (у т.ч. ПДВ - 806,65 грн.), від 02.07.2012 №РН-001252 на суму 3739,93 грн. (у т.ч. ПДВ - 623,32 грн.), податкові накладні від 27.06.2012 №183 на суму 4839,91 грн. (у т.ч. ПДВ - 806,65 грн.) та від 02.07.2012 №1 на суму 3739,93 грн. (у т.ч. ПДВ-623,32 грн.), на загальну суму 8579,84 грн. (у т.ч. ПДВ - 1429,97 грн.), що підтверджують придбання позивачем у ТОВ "Технопромгруп" товару, відповідного найменування, кількості та ціни, на загальну вартість 7149,87 грн. та нарахування ПДВ у розмірі 1429,97 грн., а разом - 8579,84 грн.

Також, перевіркою вірно встановлено сплату позивачем вартості придбаного товару (з ПДВ), згідно платіжних доручень від 27.06.2012 №1000445661, від 02.07.2012 №1000446820.

Перевіркою не встановлено відсутності документів бухгалтерського і податкового обліку, необхідних для підтвердження задекларованих показників валових витрат і податко-вого кредиту з ПДВ по операціям з ТОВ "Технопромгруп", обов'язок ведення і зберігання яких покладено на позивача. Також перевіркою не встановлено порушень в оформленні наданих фінансово-господарських документів вимогам чинного законодавства.

Водночас, як встановлено судом, господарський договір з поставки товарів, укладений між сторонами у спрощений спосіб, недійсним (фіктивним) в судовому порядку не визна-вався, зміст визначених господарських зобов'язань не суперечить вимогам національного законодавства, а складені на його виконання фінансово-господарські документи містять необхідні дані, що підтверджують факти господарських операцій та дозволяють ідентифіку-вати господарські операції, не містять розбіжностей і відповідають вимогам ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 ПК.

Дійсність вказаних первинних документів підтверджується тим, що ТОВ "Технопром-груп" в установленому порядку було зареєстрованим платником ПДВ (свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №100317696), тому зобов'язане було нараховувати ПДВ та згідно з п. 201.4 ст. 201 ПК вправі був виписувати податкові накладні, які згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК є підставою для формування податкового кредиту.

Також судом встановлено та не заперечувалося відповідачем, що придбані позивачем товар використані в межах здійснення господарської діяльності позивача, основним видом якої, як встановлено в акті перевірки, є оптова торгівля машинами та устаткуванням. Зок-рема, в подальшому отриманий від ТОВ "Технопромгруп" товар позивачем реалізовано ТОВ "Металтехно", що підтверджують наявні у справі видаткова накладна від 27.06.2013 №РН-0000039 та податкова накладна від 27.06.2013 №9, а також банківські виписки про одержання позивачем виручки.

В ході розгляду справи відповідач не спростував належність, допустимість і достат-ність наданих позивачем доказів, тому в суду немає достатніх підстав для їх відхилення.

Висновки відповідача про відсутність реального настання правових наслідків за укла-деним між позивачем та ТОВ "Технопромгруп" договором суд не бере до уваги, оскільки в порушення п. 83.1 ст. 83 ПК їх зроблено відповідачем без належних і достатніх матеріалів, які достовірно підтверджували відповідні юридичні факти.

Посилання на відсутність контрагента за своїм місцезнаходженням не береться судом до уваги, оскільки не впливає на порядок відображення позивачем в податковому обліку господарських операцій, не спростовують можливість здійснення господарських операцій у попередніх періодах і не спростовує правове значення виданих за такими операціями перви-нних документів.

Посилання відповідача в акті перевірки і надана до суду копія транзитного акта ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ДПС від 15.02.2013 №653/226/37301047 про немо-жливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Технопромгруп", в якому зазначено про відсут-ність реального виконання господарських зобов'язань ТОВ "Технопромгруп" перед контр-агентами у період з 01.01.2012 по 31.10.2012, суд не бере до уваги з огляду на його не належ-ність і недопустимість по справі.

Так, окрім відображення задекларованих ТОВ "Технопромгруп" показників податко-вих зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ, вказаний акт не містить фактичних даних, які б безпосередньо стосувалися здійснення господарських операцій з позивачем.

Крім того, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2013 у справі №804/9090/13-а визнано протиправними дії ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська ДПС щодо проведення зустрічної звірки ТОВ "Технопромгруп", яка відображена в акті від 15.02.2013 №653/226/37301047. Ухвалою Дніпропетровського апеля-ційного адміністративного суду від 18.09.2013 у справі №804/9090/13-а апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська ДПС на вказану постанову Дніпропетровсь-кого окружного адміністративного суду повернуто.

Інших аргументованих заперечень і доказів відсутності реальності господарських операцій та спростування доводів і доказів позивача відповідач не зазнав і не надав.

Таким чином, оцінюючи докази по справі, суд дійшов висновку, що подані позивачем документи є належними і допустимими доказами, які відповідно ст. 44, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, пп.пп. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК є прямим і достатнім підтвердженням фактів здійснення господарських операцій з придбання робіт (послуг), а також правильності обчислення і повноти нарахування валових витрат в сумі 7150 грн. та податкового кредиту з ПДВ у розмірі 1430 грн.

Відповідач не надав належної оцінки поданим до перевірки документам, натомість допустив відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних при-пущень перевіряючих, які належним чином встановлені і доведені не були, внаслідок чого висновки відповідача про заниження позивачем податку на прибуток і ПДВ є необ'єктив-ними, нормативно необґрунтованими і документально не підтвердженими.

Отже, враховуючи встановлені обставини і наведені мотиви, суд вважає вірними і переконливими доводи позивача про відсутність зазначених в акті порушень і правомірність декларування позивачем спірних сум валових витрат та податкового кредиту з ПДВ, оскільки такі доводи позивача відповідають приписам ЦК, ПК і в достатній мірі підтер-джені наданими до суду доказами. Недостатність доказів і недоведеність відповідачем, на якого КАС покладає тягар доказування правомірності прийнятих рішень, тих обставин, які стали підставою для їх прийняття, та невірне застосування відповідачем норм податкового законодавства вказують на неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для їх скасування і задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 122, 138, 158-163, 167 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити адміністративний Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Електро".

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 03.09.2013 №0000522204 та №0000512204.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Електро" судовий збір у сумі 114,70 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджет-них асигнувань Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання її копії повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко