Постанова № 35945783, 06.12.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2013 р. Справа № 809/3120/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мигалюка Ю.В.

секретаря Григорука Д.С.,

за участю сторін:

представника позивача: Гнатюк Т.Б.,

представника відповідача: Ковтун Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Івано-Франківську в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галпро» до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про скасування податкового повідомлення-рішення -

ВСТАНОВИВ:

09.10.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Галпро» (далі - ТзОВ «Галпро») звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (далі - ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000462201 від 19.04.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, суду пояснила що за результатами позапланової невиїзної перевірки позивача з питань підтвердження формування валових витрат та витрат що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.10.2008 року по 30.09.2011 року винесене податкове повідомлення-рішення № 0000462201 від 19.04.2013 року, згідно з яким позивачу донараховано зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 945 984 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 137 235 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення позивач вважає неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийняте на підставі помилкових висновків відповідача щодо нереальності операцій з контрагентами ПП «Галичтур», ПП «Рамчек», ТзОВ «Ферохром-Центр», ПП Фірма «Юкос», ТзОВ «Торгсервіспостач», ТзОВ «Технотрейд-Плюс», ТзОВ «Хелп-Трейд», ТзОВ «Інова». Свої доводи представник позивача обґрунтовує наявністю належно оформлених первинних документів, в тому числі договорів, податкових та видаткових накладних, копій банківських виписок. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечила, суду пояснила, що є вирок суду про притягнення до кримінальної відповідальності особи - підсудного, яким встановлено що останній за попередньої змовою із організаторами фіктивного підприємництва сприяв невстановленим особам у підробленні з метою збуту та збутті первинних фінансово-господарських документів, які дають змогу формувати податкові показники (податкових накладних, видаткових накладних, актів виконання робіт, договорів, угод та ін.), складених від імені підприємств, в тому числі і від контрагента ТзОВ «Хелп-Трейд». Наявними в податкового органу актами зустрічних перевірок контрагентів позивача також встановлено що останні вели фіктивне підприємництво та встановлено факти провадження господарської діяльності спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Просила в задоволенні позову відмовити повністю.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 - бухгалтер ТзОВ «Галпро» своїми свідченнями зазначив, що позивач дійсно здійснював господарську діяльність, реально виконуючи всі умови укладених договорів.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4- директор ПП «Рамчек» своїми свідченнями зазначив, що замовлялась продукція і товари, переважно газове обладнання, розрахунок проводився по перерахунках банківськими установами.

Викликані в судове засідання з ініціативи суду інші свідки на виклик до суду не з'явились, з невідомих суду причин.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, показання свідків, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно наказу № 322 від 14.02.2013 року ДПІ у м. Івано-Франківську на підставі пп. 77.1 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 глави 8 Податкового кодексу України проведено позапланову невиїзну перевірку позивача (т.3 а.с.175-178).

За результатами перевірки складено акт № 1556/22-1/35021857 від 01.03.2013 року з питань підтвердження формування валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та правильності визначення повноти нарахування та своєчасності з податку на додану вартість за період з 01.10.2008 року по 30.06.2011 року, відповідно до якого встановлено порушення позивачем вимог п. 5.1, пп. 5.2.1. п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.6, пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 948 834,0 грн., у тому числі за рахунок заниження за 4 квартал 2009 року в сумі 2 850,00 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 43 926,00 грн., за 2 квартал 2010 року в сумі 32 958,00 грн., за 3 квартал 2010 року в сумі 154 441,00 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі 317 608,00 грн., за 1 квартал 2011 року в сумі 27 656,00 грн., за 2 квартал 2011 року в сумі 195 641,00 грн., за 3 квартал 2011 року в сумі 173 754,00 грн. та порушено п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4 ст. 198, п. 198.2 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ та пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.2.3, п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 28.12.94р. № 334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.97р. №283/97-ВР „Про податок на додану вартість", в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 1 447 грн., в тому числі за квітень 2010 року в сумі 433 грн., за травень 2011 року в сумі 156 грн., за липень 2011 року в сумі 858 грн. (т. 3 а.с. 182-204).

На підставі виявлених порушень відповідачем винесено податкове повідомлення рішення № 0000462201 від 19.04.2013 року, згідно з яким позивачу збільшено зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі за основним платежем 945 984 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 137 235 грн. (т. 1 а.с. 10).

Судом встановлено, що позивачем згідно укладеного договору придбано у ПП «Галич Тур» фільтр газу ФГ-50 1 шт, фільтр газу ФГ-40 1 шт, фільтр газу ФГ-50 1 шт, фільтр газу ФГ-100 1 шт, фільтр газу ФГ-150 1 шт, блок живлення до теплового лічильника АКВА 1 шт., комплект монтажних частин до лічильника АКВА 1 шт. (податкова накладна № 103000001 від 30.10.09 на загальну суму 13 680,00 грн. в т.ч. ПДВ 2280,00 грн.).

Згідно акту проведеної зустрічної перевірки «Галич Тур» (ЄДРПОУ 33981989) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.10.2010 року проведеної ДПІ у Сихівському районі м. Львова оскільки після припинення діяльності ПП «Галич Тур» визнаного господарським судом банкрутом, розпорядником майна, ліквідатором згідно Закону України від 14.05.1992 року № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», із внесеними змінами та доповненнями, призначений ліквідатор (арбітражний керуючий) до якого переходять права керівника юридичної особи-банкрута разом з бухгалтерською та іншою документацією Зубачику В.Р. 14.09.2010 року за № 12294/23-209 було надано лист з вимогою надати для перевірки необхідні документи. Листом від 18.09.2010 року № 1-31/100-2010 арбітражним керуючим повідомлено, що усі знаходяться у директора Крохмального Віталія Миколайовича. Проте, на момент складання акту перевірки необхідних бухгалтерських та податкових документів не було представлено.

Також перевіркою встановлено, що на протязі періоду, охопленого перевіркою, згідно з представленими для перевірки документами TзOB «Галпро» проводило взаєморозрахунки з ТзОВ «Торгсервіспостач» м. Київ (код 37001827). Взаємовідносини між TзOB «Галпро» та ТзОВ «Торгсервіспостач» здійснювалися згідно договору поставки № 0406 від 04.06.2010 року. Товаро-транспортні накладні на перевезення ТМЦ придбаних у TOB «Торгсервіспостач» до перевірки не було представлено.

Згідно акту перевірки ДПІ у м. Івано-Франківську «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Торгсервіспостач» (код ЄДРПОУ 37001827) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.01.2011 року» - акт від 17.03.2011 року № 235/23-10/37001827 та акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Торгсервіспостач» (код ЄДРПОУ 37001827) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року - акт від 11.04.2011 року № 391/23-10/37001827 направлено ДПІ у Печерському районі м. Києва згідно супровідного листа від 18.03.2011 № 11200/7/23-1010 та фактично TзOB «Торгсервіспостач» (код ЄДРПОУ 37001827) відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності. Відповідно до протоколу допиту проведеного о/у відділу податкової міліції ДПІ у Печерському районі м. Києва старшим лейтенантом податкової міліції Глущенко О. М. від 12.03.2011 року, допитаний в якості свідка ОСОБА_8 повідомив що приблизно на початку 2010 року в кафе без назви до нього підійшов невідомий чоловік на ім'я Андрій та запропонував роботу, а саме: стати директором підприємства за грошову винагороду п'ятсот гривень, на що останній дав згоду. Ніякої фінансово-господарської діяльності не здійснювалося, ніяких вказівок нікому не надавалося, документи фінансово-господарської діяльності не підписувалися.

Аналогічні обставини також встановлені актами зустрічних перевірок щодо інших контрагентів позивача.

Судом встановлено що позивачем з контрагентами ПП «Галич Тур» та ТзОВ «Торгсервіспостач», як і з іншими контрагентами, такими як ПП «Рамчек», ТзОВ «Ферохром-Центр», ПП Фірма «Юкос», ТзОВ «Технотрейд-Плюс», ТзОВ «Хелп-Трейд», ТзОВ «Інова» укладено договори за якими було зобов'язання прийняти та оплатити продукцію згідно виставлених рахунків та замовлень. (т. 2 а. с. 1, 52-53, 58, 67, 180).

Підтвердження виконання між сторонами умов договорів оформлено видатковими, податковими накладними та банківськими виписками, що не засвідчені належним чином банківською установою. Позивачем товарно-транспортні накладні на перевезення ТМЦ до перевірки не було представлено. Натомість надано документи - листи, які підтверджують що транспортні перевезення здійснювались за рахунок контрагентів. Однак суд не може взяти до уваги останні, оскільки дані листи не є документами в юридичному розумінні, так як не містять даних вихідної чи вхідної кореспонденції та інших юридично-значимих реквізитів для надання останнім статусу документу.

Згідно з актами перевірок, в ході аналізу податкової звітності також було встановлено що відсутня будь-яка інформація про наявні у контрагентів складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Будь-яка інформація про загальну чисельність працюючих на товариствах відсутня. Перевіркою встановлено що фактично відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

При цьому суд зазначає, що ні проведеною перевіркою не виявлено, ні позивачем в ході податкової перевірки не надано документального підтвердження здійснення будь-яких інших поточних операцій у сфері купівлі-продажу товарів. Також не встановлено, а підприємством не надано будь-якого документального підтвердження місця виконання зобов'язань по укладених договорах. Слід зазначити, що суду також не було подано будь-яких документів, що свідчать про факт прийняття на роботу найманих працівників, що ці товари б приймали, складали, розносили тощо. Щодо контрагента ПП «Рамчек» договір відсутній.

Окрім цього, вироком суду, що був поданий в судове засідання представником відповідача встановлено що підсудний - фізична особа, за попередньою змовою із організаторами фіктивного підприємництва сприяв невстановленим особам у підробленні з метою збуту та збуті первинних фінансово-господарських документів, які дають змогу формувати податкові показники (податкових накладних, видаткових накладних, актів виконання робіт, договорів, угод та ін.), складених від імені підприємств, в тому числі і від контрагента ТзОВ «Хелп-Трейд» (т. 4 а.с. 161-168).

Таким чином, суд зібравши всі докази в сукупності приходить до висновку що виконання укладених між позивачем та вищезазначеними контрагентами договорів фактично не відбувалось, а сам факт наявності первинних бухгалтерських документів, в окремих випадках неналежно оформлених, не можуть бути беззаперечними доказами реальності операцій на противагу встановленим судом обставинам.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 23 статті 2 Бюджетного кодексу України передбачено, що доходи бюджету - податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за надання адміністративних послуг, власні надходження бюджетних установ).

Згідно з статтею 9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти

У відповідності до частини другої статті 9 вказаного Кодексу податковими надходженнями визнаються встановлені законами України про оподаткування загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) та місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).

Таким чином, несплачений підприємством податок на прибуток та податок на додану вартість внаслідок невірного формування податкового зобов'язання, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії цього Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Виходячи з вимог пункту 2 статті 3 цього ж Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп. 1.2 п. 1, пп. 2.1 п. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704, із змінами та доповненнями, згідно з якими первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, якіє підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 вищезазначеного «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 даного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи окремі первинні документи, оформлені між позивачем та його контрагентами суперечать вимогам вищенаведених правових норм, а тому не можуть бути підставою для формування податкових показників, збільшення витрат та відповідно - зменшення податкових зобов'язань з податків.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року №112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Так, при встановленні факту здійснення господарської операції дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Доводи представника позивача, а також і показання викликаних у судове засідання свідків не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки представлені суду та долучені до матеріалів справи докази жодним чином не підтверджують реальності укладення договорів і на противагу встановленим судом обставинам виключають можливість їх виконання вказаними контрагентами позивача.

Посилання представника позивача на рішення суду, в обгрунтування своєї позиції не можуть бути взяті судом до уваги оскільки даних про набрання ними законної сили на час розгляду справи не представлено.

Відповідно до частини першої статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Частиною третьої цієї статті передбачено, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищенаведене та вказані правові норми, провівши безпосереднє, всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх доказів, оцінивши достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 14.10.2013 року.

Суддя (підпис) Мигалюк Ю.В.