Постанова № 35944410, 10.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року Справа № 904/4141/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. (доповідач) - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.,

розглянувши касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області,

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2013

та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.10.2013

зі справи № 904/4141/13

за позовом прокурора Тернівського району міста Кривого Рогу (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Криворізької міської ради (далі - Рада), в особі комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - Підприємство), м. Кривий Ріг Дніпропетровської області,

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - Підприємець)

про стягнення заборгованості за теплову енергію,

за участю представників:

Ради - не з'явився,

Підприємства - не з'явився,

Підприємця - ОСОБА_4,

Генеральної прокуратури України - Сіромашенка Р.Л.,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах Ради та Підприємства про стягнення з Підприємця 60 024,14 грн. боргу за теплову енергію, 7,73 грн. інфляційних втрат, 824,77 грн. пені та 3 % річних у сумі 1 262,83 грн., а всього 62 119,47 грн., що мотивував неналежним виконанням відповідачем зобов'язань із своєчасної оплати теплової енергії за договором на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару від 01.10.2006 № 3150 (далі - Договір).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2013 (суддя Мартинюк С.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.10.2013 (колегія суддів у складі: Чоха Л.В. - головуючий суддя, судді Антонік С.Г., Чимбар Л.О.), позов задоволено.

Прийняті попередніми судовими інстанціями рішення та постанова з посиланням на приписи статей 526, 610, 625, 638, 639 Цивільного кодексу України, статей 193, 216, 229, 230, 231, 232 Господарського кодексу України і пункту 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, мотивовано відсутністю доказів правомірного відключення Підприємця від систем опалення та неналежним виконанням ним договірних зобов'язань з оплати отриманої за Договором теплової енергії.

У касаційній скарзі Підприємець просить Вищий господарський суд України рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників Підприємця та Генеральної прокуратури України, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевий та апеляційний господарські суди, повно і всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким дали необхідну оцінку, з дотриманням наведених ними норм матеріального та процесуального права, беручи до уваги наявність чинного Договору, який не був розірваний або визнаний недійсним, встановивши відсутність доказів правомірного відключення відповідача від системи опалення (позивачем не дотримано встановленого порядку відключення теплопостачання та не виконано умов пунктів 2.1, 2.7, 2.9 Договору; видані позивачем 18.11.2011 відповідачеві технічні умови № 2006 на теплопостачання нежитлового приміщення з виконанням окремого вводу і встановлення приладу обліку теплової енергії та приладу обліку витрат гарячої води не є єдиною і достатньою підставою для виконання відповідних робіт та припинення дії Договору), тоді як самовільне відключення заборонено, з'ясувавши фактичні обставини прострочення відповідачем оплати одержаної теплової енергії і наявність у нього боргу за Договором, перевіривши правильність нарахування сум до стягнення, дійшли обґрунтованих висновків щодо неналежного виконання Підприємцем договірних зобов'язань, а тому й правомірно задовольнили даний позов.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2013 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.10.2013 зі справи № 904/4141/13 залишити без змін, а касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - без задоволення.

Суддя Б.Львов

Суддя І.Бенедисюк

Суддя В.Харченко