Постанова № 35944393, 10.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року Справа № 5024/1551/2012

Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М. - головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Херсон (далі - відділення АМК),

на рішення господарського суду Херсонської області від 09.07.2013 та

постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.10.2013

зі справи № 5024/1551/2012

за позовом відділення АМК

до приватного підприємства "Ник Оил", м. Херсон (далі - ПП "Ник Оил"),

про стягнення штрафу в сумі 17 000 грн. та пені в сумі 17 000 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

відділення АМК - Харченко С.В.,

ПП "Ник Оил" - не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Відділення АМК звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з ПП "Ник Оил" 17 000 грн. штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії відділення АМК від 28.04. 2012 № 49/П-1 у справі № 54/1-12 (далі - рішення № 49/П-1), та пені в сумі 17 000 грн. за прострочення оплати цього штрафу.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 09.07.2013 (суддя Чернявський В.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 (колегія суддів у складі: суддя Лавренюк О.Т. - головуючий, судді Савицька Я.Ф., Гладишева Т.Я.), позов задоволено частково; з відповідача в доход державного бюджету України стягнуто штраф у сумі 17 000 грн.; у задоволенні позову в частині стягнення суми ені відмовлено. Судові рішення мотивовано тим, що на час зазначеного позивачем періоду прострочення дію рішення № 49/П-1 було зупинено ухвалою суду адміністративної юрисдикції.

Відділення АМК, не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, у своїй касаційній скарзі просить Вищий господарський суд України ці рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким вимоги про стягнення пені задовольнити. При цьому скаржник посилається на невідповідність висновків господарських судів фактичним обставинам справи, що призвело до невірного застосування положень Закону України "Про захист економічної конкуренції". Доводи касаційної скарги зводяться до того, що господарськими судами залишено поза увагою, що відповідно до приписів Закону України "Про захист економічної конкуренції" нарахування пені зупиняється лише на час розгляду справи про визнання недійсним (скасування) рішення органу Антимонопольного комітету України в господарському суді; в будь-якому випадку з відповідача підлягає стягненню пеня в заявленій сумі за періоди часу 25.10.2012-13.12.2012 та 16.05.2013-09.07.2013 - з дня скасування накладених адміністративних судом заходів до забезпечення позову до дня винесення господарським судом рішення в даній справі, за виключенням проміжків часу, протягом яких суд адміністративної юрисдикції фактично розглядав справу про визнання незаконним рішення № 49/П-1.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представника відділення АМК, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Господарськими судами у справі встановлено, що:

- рішенням № 49/П-1 дії ПП "Ник Оил", які полягали в неподанні інформації на запит відділення АМК від 27.12.2011 № 723-25/1 у встановлений головою відділення АМК строк, визнано порушенням конкурентного законодавства, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції"; за це порушення на ПП "Ник Оил" накладено штраф у сумі 17 000 грн.;

- згідно з наявними у справі доказами ПП "Ник Оил" отримало копію рішення № 49/П-1 15.05.2012; тобто встановлений статтею 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" строк оплати названого рішення закінчувався 16.07.2012;

- позивач просить стягнути пеню за період прострочення з 17.07.2012 по 25.10.2012 (101 день);

- ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 04.07.2012 у справі № 2-а-2705/12/2170 за позовом ПП "Ник Оил" про визнання незаконним рішення № 49/П-1 дію цього рішення зупинено до ухвалення рішення в названій адміністративній справі;

- постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 24.10.2012 у справі № 2-а-2705/12/2170, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2013, у задоволенні позову відмовлено; постанова набрала законної сили.

Відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренціїі" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (частина третя статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренціїі").

За змістом частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренціїі" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Відповідно до частині п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

З огляду на викладене місцевий та апеляційний господарські суди встановили, що рішення № 49/П-1 є законним та обґрунтованим, присікальний строк його оскарження до господарського суду та строк оплати накладеного цим рішенням штрафу закінчилися 16.07.2012 (до вжиття заходів забезпечення адміністративного позову ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 04.07.2012 у справі № 2-а-2705/12/2170 і до дати прийняття місцевим господарським судом рішення в даній справі). Відтак господарські суди дійшли правомірного висновку про задоволення вимог в частині стягнення суми штрафу.

У прийнятті судових рішень у справі в оскаржуваній частині попередні судові інстанції виходили, зокрема, з того, що позивачем заявлено вимоги про стягнення пені за період часу з 17.07.2012 по 25.10.2012, але протягом цього часу підстави для нарахування пені відсутні, оскільки згаданою ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 04.07.2012 у справі № 2-а-2705/12/2170 дію рішення № 49/П-1 зупинено до ухвалення рішення в названій адміністративній справі (постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 24.10.2012).

Вищий господарський суд України з такими висновками господарських судів погоджується та не бере до уваги доводи касаційної скарги, які стосуються нарахування пені за певні проміжки часу включно до дня прийняття господарським судом Херсонської області рішення від 09.07.2013 у даній справі, оскільки ці доводи знаходяться поза межами спору у справі.

Отже, підстави для скасування оскаржених рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів відсутні.

Керуючись статтями 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Херсонської області від 09.07.2013 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 зі справи № 5024/1551/2012 залишити без змін, а касаційну скаргу Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - без задоволення.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов

Суддя В. Харченко