Рішення № 3594398, 14.04.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

14.04.2009

Справа №2-2/1017-2009

за позовом - ТОВ "АТ-Троянда-Крим" (99001, м.Севастополь, пл.Ластова, 3)

до відповідача - ТОВ "Ріона Крим" (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Б. Хмельницьдкого, 11/6)

про стягнення 1 699,13 грн.

Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача : Густа Н.В. – представник, довіреність у справі.

Від відповідача : не з’явився

Суть спору:

Позивач звернувся до Господарського суду АРК із позовом до відповідача про стягнення суми основного боргу у розмірі 1228грн.88коп, пені у розмірі 109грн.06коп, 3% річних у розмірі 14грн.63коп, індексу інфляції у розмірі 100грн78коп, суми штрафу у розмірі 245грн.78коп

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено договір постачання від 01.01.2007 р., відповідно до вимог якого позивач зобов’язався передати у власність товар а відповідач – прийняти та своєчасно оплачувати поставлений товар. Позивач свої зобов’язання за договором виконав у повному обсязі, проте, станом на 17.02.2009 р. сума боргу відповідачем не сплачена, що і стало підставою для звернення із позовною заявою до суду.

Представник позивача у судовому засіданні надав суду уточнення позовних вимог, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 1228грн.88коп, пеню у розмірі 97грн.03коп, 3% річних у розмірі 13грн.23коп, індекс інфляції у розмірі 100грн78коп, суму штрафу у розмірі 245грн.78коп, оскільки при первісному зверненні до суду позивачем був невірно зроблений розрахунок суми пені та річних.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, хоча про час там місце розгляду справи був повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією із повідомленням.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а саме розглянути спір з урахуванням лише підстав позову, що вказані позивачем.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Між ТОВ "АТ-Троянда-Крим", як поставщиком, та ТОВ "Ріона Крим", як покупцем,було укладено договір поставки б/н від 01.01.2007р, відповідно до п.1.1, 1.2 якого поставщик зобов’язується передавати товар у власність, а покупець приймати цей товар, своєчасно здійснювати оплату товару на умовах та порядку, передбаченому договором. асортимент, кількість та ціна товару вказуються у витратних та податкових накладних, що свідчать про приймання товару та являються невід’ємною частиною договору.

Відповідно до п.3.6 договору Покупець зобов’язаний підтвердити поставку товару підписом відповідальної особи з накладенням печаті (або штампу) покупця у накладній.

Умовами договору передбачено, що покупець оплачує вартість кожної партії товару, що поставляється у продовж 7 календарних днів з моменту отримання даної партії товару. (п.4.5 договору).

На виконання умов вищевказаного договору позивач, відповідно до витратних накладних №Р220006221 від 01.10.2008р на 479грн33коп (з ПДВ), №Р220006219 від 01.10.2008р на 643грн47коп (з ПДВ), №Р220006314 від 08.10.2008р на 106грн08коп (з ПДВ), відпустив відповідачу товар на загальну суму 1 228грн88коп (з ПДВ).

Товар у повному об’ємі, вказаному у витратних накладних, було отримано відповідачем, про що свідчать підписи та штампи ТОВ "Ріона Крим" на видаткових накладних.

ТОВ "Ріона Крим" у порушення умов договору зобов’язання по оплаті отриманого товару належним чином не виконало, товар не оплатило, в результаті чого за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 1 228грн88коп, яка підтверджується матеріалами справи.

Сума боргу у розмірі 1 228грн88коп за поставлений товар на момент розгляду спору відповідачем погашена не була.

Відповідно до ст. 33 ГПК| України, на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як такі він до суду не надав|уявив|, оскільки відповідач не довів виконання зобов’язань перед позивачем по сплаті 1 228грн.88коп боргу та позивач не підтверджує надходження вказаної суми на його рахунок.

Таким чином, у частині стягнення заборгованості у розмірі 1 228грн.88коп. позов обґрунтований, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення боргу, позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 97грн.03коп, 3% річних у розмірі 13грн.23коп, індексу інфляції у розмірі 100грн78коп та суми штрафу у розмірі 245грн.78коп.

Як вже зазначалося, зобов'язання повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимогам ЦК України. (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, при порушенні зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Ст. 546 ЦК України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до п. 6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктами 5.1, 5.2 договору сторони передбачили, що при несвоєчасній оплаті отриманого по договору товару, покупець сплачує поставщику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від несвоєчасно сплаченої суми, суму боргу з урахуванням офіційного індексу інфляції та 3% річних за весь період прострочення платежу, відповідно до ст..625 ЦК України. За порушення строків оплати отриманого товару покупець сплачує поставщику штраф у розмірі 20% від вартості несвоєчасно оплаченого товару.

Отже, у частині|частці| стягнення 245грн.78коп штрафу та 97грн.03коп пені (за період з 08.10.2008р по 17.02.2009р на суму 1 122грн80коп у розмірі 89грн11коп та за період з 15.10.2008р по 17.02.2009р на суму 106грн08коп. у розмірі 8грн82коп) позов обґрунтований та підлягає задоволенню оскільки розрахунок штрафу та пені позивачем здійснений правильно, відповідно до умов договору поставки б/н від 01.01.2007р.

Хоча сторони у договорі (п.5.1) і передбачили, що при несвоєчасній оплаті отриманого по договору товару, покупець сплачує поставщику суму боргу з урахуванням офіційного індексу інфляції та 3% річних за весь період прострочення платежу, відповідно до ст..625 ЦК України, але у силу ст..625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом, лише у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, тоді як позивач не довів суду пред’явлення відповідачу до звернення позивача з позовом до суду вимоги про сплату річних та індексу інфляції, тоді як момент настання виконання зобов’язання по сплаті суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та річних з простроченої суми залежить від наявності вимоги кредитора, тобто направлення (вручення) боржникові вимоги кредитора. Таким чином, підстав для виконання відповідачем зобов'язання по сплаті 13грн.23коп річних (за період з 08.10.2008р по 17.02.2009р на суму 1 122грн80коп у розмірі 11грн97коп та за період з 15.10.2008р по 17.02.2009р на суму 106грн08коп. у розмірі 1грн26коп) та 100грн78коп індексу інфляції за період з жовтня 2008р по січень 2009р на даний момент нема.

Витрати по оплаті держмита витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу віднести на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

В засіданні суду за згодою представника позивача оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене та підписане 16.4.2009р.

Керуючись ст.ст. 49,75,82,84,85 ГПК України

В И Р І Ш И В :

1. Прийняти уточнення позивача позовних вимог.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з ТОВ "Ріона Крим" (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Б. Хмельницьдкого, 11/6, р/р 26003914524701 у КФ АПБ «ТАС-Комерцбанк», МФО 324908, ЗКПО 33131488) на користь ТОВ "АТ-Троянда-Крим" (99001, м.Севастополь, пл.Ластова, 3, р/р 2600213702 в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 324021, ЗКПО 30825542) 1228грн.88коп. боргу, 97грн.03коп пені, 245грн.78коп штрафу, 94грн35коп. державного мита, 109грн15коп витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

4. У частині стягнення 13грн.23коп річних та 100грн78коп індексу інфляції у позові відмовити

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.