Постанова № 35942951, 25.11.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2013 р. Справа №805/15794/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Бойко М.І.

при секретарі Бондаренко Я.О.

за участю

прокурора Хейфець Р.В.

представника позивача Клімовій Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Прокурора Волноваського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного Управління Міністерства доходів у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 5404,1 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Волноваського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного Управління Міністерства доходів у Донецькій області звернувся до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 5404,1 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що заявлена до стягнення заборгованість виникла внаслідок несплати відповідачем єдиного податку за звітні податкові періоди у розмірі 5404,01 грн. Відповідач в порушення вимог статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України не сплатив.

З огляду на повідомлені обставини, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 5404,01 грн.

Прокурор та представник позивача в судовому засідання підтримали позовні вимоги. Просили задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не прибув.

Відповідачу надсилалась копія ухвали про відкриття провадження у справі від 07 листопада 2013р. та судова повістка, але конверт повернувся на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Згідно із ч. 11 ст. 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали та всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.

З 01 січня 2011 року набув чинності Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 № 2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Тобто, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків суми самостійно визначеного зобов'язання з єдиного податку.

Відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), зареєстрована фізичною особою-підприємцем виконавчим комітетом Волноваською райдержадміністрацією 02.02.2012 року, відповідач взятий на облік в ДПІ у Волноваському районі ГУ Міндоходів у Донецькій області служби, як платник податків.

ОСОБА_2 подав заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності в 2012 році та йому було видано Свідоцтво платника єдиного податку. Також, відповідачем було обрано вид діяльності - роздрібна торгівля м'ясом та м'ясопродуктами. Місцем провадження господарської діяльності зазначено: АДРЕСА_1 та Відповідачем було обрано ставку у 20 % до розміру мінімальної заробітної плати, яка склала 214,6 грн. Відповідача було віднесено до другої групи платників єдиного податку.

Починаючи з квітня 2012 року єдиний податок Відповідачем не сплачувався, що привело до виникнення заборгованості по сплаті єдиного податку на загальну суму 5405,1 грн. (разом з штрафними (фінансовими) санкціями).

Заборгованість відповідача зі сплати єдиного податку у розмірі 5404,1 грн. утворилася внаслідок несплати у повному обсязі єдиного податку.

За неперерахування єдиного податку до боржника податковими повідомленнями - рішеннями були застосовані фінансові санкції від 24.09.2012 № 0011521710 на суму 340 грн., від 01.12.2012 № 0025111710 на суму 1020 грн., від 01.12.2012 № 0025121710 на суму 858,4 грн., від 26.12.2012 року № 0032861710 на суму 114,70 які також не сплачені.

Відповідно до вимог статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законодавством.

Згідно підпункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку.

Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень;

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої або п'ятої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для таких груп;

3) третя група - фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб; обсяг доходу не перевищує 3000000 гривень;

4) четверта група - юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб; обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень;

5) п'ята група - фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена; обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень;

6) шоста група - юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень.

Підпунктом 293.1 статті 293 Податкового кодексу України визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (пунктом 293.2 статті 293 Податкового кодексу України).

Згідно із пунктом 293.7 статті 293 Податкового кодексу України, у разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку.

Відповідно до підпункту 294.4 статті 294 Податкового кодексу України для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб-підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.

Пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Як підтверджується матеріалами справи, за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного податку у розмірі 5404,1 грн., що підтверджується карткою особового рахунку.

Заборгованість до теперішнього часу не сплачена.

Пунктом 14.1.39 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що грошовим зобов'язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Так, Державною податковою інспекціею у Волноваському районі Головного Управління Міністерства доходів у Донецькій області прийнята податкова вимога від 18.06.2012 року № 49 на суму 429,20 грн., яка була отримана відповідачем 21.06.2012 року, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Зазначена податкова вимога не оскаржувалась ні в адміністративному, ні в судовому порядку.

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними визначений статтею 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь місцевого бюджету підлягає стягненню заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 5404,1 грн.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов Прокурора Волноваського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного Управління Міністерства доходів у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 5404,1 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) заборгованість по єдиному податку у сумі 5404 (п'ять тисяч чотириста чотири) грн. 10 коп. на розрахунковий рахунок 31511970700196, код платежу - 18050400, отримувач Калінінська сільська рада, банк ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, код ОКПО 21968728.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 25 листопада 2013 року.

Постанова складена у повному обсязі 02 грудня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бойко М.І.