Постанова № 35941676, 09.12.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2013 р. № 820/9521/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Заічко О.В.,

при секретарі судового засідання Демченко В.В.,

за участю представників сторін:

позивача - Колесник В.В.,

відповідача - Герус І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Харкова до Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" про стягнення заборгованості ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Управління Пенсійного фонду в Орджонікідзевському районі м. Харкова, звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" на користь управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова (р/р 256083122091 в ХОУ ВАТ "Ощадбанк", МФО 351823, код ЄДРПОУ 22645252) фінансові санкції в сумі 170,00 грн, відповідно до рішення № 109 від 20.08.2013 року.

Ухвалою суду від 10.10.2013 року по зазначеній справі відкрито скорочене провадження в порядку, передбаченому ст.183-2 КАС України.

Через канцелярію суду 24.10.2013 року від представника Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" Герус І.В. надійшли письмові заперечення на адміністративний позов з додатками.

Відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України у разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Суд вважає, що для з'ясування обставин справи її розгляд необхідно провести у відкритому судовому засіданні.

Відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України у разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Ухвалою суду від 04 листопада 2013 року для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення відрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду за загальними правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ПАТ "Харківський тракторний завод ім.С.Орджонікідзе" зареєстроване як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Відповідач не виконав вимог чинного законодавства щодо подання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством. Рішенням про застосування фінансових санкцій № 109 від 20.08.2013 року до відповідача були застосовані фінансові санкції у розмірі 170,00 грн. Вказане рішення відповідачем не оскаржено, кошти були добровільно сплачені, але зараховані в порядку календарної черговості їх виникнення, відповідно до вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у зв'язку з чим, позивач просив стягнути вказану заборгованість в судовому порядку.

Представник позивача у судовому засіданні, призначеному на 09.12.2013 року, підтримав доводи заявленого позову, зазначивши, що заборгованість відповідача виникла з вини підприємства, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у наданих письмових запереченнях та у судовому засідання проти позову заперечував. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що на підставі акту перевірки, згідно п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» відповідачем прийняте Рішення № 109 від 20.08.2013 р. про застосування до підприємства штрафних санкцій в розмірі 170,00 грн., які були сплачені підприємством, про що свідчить платіжне доручення № 6613 від 27.08.2013 р. В призначенні платежу, крім того, було вказано, що це оплата за фінансову санкцію, згідно рішення №109 від 20.08.2013 р. по 30.08.2013 року. Незважаючи на ці обставини, на адресу відповідача - ПАТ "ХТЗ" надійшло повідомлення № 26 від 02.09.2013, в якому позивач, посилаючись на п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», повідомив, що сплачені підприємством фінансові санкції були зараховані в рахунок погашення недоїмки.

Заперечуючи проти позову представник відповідача також зазначив, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.05.2007 року порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" та згідно з ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.12.2007 року затверджено реєстр вимог кредиторів, відповідно до якого Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова є кредитором відповідача. Оскільки введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а поточна заборгованість перед позивачем відсутня, то, на думку відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова неправомірно зарахувало кошти направлені ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" в рахунок сплати фінансових санкцій відповідно до рішення № 78 від 15.05.2013 року на погашення кредиторської заборгованості.

Представник відповідача зауважив, що кошти за фінансовими санкціями, згідно рішення №109 від 20.08.2013 р., були сплачені підприємством добровільно, але орган Пенсійного фонду на власний розсуд зарахував надані кошти в рахунок погашення заборгованості, яка знаходиться в реєстрі вимог кредиторів АТ "ХТЗ" по справі про банкрутство підприємства відповідача за №Б-39/109-07.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач - публічне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" (далі за текстом - ПАТ "ХТЗ") зареєстрований як юридична особа - ідентифікаційний код 05750295, місцезнаходження: 61007, м. Харків, просп. Московський, буд. 275, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 8), є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова.

Позивачем було проведено позапланову перевірку ПАТ "Харківський тракторний завод ім.С.Орджонікідзе" щодо достовірності формування та подання відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачених Законами України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 01.01.2000 року до 31.12.2004 року.

Результати зазначеної перевірки оформлені актом № 269-06/32 від 20.08.2013 року (а.с. 9-16). Акт підписаний уповноваженими особами відповідача без зауважень.

В ході перевірки встановлено подання відповідачем недостовірних відомостей, що використовується в системі персоніфікованого обліку, а саме невірно вказаний ідентифікаційний код працівника підприємства ОСОБА_3, чим порушено п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

На підставі вищевказаного акту перевірки позивачем прийнято рішення № 109 від 20.08.2013 року про застосування до ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" штрафних санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством у розмірі 170,00 грн. (а.с. 18), яке було отримано головним бухгалтером відповідача 20.08.2013 року, що підтверджується підписом уповноваженої особи на рішенні (а.с. 18) та в судовому порядку зазначене рішення відповідачем не оскаржено.

Фінансові санкції за вказаним рішенням добровільно сплачені ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе", що підтверджується платіжним дорученням № 6613 від 27.08.2013 р. (а.с. 31).

Між тим, на адресу ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" надійшло повідомлення Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова №26 від 02.09.2013 року (а.с. 32), відповідно до якого відповідача було повідомлено про те, що згідно ч. 5 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до календарної черговості виникнення недоїмки, пені та фінансових санкцій здійснено перерозподіл сплачених платіжним дорученням № 6613 від 27.08.2013 р. коштів в сумі 170,00 грн.

Під час розгляду справи судом, між іншим з'ясовано, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.05.2007 року порушено провадження у справі про банкрутство публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" (а.с. 35).

Пунктом 3 зазначеної ухвали з моменту прийняття ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Протягом дії мораторію: заборонено стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; заборонено нарахування неустойки (штраф, пеня) інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.12.2007 року затверджено реєстр вимог кредиторів, відповідно до якого Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова є кредитором відповідача.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №2343-ХІІ (далі - Закону України №2343-ХІІ), мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Положення статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні санкції) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) стосується вимог, зобов'язань, які підпадають під поняття мораторію. Таким чином, ці положення слід застосовувати у контексті зі статтею 1 Закону, де наведене саме визначення мораторію.

Системний аналіз змісту вищезазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Тобто дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів, що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, то, відповідно, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

В період до 1 січня 2011 року відносини, що виникали між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулювались Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Вказаним Законом України визначались платники страхових внесків, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно з пунктом 4 статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пунктом 5.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний фонд України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі - Інструкція) платники подають до органу Пенсійного фонду для реєстрації протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, розрахунок зобов'язань зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, в якому вказуються самостійно обчислені суми зобов'язань.

Статтею 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено порядок обчислення та сплати страхових внесків.

В абзаці 1 частини 6 вказаної статті зазначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Частинами 1, 2, 5, 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що у разі виявлення своєчасно несплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом 5 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів ПФУ накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Одночасно на суми своєчасно несплачених (неперерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу;

З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визнано такими, що втратили чинність, частини 1 - 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Абзацом 5 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що набрав чинності з 1 січня 2011 року, встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Виходячи з вищезазначеного органи пенсійного фонду наділені правом стягувати ті недоїмки, штрафи та пеню, які виникли до 1 січня 2011 року. Механізм стягнення цих сум відповідає змісту статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та застосовується з посиланням на пункт 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до частини 5 статті 106 Закону № 1058 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Таким чином, нормою закону прямо встановлені повноваження відповідача на зарахування поточних платежів у випадках, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції, в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Як було встановлено судом та не спростовано позивачем у ході розгляду справи у ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" наявний поточний борг у розмірі 451293,44 грн.

Так в рахунок погашення зазначеної суми заборгованості було здійснено перерозподіл сплачених відповідачем 27.08.2013 року за платіжним дорученням № 6613 коштів в сумі 170,00 грн.

Разом з цим суд зазначає, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2011 року скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2011 року; прийнято нову постанову, якою позов ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Харкова про визнання незаконною вимоги про сплату боргу - задоволено.

Зазначеною постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2011 року було встановлено, що заборгованість ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" в сумі 474520,31 грн. склалась у позивача внаслідок неправомірних дій відповідача по зарахуванню поточних платежів, сплачених протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, на погашення боргу який виник до введення мораторію. Отже, ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" було своєчасно та в повному обсязі сплачено поточні платежі, тобто заборгованість по сплаті поточних платежів за період 2007-2010 років у позивача відсутня (а.с. 83-85).

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2011 року набрала законної сили.

Згідно ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Тобто колегія судів зазначає, що в судовому порядку підтверджена неправомірність винесення Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова вимоги про сплату боргу № Ю-25 від 01.02.2011 року та встановлено, що заборгованість ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" по сплаті поточних платежів за період 2007-2010 років у позивача відсутня, а отже здійснити перерозподіл сплачених відповідачем коштів в рахунок наявної поточної заборгованості позивач не мав можливості.

Таким чином, судом встановлено, що поточна заборгованість ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" відсутня, а, отже, здійснити перерозподіл сплачених відповідачем коштів в рахунок наявної поточної заборгованості позивач не мав можливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Судом не приймається в якості належного доказу в обґрунтування позовних вимог посилання представника позивача на акт звірки по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (без номеру, без дати), у зв'язку з тим, що вказаний документ не можна вважати належним доказом в розумінні ст. 86 КАС України.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі вищевикладеного, та з урахуванням того, що судом встановлено сплату відповідачем заборгованості зі сплати штрафних санкцій відповідно до рішення № 78 від 15.05.2013 року в сумі 170,00 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а отже, у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 94, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова до Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" про стягнення заборгованості -відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 11 грудня 2013 року.

Суддя Заічко О.В.