Постанова № 35941637, 05.12.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 грудня 2013 р. (18:17) Справа №801/9657/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Дудіна С.О., за участю секретаря Асєєвої Л.О., позивача ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим

про визнання постанови незаконною.

Суть спору:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим про визнання незаконною постанову про закінчення виконавчого провадження від 11.09.2013 р.

Ухвалою суду від 18.11.2013 р. первинного відповідача - Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим, замінено належним - Управлінням державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що під час винесення постанови про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.03.2013 р. по адміністративній справі № 801/2071/13-а державним виконавцем не було встановлено факт виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, що на думку позивача є порушенням вимог п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідач письмових заперечень на позовну заяву не надав, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце судового засідання був проінформований належним чином.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.03.2013 р. по справі № 801/2071/13-а за позовом ОСОБА_1 до Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим про спонукання до виконання певних дій позовні вимоги задоволені частково, зобов'язано Республіканський комітет по земельних ресурсах АР Крим розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.04.2012 р. щодо перевірки порядку встановлення межових знаків за адресою: АДРЕСА_1 та надати відповідь.

03.06.2013 р. Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим по справі № 801/2071/13-а видано виконавчий лист, на підставі якого та за заявою ОСОБА_1 (від 03.07.2013 р.) відкрито виконавче провадження ВП № 38712477.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим Аверіної М.А. від 11.09.2013 р. закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа по адміністративній справі № 801/2071/13-а, виданого 03.06.2013 р. на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» - у зв'язку з виконанням Республіканським комітетом по земельних ресурсах АР Крим в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Позивач, не погоджуючись з вказаною постановою, звернувся до суду з вимогою про визнання її незаконною.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості позовних вимог з огляду на наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. № 606 (далі - Закон № 606).

Згідно визначення, наведеного в ч. 1 ст. 1 Закону № 606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону № 606 примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

П. 1 ч. 2 зазначеної статті передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

З матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження було відкрито саме на підставі виконавчого листа, виданого 03.06.2013 р. Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим по адміністративній справі № 801/2071/13-а.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

З положень п. 4.9.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999 р. № 74/5, вбачається, що про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову (додаток 13), яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби.

Позивач, стверджуючи про незаконність оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження від 11.09.2013 р., зазначає, що рішення суду, яким зобов'язано Республіканський комітет по земельних ресурсах АР Крим розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.04.2012 р. щодо перевірки порядку встановлення межових знаків за адресою: АДРЕСА_1, не було виконано в повному обсязі, оскільки відповідь Рескомзему за результатом розгляду спірної заяви, яка стала підставою для закінчення виконавчого провадження, не містить відомостей стосовно перевірки порядку встановлення межових знаків за зазначеною адресою.

З вказаними доводами позивача суд не може погодитися з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, фактичне виконання постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.03.2013 р. у справі № 801/2071/13-а державним виконавцем встановлено на підставі листа Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим № 4763/10-19-09 від 02.09.2013 р., яким на виконання зазначеної постанови суду розглянуто заяву ОСОБА_1 від 03.04.2012 р. щодо перевірки порядку встановлення межових знаків за адресою: АДРЕСА_1 та надано відповідь.

Аналізуючи положення п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», яким передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, суд доходить висновку, що при здійсненні виконання судового рішення про зобов'язання боржника розглянути звернення стягувача та надати відповідь на нього державний виконавець не повинен з'ясовувати зміст наданої відповіді, її повноту та відповідність чинним законодавчим нормам, оскільки такі повноваження у виконавчої служби відсутні. У даному випадку суд зазначає, що виявивши під час здійснення виконавчого провадження факти, що свідчать про виконання судового рішення, а саме лист Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим № 4763/10-19-09 від 02.09.2013 р. та співставивши ці факти зі змістом виконавчого листа, державний виконавець дійшов правомірного висновку стосовно наявності підстав для закінчення виконавчого провадження, оскільки зазначені у виконавчому листі вимоги були виконані Республіканським комітетом по земельних ресурсах АР Крим в повному обсязі.

Так, з виконавчого листа, виданого Окружним адміністративним судом АР Крим 03.06.2013 р. по справі № 801/2071/13-а вбачається, що до виконання були пред'явлені вимоги стосовно зобов'язання Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.04.2012 щодо перевірки порядку встановлення межових знаків за адресою: АДРЕСА_1 та надати відповідь.

Отже, при отриманні державним виконавцем інформації про надання боржником (Республіканським комітетом по земельних ресурсах АР Крим) відповіді на заяву ОСОБА_1 від 03.04.2012 р. щодо перевірки порядку встановлення межових знаків за адресою: АДРЕСА_1 (із зазначенням при цьому. що відповідь надається саме на виконання постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.03.2013 р. у справі № 801/2071/13-а), відповідач дійшов обґрунтованого висновку про виконання боржником обов'язку, покладеного на нього судовим рішенням. При цьому, судом встановлено, що позивачем не надавалася державному виконавцю постанова суду, на виконання якої був виданий виконавчий лист, лише з аналізу якої можливо встановити які саме дії мав вчинити боржник.

При цьому слід зазначити, що ані Законом України «Про виконавче провадження», ані Інструкцією про проведення виконавчих дій, якою визначені умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону, інших нормативно-правових актів підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, не встановлено повноваження державної виконавчої служби надавати правову оцінку, встановлювати об'єктивність та повноту інформації, наданої суб'єктом владних повноважень за результатом розгляду відповідної заяви, у випадку, якщо спонукання до розгляду заяви є предметом примусового виконання рішення суду.

Суд зазначає, що у даному випадку, враховуючи формулювання обов'язку Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.03.2013 р. у справі № 801/2071/13-а, наведене в резолютивній частині постанови та у виконавчому листі, належним способом захисту прав позивача, у разі невиконання судового рішення, є звернення позивача в порядку статті 267 КАС України до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Також суд звертає увагу на те, що позивачем невірно викладено позовні вимоги, оскільки оскаржуваною постановою від 11.09.2013 р. закінчено виконавче провадження ВП № 38712477, позаяк позивачем заявлено вимогу про скасування постанови про закриття виконавчого провадження, що не відповідає дійсності. В той же час, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на протиправність дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим Аверіної М.А. в частині не встановлення факту виконання судового рішення, однак ніяких вимог до останнього не заявляє.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Судом встановлено, що постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим Аверіної М.А. від 11.09.2013 р. про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Окружним адміністративним судом АР Крим 03.06.2013 р. по адміністративній справі № 801/2071/13-а, прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, є правомірною, підстави для визнання її протиправною та скасування відсутні.

Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору суд в порядку статті 94 КАС України залишає за позивачем.

В судовому засіданні 05.12.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 09.12.2013 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.