Постанова № 35941601, 05.12.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2013 року Справа № 904/7148/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

за участю прокурора: прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області Волкогон Т.В., посвідчення № 017508 від 05.06.2013р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу першого заступника прокурора міста Дніпропетровська на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2013 року у справі № 904/7148/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТОРРЕСУРС 21", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄРМАК", м. Дніпропетровськ

за участю першого заступника прокурора міста Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ

про стягнення 1 213 752, 11 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТОРРЕСУРС 21" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄРМАК" про стягнення з останнього на свою користь 1 213 752, 11 грн., з яких: 1 132 000, 00 грн. - сума основного боргу, 67 609, 86 грн. - пеня, 14 142, 25 грн. - 3% річних. Разом з позовною заявою від позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2013р. у справі № 904/7148/13 задоволено заяву позивача про забезпечення позову, забезпечено позов шляхом накладення арешту на грошові кошти, належні Товариству з обмеженою відповідальністю "ЄРМАК", що обліковуються на рахунку у банківських та/або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2013р. у даній справі (суддя Мілєва І.В.):

скасовано забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, належні Товариству з обмеженою відповідальністю "ЄРМАК", що обліковуються на рахунку у банківських та/або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру позовних вимог;

забезпечено позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, належне Товариству з обмеженою відповідальністю "ЄРМАК", розташоване у місті Дніпропетровську по вулиці Боброва, що складається з Торговельного павільйону літ. А площею 264, 05 кв. м; Торговельного павільйону літ. Б площею 126, 21 кв. м; Торговельного павільйону літ. В площею 32, 68 кв. м; Торговельного павільйону літ. Г площею 97, 03 кв. м, Торговельного павільйону літ. Д площею 145, 32 кв. м; Торговельного павільйону літ. Е площею 73, 57 кв. м; Торговельного павільйону літ. Є площею 100, 86 кв. м; Торговельного павільйону літ. Ж площею 24, 48 кв. м, Торговельного павільйону літ И площею 44, 63 кв. м; Торговельного павільйону літ. К площею 71, 58 кв. м; Торговельного павільйону літ. Л площею 126, 06 кв. м; Торговельного павільйону літ. М площею 21, 66 кв. м; Торговельного павільйону літ. Н площею 72, 50 кв. м; Торговельного павільйону літ. П площею 37, 47 кв. м, у межах розміру позовних вимог.

Скасовуючи заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 18.09.2013р., місцевий господарський суд врахував доводи позивача у справі щодо відсутності на рахунках відповідача грошових коштів, в підтвердження яких позивачем наданий лист Публічного акціонерного товариства "Укрссибанк", адресований Бабушкінському ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції, про те, що постанова про арешт коштів боржника - відповідача у справі від 19.09.2013р. прийнята банком до виконання, однак залишок коштів на момент накладення арешту та на теперішній час на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄРМАК" № 26002011831500 становить 0, 00 грн.

В обґрунтування підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, належне відповідачу, та задоволення відповідної заяви позивача місцевий господарський суд послався на обставини гарантування відповідачем виконання зобов'язань за договором поруки, укладеним відповідачем з Товариством з обмеженою відповідальністю "Такара-Д", за яким відповідач поручився перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Такара-Д" в повному обсязі відповідати за виконання грошових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнестехресурс", що виникли з договору поставки № 0812 від 07.12.2012р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Такара-Д" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнестехресурс" (боржник), у разі відсутності у відповідача грошових коштів передачею права власності на зазначені вище об'єкти нерухомого майна. При цьому право вимоги, належне Товариству з обмеженою відповідальністю "Такара-Д" за договором поставки № 0812 від 07.12.2012р. останнім по договору відступлення права вимоги від 19.07.2013р. передане Товариству з обмеженою відповідальністю "Вторресурс 21". Суд дійшов висновку, що невжиття судом заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, належне відповідачу, може призвести до неможливості виконання позитивного для позивача рішення господарського суду, у разі прийняття такого.

28.10.2013р. до господарського суду Дніпропетровської області від першого заступника прокурора міста Дніпропетровська надійшла заява про вступ у справу.

Перший заступник прокурора міста Дніпропетровська (далі - прокурор) не погодився з ухвалою місцевого господарського суду від 14.10.2013р. у даній справі про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, оскаржив її в апеляційному порядку, зазначену ухвалу місцевого господарського суду просить скасувати.

Прокурор вважає, що оскаржувана ухвала суду від 14.10.2013р. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на певне, визначене ухвалою нерухоме майно порушує інтереси держави в особі Дніпропетровської міської ради, як власника земельної ділянки, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Прокурор зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд повинен був надати оцінку обставинам, чи не призведе вжиття заходів забезпечення позову до порушення прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками судового процесу у даній справі. Разом з тим, за доводами прокурора, накладення арешту на визначене ухвалою місцевого господарського суду нерухоме майно призведе до неможливості реального виконання рішень господарського суду Дніпропетровської області у справах № 904/1011/13-г, № 43/5005/9437/2012, № 6/5005/9408/2012, № 13/5005/9475/2012, № 21/5005/9401/2012 за позовами прокурора Красногвардійського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єрмак" про повернення тимчасового зайнятих земельних ділянок, які відводились відповідачу для будівництва торговельних павільйонів, на які і накладено арешт у даній справі. Окрім того, проведеною прокуратурою перевіркою встановлено, що відповідач має інший рахунок в АТ "Укрсиббанк" № 26046011831500, відкритий 15.10.2012р., на який виконавчою службою не було накладено арешт, на відміну від рахунку № 26002011831500, відкритого 20.04.2005р., на якому на теперішній час відсутні грошові кошти. Також, прокурор посилається на ті обставини, що судом не встановлена належність спірного нерухомого майна відповідачу, а відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості щодо наявності зареєстрованого за відповідачем нерухомого майна відсутні.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, у судові засідання, призначені для розгляду апеляційної скарги, явку свого повноважного представника не забезпечив. Про дату, час та місце проведення судових засідань позивач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення позивачу поштових відправлень, якими останньому направлені відповідні ухвали апеляційного господарського суду.

До початку судового засідання від позивача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи та про продовження строку розгляду апеляційної скарги. Клопотання про відкладення розгляду справи мотивоване зайнятістю єдиного представника позивача в іншому судовому засіданні та недоцільністю призначення іншого представника у справі.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, у судове засідання, призначене для розгляду апеляційної скарги на 05.12.2013р., явку свого повноважного представника не забезпечив. Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення відповідачу поштового відправлення, яким останньому направлена відповідна ухвала апеляційного господарського суду. Окрім того, про відкладення розгляду апеляційної скарги в судове засідання на 05.12.2013р. повідомлений особисто представник відповідача, який був присутній у судовому засіданні 21.11.2013р.

Разом з тим, у судовому засіданні 21.11.2013р. апеляційний господарський суд не перейшов до розгляду апеляційної скарги по суті, представник відповідача пояснень по суті апеляційної скарги не надавав.

До початку судового засідання від відповідача також надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання мотивоване хворобою повноважного представника відповідача та недоцільністю призначення іншого представника у даній справі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.11.2013р. строк розгляду апеляційної скарги продовжено терміном на 15 днів, розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 05.12.2013р.

У судовому засіданні 05.12.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи (матеріали оскарження ухвали господарського суду), заслухавши пояснення прокурора, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТОРРЕСУРС 21" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄРМАК", як поручителя за договором поруки від 07.12.2012р., заборгованості, що виникла за договором поставки № 0812 від 07.12.2012р., у тому числі пені та 3% річних, у загальній сумі 1 213 752, 11 грн. Право вимоги за наведеними договорами позивач набув на підставі договору про відступлення права вимоги № 1 від 19.07.2013р.

Разом з позовною заявою позивачем подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, які обліковуються на рахунках у банківських та/або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру позовних вимог. Заява про забезпечення позову мотивована обставинами значної заборгованості відповідача перед позивачем, а також тривалим строком непогашення відповідачем зазначеної заборгованості, у зв'язку з чим позивач вбачає вірогідність здійснення з боку відповідача дій по зменшенню грошових коштів на розрахункових рахунках підприємства, а невжиття заходів забезпечення позову, за доводами позивача, може ускладнити або спричинити неможливість виконання рішення господарського суду за результатами вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2013 року зазначену заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено.

11.10.2013р. позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про скасування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, належні відповідачу, що обліковуються на рахунку у банківських та/або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру позовних вимог, та про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, належне відповідачу, розташоване у місті Дніпропетровську по вулиці Боброва, що складається з 14 торговельних павільйонів (їх літери та площі вказані в заяві), у межах розміру позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на ті обставини, що на запит виконавчої служби про надання інформації щодо залишку коштів на рахунку відповідача № 26002011831500, отримано відповідь АТ "Уксиббанк" про відсутність коштів на зазначеному рахунку. Таким чином, за доводами позивача, забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти не призведе до досягнення мети, що ставилась при застосуванні цього заходу. В той же час, позивач зазначає про необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача - торговельні павільйони по вул. Боброва у м. Дніпропетровську. В обґрунтування наведеного позивач посилається на гарантійний лист відповідача від 21.05.2013р., відповідно до якого відповідач зобов'язався у стислий строк сплатити заборгованість, що виникла по договору поставки № 0812 від 07.12.2012р. та виконати свої зобов'язання за договором поруки від 07.12.2012р., а у випадку неможливості оплати передати у власність кредитора зазначене нерухоме майно.

За наслідками розгляду заяви позивача місцевим господарським судом винесена оскаржувана ухвала про скасування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, належні відповідачу, що обліковуються на рахунку у банківських та/або в інших кредитно-фінансових установах, та забезпечено позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача у межах розміру позовних вимог.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік заходів забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, наведеною у пункті 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову".

Враховуючи значну суму заявлену до стягнення позивачем, тривалий строк невиконання відповідачем своїх договірних обов'язків щодо погашення заборгованості, відсутність грошових коштів на рахунках відповідача, накладення арешту на вищенаведене нерухоме майно є співмірним заявленим позовним вимогам у справі.

Вжиття у наведений вище спосіб заходів забезпечення позову забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки не призведе до обмеження поточної господарської діяльності відповідача та забезпечить фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

За наведеного, господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача - торговельні павільйони.

Відтак, апеляційна скарга першого заступника прокурора міста Дніпропетровська на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2013р. задоволенню не підлягає, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2013р. у даній справі підлягає залишенню без змін.

З огляду на зазначене вище, колегія суддів апеляційної інстанції відхиляє доводи прокурора, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи прокурора про те, що прийняття оскаржуваної ухвали унеможливлює виконання ряду рішень суду щодо повернення відповідачем на користь Дніпропетровської міської ради земельних ділянок, оскільки судові рішення у наведених справах зобов'язують відповідача повернути тимчасово зайняті земельні ділянки за актом приймання-передачі та не вирішують питання щодо приведення земельних ділянок у належний стан чи щодо знесення спірних торговельних павільйонів.

Колегія суддів відхиляє доводи прокурора щодо не встановлення місцевим господарським судом при вирішенні питання забезпечення позову факту належності спірного нерухомого майна позивачу. Обставини належності відповідачу торговельних павільйонів по вул. Боброва у м. Дніпропетровську підтверджуються матеріалами перевірки, проведеної Державною інспекцією сільського господарства в Дніпропетровській області, а саме актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 25.09.2012р.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, зокрема з постанов Вищого господарського суду України у справах № 21/5005/9401/2012, № 13/5005/9475/2012, № 6/5005/9408/2012, № 43/5005/9437/2012, № 904/1011/13-г земельні ділянки передавалися відповідачу в оренду саме для розташування торгових павільйонів, у свою чергу, відсутність державної реєстрації зазначеного нерухомого майна не свідчить про те, що це майно фактично не існує.

Також, колегія суддів відхиляє доводи прокурора щодо існування іншого рахунку відповідача, оскільки доказів наявності грошових коштів на зазначеному рахунку матеріали справи не містять, відповідні докази не надано і прокурором.

Не підлягають задоволенню клопотання позивача та відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки причини, з яких позивач та відповідач просять відкласти розгляд справи, не є поважними причинами неявки їх представників у судове засідання. Суд не обмежував позивача та відповідача колом певних осіб (представників) щодо явки в судове засідання для належного представництва їх інтересів.

Наведене узгоджується з положеннями пункту 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Окрім того, апеляційний господарський суд обмежений процесуальним строком розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду. Відповідно до ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Оскільки ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.11.2013р. строк розгляду апеляційної скарги продовжувався, а нормами процесуального законодавства не передбачено можливості повторного продовження строку розгляду скарги, відповідне клопотання позивача про продовження строку розгляду апеляційної скарги задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора міста Дніпропетровська на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2013 року у справі № 904/7148/13 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2013 року у справі № 904/7148/13 залишити без змін.

Повна постанова складена 10.12.2013р.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко

Суддя А.Є. Чередко