Ухвала суду № 35941508, 26.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УКРАЇНА

Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 р.Справа № 818/6699/13-а

Головуючий 1 інстанції: Осіпова О.О.

Доповідач: Водолажська Н.С.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.09.2013р. по справі № 818/6699/13-а

за позовом Приватного підприємства «Проффіт Лайт»

до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПП «Проффіт Лайт», звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Шосткинської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Сумській області № 0000602347 від 07.07.11 р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 49483,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 12371,0 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 26.09.13 р. по справі № 818/6699/13-a позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.09.13 р. по справі № 818/6699/13-a та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення є акт № 816/2330/35187438 від 24.06.11 р. (т.1, а.с.10-55) документальної позапланової виїзної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.10 р. до 31.05.11 р., в якому зафіксовані порушення платником податків вимог п. 4.1, п. 4.1.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5, п. 5.2.1 та абз. 4 п. 5.3.9, п. 5.4.10 ст. 5, п. 11.3.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ч. 3 ст. 5 та ст. 7 ГК України, ст. 203, ч. 1 та ч. 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України, з урахуванням вимог ст. 1, п. 2 ст. 3, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які призвели до заниження зобов'язань по податку на прибуток за 2010 р. в сумі 49483,0 грн. (т.1, а.с.54-55).

Як встановив суд першої інстанції, підставою для донарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток стало те, що під час проведення перевірки у ПП «Проффіт Лайт» були відсутні документи щодо транспортування товарів від постачальника, а також сертифікати (паспорти) або сертифікати відповідності на доставлений товар, що свідчить про нікчемність договору купівлі-продажу № 01/10-09 від 01.10.09 р., оскільки він не спричиняє реальних правових наслідків. Крім того, контрагент позивача за місцем знаходження не знаходиться, не має складських приміщень, основних фондів та транспортних засобів, у зв'язку з чим господарські операції між ПП «Проффіт Лайт» та ТОВ «Айдіас Фекторі» непідтверджені та фактично не здійснювалися.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції навів зміст п. 5.1, п. 5.2.1, п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 1, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і дослідив укладений позивачем з ТОВ «Айдіас Фекторі» договір купівлі-продажу товарів № 01/10-09 від 01.10.09 р. (т.1, а.с.85-87), предметом якого є поставка електротоварів та автомобільних товарів, найменування, кількість, асортимент та ціна яких визначалась у видатково-прибуткових накладних. Виконання поставки підтверджено копіями податкових та видаткових накладних, рахунків-фактури, в яких зазначена найменування, кількість, асортимент та ціна придбаних позивачем електротоварів та автомобільних товарів (т.1, а.с.88-105). Факт повної оплати товару підтверджується копіями платіжних доручень (т.1, а.с.77-84).

Оплачений товар був доставлений силами позивача орендованими транспортними засобами на орендовані складські приміщення (т.1, а.с.106-108, 125-130), що відповідає умовам п. 3.3 договору № 01/10-09 від 01.10.09 р. (т.1, а.с.85-87). В подальшому придбаний товар був реалізований іншим суб'єктам господарювання, що підтверджується копіями видаткових та податкових накладних, рахунків-фактур, а також довіреностей на його отримання (т.1, а.с.145-250, т.2, а.с.1-6).

Наведені обставини стали підставою для висновків суду першої інстанції про реальність проведених поставок товарів, а тому дана операція носила реальний характер та була виконана сторонами належним чином.

Крім того, суд першої інстанції вказав на відсутність у перевіряючих належних підстав і компетенції для висновку про нікчемність укладених позивачем договорів, пославшись на положення ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 638 ЦК України та ч. 1-3 ст. 180 ГК України, оскільки договір, укладений позивачем з ТОВ «Айдіас Фекторі» відповідає вимогам, встановленим ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України, а відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення обумовленого договорами товару не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

В обґрунтування даного висновку суд першої інстанції послався на розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.97 р., де записано, що товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Згідно п. 11.1, п. 11.3, п. 11.4, п. 11.5, п. 11.7 вказаних Правил основними документами на перевезення вантажів є ТТН та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів ТТН здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. ТТН на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з ТТН водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр ТТН залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Разом з тим, вказані Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, ТТН та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу ТМЦ.

Крім того, постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11.08.11 р. по справі № 2а-1870/3214/11, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.11 р., було встановлено, що на виконання умов договору купівлі-продажу №01/10-09 від 01.10.2009 року, укладеного між ПП «Проффіт Лайт» (покупцем) та ТОВ «Айдіас Фекторі» (продавцем), у травні-серпні 2010 р. відбулася поставка електротоварів та автомобільних товарів, які були повністю оплачені покупцем (т.1, а.с.59-63), а тому, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 72 КАС України, дані обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд першої інстанції визнав безпідставними посилання відповідача на порушення ПП «Проффіт Лайт» норм податкового законодавства внаслідок відсутності у нього на момент проведення перевірки сертифікатів (паспортів) або сертифікатів відповідності на доставлений товар, оскільки Закон України «Про підтвердження відповідності» визначає правові та організаційні засади підтвердження відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу та спрямований на забезпечення єдиної державної технічної політики у сфері підтвердження відповідності. Сфера дії цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі підтвердження відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу вимогам, встановленим законодавством України, і поширюється на виробників та постачальників продукції незалежно від форми власності і видів діяльності, на органи з сертифікації, випробувальні лабораторії, а також відповідні державні органи (ст.2).

Тобто, вказаний Закон не регулює податкові правовідносини, а встановлює процедуру підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері для окремих видів продукції, яка може становити небезпеку для життя та здоров'я людини, тварин, рослин, а також майна та охорони довкілля, запроваджується технічними регламентами.

Зважаючи на те, що відповідач в порушення приписів ч. 2 ст. 71 КАС України не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, а надані позивачем до матеріалів справи документи спростували висновок відповідача про фіктивність проведених операцій, по яким були сформовані валові витрати, суд першої інстанції дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, що стало підставою для їх задоволення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.

Враховуючи те, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 26.09.13 р. по справі № 818/6699/13-a прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.09.2013р. по справі № 818/6699/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.09.2013р. по справі № 818/6699/13-а за позовом Приватного підприємства «Проффіт Лайт» до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Водолажська Н.С.Судді(підпис) (підпис) Філатов Ю.М. Тацій Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Водолажська Н.С.