Постанова № 35941278, 10.12.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/7909/13-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Одеса

05 грудня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Танцюри К.О.,

судді Аракелян М.М.

судді Харченко Ю.В.

за участю секретаря Маковейчук Т.С.,

за участю сторін:

- представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреність від 09.04.2011р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сидорчук Андрія Вікторовича, Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сидорчук Андрія Вікторовича, Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сидорчук Андрія Вікторовича про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 10.09.2013р. №5720904, зобов'язання розглянути заяву №4707447 від 02.08.2013р. та зареєструвати право власності на нежитлове приміщення гаражу АДРЕСА_1. (з урахуванням уточнення до адміністративного позову від 22.11.2013р. а.с.33-36)

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.08.2013р. позивачем було подано до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області документи для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно гараж АДРЕСА_1, однак, рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сидорчук Андрія Вікторовича №5720904 від 10.09.2013р. позивачу було відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Позивач вважає, що зазначене рішення про відмову у державній реєстрації права власності на нерухоме майно було прийнято необґрунтовано оскільки разом з заявою про державну реєстрацію від 02.08.2013р. позивачем було подано відповідні документи у встановленому законом порядку для проведення державної реєстрації права власності.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав наведених у адміністративному позові.

Відповідачі про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, однак їх представники у судове засідання не з'явилися.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення законодавства, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 319 Цивільного кодексу України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно статті 331 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

ст. 182 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права у порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

п.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4)внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно ч.7 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.3 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

При цьому, порядок здійснення підготовчих дій, що передують державній реєстрації права власності на нерухоме майно визначений Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011р. №703.

Пунктом 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Відповідно до п.7 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

У відповідності до п.26 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком. Згідно п.27 вказаного Порядку документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 02.08.2013р. за реєстраційним номером 2370655 було подано до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області заяву про державну реєстрацію права власності на гараж АДРЕСА_1. До зазначеної заяви позивачем було додано рішення Київського районного суду м.Одеси від 14.11.2011р. у справі №2-4446, ухвала Київського районного суду м. Одеси від 27.06.2013р. у справі №2-4446, декларація про готовність об'єкта до експлуатації зареєстрована Інспекцією ДАБК в Одеській області 26.12.2012р. за №ОД14212518046, технічний паспорт КП «ОМБТІ та РОН», квитанція та паспорт заявника, що підтверджується карткою прийому заяви №4707447 (а.с.11).

10.09.2013р. Державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сидорчук Андрієм Вікторовичем було прийняте рішення №5720904 про відмову у державній реєстрації права приватної власності на гараж, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2. (а.с.10) Відповідно до листа Державної Реєстраційної служби України від 10.09.2013р. №4493/05-22-13 рішення №5720904 від 10.09.2013р. державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сидорчук Андрієм Вікторовичем прийнято на підставі п.5 Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб, затвердженого наказом Міністерства юстиції 02.04.2013р. за №607/5, згідно якого державний реєстратор прав на нерухоме майно Укрдержреєстру з дотриманням процедури, визначеної Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011р. №703, розглядає заяву, що надійшла до органу державної реєстрації прав, подані до неї копії відсканованих документів та приймає відповідне рішення, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, де однією із сторін є юридична особа, та/або інший суб'єкт господарювання, та/або фізична особа - підприємець.

Вказане рішення обґрунтоване тим, що подані документи не відповідають встановленим вимогам та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Так, державним реєстратором зазначено, що заява про державну реєстрації права власності подана 02.08.2013р., разом з тим, ухвала Київського районного суду м.Одеси від 27.06.2013р. у справі №2-4446 про виправлення описок у резолютивній частині рішення Київського районного суду м. Одеси від 14.11.2011р. у справі №2-4446 набрала законної сили 03.09.2013р., тобто на момент подання заяви документ, що підтверджує право власності не відповідав вимогам, встановленим пунктом 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011р. №703. Таким чином, Державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сидорчук Андрієм Вікторовичем було зазначено, що документи, подані для проведення державної реєстрації прав, зокрема рішення Київського районного суду м.Одеси від 14.11.2011р. у справі №2-4446 та технічний паспорт КП «ОМБТІ та РОН» від 19.07.2011р. містять суперечності та не узгоджуються між собою щодо визначення площі об'єкту (згідно рішення суду площа гаражу складає 491,9кв.м., а в технічному паспорті зазначена площа - 387кв.м.).

При цьому, судом встановлено, що рішенням Київського районного суду м.Одеси від 14.11.2011р. у справі №2-4446 було визнано за ОСОБА_2 право власності на гараж АДРЕСА_1 (а.с.12-13). Зазначене рішення набрало законної вили 25.11.2011р. Ухвалою Київського районного суду від 27.06.2013р. у справі №2-4446 було виправлено описку допущену у резолютивній частині рішення Київського районного суду м. Одеси від 14.11.2011р., а саме замінено з: «Визнати за ОСОБА_2 право власності на гараж АДРЕСА_1» на «Визнано за ОСОБА_2 право власності на гараж АДРЕСА_1» (а.с.14). Згідно відмітки суд на вказаній ухвалі вона набрала законної сили 03.07.2013р.

Відповідно до технічного паспорту на зазначений гараж, який складено КП«Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 19.07.2011р., загальна площа гаражу складає 387кв.м. (а.с.17-18)

З урахуванням викладеного, суд вважає, що на час звернення позивача із заявою про державну реєстрацію права власності на гараж АДРЕСА_1 зазначені державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сидорчук Андрієм Вікторовичем у рішенні №5720904 суперечності щодо площі вказаного об'єкту були відсутні. Інших підстав для відмови у державній реєстрації права власності державним реєстратором зазначено не було.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Згідно п. 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем доказів правомірності свого рішення до суду надано не було.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сидорчук Андрія Вікторовича №5720904 від 10.09.2013р. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень є протиправним, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

При цьому, засади державної реєстрації прав визначено ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Так, у відповідності до п.7 ст.3 зазначеного Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації права власності та інших речових прав.

Згідно ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Позивач в адміністративному позові просив зобов'язати розглянути заяву №4707447 від 02.08.2013р. та зареєструвати право власності на нежитлове приміщення гаражу АДРЕСА_1. З урахуванням приписів п.7 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у зв'язку з тим, що майно, щодо реєстрації права власності на яке позивач звернувся до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області знаходиться за адресою АДРЕСА_1, суд вважає за необхідне зобов'язати Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції Одеської області розглянути заяву ОСОБА_2 №4707447 від 02.08.2013р. та зареєструвати право власності на нежитлове приміщення гаражу АДРЕСА_1.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сидорчук Андрія Вікторовича, Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення №5720904 від 10.09.2013р., зобов'язання розглянути заяву №4707447 від 02.08.2013р. та зареєструвати право власності на нежитлове приміщення гаражу АДРЕСА_1 - задовольнити.

Визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сидорчук Андрія Вікторовича №5720904 від 10.09.2013р. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Зобов'язати Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції Одеської області розглянути заяву ОСОБА_2 №4707447 від 02.08.2013р. та зареєструвати право власності на нежитлове приміщення гаражу АДРЕСА_1.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі якщо суб'єкт владних повноважень у випадку та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, апеляційна скарга подається протягом п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений 10 грудня 2013 року.

суддя К.О. Танцюра

суддя М.М. Аракелян

суддя Ю.В. Харченко