Ухвала суду № 35940605, 04.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 7/209 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

04 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2009 року у справі за позовом Дочірнього підприємства "Терра-Трейд" до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ДП "Терра-Трейд" подано до Окружного адміністративного суду міста Києва позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва від 18.02.2008 р. № 0000142310/1.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2009 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2009 рокута прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Подільському районі м. Києва було проведено виїзну позапланову перевірку ДП "Терра-Трейд" з питань правильності нарахування своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.11.2006 р. по 30.09.2007 р.

За результатами зазначеної перевірки було складено акт від 21.11.2007 року № 182/23-704/32161773, яким встановлено, що позивачем порушено норми податкового законодавства з податку а додану вартість, а саме: п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість за грудень 2006 р., лютий 2007 р. та червень 2007 р. в сумі 2245330,00 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 03.12.2007 р. № 0000752310/0 про сплату податкового зобов'язання в розмірі 3367995,00 грн. (в т.ч. штрафні (фінансові санкції) - 1122665,00 грн.) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Судом встановлено, що позивач звернувся до ДПІ у Подільському районі м. Києва зі скаргою від 17.12.2007 р. № 134 про оскарження податкового повідомлення-рішення від 03.12.2007 р. № 0000752310/0, в результаті чого зазначене рішення було скасоване в частині нарахування податкового зобов'язання в розмірі 1829430,00 грн. - за основним платежем та 914715,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, в іншій частині рішення було залишено без змін, виходячи з наступного.

На думку відповідача, позивачем було порушено п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у зв'язку з віднесення у лютому 2007 року до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість з витрат на придбання дубленого хромованого напівфабрикату "ВЕТ-БЛЮ" згідно Договору № 01/07-09/2 від 09.01.2007 р., що відрізняється від звичайної ціни більш ніж на 20 %., а саме на 415900,00грн., що призвело до завищення податкового кредиту на 415900,00 грн.

18.02.2008 р. ДПІ у Подільському районі м. Києва було прийняте нове податкове повідомлення-рішення № 0000142310/1, яким визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 623850,00 грн. (в т.ч. штрафні (фінансові) санкції - 207950,00 грн.) в рахунок погашення податку на додану вартість, що є предметом оскарження по даній справі.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття ДПІ у Подільському районі м. Києва спірного податкового повідомлення-рішення, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно пп. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін.

Звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.

Виходячи з викладеного, податковий орган для нарахування податкового зобов'язання за порушення п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", повинен довести невідповідність договірної ціни звичайній ціні товарів за непрямим методом, що затверджений законом України, але, на даний час такий закон відсутній, тобто висновки відповідача щодо завищення податкового кредиту позивачем у зв'язку з тим, що договірна вартість товару відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари, ґрунтуються на припущеннях та законодавчо необґрунтовані.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття ДПІ у Подільському районі м. Києва податкового повідомлення-рішення від 18.02.2008 р. № 0000142310/1.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2009 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2009 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі - 05.12.2013 р.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді:Л.М. Гром, М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.