Рішення № 35940391, 05.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16581/13 05.12.13

За позовом корпорації «Таско»

до відкритого акціонерного товариства «Завод «Квант»

про зобов'язання повернути майно

Суддя Удалова О.Г. (головуючий)

Суддя Лиськов М.О.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача Полонська А.Б. (за довіреністю)

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулася з позовом корпорація «Таско» до відкритого акціонерного товариства «Завод «Квант» про повернення майна, а саме: вертикального протяжного верстата моделі ВПС-7634, інвентарний номер 1223, шляхом надання доступу до приміщення для демонтажу верстата та його вивезення.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем зобов'язання повернути (передати з відповідального зберігання) майно, що є власністю позивача.

Ухвалою суду від 30.08.2013 р. порушено провадження у справі № 910/16581/13 та призначено її до розгляду на 24.09.2013 р.

У судовому засіданні представник позивача надав документи, які долучені до матеріалів справи. Представник відповідача в судове засідання не з'явився та вимоги ухвали суду не виконав. Суд відклав розгляд справи та витребував додаткові докази у позивача.

У наступному судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про витребування доказів. Представники сторін подали спільне клопотання про продовження строку вирішення спору.

Відповідач надав відзив на позов, в якому заперечив проти існування між сторонами правовідносин щодо зберігання майна, при цьому факт існування орендних правовідносин визнав.

Судом задоволено клопотання про витребування доказів, продовжено строк вирішення спору, відкладено розгляд справи на 07.11.2013 р.

У судовому засіданні представник позивача надав заяву про витребування доказів та документи, які були залучені до матеріалів справи.

Представник відповідача надав документи, які були залучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні судом було оголошено перерву до 12.11.2013 р. Судом здійснено запит до державного концерну «Укроборонпром» за клопотанням позивача.

11.11.2013 р. через канцелярію суду від відповідача надійшла телеграма про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав.

Відповідь на запит суду не надійшла.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2013 р. було вирішено розгляд справи № 910/16581/13 здійснювати колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням в.о. голови Господарського суду міста Києва від 12.11.2013 р. визначено склад колегії суддів: Удалова О.Г. (головуючий), Лиськов О.М., Отрош І.М.

Розгляд справи було відкладено на 05.12.2013 р.

Через канцелярію суду 19.11.2013 р. від державного концерну «Укроборонпром» надійшла відповідь на запит суду.

У судовому засіданні представником позивача було підтримано позовні вимоги.

Представники відповідача у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Корпорація «Таско» є власником вертикального протяжного верстату моделі ВПС-7634, інвентарний номер 1223 (далі - верстат) вартістю 16 400,08 грн., що підтверджується накладною № 20 від 22.10.2002 р., податковою накладною № 578 від 16.10.2002 р., рахунком- фактурою від 14.10.2002 р. № 480, платіжним дорученням № 1108 від 16.10.2002 р., інвентарною карткою № 1223, наданими в матеріали справи.

27.04.2005 р. між відкритим акціонерним товариством «Завод «Квант» (заводом) та корпорацією «ТАСКО» (підприємством) було укладено Договір № 62-2/230 (далі - Договір), предметом якого є надання послуг підприємству у його господарській діяльності в частині оренди приміщення (п. 1.1 Договору).

Пунктом 1.2. Договору встановлено, що завод передає, а підприємство приймає в орендне використання виробничу площу в корпусі № 9 для зберігання обладнання.

Відповідно до п. 2.3 Договору у випадку розірвання даного Договору, приміщення повертається заводу аналогічно порядку, який встановлено при передачі приміщення підприємству. Приміщення вважається повернутим заводу з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.

Згідно з п.п. 6.1, 6.3, 6.4 Договору завод зобов'язаний передати в користування підприємства приміщення за актом приймання-передачі (додаток № 1), погодивши з підприємством умови зберігання переданого майна; забезпечити в установленому на заводі порядку порядок зберігання наявного майна; забезпечити пропускний режим співробітникам та автотранспорту для ввозу та вивозу обладнання.

Відповідно до п. 8.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 11.04.2007 р.) дію договору продовжено до 26.04.2008 р.

Додатком 1/1 до Договору від 02.05.2005 р. є план розташування верстату у приміщенні заводу.

Відповідно до акту приймання-передачі обладнання - верстату за Договором від 02.05.2005 р. підприємство передало, а завод прийняв на зберігання верстат у виробничий корпус № 9.

Відповідно до наданих в матеріали справи актів за листопад та грудень 2007 року, підписаних сторонами, заводом надавались, а підприємством приймались послуги з оренди приміщення та послуги зберігання.

Суду не надано а ні доказів продовження дії Договору, а ні доказів підписання акту прийому-передачі в порядку п. 2.3 Договору.

Підприємство листами від 13.11.2012 р., 26.11.2012 р. та 25.07.20013 р. зверталось до заводу з вимогами повернути майно, що перебуває на зберіганні, які залишені без відповіді та задоволення.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просить зобов'язати відповідача повернути йому верстат, що є його власністю, посилаючись на те, що строк дії Договору припинився, проте відповідач не повернув йому верстат та не допустив у приміщення представників підприємства для здійснення демонтажу, що є порушення відповідачем умов Договору та чинного законодавства.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно ч. 1 ст. 949 Цивільного кодексу України, зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 ЦК України).

Здійснення права власності полягає в володінні, користуванні, розпорядженні своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України).

Отже, повнота панування власника над річчю означає можливість здійснення з цією річчю будь-яких дій.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

За ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про витребування майна власником із чужого незаконного володіння. При цьому, частина 1 статті 1213 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Статтею 387 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що позивачем передано, а відповідачем було прийнято на зберігання у виробничому корпусі № 9 верстат.

Станом на день розгляду справи Договір є припиненим, внаслідок чого у відповідача відпала підстава для зберігання майна, що є власністю позивача.

При цьому позивач є власником майна та має право користуватися ним.

Оскільки звернення позивача до відповідача з заявою про повернення верстату залишено без задоволення, позовна вимога про його повернення шляхом надання доступу до приміщення для демонтажу верстата та його вивезення підлягає задоволенню.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати відкрите акціонерне товариство «Завод «Квант» (03022, м. Київ, вул. Трутенка, 2, код 14309866) повернути належне корпорації «Таско» (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 5/2 "Б", код 22866094) майно: вертикальний протяжний верстат моделі ВПС-7634, інвентарний номер 1223, шляхом надання доступу до приміщення для демонтажу верстата та його вивезення.

3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Завод «Квант» (03022, м. Київ, вул. Трутенка, 2, код 14309866) на користь корпорації «Таско» (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 5/2-Б, код 22866094) судовий збір в розмірі 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Повне рішення складено 10.12.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова (головуючий)

Суддя М.О. Лиськов

Суддя І.М. Отрош