Рішення № 35939436, 02.12.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" грудня 2013 р.Справа № 916/2774/13

За позовом: міжгосподарського аграрно-торговельного об'єднання АПК "Дністровський"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Туристична фірма "САМ"

про стягнення 42 725,78 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники:

від позивача: Цвик С.М., довіреність №01 від 10.10.2013 року

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, міжгосподарське аграрно-торговельне об'єднання АПК "Дністровський", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Туристична фірма "САМ" 42 725,78 грн., де 41 800 грн. - борг, 925,78 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.10.2013р. позовну заяву (вх.№4254/13) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно №916/2774/13 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції, відзив на позов та витребувані документи суду не надав, своїм правом на захист не скористався.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Між міжгосподарським аграрно-торговельним об'єднанням АПК "Дністровський" та товариством з обмеженою відповідальністю "Туристична фірма "САМ" було укладено у спрощений спосіб договір купівлі-продажу квитків на міжнародні авіарейси.

За усною домовленістю міжгосподарське аграрно-торговельне об'єднання АПК "Дністровський" за послуги з повітряного перевезення пасажира, маршрутом Бангкок-Стамбул-Одеса, здійснило перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача в розмірі 45 100,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №2 від 10.01.2013р. на суму 45 100,00 грн.

Як зазначає у позові позивач, що у зв'язку з тим, що на дату рейсу (12.01.2013р.) відпала необхідність в послугах повітряного перевезення, міжгосподарське аграрно-торговельне об'єднання АПК "Дністровський" скористалось своїм правом на відмову від нього, при цьому відмову від повітряного перевезення та повернення квитка позивач здійснив за телефоном до початку перевезення.

22.05.2013р. відповідач звернувся до відповідача з гарантійним листом (вих.№39), відповідно до якого погодився повернути грошові кошти позивача з врахуванням його витрат, а саме 43 800,00 грн. та просив погодити графік погашення заборгованості, шляхом розстрочення платежу до жовтня 2013р.

Проте, як стверджує позивач, проти виплати відповідачем суми боргу з врахуванням його витрат міжгосподарське аграрне-торговельне об'єднання АПК "Дністровський" не заперечувало, проте графік погашення заборгованості, шляхом розстрочення платежу до жовтня 2013р. не погоджувало.

Надалі відповідачем було частково сплачено суму боргу, зокрема: 12.06.2013р. - 1000,00 грн. та 11.07.2013р. - 1000,00 грн.

05.09.2013р. позивач звернувся до відповідача з претензією (вих.№05/09/13-1), відповідно до якої просив перерахувати суму боргу в розмірі 41 800,00 грн. до 25.09.2013р., яка відповідачем залишена без відповіді.

Безпідставна відмова відповідача від повернення грошових коштів і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

За приписами глави 1 розділу ХІХ Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу повернення коштів за невикористаний квиток (його частину) здійснюється за місцем придбання квитка або в головному офісі перевізника (офісі з продажу перевезень перевізника) і в тій валюті, у якій квиток було оплачено. Повернення коштів перевізником в Україні здійснюється в національній валюті України. Повернення коштів у представництвах перевізника здійснюється відповідно до чинних законів держави перебування. У разі якщо оплата була здійснена електронними засобами переказу коштів (банківською карткою), кошти повертаються на платіжну картку, з якої було здійснено платіж за квиток. Розмір сум коштів, що повертаються за невикористаний квиток (його частину), залежить від використаного тарифу і тарифних нормативів перевізника та виду відмови від перевезення (добровільна чи примусова). Повернення коштів здійснюється на підставі невикористаного (частково не використаного) перевізного документа, ордера різних зборів, квитанції про оплату наднормового багажу. Повернення коштів здійснюється:

особі, що зазначена у квитку, - у випадку сплати за перевезення готівкою або банківським переказом;

на рахунок юридичної особи - у випадку сплати за безготівковим розрахунком;

на рахунок власника кредитної картки, якою оплачено перевезення;

спонсору, що сплатив за перевезення, - у випадку оформлення квитка за повідомленням про попередню оплату (Prepaid Ticket Advice - РТА).

Повернення коштів здійснюється за умови пред'явлення документів, що посвідчують особу, та документів, що підтверджують право на отримання грошових сум, визначених у пункті 3 цієї глави. Повернення коштів здійснюється у день розірвання договору перевезення (пред'явлення квитків до каси за місцем їх оформлення, отримання перевізником інформації від пасажира щодо бажання повернути кошти за невикористане перевезення, яке оформлене електронним квитком), а в разі неможливості повернути кошти у день розірвання договору перевезення - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

У відповідності до глави 2 розділу ХІХ Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу примусове повернення коштів або перебронювання без застосування штрафних санкцій здійснюються у випадках:

скасування, перенесення, затримки рейсу, на який у пасажира були заброньовано місце та оформлено квиток;

неправильного оформлення перевізних документів;

заміни класу обслуговування або типу повітряного судна;

неможливості надати пасажиру місце відповідно до бронювання;

незабезпечення перевізником стикування з рейсом, на який пасажир має підтверджене бронювання і який зазначений у тому самому квитку, що і попередній;

відмови в перевезенні через несплату пасажиром тарифу чи зборів (такс) у разі зміни тарифів або правил їх застосування порівняно з тими, що діяли на день відправлення пасажира з початкового аеропорту, зазначеного у квитку;

використання перевізником права відмови в перевезенні з причин, що викладені у пунктах 1 та 6 розділу ХІ цих Правил;

хвороби пасажира або членів його родини, що подорожують разом із ним, за наявності відповідним чином оформленої довідки закладу охорони здоров'я;

в інших випадках відмови пасажира від перевезення або відмови перевізника у перевезенні пасажира, що сталися з вини перевізника.

Перебронювання на інший рейс у разі запізнення пасажира на рейс, на який він має підтверджене бронювання, через запізнення прибуття попереднього рейсу, у випадку оформлення перевезення окремими перевізними документами, здійснюється без штрафних санкцій. У випадку примусового повернення сума коштів, що повертається пасажиру, повинна дорівнювати:

якщо жодна частина квитка не була використана - сумі, що дорівнює повній вартості квитка за ціною, за якою його було придбано;

якщо була використана будь-яка частина квитка - сумі, що дорівнює тарифу за невикористану частину перевезення в один бік та невикористані аеропортові збори (такси) і невикористані збори (такси) перевізника від місця, де сталася відмова від перевезення, до місця призначення. Крім наведеного, перевізник повинен дотримуватися правил відшкодування, що наведені у главі 3 розділу ХVІ цих Правил. У випадку добровільного повернення коштів, тобто якщо пасажир бажає повернути суму, сплачену за квиток, і таке повернення дозволяється правилами застосування тарифів, то така сума розраховується згідно з тарифними нормативами перевізника. Окрім того, пасажиру повертається сума всіх невикористаних аеропортових зборів (такс) і зборів (такс) перевізника.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

За положеннями ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар,визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Умовами ст.665 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред'явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (п.1 ст. 656 Цивільного Кодексу України).

Як вбачається з розрахунку заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів чинного законодавства України та договору - зобов'язання щодо повернення грошових коштів позивача в сумі 43,800 грн. виконані частково, в сумі 2 000,00 грн., внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість міжгосподарським аграрно-торговельним об'єднанням АПК "Дністровський", яка останнім зазначена в розмірі - 41 800,00 грн., у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості за отриманий товар, встановлена судом в розмірі 41 800,00 грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення товариства з обмеженою відповідальністю "Туристична фірма "САМ" 925,75 грн. 3% річних.

У відповідності з п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, на думку суду, право позивача вимагати від відповідача сплатити 3% річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від відповідача за користування утримуваними ним грошовими коштами, належним до повернення за договором позики.

Перевіривши розрахунок позивача трьох процентів річних в сумі 925,75 грн., суд встановив, що позовні вимоги в цій частині відповідають вимогам чинного законодавства, їх розрахунок здійснений позивачем наступним чином:

Сума боргу (грн.)Період прострочкиКількість днів прострочкиРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів41800.0025.09.2013 - 14.10.2013203 %68,71

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 3% річних встановлена судом в розмірі 68,71 грн. В іншій частині заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 857,04 грн. суд відмовляє

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства України, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги міжгосподарського аграрно-торговельного об'єднання АПК "Дністровський", у зв'язку з чим стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю "Туристична фірма "САМ" на користь позивача підлягає 41 800,00 грн. боргу встановлена судом в розмірі та 3% річних в розмірі 68,71 грн. В іншій частині заявлених позовних вимог суд відмовляє.

Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме 1 685,92 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов міжгосподарського аграрно-торговельного об'єднання АПК "Дністровський" - задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Туристична фірма "САМ" (65023, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пушкінська, б.71, код ЄДРЮОФОП 24767054) на користь міжгосподарського аграрно-торговельного об'єднання АПК "Дністровський" (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Гагаріна, б.33, код ЄДРЮОФОП 05384815) 41 800 (сорок одна тисяча вісімсот) грн. 00 коп. боргу, 68 (шістдесят вісім) грн. 71 коп., 1 685 (одна тисяча шістсот вісімдесят п'ять) грн. 92 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України

Повний текст рішення складено 09.12.2013р.

Суддя Цісельський О.В.