Рішення № 35939410, 09.12.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.13р. Справа № 904/7350/13

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення плати за користування вагонами в розмірі 86 204 грн. 40 коп. та збору за зберігання вантажу в розмірі 3 678 грн. 60 коп.

Суддя Красота О.І.

Представники:

від позивача: Портной М.І. дов. № 31 від 01.01.2013 року;

від відповідача: Лосев Д.В., дов. №52-16/119 від 29.12.2012 року;

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі-Відповідач) про стягнення плати за користування вагонами в розмірі 86 204 грн. 40 коп. та збору за зберігання вантажу в розмірі 3 678 грн. 60 коп. (разом 89 883 грн. 00 коп.) та судових витрат.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що взаємовідносини Позивача з Відповідачем, щодо подачі та забирання вагонів, регулюються як Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів, так і укладеним між ними договором № ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці від 06.11.2008 року. За накладними, які містяться в матеріалах справи (т.1 а.с.48-157) власні порожні вагони були прийняті залізницею до перевезення на адресу одержувача ВАТ "Південний ГЗК". Однак, на шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113, дані вагони були затримані відповідно до наказів №138 від 11.03.2013 року, №160 від 20.03.2013 року №161 від 20.03.2013 року, №175 від 02.04.2013 року (т.2 а.с.27-30) через зайнятість колій на станції призначення Кривий Ріг, що була зумовлена неприйняттям вантажу одержувачем Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на свою під'їзну колію. Наказ про затримку спірних вагонів на підході до станції призначення був виданий через наявність на коліях станції призначення Кривий Ріг неприйнятих Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" вагонів, що надійшли на його адресу. За наведеним вище фактом станціями затримки Кривий Ріг-Західний, Новоблочна, Мусіївка у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, складені акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №24 від 11.03.2013 року. №25 від 20.03.2013 року №7 від 20.03.2013 року, №54 від 02.04.2013 року (т.2 а.с.31-34), акти загальної форми ГУ-23 №104 від 11.03.2013 року, №105 від 20.03.2013 року, №8 від 20.03.2013 року, №54 від 02.04.2013 року (т.2 а.с.35-38), представнику комбінату вчасно вручено повідомлення про затримку цих вагонів. У відповідності до положень Статуту залізниць України, Правил зберігання вантажів, Правил користування вагонами і контейнерами на підставі оформлених станціями затримки Кривий Ріг-Західний, Новоблочна, Мусіївка та станцією призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці були оформлені відповідні акти форми ГУ-23 на підставі яких розрахована плата за користування спірними вагонами за відомостями плати за користування вагонами ф.ГУ-46, які містяться в матеріалах справи на загальну суму 86 204 грн. 40 коп. (т.2 а.с.10-21), та розрахований збір за зберігання вантажу ф. ФДУ-92 накопичувальні картки, які містяться в матеріалах справи на суму 3 678 грн. 60 коп. (т.2 а.с.22-23), що підлягає стягненню з Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

08.10.2013 року та 26.11.2013 року Відповідач направив на адресу господарського суду відзив на позов та додаткові пояснення, відповідно до яких просив суд в задоволенні позову відмовити.

На підставі заяви Відповідача від 21.11.2013 року про продовження терміну розгляду справи у відповідності до вимог ст.. 69 ГПК України, ухвалою господарського суду від 21.11.2013 року строк розгляду справи було продовжено до 09.12.2013 року.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник Відповідача з урахуванням відзиву на позов та додаткових пояснень до нього просить суд Позивачу в позові відмовити посилаючись на те, що вагони, які були затримані Позивачем на станції підходу, затримані останнім безпідставно при наявності вільних колій, що відповідно виключає задоволення позовних вимог.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника Позивача та Відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Взаємовідносини залізниці з контрагентами визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та відповідними договорами. Щодо порядку і умов експлуатації залізничних під'їзних колій, подачі та забирання вагонів згідно зі ст. 21 Закону України "Про залізничний транспорт" та ст. 71 Статуту визначаються договором.

06.11.2008 року між Позивачем (Залізницею) та Відповідачем (Власником колії) укладено Договір №ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці" (далі-Договір).

Відповідно до п. 6 Договору, вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується з локомотивом власника колії. Здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.

Відповідно до п. 7 Договору, максимальна кількість вагонів у кожній партії, що передається власнику колії, становить не більше 55 вагонів (220 вісей).

Про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному зв'язку повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг. Повідомлення передається не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2 (п. 8 Договору).

За приписами п. 16 Договору, власник колії сплачує залізниці:

- за подачу, забирання вагонів згідно з табл. 1, табл. 2 Тарифного керівництва № 1;

- за користування вагонами згідно з Правилами перевезення вантажів;

- за складування вантажів або примикання під'їзних колій у смузі відведення - згідно з Тарифним керівництвом № 1;

- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;

- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами. Збори і плати вносяться на підставі ст.62 Статуту залізниць України по передоплаті через ЄТехПД з відповідними оголошеннями Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.

Даний договір укладено терміном на 5 років з 11.12.2008 року до 10.12.2013 року включно (п. 21 Договору).

По накладним які містяться в матеріалах справи (т.1 а.с.48-157) власні порожні вагони були прийняті залізницею до перевезення на адресу одержувача ВАТ "Південний ГЗК".

На шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999р. №113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за № 165/3458, дані вагони були затримані згідно наказів Криворізької дирекції залізничних перевезень №138 від 11.03.2013 року, №160 від 20.03.2013 року, №161 від 20.03.2013 року, №175 від 02.04.2013 року (т.2 а.с.27-30) через зайнятість колій на станції призначення Кривий Ріг, у зв'язку з несвоєчасним забиранням вантажу одержувачем ВАТ "Південний ГЗК" на свою під'їзну колію.

Накази про затримку спірних вагонів на підході до станції призначення були надані через наявність на коліях станції призначення Кривий Ріг неприйнятих ВАТ "Південний ГЗК" вагонів, що надійшли на його адресу. За цим фактом станціями затримки Кривий Ріг-Західний, Новоблочна, Мусіївка у порядку передбаченому п. 9,10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №24 від 11.03.2013 року, №25 від 20.03.2013 року, №7 від 20.03.2013 року, №54 від 02.04.2013 року (т.2 а.с.31-34), акти загальної форми ГУ-23 №104 від 11.03.2013 року, №105 від 20.03.2013 року, №8 від 20.03.2013 року, №54 від 02.04.2013 року (т.2 а.с.35-38).

Як вказувалось вище, пунктом 16 Договору №ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч від 06.11.2012 року зазначено, що власник колії сплачує залізниці плату за користування вагонами згідно з Правилами перевезення вантажів.

Правилами користування вагонами встановлено порядок і умови обліку і нарахування плати за користування вагонами, а саме:

- п. 3 Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати ф.ГУ-46, Пам'яток про подавання/забирання вагонів ф.ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку ф.ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23;

- п.6 Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника;

- п.8 У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери;

- п.9 Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ;

- п.10 Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом);

- п.12 Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.

Крім того, п. 16 Договору передбачено, що власник колії сплачує залізниці плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажів згідно Правил перевезення вантажів залізничним транспортом України.

Згідно статті 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін сплачується плата, встановлена тарифом.

Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділу 1 Тарифного керівництва № 1.Порожні приватні власні вагони (саме про такі вагони йдеться в позовній заяві), які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом, зокрема, право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу; а також обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці, - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Отже, порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", який залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати його одержувачу, зазначеному в накладній. До того ж, пункт 6.2 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів передбачає, що місячне планування перевезень вантажів у власних вагонах здійснюється відправником за окремим замовленням та за погодженням з власником вагонів. Залізниця затверджує плани перевезень у власних вагонах, які попередньо погоджені відправником із власником вагонів.

Таким чином, забезпечення вантажовідправників власними вагонами здійснює власник вагонів на підставі укладених ним з вантажовідправником договорів без участі залізниці.

Відповідно до статті 119 Статуту залізниць України (далі - Статут), Правилами користування вагонами за користування вагонами (парку залізниць України, парку залізниць інших держав, які належать підприємствам, орендованими) вноситься плата. Пункт 13 зазначених Правил передбачає плату за користування і у разі затримки вагонів під час перевезення, крім тих випадків, які залежать від залізниці.

У відповідності до всіх перелічених вимог, станціями затримки та призначення Кривий Ріг, були оформлені відповідні акти форми ГУ-23а та ГУ-23 на підставі яких розрахована плата за користування спірними вагонами за відомостями плати за користування вагонами ф.ГУ-46 №№27039420, 27039421, 25039417, 26039419, 08049461, 06049455, 07049457, які містяться в матеріалах справи на загальну суму 86 204 грн. 40 коп. (т.2 а.с.10-21), та розрахований збір за зберігання вантажу ф. ФДУ-92 накопичувальні картки №№27039115, 25039114, які містяться в матеріалах справи на суму 3 678 грн. 60 коп. (т.2 а.с.22-23), які підписані представником Відповідача з запереченням стосовно наявності вільних колій та можливістю прийняти поїзди.

Відповідно до ст.129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Згідно п.17 листа Вищого господарського суду від 29.11.2007 року, №01-8/917 "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства" підстави звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами передбачені в ст.. 121 Статуту залізниць України та в п. 16 Правил користування вагонами і є вичерпними.

Відповідно ст.. 121 Статуту залізниць України, вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача; в) у інших випадках, передбачених Правилами.

Згідно п. 16 Правил вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами). Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).

В силу ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Аналізуючи Акти про затримку вагонів форми ГУ-23а та накази про затримку вагонів наданих Позивачем судом встановлено, що як вбачається з акту про затримку вагонів форми ГУ-23а №24 від 11.03.2013 року (т.2 а.с.31) по станції Кривий Ріг-Західний Придніпровської залізниці, вагони по яким Позивачем нараховано плату прибули поїздом №2126 11.03.2013 року о 09 год. 55 хв.

Наказ № 138, який містить вказівку затримати вагони, що перевозяться поїздом №2126 видано 13.03.2013 року о 22 год. 15 хв. (т.2 а.с.27) - тобто через 12 год. 20 хв.

Доказів того, що у вказаний вище проміжок часу (12 год. 20 хв.) між прибуттям поїзду та видачею Позивачем наказу № 138 від 13.03.2013 року спірні вагони не можливо було подати Позивачем Відповідачу, Позивачем суду не надано.

Як вбачається з акту про затримку вагонів форми ГУ-23а №25 від 11.03.2013 року (т.2 а.с.32) по станції Кривий Ріг-Західний Придніпровської залізниці, вагони по яким Позивачем нараховано плату прибули поїздом №2120 18.03.2013 року о 07 год. 20 хв.

Наказ № 160, який містить вказівку затримати вагони, що перевозяться поїздом №2120 видано 20.03.2013 року о 17 год. 43 хв. (т.2 а.с.28) - тобто через 2 дні 10 год. 23 хв.

Доказів того, що у вказаний вище проміжок часу (2 дні 10 год. 23 хв.) між прибуттям поїзду та видачею Позивачем наказу № 160 від 20.03.2013 року спірні вагони не можливо було подати Позивачем Відповідачу, Позивачем також суду не надано.

Як вбачається з акту про затримку вагонів форми ГУ-23а №7 від 20.03.2013 року (т.2 а.с.33) по станції Мусіївка Придніпровської залізниці, вагони по яким Позивачем нараховано плату прибули поїздом №2148 19.03.2013 року о 16 год. 50 хв.

Наказ № 161, який містить вказівку затримати вагони, що перевозяться поїздом №2148 видано 20.03.2013 року о 17 год. 47 хв. (т.2 а.с.29) - тобто через 1 добу та 53 хв.

Жодних доказів того, що у вказаний вище проміжок часу (1 добу та 53 хв.) між прибуттям поїзду та видачею Позивачем наказу № 161 від 20.03.2013 року спірні вагони не можливо було подати Позивачем Відповідачу, Позивачем суду не надано.

Як вбачається з акту про затримку вагонів форми ГУ-23а №54 від 02.04.2013 року (т.2 а.с.34) по станції Новоблочна Придніпровської залізниці, вагони по яким Позивачем нараховано плату прибули поїздом №3119 02.04.2013 року о 11 год. 35 хв.

Наказ № 175, який містить вказівку затримати вагони, що перевозяться поїздом №3119 видано 02.04.2013 року о 14 год. 20 хв. (т.2 а.с.30) - тобто через 02 год. 45 хв.

Можливих доказів того, що у вказаний вище проміжок часу (02 год. 45 хв.) між прибуттям поїзду та видачею Позивачем наказу № 175 від 02.04.2013 року спірні вагони не можливо було подати Позивачем Відповідачу, Позивачем суду не надано.

Таким чином з Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а та наказів про затримку вагонів наданих Позивачем вбачається, можливість подачі затриманих вагонів Позивачем на адресу Відповідача, в проміжок часу встановлений судом, крім того, Позивачем суду не надано жодних доказів стосовно відмови Відповідача в прийнятті вагонів, що відповідно вказує про відсутність вини Відповідача в затримці спірних вагонів.

Суд не з'ясовує обставин зайнятості колій згідно з Положення про зайнятість колій по станції Кривий Ріг наданого Позивачем та які спростовуються Відповідачем у додаткових поясненнях (т.3 а.с.1-15), так як з встановлених судом обставин та доказів у справі суд вважає, що Позивачем не доведено обставин, на які він послався в обґрунтування позовних вимог, внаслідок чого позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до вимог законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Крім того, при поданні позовних матеріалів до суду, Позивачем відповідно до платіжного доручення №5467 від 04.09.2013 р. (т. 1 а.с. 12) сплачена сума судового збору у розмірі 1 798 грн. 00 коп.

У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (п. 1 ст. 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В п.п. 1 та 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону), а за подання заяви немайнового характеру в 1 розмірі мінімальної заробітної плати (п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

Отже відповідно до вказаних вище вимог, Позивач повинен був сплатити суму судового збору у розмірі не менше 2% від ціни позову, тобто у сумі 1 797,66 грн.

Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" встановлює підстави повернення судового збору яким відповідно до п.п.1 п.1 вказаної статті, повернення судового збору відбувається у разі внесення його в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином різниця переплати Позивачем судового збору при подачі позову становить суму у розмірі 00 грн. 34 коп., яка підлягає поверненню з державного бюджету України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі покладаються на Позивача.

Керуючись ст.ст.4, 32-34, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові - відмовити.

Згідно з ч. 1 п. 1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" повернути з Державного бюджету України Державному підприємству "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, р/р 26006000012 у ДФ АБ "Експрес-Банк", МФО 306964, ЄДРПОУ 01073828) зайво сплачений судовий збір в сумі 00 грн. 34 коп., перерахований платіжним дорученням №5467 від 04.09.2013 р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №904/7350/13 (т.1 а.с.12).

Суддя О.І. Красота Рішення підписано 09.12.2013 р.