Рішення № 35939342, 09.12.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.12.13р. Справа № 904/9025/13

За позовом Державного підприємства "Науково-дослідний інститут геодезії і картографії",

м. Київ

до Управління містобудування та архітектури Дніпродзержинської міської ради,

м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за виконані роботи

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: Зонь С.О., дов. №536 від 02.12.13р.

від відповідача: Жуковський В.І., дов. від 14.05.13р.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Науково-дослідний інститут геодезії і картографії" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Управління містобудування та архітектури Дніпродзержинської міської ради про стягнення заборгованості за виконані роботи у розмірі 80 000,00грн.

Позовні вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору №21 від 21.11.2011р., укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт.

Відповідач позов визнає у повному обсязі, 03.12.2013р. звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи для надання часу ознайомитись із матеріалами справи.

Враховуючи те, що відповідно до ст.69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, а також те, що сторони згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, суд не знаходить підстав для задоволення даного клопотання.

03.12.2013р. по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.11.2011р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) був укладений договір №21, за п.1.1. якого виконавець зобов'язався виконати роботи згідно Технічних вимог замовника, а саме "Розроблення Технічного завдання на створення системи містобудівного кадастру м. Дніпродзержинська", а замовник - оплатити виконану роботу на умовах та в строки, визначені договором.

Відповідно до п.9.1. договору договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2011 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Згідно п.п.1.2., 1.3. договору роботи виконуються згідно Технічних вимог (Додаток 5), а строки виконання робіт визначаються календарним планом (Додаток 1).

За п.3.1. договору виконавець зобов'язується виконати роботи, передбачені в п.1.1. договору, до 31 грудня 2011 року.

Згідно п.2.1. договору загальна вартість робіт за цим договором визначається протоколом погодження договірної ціни за виконання робіт (Додаток 2), кошторисом на виконання робіт (Додаток 3) та калькуляцією на виконання робіт (Додаток 4) і становить 80 000,00грн., у тому числі ПДВ 20% - 13 333,33 грн.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що приймання робіт здійснюється за актом приймання-передачі виконаних робіт, який виконавець надає замовнику в 2-х екземплярах, негайно після завершення виконання робіт, одночасно з екземпляром документації, що підтверджується документально. Замовник протягом шести робочих днів розглядає матеріали, після чого підписує акт приймання-передачі виконаних робіт, або надає виконавцю мотивовану відмову про прийняття робіт та зауваження.

Згідно п.3.7. договору роботи вважаються виконаними і прийнятими в день підписання акту приймання-передачі виконаних робіт обома сторонами цього договору.

За ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Позивач виконав роботи, передбачені договором №21 від 21.11.2011р., на загальну суму 80 000,00грн., що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 16.12.2011р., підписаний сторонами (а.с.16).

Відповідно до п.2.2. договору розрахунок за надані послуги здійснюється після підписання сторонами актів прийому-передачі виконаних робіт.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не розрахувався за виконані позивачем роботи на суму 80 000грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями сплатити заборгованість за виконані роботи у розмірі 80 000грн. (претензія №517 від 26.11.2012р., претензія №46 від 12.02.2013р., претензія №394 від 28.08.2013р. та докази отримання їх відповідачем) (а.с.19-24). Однак, відповідач відповідей на претензії не надав, вимогу про сплату заборгованості не задовольнив.

Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за договором №21 від 21.11.2011р. становить 80 000грн., що підтверджується матеріалами справи, в т.ч. актом звіряння розрахунків від 12.02.2013р. (а.с.32), підписаний сторонами, та довідкою Старокиївського відділення ПАТ "Укрсоцбанк" за №301.5-11/67-23549 від 02.12.2013р. (а.с.36).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач докази сплати заборгованості до суду не надав, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Управління містобудування та архітектури Дніпродзержинської міської ради (51931, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, Заводський район, вул. Москворецька, 14А, ЄДРПОУ 36072064, п/р35417001011140 в УДК у м. Дніпродзержинську, МФО 805012) на користь Державного підприємства "Науково-дослідний інститут геодезії і картографії" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 69, ЄДРПОУ 24102001, п/р26007000026879 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) заборгованість за виконані роботи у розмірі 80 000,00грн. (вісімдесят тисяч) та 1 720,50грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.12.2013р.

Суддя В.І. Петрова