Постанова № 3593896, 28.04.2009, Київський апеляційний господарський суд

Дата ухвалення
28.04.2009
Номер справи
35/549
Номер документу
3593896
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2009 № 35/549

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Кондес Л.О.

суддів: Куровського С.В.

Михальської Ю.Б.

при секретарі: Геращенко Ю.М.

За участю представників:

Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва:

Онучина Т.В. (помічник прокурора Шевченківсього району м. Києва посвідчення №233 від 18.12.2006 р.) довіреність №К-220 від 28.04.09.;

позивача:Балицький І.Я. довіреність від 01.10.2008 р.

відповідача:Каменчук В.А. довіреність від 22.12.2008 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва

на рішення Господарського суду м.Києва від 24.12.2008

у справі № 35/549 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі

Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської у місті Києві ради

до Благодійної організації "Благодійний фонд інвалідів та сиріт"

про стягнення 60389,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради (далі позивач), на підставі ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, звернувся до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами про стягнення з Благодійної організації “Благодійний фонд інвалідів і сиріт” (далі відповідач) пені в розмірі 60389,35грн.

Позов обґрунтовується необхідністю захисту інтересів держави, оскільки в наслідок порушення зобовязання районний бюджет вчасно не отримав кошти, які повинні були бути витрачені відповідно до бюджетного законодавства та програми приватизації обєктів комунальної власності Шевченківського району міста Києва на 2008 рік.

Позивач підтримав позовні вимоги заявлені Першим заступником прокурора Шевченківського району міста Києва (письмові пояснення від 24.11.2008 р. № 6/1 -329 -017/58).

Відповідач у своїх письмових поясненнях зазначив, що просив позивача збільшити термін розрахунків мотивуючи тим, що вони є благодійною неприбутковою організацією, діяльність якої носить соціальну спрямованість, без мети отримання прибутку, і здійснюється в інтересах хворих, дітей-інвалідів та інших незахищених верств населення.

На обліку у відповідача знаходиться понад 2,5 тис. дітей-інвалідів. Всі доходи відповідача надходять виключно у вигляді цільових благодійних пожертвувань, які спрямовуються на надання допомоги хворим та інвалідам. Однак, прохання відповідача позивач не задовольнив. Відповідач перерахував вказані кошти лише 06.08.2008 р. На думку відповідача затримка перерахування коштів за договором купівлі-продажу нежилого приміщення від 28.11.2007 р. виникла з обєктивних причин. Жодних збитків позивачеві заподіяно не було. Відповідно до п. 5.6. Договору вносилась орендна плата до моменту повної сплати вартості обєкта приватизації.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.12.2008 р. в справі №35/549 в задоволені позовних вимог було відмовлено.

Рішення обґрунтоване тим, що відповідач є неприбутковою організацією і діє лише за благодійні кошти, які надходять на її рахунок з благодійних внесків, тому в порушенні зобовязання щодо оплати за договором купівлі-продажу нежилого приміщення немає вини відповідача. В звязку з відсутністю вини відповідача та прийнявши до уваги те, що Благодійний фонд інвалідів і сиріт сплачував орендну плату за вказане приміщення до дня погашення заборгованості за договором купівлі-продажу, що не потягло за собою збитків для позивача, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для стягнення штрафних санкцій за договором.

Не погодившись з рішенням, перший заступник прокурора Шевченківського району м.Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційним подання, в якому просив рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі. Прокурор зазначає, що рішення прийняте з неповним та необєктивним дослідженням матеріалів, які мають суттєве значення для справи та з порушенням норм матеріального права.

Так, перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва вказує на те, що місцевий господарський суд не прийняв до уваги того, що відповідач підписавши договір купівлі-продажу прийняв на себе грошове зобовязання, яке мав виконати належним чином. За порушення зобовязання винна сторона, відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, має виплатити кредиторові неустойку. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки відповідача не було звільнено від відповідальності, то він за прострочення здійснення грошового зобовязання має сплатити пеню у розмірі 60389,35 грн., що передбачено договором.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі і просив суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2008 р. і прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу суду не надав, однак в судовому засіданні представник відповідача пояснив, що викладені в апеляційній скарзі вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та безпідставними. Рішення суду першої інстанції прийняте з дотриманням всіх норм матеріально та процесуального права, тому він залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою від 20.02.2009 р. апеляційне подання прийняте до провадження, розгляд справи призначений на 31.03.2009 р.

Ухвалою від 31.03.2009 р. за заявою сторін судом було продовжено строк розгляду апеляційної скарги, розгляд справи відкладений на 28.04.2009 р.

Розглянувши доводи апеляційного подання, відзив на неї, заслухавши пояснення представників прокуратури Шевченківського району міста Києва, представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія встановила наступне.

Згідно договору № 179/612 оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва від 10 липня 2006 року Благодійній організації “Благодійний фонд інвалідів та сиріт” було надане у тимчасове платне користування (оренду) нежиле приміщення загальною площею 158,9 кв. м в будинку № 48 по вул. Гоголівська в м. Києві, з них: на поверсі 86,5 кв. м, підвал 72,4 кв.м.

В 2007 році вказані приміщення Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради було виставлено на приватизацію шляхом викупу.

28 листопада 2007 року між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради та Благодійною організацією “Благодійний фонд інвалідів і сиріт” було укладено Договір купівлі-продажу нежилого приміщення (далі Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1.), продавець зобовязується передати у власність, а покупець зобовязується прийняти нежилі приміщення загальною площею 72,40 кв.м., які знаходяться за адресою: м.Київ, вул. Гоголівська, 48 (літера А) і зобовязується сплатити за них грошову суму, визначену цим договором.

Згідно з Висновком про вартість майна, затвердженим Начальником Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради від 21 листопада 2007 року, вартість обєкта продажу становить 379513грн. Податок на додану вартість становить 75902,60грн. Остаточна вартість обєкта продажу разом з ПДВ становить 455415,60 грн. (п. 1.6. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору покупець зобовязаний внести 455415,60 грн. за обєкт продажу протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Термін оплати продовжується на 30 календарних днів за умови внесення покупцем не менш як 50% від вартості обєкта продажу. Плата за обєкт продажу вноситься на підставі умов даного Договору.

Договір було посвідчено 28.11.2007 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О.Г та зареєстровано в реєстрі за № 2913.

Відповідно, строк виконання грошових зобовязань по Договору закінчився 27.12.2007 р.

Відповідно до виписок з рахунку № 37187006002508 від 06.08.2008 р. відповідач сплатив кошти в сумі 455415,60грн. з порушенням терміну виконання зобовязання.

Згідно п. 7.1. Договору у разі порушення терміну оплати за обєкт продажу покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від несплаченої суми за кожен день прострочення.

З огляду на зазначене, позивачем було нараховано відповідачу пеню за період з 28.12.2007р. по 04.08.2008 р., розмір якої становить 60389,35грн.

Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та її повноту, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладання договору купівлі-продажу між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обовязки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

При укладанні договору купівлі-продажу у сторін договору виникли зобовязання, а саме у позивача обовязок передати у власність відповідача нежилі приміщення загальною площею 72,40кв.м., які знаходяться за адресою: м.Київ, вул. Гоголівська, 48 (літера А), а у відповідача прийняти вказані приміщення та сплатити за них грошову суму в розмірі 455415,60грн.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Стаття 525 цього ж кодексу, передбачає недопустимість односторонньої відмови від зобовязання, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач виконав своє зобовязання належним чином, що також не оспорюється і представником відповідача. Однак, Благодійна організація “Благодійний фонд інвалідів і сиріт” своє зобовязання щодо здійснення оплати вартості нежилих приміщень у встановлений договором строк не виконав. Оплата була здійснена із затримкою на вісім місяців, що також не заперечується відповідачем.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Таким чином, посилання представника відповідача та висновок місцевого господарського суду на той факт, що відповідач є неприбутковою організацією і здійснює свою діяльність лише за рахунок благодійних пожертв, що позивач не поніс ніяких збитків, оскільки незважаючи на те, що договір купівлі-продажу вступив в силу, відповідач продовжував сплачувати орендну плату за користування цими приміщеннями до повного погашення заборгованості за договором, судом апеляційної інстанції не може бути прийнятий як підстава для звільнення від штрафних санкцій за невиконання грошового зобовязання.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

В звязку з тим, що ні умовами договору, ні нормами чинного законодавства Благодійна організація “Благодійний фонд інвалідів і сиріт” незвільнені від відповідальності за невиконання грошового зобовязання за господарськими договорами, то суд першої інстанції невірно застосував норми законодавства щодо не винуватості відповідача в невиконанні зобовязання, оскільки як вже раніше зазначалось, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Таким чином, в звязку з порушенням грошового зобовязання відповідач відповідно до п. 7.1. Договору та ст.ст. 549, 625 Цивільного кодексу України повинен сплатити позивачу пеню за кожен день прострочення виконання грошового зобовязання в сумі 60389,35грн.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що судом першої інстанції прийняте невірне рішення, тому воно підлягає скасуванню.

Однак, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд вірно звернув увагу на те, що відповідач є благодійною неприбутковою організацією, діяльність якої носить соціальну спрямованість, без мети отримання прибутку і здійснюється в інтересах хворих, дітей інвалідів та інших соціально незахищених верст населення, на обліку останнього перебуває 2,5 тис. дітей-інвалідів, всі доходи відповідача надходять виключно у вигляді цільових благодійних пожертвувань, які спрямовані на надання допомоги хворим та інвалідам. Серед іншого, відповідачем було повідомлено, що затримка з перерахування коштів за Договором купівлі-продажу нежилого приміщення від 28.11.2007р. виникла з обєктивних причин, жодних збитків позивачеві заподіяно не було, оскільки орендна плата вносилась до моменту повної сплати вартості обєкта приватизації.

Відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з пунктом 3 статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Приймаючи до уваги вказане вище, судова колегія вважає за можливе скористатись своїм правом та зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача до 5000грн.

З огляду на вищевикладене суд прийшов до висновку, що апеляційне подання прокурора підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва скасуванню, а позовна заява частковому задоволенню.

Відповідно до п. 28 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, громадські організації інвалідів звільняються від сплати державного мито при зверненні до суду та господарського суду, тому державне мито відповідачем не підлягає відшкодуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційне подання Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва задовольнити частково.

Рішення Господарського суду м. Києва від 24.12.2008 р. в справі №35/549 скасувати та прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Благодійної організації “Благодійний фонд інвалідів та сиріт” (04053, м. Київ, вул. Гоголівська, буд. 48 р/р № 2600531306 в Акціонерному Банку “ДІАМАНТ” м. Києва, МФО 320854, код ЄДРПОУ 33240599) на користь Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради (01030, м. Київ, б-р Шевченка, 26/4, р/р №37187006002508 в УДК м. Києва, МФО 820019, код ЄДРПОУ 21532540) пеню в сумі 5000грн. (пять тисяч) грн.

В частині стягнення пені в сумі 55389,35 відмовити.

Видати наказ.

Справу №35/549 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддяКондес Л.О.

СуддіКуровський С.В

Михальська Ю.Б.

Часті запитання

Який тип судового документу № 3593896 ?

Документ № 3593896 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 3593896 ?

Дата ухвалення - 28.04.2009

Яка форма судочинства по судовому документу № 3593896 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 3593896 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 3593896, Київський апеляційний господарський суд

Судове рішення № 3593896, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 28.04.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 3593896 відноситься до справи № 35/549

Це рішення відноситься до справи № 35/549. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 3593516
Наступний документ : 3594117