Постанова № 35938206, 09.12.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/7774/13-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2013 року 13 год. 12 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юхтенко Л.Р.,

при секретарі судового засідання - Каракаш Ю.І.,

за участю

представника позивача - Логовського В.В., за довіреністю

представника відповідача - Трусова А.С., за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Каліпсо-2007" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0002512202 від 16.08.2013 року, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства "Каліпсо-2007" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0002512202 від 16.08.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної фахівцями Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства "Каліпсо-2007" щодо дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати земельного податку за період з 01.01.2011 року по 31.03.2013 року був складений та підписаний акт перевірки від 29.04.2013 року № 000035/15-51-812/22-02/34737722/88, на підставі якого прийнято податкове повідомлення - рішення №0002512202 від 16.08.2013 року про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з земельного податку на загальну суму 49 121 грн.

Позивач не згоден з висновками акту перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням, оскільки вважає, що «тверде покриття», яке передавалося в оренду відповідно до договорів №01/02/2010 від 01 квітня 2010 року, та №б/н від 01червня 2012року не є будівлею або капітальною спорудою, оскільки не має відповідних технічних характеристик та властивостей. Зазначене «тверде покриття» фактично являє собою тонкий щебенево-гравійний насип. Крім того, передання в оренду такого «твердого покриття» позбавляє підприємство наймодавця можливості самостійного (окремого) використання земельної ділянки під ним. Навіть якщо припустити, що передане в оренду тверде покриття є капітальною спорудою, то відповідно до ст. 797 Цивільного кодексу України, плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою. Іншими словами, надаючи в оренду «тверде покриття» ПП "Каліпсо-2007" отримувало плату не лише власне за це покриття, а й за земельну ділянку під ним, тобто відповідна частина земельної ділянки все одно використовувалась у підприємницькій діяльності та приносила прибуток. Також позивач не може погодитися з позицією податкового органу про те, що частина земельної ділянки, яка безпосередньо та постійно не зайнята у процесі виробництва є об'єктом оподаткування земельним податком, навіть якщо сама ділянка взагалі використовується у господарській діяльності. Також позивач звертає увагу на те, що податковим органом не було враховано, що Державний акт серія ЯЖ №474092 на право власності ПП "Каліпсо-2007" на земельну ділянку, площею 0,0949 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 визнано недійсним, а відповідну земельну ділянку витребувано від ПП "Каліпсо-2007" на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 08.08.2011 року, а отже акт перевірки містить невірні висновки, а податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

Представник позивача у відкритому судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволені, посилаючись на обставини викладені у письмових запереченнях (а.с. 70-71).

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача судом по справі встановлені наступні факти та обставини.

Приватне підприємство "Каліпсо-2007" в якості юридичної особи зареєстроване 01.12.2006 року виконавчим комітетом Одеської міської ради та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області.

Судом встановлено, що ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області було надіслано на адресу ПП "Каліпсо-2007" запит від 15.04.2013 року № 8608/22-02 про надання для проведення перевірки перелік орендарів, яким надані земельні ділянки для проведення їх фінансово-господарської діяльності з обов'язковим наданням договорів оренди та копії декларацій з єдиного податку за період з 01.01.2011 року по 01.04.2013 року (а.с. 83).

На виконання цього запиту, на адресу ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області позивачем були надані письмові пояснення № 3 від 18.04.2013 року з додатками, а саме: копії договорів оренди з ПАТ «МТС Україна» та ФОП ОСОБА_4, копії розрахунків сплати єдиного податку, та копії податкових декларацій платника єдиного податку (а.с. 84).

Судом встановлено, що на підставі направлення від 11.04.2013 року №396, наказу від 11.04.2013 року №295-п, службової записки управління оподаткування юридичних осіб №1003/11 від 28.03.2013 року щодо виконання подання Прокуратури Київського району, згідно з п.п. 78.1.2 п.78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), фахівцями ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства "Каліпсо-2007" щодо дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати земельного податку за період 01.01.2011 року по 31.03.2013 року.

Направлення на перевірку та копію наказу було вручено представнику ПП "Каліпсо-2007" Торбіну І.Ю., що діяв за довіреністю. Перевіряючи були допущені до проведення перевірки.

Судом встановлено, що за результатами вказаної перевірки був складений та підписаний акт перевірки від 29.04.2013 року № 000035/15-51-812/22-02/34737722/88 (а.с. 28-35).

З акту перевірки вбачається, що за Приватним підприємством "Каліпсо-2007" встановлені порушення вимог абз. «г» пп.1 п.1 підрозділу 8 розділу XX, ст. 46, ст. 269, 270, 271, 274, 285-287, п. 297.1 ст. 297 розділу XIV Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на землю на 77925 грн., в.т.ч. за 2011 рік на суму 36345 грн., за 2012 рік на суму 32495 грн., за січень-березень 2013 року на суму 9085 грн. та не надано до ДПІ розрахунки з податку на землю за 2011- 2013 роки, у зв'язку з тим, що позивач не використовував у своєї господарській діяльності частину земельної ділянки площею 6882 кв.м за період з 01.01.2012 року по 31.05.2012 року, за період з 01.06.2012 року по 15.09.2012 року площею 3382 кв.м., за період з 16.09.2012 року по 31.03.2013 року площею 6882 кв.м., а іншу частину земельної ділянки 3520 кв.м - використовував у своєї господарській діяльності шляхом здачі її в оренду.

Судом встановлено, що на підставі вказаного акту перевірки, ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області було прийнято податкове повідомлення - рішення від 24 травня 2013 року № 0001722202 про донарахування земельного податку в сумі 77 925 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 15 449 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржував вище зазначене податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, та рішенням Головного управління Міндоходів в Одеській області від 09.08.2013 року № 471/10/15-32-10-02-07, за результатами додатково проведеної документальної позапланової перевірки ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 30.07.2013 року № 146/22-01/34737722/120, податкове повідомлення - рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 24 травня 2013 року № 0001722202 було скасовано в частині донарахованого податку на землю на суму 38 124 грн. та застосованих штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6 129 грн., в іншій частині податкове повідомлення - рішення залишено без змін, обґрунтовуючи це тим, що ПП «Каліпсо-2007» звільняється від сплати земельного податку до бюджету лише за ті земельні ділянки, які використовуються ним у власній господарській діяльності (під будівництво рекреаційно-оздоровчого комплексу), а за земельні ділянки площею 3520 кв.м під твердим покриттям, що передане в оренду іншим суб'єктам господарювання, такий платник повинен сплачувати земельний податок на загальних підставах у порядку, визначеному Податковим кодексом України. (а.с. 37-41).

На підставі вказаного рішення Головного управління Міндоходів в Одеській області від 09.08.2013 року № 471/10/15-32-10-02-07, ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області було винесено податкове повідомлення - рішення №0002512202 від 16.08.2013 року про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з земельного податку на суму 39 801 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9 320 грн. (а.с. 42).

Судом встановлено, що позивач оскаржував вказане податкове повідомлення - рішення до Міністерства доходів і зборів України, однак рішенням Міністерства доходів і зборів України від 23.10.2013 року № 13796/6/99-99-10-01-15, податкове повідомлення - рішення №0002512202 від 16.08.2013 залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Одночасно, судом встановлено, що не заперечувалось позивачем, за договором оренди нерухомого майна від 01.04.2010 року позивач передав ПАТ «МТС Україна» в оренду технічний майданчик (тверде покриття) площею 20 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 49-58), та за договором оренди від 01.06.2012 року позивач передав ФОП ОСОБА_4 в оренду територію (тверде покриття) площею 3500 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 59-61).

Судом досліджені державні акти на право власності на земельну ділянку Серія ЯЕ № 112073, Серія ЯЖ № 474091, Серія ЯЖ № 474092, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.62-64), а також відповідь позивача на запит ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 4 від 16.10.2013 року, в якій надані пояснення, що за період з 01.01.2011 року по 01.04.2013 року на балансу рахунку 10 знаходяться на обліку необоротні активи (основні засоби): земельна ділянка площею 0, 0934 га, земельна ділянка площею 0, 0940 га, земельна ділянка площею 0, 5028 га, тверде покриття площею 20 кв.м, тверде покриття площею 3 500 кв.м. До відповіді були додані, в тому числі: копія акту на введення в експлуатацію твердого покриття від 31.05.2010 року форма ОЗ-1, та копія акту на введення в експлуатацію твердого покриття від 31.05.2010 року форма ОЗ-1 (а.с. 93).

Проаналізувавши положення законодавства чинного на час виникнення спірних правовідносин, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України, документи, що посвідчують право на земельну ділянку, є: державний акт; цивільно-правова угода щодо відчуження земельної ділянки, укладена в порядку, встановленому законом; свідоцтво про право на спадщину; державний акт на право постійного користування земельною ділянкою.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України „Про плату за землю", використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Статтею 5 вище зазначеного Закону визначено, зокрема, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, суб'єктом - власник земельної ділянки і землекористувач, у тому числі орендар.

За змістом ст. 15 вказаного Закону, обов'язок сплачувати за землю виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

У частинах 1, 2 ст. 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Статтею 126 цього Кодексу передбачено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Частиною 3 ст. 30 Земельного кодексу України передбачено, що при передачі підприємствами установами і організаціями будівель і споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди.

Відповідно до ч. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України, платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів, в тому числі земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що використовуються ними для провадження господарської діяльності.

Проаналізувавши вище приведені норми земельного законодавства України, можна дійти висновку, що передача іншим суб'єктам господарювання в оренду об'єкту, який розташований на земельній ділянці, є наслідком виникнення права на використання земельної ділянки в підприємницької діяльності саме в інших суб'єктів господарювання, а не у орендодавця.

Така правова позиція узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України.

З цих підстав суд вважає, що податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області №0002512202 від 16.08.2013, з урахуванням рішення Головного управління Міндоходів в Одеській області від 09.08.2013 року № 471/10/15-32-10-02-07, є законним та обґрунтованим.

Судом не приймаються до уваги посилання представника позивача на те, що фактично ним було передано в оренду не об'єкт нерухомості у вигляді твердого покриття, а частина земельної ділянки, адже, як зазначає представник позивача, тверде покриття не було введено в експлуатацію, оскільки відповіддю позивача на запит ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 4 від 16.10.2013 року підтверджено, що за період з 01.01.2011 року по 01.04.2013 року на балансу рахунку 10 знаходяться на обліку позивача необоротні активи (основні засоби): земельна ділянка площею 0, 0934 га, земельна ділянка площею 0, 0940 га, земельна ділянка площею 0, 5028 га, тверде покриття площею 20 кв.м, тверде покриття площею 3 500 кв.м., до якої були додані, в тому числі: копії актів на введення в експлуатацію твердого покриття від 31.05.2010 року форма ОЗ-1.

При цьому, суд вважає, що передача позивачем земельної ділянки в оренду є також наслідком виникнення права на використання земельної ділянки в підприємницької діяльності саме в інших суб'єктів господарювання, а не у орендодавця.

Суд критично відноситься до посилань представника позивача на не врахування податковим органом, що Державний акт серія ЯЖ №474092 на право власності ПП "Каліпсо-2007" на земельну ділянку, площею 0,0940 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 визнано недійсним, а відповідну земельну ділянку витребувано від ПП "Каліпсо-2007" на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 08.08.2011 року, оскільки матеріали справи не містять докази того, що позивач під час перевірки, або під час адміністративного оскарження податкових повідомлень - рішень повідомляв податковий орган про ці обставини. Крім того, як в ході перевірки, адміністративного оскарження так і судового оскарження податкового повідомлення - рішення, позивач надавав докази в підтвердження того, що позивач передав в оренду тверде покриття загальною площею 3520 кв.м., що належить йому на праві власності і з цього приводу не виникало заперечень з боку сторін.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивач при подачі адміністративного позову сплатив 10 відсотків в сумі 172, 06 грн. від розміру ставки судового збору - 1720, 50 грн.

Враховуючи, що позивачу відмовлено у задоволенні адміністративного позову, дотримуючись приписів ст. 94 КАС України та ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд дійшов висновку, що з позивача слід стягнути решту суми судового збору в сумі 1548, 44 грн.

На підставі викладеного, відповідно до положень Земельного кодексу України, Закону України „Про плату за землю", Податкового кодексу України та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159-163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Каліпсо-2007" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0002512202 від 16.08.2013 року - відмовити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Каліпсо-2007" (код ЄДРПОУ 34737722, вул. Троїцька, 32, кв. 4, м. Одеса, 65014) на користь Державного бюджету України на р/р 31212206784005, банк ГУДКСУ в Одеській області, ЄДРПОУ 37607526, МФО 828011, код платежу 22030001, одержувач платежу ГУДКСУ в Одеській області судовий збір у розмірі 1548, 44 грн. (одну тисячу п'ятсот сорок вісім гривень 44 копійки).

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 09 грудня 2013 року.

Суддя Л.Р. Юхтенко

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Каліпсо-2007" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0002512202 від 16.08.2013 року - відмовити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Каліпсо-2007" (код ЄДРПОУ 34737722, вул. Троїцька, 32, кв. 4, м. Одеса, 65014) на користь Державного бюджету України на р/р 31212206784005, банк ГУДКСУ в Одеській області, ЄДРПОУ 37607526, МФО 828011, код платежу 22030001, одержувач платежу ГУДКСУ в Одеській області судовий збір у розмірі 1548, 44 грн. (одну тисячу п'ятсот сорок вісім гривень 44 копійки).

09 грудня 2013 року.